Вітаємо з Днем Незалежності!

Ким і чим може пишатися Україна, зокрема Львівщина, за роки незалежності?

Ким і чим може пишатися Україна, зокрема Львівщина, за роки незалежності?

Ярослав Грицак, історик:

Володимир В'ятрович, історик, екс-керівник архіву СБУ:

- До останнього часу Україна могла гордитися сама собою, оскільки їй вдалося вийти із СРСР цивілізовано  та без конфліктів. І це тривало так довго, поки до влади не прийшов Янукович. Тепер цю славу треба повернути. Щодо іншого, то кожен українець майже геніальний, бо дає собі раду у будь-яких складних ситуаціях. Але спільне життя таких "геніальних" українців - це вже проблема. А коли їх 40 млн, то це вже майже катастрофа. Нам ще треба збудувати суспільство. Як на мене, найбільше, що могла зробити Львівщина, - це відродження Української греко-католицької церкви, яке почалося з нуля. А зараз це одна з найбільш динамічних і відкритих Церков. Це Церква, яка зараз служить дороговказом не тільки для своїх вірян, а й людей інших віровизнань. Це не лише промисел Божий, а й заслуга її керівників, яке змогло у важких умовах досягти важливих результатів. Зараз греко-католицизм іншої якості і є силою, яка найкраще представляє Україну.   - Думаю, Україна може пишатися тими людьми, які жили і боролися за її незалежність! Тими, що дожили до здійснення своєї мети і продовжили свою роботу. Це такі люди, як Василь Кук, останній керівник УПА. Він уже після проголошення незалежності працював над тим, що збирав матеріали, документи і спогади своїх соратників. Це можуть бути наші видатні львів'яни, відомі дисиденти Іван Гель, Ірина Калинець, які боролися за незалежність України, відбули концтабори, і навіть після 1991-го продовжили справу свого життя.Щодо подій, якими за роки незалежності може пишатися Україна, то це Помаранчева революція. Незважаючи на те, що зараз дуже багато людей розчаровані нею і вважають, те що відбулося не мало ніякого значення, натомість, переконаний, що вона була надзвичайно важливою подією в нашій історії! І те, що політики не змогли скористатися результатами революції, ніяк не применшує її значення. Помаранчева революція - яскравий приклад того, що українці здатні самореалізуватися, захищати свої права так, щоб цілий світ затамувавши подих слідкував за цим! 

Леонід Кравчук, президент України 1991-1994 років:

Андрій Великий, ведучий ранкового шоу "Все й Одразу" на радіо "Львівська хвиля":

- Сьогодні можемо пишатися тим, що вперше за всю тисячолітню історію країни вона є такою, якою не була ніколи досі. І в кордонах, і за чисельністю народу, і за устроєм, і за ментальністю, і за усім, що маємо сьогодні, країна є особливою. Коли я був президентом, то мріяв, щоб Україна була незалежною державою. Сьогодні вона такою і є. А те, що країна, скажімо, не досягла тих параметрів або цілей, які ставилися на той час і у Біловезькій Пущі, і у Верховній Раді, і 24 серпня, то це інша тема. Це тема реальностей того, якою є країна. Адже вона сьогодні не є згуртованою нацією, вона ще до цього часу не визначилася остаточно, усім народом - і півднем, і сходом, і заходом - якою має бути наша внутрішня політика, якою має бути наша мовна політика, наші міжнародні стосунки... Ми ще не маємо єдиної точки зору. Коли відбувається якась подія і ми опитуємо людей, то бачимо різні позиції. Не різні через незнання, а різні через часто діаметрально протилежні погляди на певні речі. Тому зараз не можна узагальнювати, головне - ми живемо, розвиваємося і разом йдемо вперед.Не пам'ятаю, хто із філософів говорив, що великі відкриття в історії, науці, як правило, роблять не професори. Вони знають проблему і до всього підходять дуже обмежено, знають, що цього бути не може. А людина, яка підходить до цього вперше, може дозволити собі більш сміливе рішення. Цезар писав, що у великих питаннях не можна тривалий час роздумувати і вагатися - потрібно швидко приймати рішення, аби не зупинитися у роздумах. Тому не треба однозначно казати: були мрії, вони не збулися і це погано. - Можемо пишатися тим, що за останні роки в Україні стрімко розвивається IT-галузь. Нині львівські айтішники одні із найкращих в Україні! Крім того, незважаючи на всі перешкоди й труднощі, Україна є! Ми живемо й розвиваємося! Якщо б у нас були відповідні умови, то я певен, що б пішли далеко вперед. Також для України великим здобутком стало достойно проведене Євро-2012. Після Єврочемпіонату нам залишився чудовий аеропорт та стадіон, але як ми ці споруди будемо далі використовувати - невідомо. Це матеріальні речі, які ми здобули, а що стосується національної свідомості, то ми тільки втрачаємо. Адже в 90-х роках вона була в рази вища, ніж нині.

Віктор Вацко, журналіст, відомий футбольний коментатор:

Оксана Караванська, дизайнер:

- Я пишаюся тим, що країна, в якій я живу, стала незалежною! Вважаю, що в Україні є багато достойних та мудрих людей, тому когось окремо виділяти не хочу. Адже всі українці мають приналежність і творять свою Батьківщину разом. Хіба може бути по-іншому?!Також пишаюся українськими спортсменами, їх досягненнями та  проведеним в Україні Євро-2012.  Із "футбольної" точки зору - це історичне досягнення! - Насамперед Україна повин­на пишатися працездатністю та інтелектуальними здібностями своїх мешканців. Чимало людей займають високі посади, є відомими фізиками та математиками навіть за межами нашої держави. В Україні на пошану заслуговують багато дизайнерів і співаків. Зокрема хочу відзначити Славка Вакарчука. Де б я не була, я завжди пишаюся усіма українцями!

Дмитро Сосновський, головний тренер національної збірної України з боксу:  

Олег Пінчук, скульптор:

- Звісно, що нашій рідній неньці-Україні є чим пишатися. Дякуючи Господу Богу, передусім своїми працьовитими людьми! І я кажу не лише про тих, які прославили Україну, зокрема спортсменів, артистів, митців, журналістів і письменників. Мова насамперед про простих громадян, які проживають в Україні, зокрема на Львівщині, і які трудяться на славу! На мою думку, людські руки і розум - це найбільша цінність нашої держави. Безперечно, що маємо пишатися й родючою українською землею. Я пишаюся, що Україна - це моя Батьківщина! Казав і кажу, що я ніколи не поїду зі Львова та з України, ніколи не буду тренувати спортсменів із інших країн - лише українських!    - Найбільшим здобутком нашої Батьківщини вважаю здобуту незалежність. Можливо, це не скромно, але думаю, що Україна й Львівщина може пишатися й моєю творчістю, адже я родом із Дрогобича. Але ще дуже багато роботи попереду... Ми повинні зробити все, щоб Україну в світі сприймали, як цивілізовану європейську державу. Країну де немає поділу на Схід та Захід з єдиною державною українською мовою, де на першому місті - людина! 

Галя Тельнюк, заслужена артистка України, учасниця вокального дуету "Сестри Тельнюк":

Маріанна Кіяновська, українська поетеса, прозаїк, есеїст, перекладач, літературний критик та літературознавець:

 - Пишатися особливо немає чим. Навіть найяскравіші та найемоційніші події затираються часом, переосмисленням та аналізом. Тому не хочеться згадувати події та людей, які і без нас назвуть інші. Ці події та особистості і без нагадувань назавжди залишаться у наших серцях, де немає пороху часу. - Зараз дуже складний і тривожний час, тому деякі хороші та світлі речі важко оцінювати належним чином. Зокрема, це стосується нашої незалежності. Для мене головним набутком України за минуле двадцятиріччя є якраз незалежність, точніше те, що нарешті виросло, здобуло освіту, особистісно сформувалося ціле покоління зовсім нових людей - покоління незалежності, зовсім нові українці - не в тому значенні, що "новиє русскіє", а в зовсім іншому, громадянському вимірі. Це розумні, цілеспрямовані, вольові, внутрішньо красиві люди. Вони - наша найбільша цінність, наше золото. Перемоги в Олімпіаді-2012 здобували саме ці молоді люди. Олександр Усик - це спортсмен якраз незалежної України, на відміну від Оксани Баюл, яка в 1994-му залишалася радянською спортсменкою. Я щаслива, що такі люди, як Олександр Усик, - не тільки в спорті.

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7859 / 4.22MB / SQL:{query_count}