Вірю – не вірю…

Як ви плануєте провести 20 грудня – день перед обіцяним кінцем світу?

Як ви плануєте провести 20 грудня – день перед обіцяним кінцем світу?

За повідомленнями ЗМІ, багато українців сприйняли цілком серйозно прогнози щодо кінця світу 21 грудня цього року і готуються до нього ґрунтовно, насамперед запасаючись харчами. А заможніші можуть дозволити собі витрачати тисячі доларів, щоб перечекати апокаліпсис. У Києві охочим цілком серйозно для цього пропонують бункери (окремо для чоловіків та для жінок), середня вартість яких становить 7-10 тисяч доларів на тиждень. В Одесі, наприклад, пропонують дуже комфортні вілли з бункерами для перебування під час кінця світу. Ціна таких палат досягає 170 тисяч доларів. Тут є великі запаси харчів, водогін, теплотраса, лазня, сауна з басейном. На Закарпатті охочим сховатися від апокаліпсису пропонують переобладнані бункери  часів Другої світової, також з харчами та ночівлею, всього за 15 доларів.  

Не бракує охочих пошукати гарного місця, аби провести цей день по-особливому, й у світі. За повідомленнями інформагентств, очікується, що 21 грудня понад 90 000 осіб візьме участь у масовому заході в Гватемалі. 

А туристичні компанії рекламують тематичні тури зустрічі судного дня, мовляв, як кінець, то з музикою. Наприклад, романтичний кінець світу у Франції, на острові Мон-Сен-Мішель, екстремальний – у покинутих Діснейлендах, релігійний – у церкві з кісток в Чехії тощо. Хтось збирається цими днями на Святу землю.

Для тих, хто любить повеселитися, організовують тематичні вечірки та дискотеки, походи в печери та сходження на гору.

В інтернет-магазинах заповзятливі користувачі активно виставляють на продаж набори з продуктами, засобами гігієни та речами першої необхідності, які мають допомогти. Нерідко до них додають сувенірну продукцію й засоби для проведення дозвілля, наприклад, карти. Не обходиться без горілки та спирту.

Сьогодні “Пошта” запитує співрозмовників, як вони планують провести 20 грудня – день перед обіцяним кінцем світу?

Леся Горошко, ведуча рубрики "Своя сорочка" на радіо "Львівська хвиля":

Анатолій Бабинський, головний редактор журналу "Патріярхат":

- Якщо хтось запустив для обговорення в інформаційний простір тему кінця світу, то, думаю, комусь це потрібно і вигідно. Можливо, це пов'язано з продажем певних речей тощо. Думаю, якщо з 21 грудня щось зміниться, то це будуть лише позитивні зміни! Так, 20 грудня відбудеться кінець світу, але 21 грудня знову настане новий світлий день, який зробить нас кращими. Зміни у світі обов'язково мають відбутися. Насамперед у мисленні кожного з нас і лише на краще! - Насправді, кожен день може бути останнім, як для кожної людини зокрема, так і для цілого світу загалом. Смерть кожної людини - такий собі "кінець світу" в мініатюрі і для неї самої, і для близьких. Тому містична арифметика не вносить нічого нового в наше життя, рано чи пізно це станеться. Інше питання, наскільки серйозно треба ставитися до таких розрахунків. Вважаю, до них не варто навіть прислухатися. Хто знає, що буде завтра? Ніхто. Неможливо нічого ні довести, ні спростувати. А от досягнути певного емоційного ефекту в суспільстві можна. Щоправда, зараз люди не настільки чутливі до таких речей, як раніше. За моєї пам'яті подібних дат було з десяток. А уявіть собі європейця Середніх віків, коли чорна смерть косила цілі міста і країни. Йому здавалося, що кінець світу вже однозначно почався. А Перша та Друга світові війни?На мою думку, це набагато яскравіші знаки часу, ніж сенсаційні заголовки новин. Щодо того, як би я провів останній день цієї планети, то це питання має поставити собі кожен, аби визначити ціннісні орієнтири. На нього справді варто знати чітку відповідь і жити так кожного дня.

Ірина Подоляк, керівник управління культури Львівської міськради: 

Ярослав Іваночко, редактор відділу політики інтернет-видання iPress.ua:

- Який кінець світу?! Я щодня прокидаюся з думкою, що сьогодні прожити треба так, як востаннє! Я маю на 21, 22, 26 грудня багато планів! - Я до кінця світу ніяк не готуюся і не очікую його, бо як можна бути готовим до такого? Більше того, я у всі ці прогнози не вірю. Тому цього дня, як і зазвичай, я буду на роботі. А ось у п'ятницю ввечері планую зустрітися із друзями за кавою та коньяком - ми відзначимо закінчення робочого тижня.

 

Андрій Сидор, директор компанії "Дік-Арт":

Остап Процик, директор чоловічого журналу "Егоїст":

- Нічого незвичайного чи символічного цього дня я не планую робити. Свічки не купую, бункери не бронюю... Ніяк не ставлюся. Вважаю це черговим жартом, на якому підприємливі люди намагаються непогано заробити. - Не думаю, що варто вважати цей день особливим... Знаю, що місця для його святкування у багатьох закладах нашого міста, та й не тільки, повністю заброньовані, проте серйозно це не сприймаю. Думаю, це просто ще одна нагода посвяткувати. Але, про всяк випадок, підготуюся. Мабуть, буде якась символічна вечеря з коханою людиною. Якщо таки ЦЕ відбудеться, то я буду ситий і гарно виглядатиму.

 

Роман Хмизюк, працівник пасторального відділу Українського католицького університету:

Іванна Мостова, стиліст-перукар (м. Штутгарт, Німеччина):

- Цей день я не збираюся проводити якось по-особливому. Адже у ніякий кінець світу просто не вірю! Як і зазвичай, зранку вип'ю кави та піду на роботу. Потім ще готуватимуся до сесії. І в жодному разі навіть не думатиму про кінець світу, "бо ніхто не знає дня і години: ані ангели на небі, ані Син, - тільки Отець!"(Мр 13,32-33 ). - У ніякий кінець світу ані я, ані мої друзі, ані більшість німців не віримо. Жодного ажіотажу, на відміну від України, в Німеччині не спостерігається. Тут з цієї ситуації швидше сміються і приколюються...Особисто я свої плани на цей день змінювати не збираюся - як жила, так і далі житиму. На мою думку, ажіотаж навколо цього питання створили навмисно. Наприклад для того, аби люди та почали витрачати свої кошти, а також не думали про болючі проблеми міста чи країни. Це зроблено, аби зрушити економіку з мертвої точки...

 

Василь Пакуш, заступник голови обласної організації "Молодий Народний Рух":

Оля Вишня, журналіст онлайн-газети "Варіанти":

- Цей "символічний" день у мене мине, як і звичайний. Пророцтвам майя я не надаю великого значення, бо ми, українці, маємо жити за своїми традиціями, а не шукати різні пророцтва давно забутих племен, котрі ніяк нас не стосувалися. Ми, українці, християни, маємо жити з гаслом: "Бог і Україна", працювати на благо свого народу, а не чекати кінця світу. - Нічого символічного не планую. Вдень працюватиму, а ввечері піду до "Дзиги" на "Франко Фест". Там відбудеться розмова про Франка з письменником Юрком Прохаськом, концерт групи "Рокаш", там будуть друзі. А щодо кінця світу, то колись він таки настане, але точно не 21 грудня цього року.

 

Андрій Волик, журналіст:

 
- Не вірю, що після 20 грудня щось зміниться на нашій планеті. Це чергова спроба відвернути увагу від важливіших подій, які відбуваються в державі та світі загалом. Ви, певно, чули про спеціальні харчові набори на чорний день і про бункери, які масово почали продавати останнім часом. Ми панікуємо - хтось заробляє... Ось у це я вірю. Тому 20 грудня зранку я вип'ю смачної кави і з хорошим настроєм  піду на роботу. Чого і вам бажаю!  

 

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
3.1388 / 4.49MB / SQL:{query_count}