Чи здорова медицина?

Ярослав Кашуба, заступник губернатора Львівщини, про підвищення кваліфікації лікарів, службу медицини катастроф, травматологічну лікарню та медичний кластер

Ярослав Кашуба, заступник губернатора Львівщини, про підвищення кваліфікації лікарів, службу медицини катастроф, травматологічну лікарню та медичний кластер

Підвищення кваліфікації лікарів (передусім сімейних), діагностика недуг на первинному рівні, профілактика та лікування інфекційних захворювань (туберкульозу, СНІДу, гепатиту В і С), розвиток служби екстреної медичної допомоги - це пріоритетні напрями роботи галузі охорони здоров'я Львівщини у 2010 р. Важливою новацією є те, що в області хочуть розвивати медичний кластер. Про все це спілкуємося зі заступником голови Львівської облдержадміністрації Ярославом Кашубою. Посадовець певен: позитивний результат запланованого буде, коли є системний підхід, а не поверхневий.

Підтвердженням цих слів є напрацювання у 2009му - суттєво покращено демографічну ситуацію (збільшилася народжуваність та зменшилася смертність), відкрито 30 нових закладів сімейної медицини, придбано та встановлено високоякісне обладнання в обласних медзакладах (кардіоцентрі та онкоцентрі), забезпечено дитячі стаціонари регіону найсучаснішим реанімаційним обладнанням. Зокрема, в Регіональному онкоцентрі відкрито радіологічний корпус, введено в експлуатацію лінійний прискорювач, відкрито лапароскопічне відділення; в обласному центрі репродуктивного здоров'я введено в експлуатацію новий мамограф, а в обласному діагностичному центрі - новий комп'ютерний томограф та магнітно­резонансний томограф. Важливим є й встановлення очисних споруд у Регіональному фтизіопульмонологічному центрі. Також вперше в Україні створено єдиний медичний простір, про що підписано угоду між різними відомствами (угода працює на усіх мешканців, не залежно, хто де працює). У напрямку соціальної політики (його також курирує Ярослав Кашуба - "Пошта"), всі соціальні виплати мешканці області, попри кризу, отримали вчасно, тоді як інші регіони мали затримки. Плюсом є й те, що у відділах соцзахисту населення належно працюють єдині вікна щодо надання соціальної допомоги, забезпечено призначення житлових субсидій за спрощеним порядком їх надання (за одним пакетом документів і однією заявою).

Професійність медиків

- Львівщина пережила найскладнішу епідемію грипу. Своєю чергою представники ВООЗ дали високу оцінку діям львівських медиків у той період та алгоритму лікування хворих. Які головні висновки зроблено після завершення епідемії грипу?

- Торік найбільшим випробуванням для медицини області стало подолання цієї епідемії. Львівщина разом з іншими західними регіонами взяли на себе перший удар. Наші лікарі спільно з фахівцями МОЗ відпрацювали алгоритм надання допомоги пацієнтам з пандемічним грипом, а також комплекс оргзаходів боротьби з ним. На жаль, Львівщина під час епідемії втратила 102 осіб. Підтверджено лабораторно діагноз грипу A/H1N1 (каліфорнійський) у 63 мешканців області (більшість із них померли). Це був дуже складний і гострий тип вірусу зі стрімким перебігом захворювання, його не можна лікувати у домашніх умовах (а тим паче, займатися самолікуванням!), а лише під наглядом лікаря, вживаючи виписані ним препарати! Моя позиція - варто повертатися до відпуску ліків хворим за рецептом, тоді лікар несе відповідальність за те, що він виписує пацієнту. А ось введення Кабміном обмеження відпускних цін на медикаменти спричинило відсутність марлевих пов'язок та ліків у комунальній і приватній мережі аптек... Дійсно, представники ВООЗ високо оцінили дії наших медиків під час епідемії. Лікарі робили все можливе і неможливе, щоб врятувати життя громадян. Працювали злагоджено та самовіддано, за що хочу їм подякувати. Втім, пізнє звернення пацієнтів (майже 58% від усіх померлих були госпіталізовані в лікарні після 5ти діб від початку хвороби) та наявність хронічної супутньої патології (60% померлих страждали на це) в поєднанні з важким токсичним перебігом інфекційної патології забирали життя у хворих. Найбільше вірус "бив" по молодих людях боєздатного і працездатного віку. Вважаю безвідповідальною позицію власників нічних клубів, які у час епідемії працювали і проводили вечірки для молоді (як­от, Геловіна). Хворі ж із ГРЗ і пневмоніями, які поступили в стаціонари області, при вчасному зверненні і отриманні меддопомоги, відповідно до алгоритмів лікування цієї патології, у 95% мали позитивну динаміку. Нині епідемія грипу триває в Україні. Наші медзаклади забезпечені необхідними препаратами, деззасобами... Зазначу, що під час епідемії були проблеми адміністрування. Система охорони здоров'я є надзвичайно централізована - без наказу міністра охорони здоров'я ніхто з медиків не хотів брати на себе відповідальність. Не хотіли виходити за певні рамки... Звісно, була і є проблема з медапаратурою, яка застаріла. Традиційно бракує коштів на придбання нової.

- Але ж у розпал епідемії лунали обіцянки про придбання для Львівщини нової медтехніки. Що маємо насправді?

- Так, обіцянки були. Наприкінці 2009го ВРУ проголосувала за виділення
604 млн грн, із яких Львівщині з держбюджету було передбачено субвенції на суму понад 15,4 млн грн. Однак область отримала лише понад 4,8 млн грн, за які купили медикаменти, дезінфікувальні засоби та рентґенплівку. 30% від придбаного передали Львову, 70% - в обласні медустанови та райони. Решта понад 10 млн грн (за ці кошти мали купити медобладнання) в кінці року від Міністерства охорони здоров'я так і не надійшли. При цьому всі документи ми підготували, угоди з виробниками чи офіційними представниками уклали. Але маємо те, що маємо... Також на запобігання поширення грипу та інфекційних захворювань шляхом централізованої поставки з МОЗ у мед­установи області надійшло медикаментів на суму майже
2,9 млн грн та медобладнання - на понад 3,7 млн грн.

- Яку Ви особисто даєте оцінку професійності медиків Львівщини загалом?

- Високу. Але медицина - це та галузь, де персонал має постійно вчитися та вдосконалювати знання, бо видозмінюються віруси, виготовляють нові препарати. Так виглядає, що XXI ст. буде століттям інфекційних недуг, грипу, туберкульозу, гепатитів. Інфекційні хвороби є причиною третини щорічної кількості смертей у світі. Щороку в Україні від цих недуг гине майже 20 тис. осіб. Інфекційні хвороби є не лише медичною, а й соціальною проблемою. Тому заходи, спрямовані на їх запобігання, є одним із основних завдань обласного управління охорони здоров'я. Я постійно присутній на колегіях в обласному управлінні охорони здоров'я. Тримаю, як кажуть, руку на пульсі. Таким чином у 2010 р. звернемо увагу, як лікарі у поліклініках та амбулаторіях (терапевти та сімейні лікарі) здійснюють первинні огляди хворих і профілактику недуг. Цьогорічне завдання - підвищити кваліфікацію медиків. Зокрема, кількаденні курси для лікарів відбудуться у спеціалізованих медустановах. Досі подібного на Львівщині не було. Так, спеціалісти в онко, кардіо­ та фтизіопульмонологічному центрах, інфекційній лікарні проводитимуть для своїх колег сімейних лікарів семінарські заняття. Коштів на це потрібно небагато, а ефект, певен, дасть відчутний. Важливо, щоб у мешканців Львівщини відродилась віра у медпрацівника. На жаль, люди (особливо в районах) перестали ходити до лікаря профілактично, а звертаються, коли вже припече.

Плани 2010го

- Крім підвищення кваліфікації лікарів, що ще серед пріоритетів цього року в медицині області?

- Продовження робіт у регіональному кардіоцентрі, адже найбільша смертність в області через серцево­судинні захворювання. Завершуємо роботу з відкриття спеціалізованого кардіохірургічного відділення та відділення інвазивної кардіології. Все необхідне обладнання вже закуплено, триває його монтаж. Це дасть змогу проводити мешканцям області планові та невідкладні хірургічні втручання на серці, в тому числі операції на відкритому серці. У кардіоцентр переводимо одне з кардіохірургічних відділень обласної клінічної лікарні разом із персоналом. У планах на 2010 р.- відкриття дитячого кардіохірургічного центру на базі міської дитячої лікарні Львова. Серед пріоритетів - профілактика та лікування туберкульозу, СНІДу, гепатиту (В і С). У планах - придбання якісної рентґенапаратури, відкриття стаціонарного відділення для хворих на СНІД (центр СНІДу з якісною лабораторією у Львові вже працює - "Пошта"). На жаль, не володіємо реальною картиною захворюваності гепатитами (зокрема гепатитом С). На часі створення в області сучасної державної PCRлабораторії для швидкої діагностики гепатитів, а також виділення фінансів для проведення ефективної діагностики і лікування цієї недуги.

- А як справи з обласною службою медицини катастроф?

- Розвиток санавіації один з пріоритетів. У 2010 р. й надалі її активно розвиватимемо. Відкриємо повноцінні дистанційні міжрайонні пункти цієї служби з реанімобілями у більшості районів. Торік підготували до роботи 6 таких центрів - у Городоцькій, Жовківській, Яворівській, Миколаївській, Буській центральних райлікарнях і центральний пункт медицини катастроф у Львові. Зазначу, що служба медицини катастроф добре себе проявила під час епідемії грипу. На виклик їдуть реанімобілі, які є ближче до місця катастрофи. Ця служба швидко транспортує пацієнта до медустанови (районної чи обласної спеціалізованої лікарні), надаючи дорогою невідкладну реанімаційну допомогу. Себто, виграємо час на порятунок людини. До Євро­2012 паралельно розвиватимемо цю службу, а також створимо Банк крові і спеціалізовану травматологічну лікарню.

Травматологічна лікарня

- Скажіть, будь ласка, який медзаклад області зможе стати базовим у цьому сенсі?

- Вважаю, що такою спеціалізованою медустановою може стати госпіталь інвалідів війни, що у Винниках. На одній із найближчих нарад в ОДА спільно з фахівцями визначатимемось у цьому питанні. Слід вибудовувати систему в усьому, особливо в підходах до лікування і реабілітації людей з особливими потребами. Як відповідальний в ОДА за роботу з інвалідами вважаю, що цій категорії наших громадян слід приділяти підвищену увагу.

- А чому саме там?

- Добру травматологію маємо у 8й міській лікарні та госпіталі інвалідів війни. Достатньо непогану у лікарні швидкої меддопомоги Львова. 8ма лікарня визначена як базова по травмах до Євро­2012. Львівщині потрібна й обласна спеціалізована медустанова. До речі, у професійності лікарів згаданого госпіталю пересвідчився сам, коли торік порвав ахілловий сухожилок й опинився на операційному столі. Там проходив і реабілітацію.

- Плани щодо обласної травматологічної лікарні цікаві. Але відомо, що нині на базі госпіталю функціонує ще й обласна лікарня відновного лікування. Яка її подальша доля?

- З госпіталю інвалідів війни лікарню відновного лікування (свого часу вона діяла у Брюховичах - "Пошта") у 2010 р. переведемо у м. Великий Любінь. Розташуємо її у міській лікарні. З керівництвом міста та Городоцької РДА домовилися про розбудову приміщення. Відповідно, у Винниках вивільняться площі й будемо модернізувати цей медзаклад. Також там розвиватимемо напрямок реабілітації ветеранів та інвалідів. Це питання опрацьовуємо спільно з Мінпраці та соцполітики. Отож, у цій лікарні сконцентруємо увагу на травматології та реабілітації.

Медичний кластер

- Усі названі Вами пріоритети дійсно на часі. Але пацієнтів також цікавить, коли нарешті буде введена страхова медицина? Себто, коли особа сплачує страховий внесок, а у випадку хвороби звертається за наданням допомоги до передбачених страховою угодою медзакладів.

- Дійсно, це важливе та актуальне питання. На загальнодержавному рівні воно досі не прийняте. Тим часом у 2010 р. Львівщина хоче перейняти європейський досвід - на базі лікарні Львівської залізниці плануємо започаткувати медичний кластер як інноваційну форму організаційно­правових засад взаємодії закладів охорони здоров'я різновідомчого підпорядкування. Зараз іде підготовка реєстраційних документів, працюємо з керівництвом лікарні, фахівцями з представництва Держкомпідприємництва, ЦНТІ. До медичного кластера буде залучена не лише лікарня Львівської залізниці, але й обласні медустанови. Так, фахівець із медичного університету (він підпише угоду з медичним кластером - "Пошта") консультуватиме пацієнта і за це отримає гроші - але не від хворого, а від страхової компанії. Перед цим громадянин сплачуватиме внески до страхової компанії, а коли опиниться в лікарні, його консультуватимуть провідні фахівці охорони здоров'я. У цій інноваційній роботі та й у звичайній щоденній поточній праці відчуваю підтримку працівників управління охорони здоров'я, наших керівників медзакладів, ректора Національного медуніверситету, фахівців галузі. Вдячний їм за це.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
6.6999 / 4.22MB / SQL:{query_count}