Руйнівні наслідки повені - результат неконтрольованого втручання людини в природу

Богдан Матолич, начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища Львівської облдержадміністрації, про Божу кару, екологію та стихійні сміттєзвалища

Богдан Матолич, начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища Львівської облдержадміністрації, про Божу кару, екологію та стихійні сміттєзвалища

matol.jpg- Сьогодні увага влади та громадськості прикута, насамперед, до питання допомоги людям, які постраждали від повені  23 - 27 липня. Чи можна вже назвати причини цього стихійного лиха?   

- Один священик про цю повінь сказав, що це не Божа кара - це попередження. І це справді так. Екологи у своїх висновках щодо стану довкілля оперують даними моніторингових досліджень. А ці дані свідчать, що в нас постійно збільшуються обсяги забруднення атмосфери. І от знову, за підсумками першого півріччя, маємо очевидні випадки за­бруднення повітря на Львівщи­ні. Ми постійно також говоримо про забруднення водних ресурсів. Причому, якщо останнім часом зменшується водоспоживання, зменшується водозабір та скиди води в загальному обсязі, то скиди неочищених стоків зростають в геометричній прогресії. Все це мусить мати наслідки. Такі природні катаклізми, як остання повінь, - це справді попередження про те, що треба з природою, з навколишнім середовищем бути на "Ви", а не поводитись, як заманеться.

Тому вважаю, що це водопілля є закономірним наслідком непродуманого поводження людини з природою. Кліматичні зміни, в тому числі ефект глобального потепління, напевно, слід вважати першою і основною причиною його виникнення. Адже тримісячна норма опадів за менш, ніж тижневий термін, - це ознака певних змін, що призвели до розбалансування у довкіллі. І жодні гідроспоруди, ніякі обмеження не могли зупинити цієї лавини. Ті гідроспоруди, які мали призначення протипаводкових, не розраховані на таку кількість води, яка піднялась на висоту понад 10 метрів.

- Тобто екологи на підставі власних моніторингових дос­ліджень не могли спрогнозувати такий природний катаклізм?

- Звичайно. Але причини повені очевидні. Перша з них, як я вже зазначив, зміна клімату. Друга - збільшення площ вирубування лісів у гірських районах. Ця вирубка не є результатом, скажімо, одного чи двох років - це результат багаторічної господарської діяльності. Як наслідок - волога не затримується у тих лісах, що залишилися. Третя причина - це замулення, засмічення річок, зміна русел, вичерпування гравійної суміші. Все це, знову ж таки, призводить до того, що ці водні об'єкти стають некерованими, і в таких умовах врегулювати ситуацію та провести протипаводкові заходи складно.

Великі матеріальні збитки від повені також спричинені безвідповідальністю. Не таємниця, що більшість постраждалих будинків збудували в санітарно-захисних зонах, поблизу водоймищ, рік. Наприклад, село Гірське у Миколаївському районі. Його постійно затоплюється. І ту його частину, де стояли новобудови, а це санітарно-захисна зона, зараз визнали зоною трагедії. Тому не можна порушувати оті загальновстановлені правила, які давно обумовлені не лише чинним законодавством, але й звичайним життєвим досвідом. Санітарно-захисті зони повинні бути вільними. А  в нас, якщо їх ще не встигли забудувати, то перетворили на місця накопичування сміття чи зайняли під фільтраційні поля або очисні споруди.

Ще одне, на чому варто наголосити, - відсутність розробленої системи моніторингових спостережень, прогнозування, а це сьогодні також дуже важливо. Президент України наводив приклад Закарпаття. Мовляв, паводки на Закарпатті завдають все менше шкоди, бо там проводять певні заходи, встановлено відповідну систему спостережень від Держводгоспу України. І коли повінь починалася, на Закарпатті встигли попередити населення, зуміли увімк­нути всі ті засоби, які бу­ли їм підконтрольні, тож там стихія завдала меншої шкоди. На жаль, на Львівщині такої системи захисту нема.

Отож руйнівні наслідки повені - результат постійного неконтрольованого втручання людини в природу. Про це знають і господарські суб'єкти, і інспекційні, і контрольні органи. Тому нинішнє лихо повинне стати для нас великою наукою, переосмисленням того, чого не можна робити надалі і чи можна так жити, як ми живемо зараз.

- Чи можна говорити про конкретні екологічні наслідки повені?

- У цьому випадку більш суттєвими виявилися людські та інфраструктурні втрати. Зруйновані мости, транспортні комунікації, берегоукріплення, житлові будівлі. Якщо ж говорити про екологічні наслідки, то як це не буде парадоксально звучати, але повінь "навела" лад там, де його не було. Вода змила несанкціоновані сміттєзвалища, очистила території вздовж русел річок, виявила слабкі місця у системах гідроспоруд. Наше завдання - не створювати знову безлад, щоб наступний паводок розставляв усе на свої місця.

- А що робите для того, щоб та­ке не повторилося? Вживаєте якихось заходів на рівні влади області, міст?

- Це вже інше питання. По-перше, зараз удосконалюємо ра­ніше недопрацьовану обласну програму протипаводкових заходів, яка визначить місця будівництва захисних дамб, берегових укріплень, акумулювальних протипаводкових водосховищ, які могли б забирати надлишок води. Зараз особлива увага приділяється проблемі вдосконалення систем очистки населених пунктів, особливо тих, що розташовані в зоні річок. Адже стихійні сміттєзвалища виникли через те, що не існувало жодної схеми відбору побутових відходів від населення та їх захоронення. Тож люди скидали сміття там, де хотіли. Зараз  деталізуємо й локалізуємо всі ті смітники, проведена їхня інвентаризація.

- На Львівщині зберігають пестициди та інші небезпечні речовини. Як вони "пережили" цю повінь?

- Одразу ж 25 липня, коли посилилися дощі, спеціалісти Держуправління  отримали завдання обстежити ризиковані місця, які можуть стати причиною забруднення водних ресурсів чи територій. На щастя, жоден склад пестицидів у зону підтоплення не потрапив. Неушкодженими були і склади з небезпечними відходами, нафтобази та АЗС. Кілька АЗС  затоплені, але вони були зачинені герметично, тож забруднення нафтопродуктами не сталося. Тому сьогодні у нас в стадії розробки Обласна програма зі знешкодження небезпечних відходів.

Якраз  з початком повені збіглося виконання Програми з утилізації пестицидів. Думаю, що вже протягом тижня забудемо, що таке пестициди  в Сянках Турківського  району - вони уже перезатарені, і їх починають вивозити за межі України - до Німеччини. Перезатарення пестицидів також відбудеться  у Сторосамбірському, Мостиському районах, у Судовій Вишні. Раніше ці відходи зберігалися насипом і були без належного догляду. А тепер їх засипають у спеціальну тару, в якій їх можуть переправляти на переробку до Європи. Це і є "перезатарення". На сьогодні вже близько 30 т пестицидів вивезено зі Львівської області і найближчим часом вивезуть ще близько 70 т.

Ми очікуємо коштів із Державного екологічного фонду, адже є рішення про виділення досить пристойної суми на знешкодження пестицидів на Львівщині. Тому проблема ліквідації потенційних загроз забруднення середовища вже не така актуальна.

Але на Львівщині є такі місця, на яких варто зосередити увагу. Скажімо, складовані угорські гудрони на території роздільського комбінату "Сір­ка". Вони знаходяться сьогодні на березі затопленого кар'єру, так званого озера Глибокого, і дощі змивають їх у його води. На щастя, це озеро не має сполучення з якимись іншими  водними об'єк­тами, в тому числі і з Дніст­ром. Тому там є локальне забруднення без поширення. На території роз­дільської "Сір­ки" також зберігають складовані фосфогіпси, які також розмивають опади. Ці фосфогіпси омивають  кислотні озера, які потрібно лікві­дувати, бо вони знаходяться за пів­кілометра від русла Дністра і у випадку повені можуть до нього потрапити.

Усе це  - робота на майбутнє. Велику надію покладаємо на проект регіональної угоди між Кабінетом Міністрів і Львів­ською областю, тому що в ньому один із чотирьох розділів присвячений охороні довкілля і переробці небезпечних речовин.

- Президент доручив Каб­міну посилити роботу щодо виконання загальноукраїнської програми поводження з твердими побутовими відходами. Чи варто очікувати позитивних зрушень в цьому напрямі на Львівщині?

- Насамперед, нам в області потрібно реанімувати те, що є. Необхідно, щоб запрацювали вже прийняті закони та програми. Нагадую: у нас є Закон про відходи, де чітко вказано, як  поводитися з побутовими від­ходами, зокрема з небезпечними; у нас є Закон про благоустрій територій, є національна та обласна програми з поводження з твердими побутовими відходами, також є наказ міністра житлово-комунального господарства щодо систем очистки і роботи з твердими побутовим відходами. Все це потрібно запустити в роботу. За це відповідають органи місцевого самоврядування і органи житлово-комунального господарства. На екологічні служби покладено моні­торинг екологічної ситуації і, звичайно, контроль за порушенням законодавства.

Сьогодні в пресі побутує дум­ка, що проблема сміттєзвалищ не вирішена через  недостатню увагу екологів. Сміт­тєзвалища виникають тому, що немає запровадженої системи очистки будь-якого населеного пункту. Якщо вона діятиме і люди знатимуть, де це сміття викидати, несанкціонованих смітників не буде. Все інше - наслідки, а необхідно дивитися на першопричини.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8170 / 4.19MB / SQL:{query_count}