Каліграфія реклами

Перша реклама Галичини невдовзі може стати історією

Перша реклама Галичини невдовзі може стати історією

Mleko, kawa, placek, czekolada, mydеo, hotel, farba – на початку минулого століття такі польські написи місцеві підприємці виводили на своїх крамницях та готелях. Вони фактично стали першими зразками реклами в Галичині. Нині ці каліграфічні послання на стінах нагадують про своє існування тільки завдяки  міцній фарбі 20-х років минулого століття та переказам львовознавців. Попри те, що особливої цінності, на думку фахівців, вони не мають, ці написи все ж додають колориту та настрою нашому місту…

– Такі написи можна побачити також у Німеччині та Польщі, – розповідає “Пошті” історію написів Роман Дац, начальник відділу охорони та використання об’єктів культурної спадщини ЛМР. – Ключовими  вимогами до них були  каліграфія написання і чорна фарба. До слова, саме фарба стала причиною тривалого збереження написів на стінах. Вона настільки міцна, що коли фасади будинків реставрують, то з-під старої побілки видніють гарно збережені польські літери.

Про стійкість старої фарби розповідають і львово­знавці, зокрема, Ілько Лемко пригадує історію про  напис на одному із будинків вулиці Личаківської. Тоді польські букви ніяк не могли замалювати радянською фарбою, яка постійно облущувалася. 

– З-під фарби “вилазив” напис Кайзервальд. Нашарування фарби не рятувало ситуацію, пофарбоване облущувалося з року в рік, – пригадує Ілько Лемко. – У центральній частині міста цих записів збереглося найбільше…

Серед тих, хто під час ремонту фасаду натрапляє на старі повідомлення, є й такі, що зберігають столітні постулати. Власник місцевої кав’ярні під час облаштування екстер’єру вирішив відновити настінний колорит. За словами Євгена Булавіна, арт-директора кав’ярні “Штука”, раніше  у приміщенні були найрізноманітніші комерційні заклади: кравецька майстерня, магазин шоколаду, крамничка шкільного причандалля та місце, де мололи каву.  Коли тут зібралися влаштувати кав’ярню, то не виникало сумніву, як її декорувати – тільки відновлювати написи на стінах.

– На відновлення довелося витратити чимало часу. Для того, аби робота була якісна, ми залучили групу реставраторів, які використовували тільки натуральні барвники. До фарби додавали яйця та інші компоненти, які цілком відповідали тому складу фарби, яку накладали й 80 років тому. На все довелося витратити рік часу, але результат цього вартує, – підсумовує Євген Булавін.

Арт-директор з сумом констатує, що жодних експозицій чи заходів  для збереження цих “перших кроків” реклами немає. Під час реставрації темні написи просто здирають чи бездумно забілюють. Відтак за кілька десятків років про початок рекламної індустрії можна буде дізнатися лише зі світлин та оповідок. Адже офіційно вони не мають жодної мистецької чи історичної вартості. В управлінні охорони історичного середовища запевняють: найстарішому  написові 80-90 років. Нині така реклама заборонена, чиновники відзначають, що цілком задоволені тим, що така традиція віджила своє. Заклики до покупців власники магазинів та кав’ярень зараз пишуть або на склі, або на спеціальних табличках.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
9.4705 / 4.1MB / SQL:{query_count}