Час міняти експозицію

Що, на Вашу думку, слід зробити, аби львівські музеї стали привабливіші для відвідувачів?

Ще з дитинства ми маємо чітке уявлення про відвідання музею, де всі ходять групами, торкатися нічого не можна, а екскурсоводи читають довгі, монотонні лекції. І хоч просвітницькі походеньки покликані розширити кругозір екскурсантів, однак скляні вітрини та залізна дисципліна не залишають у пам’яті й дещиці того, що береже музей. З часом львівські музеї повільно почали запроваджувати інтерактивні елементи і навіть не побоялися проводити екскурсії вночі. Але, очевидно, цього замало, аби по-справжньому привабити відвідувачів. Наприклад, у Віденському природничому музеї кожен охочий натискає кнопку і провокує маленький вибух штучного вулкана, а опісля на карті можна побачити, куди розпорошився попіл. Тут-таки можна за допомогою накручування спеціального керма побачити, як були розташовані материки спочатку, як вони змінювали своє розташування і як змінять у майбутньому. Тож “Пошта” вирішила поцікавитися у своїх читачів:
що, на Вашу думку, слід зробити, аби львівські музеї стали привабливіші для відвідувачів?
Ярослав Музичко,
голова постійної комісії культури,
промоції, ЗМІ і туризму Львівської міської ради:
– Музеї мають відповідати сучасним вимогам. Сучасний турист, побувавши в Європі, у музеях світової слави, став значно вибагливіший. Тому традиційні способи експозиції навіть надзвичайно гарних, надзвичайно цінних експонатів, які у нас є, не відповідають сучасним вимогам. Музей повинен поєднувати компоненти класичної експозиції та інтерактивного спілкування. Досить поширена електронна екскурсія, але вона потребує відповідного обладнання. Також кожен музей мусить мати свій сайт, де буде електронний каталог із описом експозицій. Перед тим, як прийняти рішення, який музей відвідати, турист зможе ознайомитися з цим каталогом і зрозуміти, що його цікавить у тому чи іншому музеї. Окрім цього, можливо, варто створити загальний електронний каталог усіх музейних фондів. Адже відомо, що наші музеї виставляють лише від 5 до 10% тих експонатів, які знаходяться в їхніх фондах. Передовсім це пов’язано з тим, що державі постійно бракує коштів на культуру і, як наслідок, музеям – на оновлення виставок. В європейських країнах уряди розуміють, що культура і музеї – це дуже важлива сторона життя і виховання соціальної та історичної свідомості людей, підвищення їх культурного, духовного рівня й, відповідно, поліпшення економічних показників. Адже, на мою думку, через культуру, через суспільну свідомість можна досягнути успіху в розвитку держави.
Наталка Сняданко,
письменниця, перекладач:
– Насамперед потрібно ці установи модернізувати. Сучасний музей складно собі уявити без інтерактивних пристроїв, аудіоґайдів, цікавих вирішень оформлення експозиції. Усього цього в українських музеях здебільшого немає. Їхні старосвітські й роками незмінні підходи до представлення своїх експонатів сьогодні навряд чи можуть привабити відвідувачів, адже це часто перетворює перегляд навіть найцікавіших експозицій на нудну і обтяжливу справу. Натомість успішними прикладами наближення музейності до людей у Львові, як на мене, можна вважати прогулянки підземним містом, костюмовані екскурсії, чимало виставок сучасного мистецтва у львівських галереях теж показані у цікавий спосіб. Приваблювати на них відвідувачів не потрібно, вони приходять самі. Достатньо запропонувати їм цікаві ідеї. У вересні до Львова приїде пересувна швейцарська виставка “Swiss.lib”, яка в сучасний та інтерактивний спосіб розповідатиме про найновішу швейцарську літературу – буде можливість посидіти на спеціальному аудіокріслі й послухати інтерв’ю, подивитися відеозаписи, потиснути на кнопки, погортати спеціально виготовлені “фальшиві книги”, в яких перекладено лише фрагмент тексту, а перекласти і видати решту заохочують українських видавців. Можливо, перегляд цієї виставки когось і у Львові надихне на схожі проекти.
Іван Сварник,
директор Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки:
 – Варто зробити їх більш відкритими. На Заході в багатьох музеях раз на місяць дозволяють безкоштовно відвідувати експозиції. Також там намагаються їх усіляко популяризувати. Натомість львівським музеям явно бракує зовнішньої реклами. Банери, рекламні щити, реклама на радіо, телебаченні тощо більше зацікавили б потенційних відвідувачів.
Василь Банах,
кандидат історичних наук, співробітник Львівського музею історії релігії:
– Музеям, як бюджетним установам, не слід пасивно очікувати скупих подачок від чиновників, а варто намагатися використовувати західноєвропейський досвід креативного підходу до музейної справи та залучення відвідувачів. Адже фінансування культури сьогодні урізано до мінімального. У Львівському музеї історії релігії ми організовуємо різні майстер-класи. Кожна перша неділя місяця в нас – родинний день, коли маленькі діти разом з батьками мають можливість безкоштовно взяти участь у інтерактивній театралізованій екскурсії. Нещодавно ми змогли освоїти підземелля XIII століття й запустити новий проект – екскурсії підземеллями середньовічного Львова. Завдяки цьому зараз маємо в середньому сім екскурсій щодня. Намагаємося використовувати зовнішню рекламу, банери, щоб залучити людей, розміщуємо найсвіжішу інформацію на нашому сайті.

Мирослава Холявінська,
журналіст:
– З одного боку, проблема не у привабливості чи цікавості музеїв, а у відсутності культури їх відвідування. З іншого – будь-який заклад потребує нормального фінансування, щоб підтримувати експозиції, доповнювати їх, а нашим музеям бракує на це грошей. Що вже казати про рекламу їхніх виставок. Урешті, багато залежить від рівня життя людей. Якщо в країні нормальна економічна ситуація,  то й рівень культурного розвитку зростає. Але завжди є затяті любителі мистецтва, котрі його “любили, люблять і любитимуть”, відповідно, ходитимуть у музеї! Хоча все ж варто більше популяризувати музеї у ЗМІ, рекламувати й шукати нові підходи до масової аудиторії.
 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
2.9035 / 4.14MB / SQL:{query_count}