Бережіть природу, мать вашу…

На Львівщині вперше в Україні розробили регіональну програму екологічної освіти та виховання, яку одразу спіткав шквал критики

На Львівщині вперше в Україні розробили регіональну програму екологічної освіти та виховання, яку одразу спіткав шквал критики

У той час, як світові експерти з екології провадили у Копенгагені запеклі дискусії з приводу обсягів викидів вуглекислого газу (докладніше про Копенгагенську конференцію читайте на 6й сторінці), мінідебати на екологічні теми відбувалися і на Львівщині. Мова йшла передусім про екологічну просвіту молоді, адже за останні 20 років напрацювання щодо екологічного виховання відживали своє. Нині мало хто з дітей відвідує природознавчі гуртки і бере активну участь в екологічних акціях, бракує й нових пізнавальних сайтів та фільмів з проблем української екології. Тож фахівці б'ють на сполох: екологічні проблеми виникають не тільки через бездіяльність влади, але й передусім через те, що українці не усвідомлюють шкоди, якої завдають природі своїми діями та не знають їх наслідків.

"Найбільше проблем з екологією в країні через стереотипне ставлення до екологічних проблем та через несформовану екологічну свідомість та культуру в осіб, що ухвалюють рішення, пов'язані з використанням природних ресурсів, оскільки вони не враховують економічні і соціальні наслідки цих рішень, - йдеться у "Регіональній програмі екологічної освіти та виховання Львівської області на 2010 - 2014 роки", яку розробило Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області. Цей проект може стати своєрідним проривом в Україні, оскільки досі, як не сумно, в нашій державі нічого подібного не розробляли, і межі знань дітей про екологію замикалися уроками з біології та шкільними підручниками.

Із величезної мережі станцій юних натуралістів, яка існувала за радянських часів, наразі у Львівській області залишилося лише шість таких закладів, два з яких розташовані у Львові.

- У нас, в еколого­натуралістичному центрі навчається близько тисячі дітей, а це 1% усіх учнів Львова. Це, звісно, дуже мало. Заклад відвідують діти від чотирьох років, є й невелика кількість студентів. Загалом працюємо у трьох напрямках: загальноекологічному, ботанічному і зоологічному. Таких центрів украй мало, і систему просвіти потрібно модернізувати, саме для цього й розроблена програма екологічної освіти та виховання. Потрібно також, щоб Міністерство освіти і науки зарахувало "Екологію" до обов'язкових шкільних предметів, адже наразі він є факультативним, - розповів "Пошті" Ігор Антахович, директор Львівського міського дитячого еколого­натуралістичного центру, один з розробників програми.

Проект передбачає, що незабаром на території області з'являться еколого­просвітницькі центри, "зелені класи", гуртки екологічного спрямування, шкільні лісництва, еколого­інформаційні центри та бібліотеки. Для вдосконалення системи залучали досвід Польщі, Німеччини, Нідерландів та Америки. Наслідком запозичень є "екологічна стежка", а також ідея прив'язати класи біології до найближчих лісництв, аби за слушної нагоди, діти проводили уроки у безпосередньому контакті з природою. За наступні чотири роки на реалізацію програми планують витратити 4 мільйони 850 тисяч гривень.

Реалізовувати програму планують уже з початку наступного року, хоча вона досі не затверджена у Львівській облдержадміністрації. Чимало застережень до неї мають і представники громадських екологічних організацій. На їх думку, розробка є застарілою, несучасною, а отже, мертвонародженою.

- Інформаційне наповнення екологічної програми є нормальним: діти мають достатню кількість уроків і чудові підручники. Але ж не враховано важливого аспекту: діти прагнуть черпати знання з фільмів і дисків - на екологічну тематику цього не знайти. Тому активніше слід попрацювати над розробкою саме таких речей. Мало відкрити гурток, його не відвідуватимуть, якщо там не буде нічого цікавого. Забезпечте полиці цікавими фільмами, і діти будуть у захваті... - вважає Людмила Гинда, член громадської природоохоронної екологічної організації "Комітет збереження природи".

Юрій Зінько, директор благодійної організації "Екологогеографічний фонд", додає, що досі не розуміє, які саме технології використовуватимуть для навчання дітей, бо теоретична база сьогодні й без того достатньо сильна, кульгає практика.

"Кількість нововведень сформульовані дуже абстрактно, я так і не побачив конкретного русла, в якому будуть працювати екологи області. До кінця не відбувся діалог з громадськістю, тому не врахована думка самих людей. Я два роки тому їздив у навчальному турі до Німеччини та Польщі і можу порівняти, як аналогічні програми втілюють у життя там. Зокрема, у польському Шльонському воєводстві акумулювали кошти і вклали їх у програми просвіти. Тепер молодь усвідомлює, якої шкоди завдає забруднення довкілля, мінімалізуючи свої згубні дії. Система реально запрацювала. Варто влаштувати ще не один "круглий стіл" і врахувати дуже багато хиб", - розповів пан Зінько.

Як зазначила Оксана Ковальчук, начальник відділу інформації, моніторингу та зв'язків з громадськістю Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області, програма є в електронному варіанті на сайті управління охорони довкілля. "Ніхто не ставить крапку на зробленій роботі. Усі фахівці, які хочуть внести свої корективи, можуть зробити це у письмовому вигляді. Усі зауваги буде враховано. І невдовзі передамо програму на затвердження до ЛОДА", - сказала вона.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
5.6108 / 4.13MB / SQL:{query_count}