Чи довго судитимуть Дем’янюка?

Є кілька справ, до яких світове правосуддя повертається час од часу, - на потребу політичного моменту. Серед них - і "справа Івана Дем'янюка", яка, мабуть, ризикує перетворитися на незавершену, з огляду на вік оскарженого

Є кілька справ, до яких світове правосуддя повертається час од часу, - на потребу політичного моменту. Серед них - і "справа Івана Дем'янюка", яка, мабуть, ризикує перетворитися на незавершену, з огляду на вік оскарженого. Можна, звичайно, дискутувати довкола причетності 88-літнього українця до масових убивств євреїв у нацистському таборі Треблінка (тепер йому приписують табір Сабібор), але ці суперечки все ж годяться для кухонь, а не для ЗМІ і політичних салонів.

Із Дем'янюком - проблема. Проблема його невинності, вже підтвердженої 1993 року Верховним судом Ізраїлю (!), дотично визнаної урядом Америки, який повернув своєму ж громадянинові громадянство після депортації і відсидки в ізраїльській в'язниці. Проблема моральна - оскільки після знущань, які довелося пережити Дем'янюкові на "землі обітованій" (кажуть, його виставляли на публічні оглядини і тицяли у нього пальцем - ось він, кровопивця-українець), тамтешня влада, оголосивши вердикт, навіть не визнала за потрібне по-людськи попросити вибачення у вчорашнього в'язня.

Ще одна проблема - проблема України. Коли Дем'янюк, після не дев'яти кіл пекла, після лжеоскаржень і виправдання, звернувся до київського уряду із проханням надати йому громадянство, панове демократи йому відмовили. Сказали "ні!", чудово знаючи, що Дем'янюк - ніякий не "Іван Грозний", що самого "Грозного" розстріляно ще наприкінці 1950-х років у приміщенні республіканського КДБ на Володимирівській. Сказали "ні", бо чомусь вирішили, що так буде ліпше з огляду на "правила доброго тону", хоча тоді Дем'янюкові погрожували розправою в Ізраїлі, а його адвоката Йорама Шефтеля облили сірчаною кислотою, мовляв, ось тобі за те, що виправдав убивцю...

А тепер  прокуратура Федеративної Республіки Німеччини вкотре висуває звинувачення проти Джона (Івана) Дем'янюка. І тут постає ще одне запитання: чи мають право німецькі юристи судити українця, який - якщо навіть припустити, що винен - здійснював свої - міфічні чи справжні - злочини на теренах Польщі? За міжнародною практикою, мало б бути саме так.

Але...  Рішення суду Мюнхена про арешт Дем'янюка на підставі подання Центрального бюро розслідувань злочинів нацизму у Людвігсбурзі (федеральна земля Баден-Вюртемберг), либонь, започаткує останній для Німеччини процес над "нацист­ським злочинцем". Німці вирішили не зволікати і поставити "жирну крапку" у власній брудній історії. І цією крапкою буде, зважте, не німець, а українець.

Можна, звичайно, зрозуміти бажання цілого народу врешті покласти край "комплексу вини", який шлейфом тягнеться за німцями упродовж усіх повоєнних літ. Але, даруйте, хіба для цього варто коїти ще один злочин?

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4307 / 3.98MB / SQL:{query_count}