Оцінкою і указкою

На вашу думку, що варто змінити, аби середня освіта в Україні була якіснішою? 

На вашу думку, що варто змінити, аби середня освіта в Україні була якіснішою? 

 Як свідчать міжнародні дослідження, українські школярі за рівнем знань – середнячки. Дані нещодавно оприлюдненого тестування з математики та природничих наук TIMSS вказують на те, що Україна посередині світового рейтингу. За результатами з математики ми 19-ті із 45 країн, за результатами з природознавчих дисциплін (географія, фізика, біологія та  хімія) – 18-ті. 

З’ясувалося, що школярі нашої країни краще виконують ті завдання, у яких вимагається проявити конкретні знання, і гірше ті, які перевіряють здатність до міркування. Ще гірші справи у нас із задачами, в яких перевіряється вміння застосувати здобуті знання в нестандартних завданнях. Утім результати останнього “тімссу” кращі за попередні (це дослідження проводять раз на чотири роки).

У цьому номері “Пошта” пропонує ознайомитися з рейтингом кращих шкіл Львова. Учні Львівщини під час зовнішнього незалежного тестування завжди показують одні з найвищих результатів у країні. І лише зрідка поступаються знаннями учням столичних шкіл. Успішність школярів залежить від закладу, який вони закінчують. 

Тому сьогодні “Пошта” з’ясовує, що впливає на результати навчання учнів і що варто змінити, аби середня освіта в Україні була якіснішою?

Степан Хамуляк, начальник навчально-методичного відділу Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти:

Мар'ян Мудрий, доцент історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка:

- Мені видається, було б корисно, насамперед для дітей та їхніх батьків, аби підсумкова державна атестація за 9 клас, а можливо, й за 4-й, відбувалася на зразок ЗНО, тобто щоб її проводила незалежна структура. Це дало б змогу оцінити реальну картину. Адже бачимо, наскільки різняться результати ЗНО і підсумкової державної атестації, яку проводять у школах, з тих самих предметів. Важливо також, аби була стратегія розвитку освіти на 10 - 15 років. І не лише на папері. Щоб у навчальні програми не втручалися так часто, як зараз. Щоб зі зміною влади їх у черговий раз не перекроювали. До прикладу, цього року були внесені зміни у навчальні програми з історії України, фізики та біології. Збільшення кількості приватних закладів може покращити ситуацію лише щодо матеріально-технічного забезпечення, зменшити кількість учнів у класах, підвищити зарплату вчителям, заохотивши їх таким чином до більшої особистої віддачі. Однак це не змінить ситуації в цілому, адже програми і вимоги затверджує міністерство, і відійти від них навіть приватні заклади не можуть.
- Якість шкільної освіти залежить від багатьох чинників. Тому якогось одного рішення, яке могло б швидко покращити стан справ у ній, немає. Загалом, коли йдеться про якість шкільної освіти, треба брати до уваги: навчальний план (він дуже перевантажений, не залишає школяреві ні найменшого шансу для осмислення того, що з ним відбувається); навчальну літературу (підручники здебільшого не відповідають віковим особливостям учнів, у них порушена логіка, в цілому така література розглядається як комерційна категорія); рівень учительських кадрів (у цьому сенсі в школі бракує особистостей - на жаль, учителями в сучасних умовах стають не завжди ті, хто має фахові знання і педагогічні здібності); матеріально-технічне забезпечення школи (одними комп'ютерами тут не зарадиш); рівень адміністрування (бюрократія заважає школі); рівень політичної та інтелектуальної культури суспільства загалом (сучасна школа нерідко працює на утвердження подвійних стандартів, коли сказане в школі ніяк не співвідноситься з реальністю, з якою молоді люди стикаються у повсякденному житті); якість сімейного виховання (батьки не хочуть і не вміють "інвестувати" у своїх дітей). Цей перелік можна продовжувати. Освітня галузь є дуже інерційною за своєю природою. Тому якщо роботу в цих напрямах розпочати вже сьогодні, то перші позитивні результати будуть за десять-п'ятнадцять років.

Марічка Крижанівська, редактор рубрики "Культура" ТРК "Люкс", автор дитячих казок:

Олег Онисько, журналіст, виконавчий директор агентства Ukrainian Media Service:

- Думаю, варто було б запровадити в старшій школі більш чіткий поділ на гуманітарні та математичні класи. Аби учень, який вже остаточно визначився, що хоче пов'язати свою майбутню професію з гуманітарними дисциплінами, не мусив так ретельно вивчати математику, хімію чи фізику. Бо мені свого часу справді було важко готуватися до вступу на журналістику і паралельно встигати опановувати точні науки. Це відволікало від того, чому насправді в той момент треба було приділити увагу...Крім того, більше уроків слід проводити в музеях, театрах, на екскурсіях. Скажімо, уроки історії мали б наочно показувати, де відбувалася та чи та подія, а вчителі літератури могли б проводити уроки перед виставами у театрах. Але це не клопіт учителів - про це повинна подбати держава.
- Не беруся казати, що треба зробити для покращення рівня освіти в школах. Скажу, що подобається школа, у якій вчиться моя донька, - гімназія імені Климентія Шептицького на Сихові - і що варто було б запровадити в інших львівських школах.По-перше, діти не мають бути зосереджені на справах лише свого класу, а брати активну участь в житті школи як єдиного організму. Коли п'ятикласник вільно, без страху спілкується з десятикласником, це вже багато про що свідчить. По-друге, кількість дітей у класі варто обмежити хоча б до 25-ти. Часто їх буває 30 - 35. І по-третє, дітей варто любити - тоді й і з успішністю проблем не буде.

Галина Микляк, вчитель української мови та літератури Львівської середньої школи №87:

Тарас Прокопишин, громадський активіст:

- Середню освіту в Україні потрібно докорінно змінювати. Щоб вона стала більш якісною, новаторською, високопрофесійною, необхідне належне фінансування як матеріальної бази, так і оплати праці вчителів. Обов'язковими є розробка нових навчальних програм, повне забезпечення якісними підручниками школярів, а також інформаційна взаємодія, інтеграція загальноосвітніх навчальних закладів у світовий освітній простір. - Проблеми тут системні. Себто вирішення проблем у середній освіті однозначно знівелюється прогалинами у вищій. Тож здійснювати реформи треба і в дошкільній, і в середній, і у вищій освіті. Якщо ж говорити конкретно про середню, то важко виокремити основну проблему. Бо це і надмірна бюрократизація роботи вчителів, і недостатнє фінансування галузі, і невідповідність освітніх стандартів сучасним світовим тенденціям. Старшокласників потрібно більше профорієнтувати. Звісно, в нас є профільне навчання, але в звичайних школах воно радше деклароване, аніж реальне. Варто змінювати й формат навчання: старшокласників треба свідомо готувати до університетського навчання. Часто буває так, що вища освіта не є логічним продов­женням шкільної. Тому треба зробити все для того, аби умовна лінія "середня школа - вища школа" не переривалася посередині, а була суцільною.

Отар Довженко, журналіст, викладач Українського католицького університету:

Наталка Коцко, вчитель початкових класів:

- Мені гріх нарікати. У середній школі №8 міста Львова, де вчиться мій син, все чудово: жодних прикладів корупції, зловживань, жорстокого ставлення до дітей не траплялося. Але чув неприємні історії про інші школи. Освіту перш за все треба зробити дружньою до школярів. Щоб стосунки між учителем та учнями перестали бути винятком, заснованим на самовідданості людини, готової вкладати в роботу душу й отримувати за це копійки. Зараз в освіту йдуть переважно люди, які просто не можуть знайти в житті іншого застосування своїм знанням і вважають, що роблять цим державі та учням велику послугу. Реальних механізмів вирішення цієї проблеми за чинної влади не бачу. Можливо, справді є сенс дати більшу свободу приватним школам, проте й у цьому криється певна небезпека виникнення "інкубаторів" для дітей-мажорів, які купують оцінки. Також дуже важливо підвищувати престиж робітничих професій, аби більше школярів, яким від природи не судилося бути людьми інтелектуальної праці, після дев'ятого класу йшли до технікумів. - Щоб дитина була розумнішою, а середня освіта в Україні якіснішою, потрібно робити певні зміни уже в початкових класах. Зараз запроваджують багато новацій для найменших школярів, проте вони не завжди корисні. Передусім хочу сказати про заборону домашніх завдань у початковій школі. На це скаржаться як учителі, так і батьки. Бо щоб добре засвоїти матеріал, його належить повторити. Окрім цього, корисно було б збільшити кількість годин на вивчення грамоти. Адже це запорука і хорошого письма, і читання, і навіть подальшого бажання вчитися. На жаль, Міністерство освіти, навпаки, зменшило кількість уроків граматики, тож доводиться проводити факультативні заняття. Натомість із другого класу вже вивчатимуть комп'ютерну грамоту. Чи виправданий цей крок, важко сказати, адже замість того, щоб заохочувати дітей до читання книжок, їх "привчають" до монітора...
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7729 / 4.22MB / SQL:{query_count}