Польща скликає своїх

Понад дві тисячі львів'ян вже отримали "карту поляка". На черзі ще кілька десятків тисяч

Понад дві тисячі львів'ян вже отримали "карту поляка". На черзі ще кілька десятків тисяч

З квітня цього року Респуб­ліка Польща почала масштабну акцію видачі "карти поляка", яка засвідчує етнічну приналежність осіб з українським громадянством до польської нації. Генеральні консульства Польщі у Харкові, Києві, Луцьку та Львові працюють над додатковими анкетами, що надалі даватимуть можливості у Польщі працювати, жити, вчитися, їздити потягом зі знижкою 37 % та безкоштовно відвідувати музеї людям, які є етнічними поляками. Безкоштовною буде для них і перша допомога, щоправда, тільки елементарна - країна погоджується лікувати за свій кошт  лише від поранень та застуди.  

Марічка Ільїна
polaki.jpg

Вчора у Львові на вулиці Сміливих, 5, відкрили ще одне приміщення візового відділу Генерального консульства Республіки Польщі у Львові

За попередніми підрахунками польських дипломатів, в Україні мешкає 140 тисяч людей з польським корінням. Це третій показник серед країн колиш­нього Радянського Союзу після Литви та Білорусі. "Карти" видають і у цих країнах, та тільки у нас ноу-хау спричинило резонанс та критичні відгуки у польській пресі про "українську любов до халяви". Зокрема, газета "Dziennik" написала про черги до архівів, де наші громадяни гарячково шукають метрики та свідоцтва про народження родичів, аби довести свою належність до поль­ської національності. "Пошта" звернулася до Центрального державного історичного архіву України у Львові, аби з'ясувати реальний стан справ. На що в архіві лише усміхнулися.

- Зараз до нас приходить по 7 - 8 осіб щодня, жодного ажіотажу нема, - розповідає завідувач канцелярії Львівського державного історичного архіву Дана Оленович. - Навесні люди ще квапилися, і ми отримували по 30 запитів на добу, тепер охочих приходить менше...

Усі, хто вже став щасливим власником "карти поляка", проілюстрували документально польське походження, порозмовляли з послом Польщі в Україні польською мовою і  продемонстрували своє знання культури сусідньої країни. Саме через останній пункт чиновники поклали на стіл 15 від­мов...

- До нас приходили освічені люди, які абсолютно не орієнтувалися в польській культурі, - пояснює "Пошті" Ян Ромейко-Гурко, консул Генерального консульства Республіки Поль­ща у Львові. - Та слід пам'ятати,  що це не полонізація, а допомога полякам, які з певних причин залишилися поза межами Польщі. Це шанс зрівняти їхні можливості з жителями Речі Посполитої.

Як запевнив пан Ромейко-Гурко, запитання про історію та культуру Речі Посполитої не викличуть труднощів, якщо людина бодай трохи ознайомлена з країною. До прикладу, якщо розмова відбуватиметься у Львові, то можуть запитати, хто спроектував Львівську Оперу, або ж чий пам'ятник є у Стрийському парку. Поляки відповідають на такі запитання без заминки, а от ті, хто історію призабув, свій візит до консульства відкладає. Львів'янка Христина Чорній ще не зважилася оформляти "карту", оскільки хоче підівчити мову.

- Мої предки були поляками, і я часто їжджу до Польщі у справах, - коментує Христина Чорній. - Отримання "карти" дозволить спростити процедуру. Але я досі не ходила в консульство, адже мову треба довчити. До того ж мені складно довести родинні зв'язки з прабабусею. У свідоцтві про її народження, у паспорті та свідоцтві про шлюб вписано три різні варіанти по батькові...

У консульстві архівні перипетії цілком розуміють і запевняють, що отримати "карту поляка" встигнуть усі охочі.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7030 / 4.1MB / SQL:{query_count}