Не допомагаєте, то хоч не заважайте!

На вашу думку, чому владі не вдається налагодити діалог та співпрацю з підприємцями? 

На вашу думку, чому владі не вдається налагодити діалог та співпрацю з підприємцями? 

 В Україні упродовж останніх років представники влади вже вкрай багато говорять про налагодження діалогу з підприємцями. Поза тим, на жаль, усе залишається лише на рівні балачок. Обіцяного бізнесу “зеленого” світла майже не видно! 

Чого лише варті дозвільні офіси, які кепсько працюють, бюрократична паперова тяганина, перевірки фірм органами контролю, хабарі врешті-решт. 

Тим часом у європейських країнах влада чомусь чує бізнес! Можливо, колись і в нас так буде. Але коли?

Сьогодні “Пошта” запитує, чому владі не вдається налагодити діалог та співпрацю з підприємцями? 

Михайло Костюк, голова Львівської облдержадміністрації:

Олександр Бригинець, голова постійної депутатської комiсiї Київської міськради з питань культури та туризму:

- Владі нічого не заважає. Людям бізнесу потрібно навчитися працювати чесно, не приховувати свої прибутки, не працювати із сумнівними фірмами, переходити на належний бухгалтерський облік, тоді будуть підприємцям відшкодовувати ПДВ. Якщо українські підприємці будуть готові працювати по-європейськи, то влада готова вести їх за руку на цьому шляху. Влада буде підтримувати тих підприємців, в яких є нормальний бізнес, бажання працювати прозоро та вчасно платити людям зарплату. 
- Влада налагодила стосунки з підприємцями, і як результат - ідеальна співпраця. Але це саме той формат, який задовольняє тільки одну сторону - владу, яка переконана, що у бізнесовому питанні в них усе гаразд. Підприємці ж іншої думки. Я знаю багатьох бізнесменів, які чудово домовилися із владою, віддавши їй половину своєї справи. І тепер вони працюють рабами на можновладців, заробляючи собі на хліб, а владі - на масло. Підприємці ненавидять владу, плюються, але все ж віддають частину свого бізнесу. Коли йде мова про взаємні поступки, то потрібно враховувати бажання обох сторін. Мені здається, що велика поразка України в тому, що існує цей компроміс і домовленість, коли влада готова забирати у бізнесменів 50% , а ті готові їх віддавати. Кращих умов із цією владою чекати не можна. Інший компроміс може бути лише з іншою владою. У нас злочинна та антидемократична ситуація в країні. І саме тому нам треба почати з того, щоб кожен поважав себе і не йшов на поступки там, де цього не можна робити в жодному разі.

Геннадій Рябцев, заступник директора Науково-технічного центру "Психея":

Володимир Квурт, секретар Львівської міськради (2006 - 2010 рр.), займається громадською діяльністю:

- Владі не вдається налагодити співпрацю з підприємцями, оскільки її представники, більшість із яких мають безпосередні стосунки з бізнесовими структурами, самі не проти заробити. Сьогодні державні інституції втручаються в усі процеси, пов'язані з отриманням прибутку, і дезертирують з усіх сфер соціальної відповідальності. Основна причина цього - притаманне великій кількості нинішніх чиновників розуміння свого місця в системі як наданої їм годівниці, яку можуть швидко відібрати.Коли відсутня наступність влади, що остаточно втратила розуміння держави як цілісного об'єкта управління, налагодження співпраці з підприємцями не має сенсу, оскільки це необхідно лише для реалізації довгострокових, стратегічних програм, непотрібних за переважання психології тимчасовості. - Насправді причин достатньо. Виокремлю декілька. Носії влади представлені двома категоріями чиновників: одні ніколи навіть не спробували заробити бодай гривню, є носіями традицій радянських швейцарів, тому "не пущать" - їхнє кредо, як і мислення, куди не вписуються ринкові, інноваційні чи сучасні моделі управління (це вони є авторами вдосконалення та розширення дозвільних процедур), а другі - бізнесмени, для яких влада стала суперприбутковою справою, дії яких постійно скеровано на створення монополій із феодальними правилами для інших, де ваше право займатися певним видом бізнесу цілковито залежить від персональної участі "державного мужа" у вашому підприємстві, причому ризики і надалі залишаються винятковим правом незалежного підприємця. Формула проста: без персональної зацікавленості - ви конкурент, якого потрібно знищити (поки маленький)! Це причини непорозумінь, які випливають із природи української влади, яка свідомо підтримує образ кровожерливого капіталіста, який жирує на експлуатації трудового населення. Хоча очевидно, судять по собі.А діалог є там, де є рівність і суд прийме сторону правильного, а не сильного, розуміння, що підприємництво дозволить дати шанс країні на власну думку та сформувати спільноту громадян відповідальних та самодостатніх! Проблема лише в тому, що не тільки носії влади, але й кандидати у владу (опозиція) не хочуть, окрім розмов, учиняти ніяких дій. Саме тому немає правил для всіх, саме тому рахунки за кризу оплачують підприємці, а не влада (ні вчорашня, ні сьогоднішня)! Приклад - на кого ліг тягар валютних кредитів? І якщо від влади допомоги вже не очікують, відкритим залишається питання: чому представники опозиції не подали жодного законопроекту, який би допоміг малому та середньому бізнесу у вирішенні бодай однієї проблеми, який би скачок курсу з 5 гривень до 8 гривень за долар США, за принципом солідарності не розділів би між державою, банком (дозволити списати на видатки) та бізнесом? Немає фахівців? Ні, немає бажання! Діалог можливий лише у демократичному суспільстві, де є повага до людини, де є відповідальність влади!

Наталія Власенко, кореспондент журналу "Країна":

Сергій Кіраль, начальник управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій Львівської міськради:

- Яка тут може бути спів­праця з підприємцями взагалі? Коли вона, влада, прийняла канібальний податковий кодекс, який дає право здирати по шість-сім шкур із малого та середнього бізнесу. При цьому своїх олігархів не чіпають. Ну не можуть вони чіпати десятьох мільярдерів! І тепер за рахунок дрібних підприємців намагаються наповнити бюджет, при цьому прикриваючись соціальними реформами. Та це ж смішно. - Влада на місцях нічого не вирішує, оскільки всі питання, які хвилюють підприємців (податки, митниця, дозволи на будівництво тощо), є у компетенції центральних органів влади. Вважаю, що сьогодні вони не зацікавлені щось змінювати, оскільки змінювати потрібно насамперед систему, тобто їх самих (приклад - Грузія), а для цього, на жаль, немає політичної волі... Дрібні "косметичні" зміни не вирішують системних проблем у принципі, а відтак не задовольняють підприємців... Виходить замкнуте коло! Влада на місцях, особливо у Львові, на мою думку, має такий діалог і ефективно його проводить... Візьміть, до прикладу, Раду конкурентоспроможності, яка створена при львівському голові і до якої входять представники підприємців, освіти тощо; є підписані угоди про співпрацю з ЄБА, Дансько-українською бізнес-асоціацією, створено традицію Весняного ділового форуму (цього року 26 - 27 квітня), де влада на місці обмінюється з підприємцями, а ми активно залучаємо підприємців до участі у промоційних заходах.Наприклад, чотири компанії були представлені на виставці "Мечтінг" у Мілані минулого року, де велись переговори з потенційними партнерами, хоча ми розраховували на десять, і робили промоцію заходу у Львові і серед всіх підприємницьких структур.... Тут ще є певна апатійність, інертність, замкнутість і закомплексованість самих підприємців, які недооцінюють свої права і можливості до ефективнішої співпраці (не тиску) із владою.

Юрій Залізняк, доцента кафедри нових медій ЛНУ ім. І. Франка, журналіст:

Єгор Соболєв, журналіст, активіст Самоврядної альтернативної мережі:

- Діалог та співпраця зазвичай можливі, якщо йдеться про комунікацію рівних між собою сторін. У випадку бізнесу та влади -  чи в масштабі такого міста, як Львів, чи в межах цілої держави - про бодай відносну рівність говорити можна, але вірити в це не варто. І суть тут не лише у специфіці дозвільних, контрольних та інших взаємин чиновництва і підприємців. Дуже часто чиновницький апарат сам глибоко закорінений у власні комерційні проекти (записані на "половинку", дітей та родичів), і тоді він не може не конфліктувати з іншими бізнесменами. Водночас постійні непорозуміння виникають через відсутність безсторонньої законності у нинішньому суді, який, у разі потреби, швидко і за буквою закону вирішував би будь-які колізії між посадовцями і підприємцями. Тоді вони були би рівними і спокійно собі співпрацювали, налагоджуючи діалог. - Важко налагодити діалог із людиною, в якої ти намагаєшся забрати гаманець, машину, будинок і половину бізнесу. А потім покликати в робочу групу з розвитку підприємництва. Тому владі так і вдається "налагодити" діалог.
 
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
12.5131 / 4.2MB / SQL:{query_count}