Подих вічності

Чи іншопланетян теж сотворив Бог?

Чи іншопланетян теж сотворив Бог?

grankin.jpgНа світі є багато таємниць, які ми намагаємося розгадати. Шукаю відповідь і я. Не можу збагнути, чому талановиті молоді люди часто так рано йдуть з життя?

... Павло Гранкін. Уперше це ім'я почула з уст відомої скульпторки-керамістки Лесі Магінської-Слободюк, яка описувала його так: "Такий собі симпатичний росіянин, з сережкою у вусі, який закохується в українок. Це мій товариш, коли маю депресію і кажу, що мої кентаври та феєрії нікому не потрібні, він підбадьорює мене словами: "Мені потрібні!"

Одного разу Павло запросив мене з Лесею в гості, у своє холостяцьке житло на Новому Львові. Сиділи на запорошеній кухні, розмовляли. Була лише одна зустріч.

Не знаю, хто тоді більше говорив, я чи Павло. З малозна­йомими, як правило, більше мовчу, а тут... Говорили про зем­лю, про те, яка голуба і жовта глина є між Дев'ятниками і Ятвягами на Ходорівщині, які велетенські там ростуть будяки і яка цілюща водиця витікає з-під землі і розтікається потоками, немов кров із вен...

Чесно кажучи, не чекала від росіянина такої великої любові до краю, де я народилася. Дещо пояснювало те, що Павло - за фахом геодезист - своїми ногами сходив і приладами виміряв цю землю. Крім того, ми говорили про журналістику. Павло писав статті для науково-популярних журналів. ...На початку 2004 року в газеті "Галицька брама" опублікував матеріал про художників Ма­гінських - батька, маму, сина. "Зачаровані Збаражем" - так називалася ця стаття. Дозволю собі зацитувати тільки малесенький уривочок: "Мешканці великих міст відкривають для себе чари сіл і містечок, назавжди похованих у провінційному болоті. Йдеться не стільки про туристів, скільки про культурну еліту. Ці чарівні куточки стають джерелами натхнення для митців. Підтвердженням цьому є виставка львів­ських художників Магінських, що відбулася у Збаражі в березні 2003 року".

І ось тримаю в руках каталог виставки графічних творів Павла і... спогадів художників, реставраторів, архітекторів, редакторів, істориків, мистецтвознавців... Віртуозна передова стаття мистецтвознавця Романа Яціва, щира розповідь Ігоря Сьомочкіна, який саме через Лесю Магінську-Слободюк і передав мені цей каталог із дарчим підписом: "На пам'ять про Павла".

Павло Гранкін був художником не за фахом, а за станом душі, людиною освіченою й багатогранною. Каталог його робіт хочеться взяти в руки і роздивлятися знову й знову, щоразу відкриваючи для себе щось нове. Примушують замислитися серії малюнків "Львів­ські мотиви", "Вулиці Львова", "Фортифікації Львова", "Під­земний Львів", "Львівські дахи", "Львівські передмістя", "Міста Галичини", "Цвинтарі Галичини". Цікава техніка виконання: чорно-білі квадратики, трикутнички, овали, кола, мов у калейдоскопі, повертають нам Галичину різними гранями. Настроєві акварелі, пейзажні замальовки, автопортрети, портрети, екслібриси. У деяких роботах чітко звучать ноти грандіозної "Герніки" Пабло Пікассо.

Каталог цей, що вийшов у світ ("посмертно і своєчасно", - як гірко пожартувала би моя покійна подруга Людмила Дашкевич-Шереметьєва) стараннями Павлової матері Белли Василівни, зігріває серце. У ньому ніби оживає Павлова чутлива, трепетна душа.

А може, людські душі оселяються на інших планетах? І тепер Павлова душа іноді прилітає в Україну поглянути на нас з висоти?

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.3333 / 4.37MB / SQL:{query_count}