Прогалини шкільної освіти

Які, на вашу думку, сьогодні головні проблеми у системі шкільної освіти України? Нині, розмовляючи про українську освіту, ми маємо на увазі передусім зміни в університетській системі. Своє беруть і вступна кампанія, і реформа Закону “Про вищу освіту”. 

Які, на вашу думку, сьогодні головні проблеми у системі шкільної освіти України?  

Нині, розмовляючи про українську освіту, ми маємо на увазі передусім зміни в університетській системі. Своє беруть і вступна кампанія, і реформа Закону “Про вищу освіту”. Натомість важко перелічити кроки, спрямовані на поліпшення загальноосвітньої системи. Кроки не менш вагомі, ніж, скажімо, перехід на болонську систему. Чи означає це, що середня ланка у нас досконала, що у школах немає актуальних проблем? Мова не лише про зарплати вчителів чи матеріально-технічний стан (починаючи від забезпечення підручниками і закінчуючи спортивними майданчиками).
Як свідчить опитування Інституту ім. Горшеніна, третина українців вважає, що сучасна система загальної освіти не відповідає потребам суспільства і роботодавців. Можливо, слід уточнити самі ці потреби, як і запити учнів та педагогів. Базова освіта – не лише ґрунт для вступу чи матеріал для виробництва. Проводячи реформу вищої освіти неможливо оминути проблем, які є на рівні шкіл хоча б тому, що вишівські вступники є вчорашніми школярами, а отримані ними знання є підставою для надання можливості продовжувати навчання у вишах. Тим паче, що із приходом нового керівництва міністерства при вступі враховують не лише показник ЗНО, а й середній бал шкільного атестата.
Незважаючи на це, “реформи” шкільної освіти обмежуються рамками мовного питання (розробка різноманітних “оновлених” програм), кількості самих закладів, запровадженням тестування, зміною тривалості навчання... Усі ці речі є похідними тієї загальної реформи, яка мала б відбутися, зважаючи на наявні проблеми, на ініціювання реформи вищої школи, на оголошення Року освіти та інформаційного суспільства.
Перед тим, як змінювати, слід з’ясувати, що слід виправляти. Отож, “Пошта” запитує читачів, які сьогодні головні проблеми у системі шкільної освіти України?

 


Лариса Василишин,
головний спеціаліст управління освіти Львівської міськради:

– В основному зараз відбуваються зміни в програмі гуманітарних предметів, втручання у напрацьовані концепції мови та літератури. Змінюють зміст самої освіти. Іншою є фінансова проблема. Зараз зменшується кількість дітей, але ми, навпаки, бачимо так звану “оптимізацію”, масове закриття навчальних закладів. Також різко скорочується кількість учителів, та й заробітна платня не відповідає теперішнім цінам. А взагалі, наша система освіти потребує змін. Потрібно постійно змінюватися, міняти саму програму, оскільки люди змінюються. У нас мала б відбутися зміна філософії освіти. В нашій крані мали б виховувати державотворців, свідомих громадян єдиної, незалежної, унітарної України, а не пропагувати якісь космополітичні погляди. 

 

Ігор Лучук,
письменник, батько шести дітей:

– Тут може здаватися, що в школі створюється занадто велике навантаження на дітей вже з початкових класів. Звичайно, закінчивши школу, кожен мусить мати певний рівень, бути готовим до університетів, але все-таки певна складність є, мені здається, що з роками вона зростатиме. Іншою вагомою проблемою є неприйнятна політика “реваншизму” Міністерства освіти. Це теперішнє переписування історії, ясно, що це якесь політичне замовлення... Проте цим самим у наш час проявляються відголоски комуністичної системи й ведеться провокаційна політика. Далі, це проблема із учителями. Звичайно, якщо вони отримують зарплатню “п’яте через десяте”, то не слід від них вимагати занадто багато. Я вважаю, що це досить-таки складна професія. Їм взагалі потрібно, як кажуть, молоко безплатно видавати, матеріально та й морально їх заохочувати. Ставитися потрібно до них серйозніше і, звичайно, більше платити.

Галина Слічна,
начальник відділу освіти Галицької райадміністрації Львова:

– На мою думку, шкільна освіта відіграє основну функцію і повин­на відповідати вимогам. Нам необхідна якісна освіта, щоб діти ішли життям з нею. Основна з проблем у нашій системі освіти це – перевантаженість учнів. У нас 16-18 обов’язкових предметів, їх потрібно скоротити. У школярів нема мотивації, оскільки вони досить детально вивчають предмети і не концентруються на улюблених. Ще до основних проблем можна віднести недосконалі навчальні програми.

Христина Бондарєва,
студентка ЛНУ ім. Івана Франка:

– Перш за все – це відсутність кваліфікованих кадрів. Але є й інші проблеми, серед яких – погана інфраструктура, застарілі техзасоби, некомп’ютеризовані школи, невідповідна навчальна програма.

Олексій Фролов,
мер шкільного містечка Червоноградського навчально-виховного комплексу № 13:

– Вважаю, що в сучасній шкільній системі, особливо у випускних класах, забагато непотрібних предметів. Наприклад, чи доцільно вивчати вже в 10 класі трудове навчання учням, які через рік планують вступати на факультет іноземних мов? Досить часто такі предмети загального розвитку в одинадцятому класі стають халепою, адже на них найменше виділяєш час, щоб підготуватися до майбутнього вступу в університет, і, як результат, ці предмети стають перепоною для отримання відмінного атестата. Тому введення профільного навчання у старших класах було б вагомою зміною сучасної шкільної системи.

Наталя Якимович,
мама шестикласника:

– Найбільшою проблемою є підготовка вчительських кадрів. На мій погляд, у педагогіку йде багато випадкових людей, які не є взірцем моральності та духовності. Учитель – це покликання, він усе життя є взірцем для учнів. Ще однією із проблем є інформзабезпечення, тобто можливість користування інтернетом та забезпеченість підручниками. Коли я навчалася  у школі, дім та школа співпрацювали набагато тісніше та плідніше. Батьки завжди були проінформовані, частіше відбувалися батьківські збори, частіше викликали батьків у школу. Постійно велася виховна робота – якщо дитина не вихована, то за це відповідали батьки. Сучасна шкільна система у плані виховання є менш ефективною, ніж це було у радянський час. 

Роман Козак,
журналіст телеканалу “1+1”:

– Здається, кожного року щось змінюється, кожного року щось додається або забирається. Скажу одне: дітям від того краще не стає. Півшколи вчиться за новим зразком, півшколи – за старим. Наступного року виявляється, що новий зразок – вже застарілий, і так з року в рік. А ще – жодного заохочення добре закінчити школу, адже і так все вирішує ЗНО, тому можна в школі так-сяк, потім зазубрити ЗНО, здати і ти – студент. Золота медаль, яку дають в школі за успішність, нічого не вирішує зараз. Тому – відмінно закінчена школа зараз не показник. Показником, на жаль, є добре зазубрене ЗНО.
 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6775 / 4.15MB / SQL:{query_count}