Якою має бути “швидка”?

Галина Терещук, власний кореспондент радіо Свобода: 

Євген Комаровський, дитячий лікар, кандидат медичних наук, ведучий  програми "Школа доктора Комаровського":

- Як на мене, реформування однієї галузі (швидкої допомоги) на тлі шаленої корупції у медиці - це радше імітація здійснення якихось реформ у державі. Ну як можна у країні тотального беззаконня, корупції, хабарництва, бандитизму реформувати якусь одну галузь, аби вона запрацювала просто ідеально! Щоб у країні з'явилися бодай натяки на поліпшення ситуації, треба здійснити систему реформ у всіх галузях. Ця влада до таких кроків не готова, а нинішня опозиція, учорашня влада, позбавила країну цього шансу. Праця медика швидкої допомоги є дуже важкою. Людина мусить бути водночас і хорошим медиком, і психологом, і фізично сильною особою. Окрім того, швидке прибуття бригади залежить від десятків різних чинників: хороші машини, сучасне обладнання, стан доріг, культура на дорозі. Тому вкрай потрібна система реформ, навіть болючих. Інакше не буде. - На це питання не можна відповісти однозначно, це складна тема. Головна проблема - оцінювати якість роботи швидкої допомоги за часом прибуття на виклик... Дуже важливими є можливості "швидкої". Знаєте, надзвичайно важливо розуміти, що в цивілізованих країнах лікарі на виклики не їздять. Реформа - якщо так буде в Україні!

Юрій Федечко, благодійник, креативний директор "Капітал-медіа":

Михайло Дашкович, фотограф:

- Я особисто та мої рідні досить часто викликали "швидку". Проте її прибуття залишало бажати кращого. Оптимальним мав би бути приїзд "швидкої" упродовж 20 хвилин, а в разі термінової потреби - упродовж 10 хвилин. Знаю, що багато мешканців міста готові платити за сумлінне виконання обов'язків персоналом "швидкої", тим паче, що йдеться про здоров'я, часом навіть життя... Був і такий випадок. Мене транспортували у лікарню швидкої допомоги з діагнозом струс мозку і, закриваючи двері, вдарили по голові... Самопочуття мав не найкраще...Певен, обслуговування повинно бути таким, щоб люди самі хотіли платити за увагу, професійну та належну допомогу. А ось незахищені верстви населення треба забезпечити безоплатною соціальною допомогою. - До послуг цієї служби звертаюся регулярно, тому, здавалося б, не мав дивуватися "швидкості" їхнього реагування. Однак останнього разу "швидка" з Привокзальної до району Мотозаводу, де я мешкаю, їхала довше, ніж тролейбус! Так що є зауваження, аби не сказати жорсткіше! Але завжди знайдуться "аргументи", які пояснюють, чому все саме так: зарплата маленька, грошей у бюджеті немає і т. д.

Андрій Жолоб, лікар-травматолог:

Любомира Ремажевська, журналіст бізнес-порталу Дело.UA:

- Виклик "швидкої", на мою думку, повинен бути безкоштовним (у більшості випадків "швидку" люди викликають у такому стані, коли не розуміють навіть де їхні гроші та й взагалі що таке гроші). Зарплата лікарів "швидкої" має бути як мінімум удвічі вищою, ніж зарплата лікарів, які приймають пацієнтів стаціонарно. Загалом вважаю, що перед прийомом на роботу лікарі (зокрема і лікарі "швидкої") повинні проходити жорстку психологічну перевірку, бо, як свідчить практика, в українській системі охорони здоров'я зараз працює величезна кількість не просто недостатньо кваліфікованих, а й бездушних людей.
- На щастя, упродовж останніх кількох років "швидку" не доводилося викликати, тож судити нема з чого, принаймні з особистого досвіду. Проте деякі міркування з цього приводу маю. Думаю, має бути чітка градація викликів. Тобто мають виокремлюватися справді термінові дзвінки (у людини інфаркт чи щось подібне), на них реакція "швидкої" повинна бути негайною. А от якщо загрози життю немає, на виклики можна приїздити не так швидко, проте також вчасно.

Віталій Туровцев, помічник начальника головного територіального управління МНС України у Львівській області:

Володимир Хіцяк, менеджер зі зв'язків із громадськістю компанії МТС :

- Оскільки я працюю у відповідній структурі, досить часто маю можливість бачити роботу медичної служби, як кажуть, зсередини. Можна довго дискутувати про те, скільки часу має їхати "швидка", три чи десять хвилин. Але це не основна проблема. Працівники медичної служби роблять все, що залежить від них. Швидкість прибуття залежить і від культури поведінки водіїв на дорогах, і від стану автопарку. Як свідчить моя практика, медики на пожежі або надзвичайні ситуації завжди прибувають та виконують свою роботу. Наше завдання на дорозі - забезпечити кареті "швидкої" вільне місце для проїзду і не забувати, що ця машина може їхати на виклик саме до наших знайомих або близьких. - "Швидка" має бути швидкою. Це однозначно. Думаю, для Львова оптимальний час приїзду - 10-15 хвилин. Але для цього треба оснастити станції базування в різних районах міста. Також має бути підтримка від міської влади й ДАІ: маркування вулиць, будинків, забезпечення безперешкодного доїзду. Особливо в центрі - там зараз багато перегороджених вулиць (літні майданчики, автотранспорт). "Швидка" має бути безкоштовною, але повинна існувати відповідальність за необґрунтований виклик (наприклад, поміряти тиск чи температура 37). За такі виклики треба платити. Я вважаю, треба зберегти спеціалізацію бригад: кардіологічна, дитяча, реанімаційна.

Марта Плішило, студентка Українського католицького університету:

Тетяна Турчина, директор піар-студії "Конквест":

- На щастя, не часто маю справу з викликами "швидкої". Але з досвіду бабусі знаю, що через брак медикаментів допомогу надають неефективно. Гадаю, вини лікарів у цьому немає. Щодо реакції на виклик, то, думаю, за 20 хвилин мали б прибути. Якщо ж ситуація дуже серйозна, "швидка" повинна приїхати і за десять хвилин. Нічого утопічного в цьому немає. Виклик, звісно, має бути безоплатним. - На мою думку, краще взагалі не ставати клієнтом "швидкої". Враховуючи те, що при серцевому нападі людина помирає за кілька хвилин, як би швидко не їхали медики, вони мають мало шансів встигнути. Що ж стосується інших випадків, звісно, "швидка" має приїхати якомога швидше, як мінімум, аби зберегти нерви тих, хто її викликав.

Олеся Барчук, менеджер зі зв'язків із громадськістю магістерської програми екуменічних наук Українського католицького університету:

 Олена Зінчук, медсестра: 

- Швидка допомога насамперед має бути швидкою! Якщо в місті карета "швидкої" може доїхати за 10 хвилин, то у сільській місцевості це неможливо, які б реформи не здійснювалися. Не всі сільські амбулаторії мають власні карети "швидкої", тому доводиться викликати машину з районного центру чи найближчого міста. Окрім того, допомога має надаватися безоплатно, адже держава зобов'язана виділяти на це кошти. Насправді ж чи не щоразу доводиться платити лікарю. Та й "швидка" не завжди може надати допомогу вчасно через затори, нестачу ліків чи нерозчищені дороги в сільській місцевості. Важко судити про якість швидкої допомоги, коли повністю не вирішені проблеми ліків, доріг, бензину, тобто здійснення держполітики щодо цього питання. - На мою думку, "швидка" повинна миттєво реагувати на запит чи дзвінок. У місті, залежно від району, пори доби та навіть погоди, "швидка" в середньому приїжджає за 10-15 хвилин. Проте часто перепоною для лікарів, які поспішають на виклик, є недобросовісні водії, що не пропускають машину, чи відсутність номерів на будинках. А такі, здавалося б незначні, дрібнички можуть коштувати людині життя. Найголовніше ж, мабуть, берегти своє здоров'я!

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7082 / 4.21MB / SQL:{query_count}