Підтримка поруч: 10 історій

Як бійцям з Львівщини обласна служба зайнятості допомогла започаткувати бізнес, який нині розвивається

В Україні 14 жовтня відзначають День захисника та захисниці. Сьогодні розповімо успішні історії ветеранів російсько-української війни. Мовиться про те, що колишнім бійцям Львівська обласна служба зайнятості допомогла започаткувати результативний бізнес, який нині працює й розвивається.

1. Художні ідеї, втілені в метал

Розповідь про того, з кого треба брати приклад наполегливості, любові до праці, мистецтва.
Вам часто усміхається сонце? Вироби, які виготовляє та пропонує клієнтам Михайло Бражнюк, випромінюють сонячну енергію та передають теплоту серця майстра. На них можна подовгу дивитися, милуватися, захоплюватися, дивуватися польоту фантазії, вигадливості.
Колишній боєць, учасник АТО ще до мобілізації любив ковальську справу. А повернувшись із російсько-української війни, за порадами фахівців Пустомитівської служби зайнятості відкрив власний бізнес, зареєструвавшись підприємцем.
Відтоді справжній професіонал ковальської справи втілює художні ідеї у метал, його доробки – це витвори мистецтва та заряд позитивної енергії.

2. Микола Момоход: «Над створенням власної справи почав задумуватися ще на Донбасі»

Житель села Карпатське Турківського району, колишній учасник бойових дій Микола Момоход над створенням власної справи почав задумуватися ще на Донбасі. У сільській місцевості роботу знайти нелегко, адже є сім’я, то чому ж змінювати місце проживання? Народна мудрість говорить: «Добре тому, хто в своєму домі!».
Повернувшись з війни, на заощаджені кошти Микола Миколайович придбав у селі приміщення для майбутнього магазину.
«Та все так мало бути», – роздумує підприємець. І додає, що знав про допомогу центру зайнятості у відкритті власної справи. Цілеспрямовано попрямував до Турківської районної філії ЛОЦЗ. Фахівці рекомендували пройти навчання. «Я дослухався їхньої поради та не прогадав», – резюмує атовець. 
Далі він пройшов навчання у Львівському ЦПТО ДСЗ за напрямом «Досягнення успіху у підприємницькій діяльності через розвиток самомотивації», під час якого отримав вичерпні знання щодо оптимальної форми організації бізнесу, особливостей оподаткування, засвоїв правові аспекти, склав власний бізнес-план та успішно його захистив.
Нині Микола Момоход вдало самостійно господарює. Фахівці Турківської РФ ЛОЦЗ вітають ще одного бізнесмена і сподіваються на плідну з ним подальшу співпрацю.

3. Espasito: смак Італії тепер доступний для горян

Сьогодні він успішний підприємець, власник піцерії Espasito, працедавець, який забезпечує роботою інших. А ще зовсім недавно Михайло Гриців, повернувшись із АТО, не знав як себе реалізувати у мирному житті.
Після участі в семінарі з підприємницької діяльності «Від бізнес-ідеї – до власної справи», що організували у Сколівській районній філії Львівського ОЦЗ, в нього зародилася думка зайнятися підприємницькою діяльністю. Однак бракувало знань з основ складання бізнес-плану.
Пройшовши всі етапи підготовки до самозайнятості, описавши своє бачення організації власної справи та підкріпивши написане фінансовими розрахунками, пан Михайло отримав одноразову виплату допомоги з безробіття для започаткування бізнесу.
Почувши від спеціалістів служби зайнятості інформацію про реалізацію на Львівщині проєкту «Рука допомоги», вирішив скористатися додатковою державною підтримкою. Як учасник пілотної програми, спрямованої на повернення малозабезпечених на ринок праці, Михайло Гриців отримав безвідсоткову допомогу для придбання обладнання та матеріалів, необхідних для відкриття піцерії. Згодом підприємець створив чотири нові робочі місця, працевлаштувавши на них двох осіб із малозабезпечених родин.
Завдяки старанню та працелюбству наш колишній клієнт постійно удосконалює знання та вміння, створюючи нові види піци. Під час розмови з молодим підприємцем захоплює його ентузіазм, віра у власні сили та багато креативних ідей.

4. Після АТО знайшов своє місце у бізнесі

Все почалося три роки тому з підтримки бізнес-плану ветерана російсько-української війни Романа Чижа у Золочівському районному центрі зайнятості. Тут тоді відбулося засідання комісії з надання одноразової допомоги з безробіття для організації підприємницької діяльності.
З того часу й до сьогодні пан Роман активно займається пасажирськими перевезеннями. Передували вдалому бізнесу курси з основ підприємницької діяльності у Львівському центрі професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості, на які він потрапив за скеруванням ЦЗ. Під час вишколу освоїв податкове та трудове законодавство, підготував бізнес-програму з фінансовими розрахунками тощо.
Приємно те, що повернувшись до мирного життя після війни на сході країни, за сприяння служби зайнятості Роман Чиж знайшов на Золочівщині своє місце у бізнесі.

5. Юрист, воїн, безробітний, а нині – приватний підприємець

Участь у бойових діях на сході країни для багатьох слугує переломним моментом у житті, змушує переглянути усталені стереотипи, прагнення та пріоритети. Для декого з армійців після військових дій відкривається нова сторінка в біографії, адже після побаченого та пережитого нелегко повернутися до мирних буднів, треба знову призвичаюватися до умов суспільного життя, приймати його неписані правила та закони.
Яскравим прикладом успішного започаткування стартапу за сприяння посадовців Трускавецької міської філії Львівського обласного центру зайнятості є історія Леоніда Федевича. Повернувшись із поля бою, він звернувся до міської служби зайнятості за допомогою у працевлаштуванні. Звісно, фахівці філії надали йому широкий спектр соціальних послуг, зробили все можливе, аби він якомога швидше повернувся до трудової активності. Відвідавши різноманітні інформаційні заходи, учасник АТО наважився скористатися одноразовою виплатою допомоги з безробіття для започаткування власної справи. На етапі становлення отримав низку консультацій, дієвих порад щодо вибору виду діяльності, аспектів ведення власної справи, бухгалтерських розрахунків.
Враховуючи те, що пан Леонід за освітою юрист, він вирішив займатися тим, що знає, любить і до чого лежить душа – надавати професійні юридичні послуги. За скеруванням центру зайнятості він пройшов курс навчання з основ підприємницької діяльності, написав бізнес-план на тему «Надання консультацій з питань безпеки», успішно захистив його та отримав одноразову виплату допомоги з безробіття для започаткування підприємницької діяльності.
Сьогодні Леонід Михайлович міцно утвердився у бізнесовому середовищі, активно займається улюбленою справою, нарощуючи базу клієнтів. За його словами, працювати на себе – вигідно, цікаво і перспективно, адже успіх залежить тільки від власних умінь, знань, досвіду та професіоналізму.

6. Василь Зелінський: «Треба рухатися до мети, долати бар’єри, розвиватися розумово й залишатися людиною!»

Відвоювавши два роки у складі Окремого загону спеціального призначення «Азов», Василь Зелінський зацікавився можливістю організувати власний бізнес. Його намір не тільки підтримали посадовці Червоноградської міської філії Львівського ОЦЗ, а й допомогли реалізувати. Отримавши необхідні знання з основ ведення підприємницької діяльності на курсах у Львівському центрі професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості, він написав і подав на розгляд комісії у центр зайнятості бізнес-план на тему «Ремонт мобільних телефонів та планшетів».
Сферу майбутньої діяльності чоловік обрав не випадково, адже вирішив займатися тим, що йому подобається і до чого має хист, оскільки й раніше мав досвід роботи у цій галузі. У березні 2018 року Василь зареєструвався як приватний підприємець, отримав одноразову виплату допомоги з безробіття для започаткування власної справи і відкрив майстерню «Сенсорний сервіс «Клік».
На досягнутому молодий підприємець не зупиняється. Постійно вишукує додаткові шляхи розвитку бізнесу, не байдужий до участі в нових програмах, готує цікаві проєкти, що базуються на його улюбленій справі.
За словами Василя Зелінського, він жодного разу не пожалкував про обраний напрям самозайнятості та хоче побажати своїм побратимам не здаватися, рухатися до мети, долати бар’єри, розвиватися розумово, а найголовніше залишатися людиною.

7. Орест Данилович: «Не так давно оці руки тримали зброю, а нині тешуть камінь для оздоби осель»

Де дім Ореста Даниловича у селі Велика Воля знає кожний, але й спостережливому мандрівникові не важко розпізнати обійстя майстра. Адже на подвір’ї красуються витвори його рук: підставка для водограю, безліч заготовок, а ще – гора піску та каменю.
«Любов до справи, якою нині займаюся, виникла з молодих літ, коли вперше потрапив до далеких родичів, що професійно обробляли вапняк. Тоді й зародилася ідея й собі спробувати перетворювати безликий матеріал у певний предмет: чи фігуру, чи деталь інтер’єру, чи щось інше», – розповідає колишній учасник АТО, а тепер приватний підприємець Орест Данилович.
Повернувшись із неоголошеної війни, він, як і багато хто з його бойових побратимів, звернуся до Миколаївського районного центру зайнятості (Львівська область) за допомогою у працевлаштуванні. Та пропоновані варіанти роботи не підходили з різних причин: незручно добиратися, надто високі вимоги, а зарплата, як кажуть, кіт наплакав. Коли довідався, що через громадську організацію «Клуб ділових людей» з Фонду Великобританії можна отримати фінансову допомогу для закупівлі обладнання, вирішив скористатися шансом. І не прогадав, бо як учасник АТО за 625 фунтів стерлінгів придбав сучасне електричне обладнання для нарізки та шліфування каменю. Цей факт став переломним моментом у житті армійця, тоді вже чітко пан Орест визначився: буде самостійно заробляти на хліб насущний, обробляючи природний матеріал.
У центрі зайнятості його ідею не просто підтримали, але й допомогли і фаховими підказками, і матеріально. Спершу скерували до Львівського центру професійно-технічної освіти на курси «Основи підприємницької діяльності», де майбутній бізнесмен здобув багаж необхідних знань для започаткування бізнесу, довідався про складові менеджменту та маркетингу, аспекти виповнення податкової звітності, вимоги до написання бізнес-проєкту тощо. Згодом своє бачення ведення справи виклав у письмовій формі, захистив його перед членами спеціальної комісії. А зареєструвавшись як суб’єкт підприємницької діяльності, отримав одноразову виплату допомоги з безробіття для відкриття бізнесу у сумі понад 20 тисяч гривень, за яку купив додатковий інструмент і сировину.
«Я роблю з каменю все, що тільки замовляють клієнти. Сусідам, ось погляньте, змайстрував балкон з витонченими перилами і балясинами, батькам на могилу зробив пам’ятник, собі завершую монтувати камін. Зараз займаюся виготовленням елементів декору до стін великої зали – консолі, арки тощо», – розповідає майстер, ховаючи за спиною натруджені, мозолясті руки, вкриті білим пилом-борошном.
Перед тим, як взятися до справи, пан Орест добре все обміркував, зважив переваги та недоліки самостійного господарювання. Окрім каменеобробного верстата, знань і вмінь, у нього були й інші ресурси. Для прикладу, майстерню обладнав у приміщенні, де його прадіди тримали худобу, камінь постачає місцеве підприємство, розташоване неподалік, відповідно й транспортні видатки незначні. А у перерві між роботою він шукає нових замовників: створив свій сайт, у різні електронні видання подає оголошення.
«Я розумію, що на все потрібний час, – ділиться думками підприємець. – Найкраща реклама – «сарафанне» радіо, адже задоволені виробами клієнти звернуться у разі потреби ще не раз, а також розкажуть іншим про мої послуги, де за якісну роботу – поміркована ціна. Мені моє заняття до душі. Це хобі, що приносить і втіху, і гроші. Імпонує й те, що я сам розпоряджаюся часом, планую кожний день і ні від кого не залежу. Ось так кардинально після війни змінилося моє життя: ще недавно оці руки тримали зброю, а нині тешуть камінь для оздоби осель».

8. Змінив зброю на музичні інструменти 

У минулому Максим Перев’язко працював у одній із місцевих шкіл Дрогобича, став переможцем районного та призером обласного етапу всеукраїнського конкурсу «Вчитель року». Коли ж на сході країни розпочалися військові сутички, довго не думаючи, подався туди захищати кордони Батьківщини.
Саме війна внесла свої корективи у життя Максима, тому, повернувшись додому, він твердо вирішив здійснити давню мрію – відкрити студію звукозапису. Його «дітище» матиме репетиційну базу, можливість аранжування авторської музики, виготовлення аудіореклами (від задуму та сценарію – до готового продукту), а також навчання вокалу, гри на сучасних і класичних інструментах. Коли боєць визначився з ідеєю, перепоною на шляху до її реалізації стала відсутність стартового капіталу. Але завдяки фінансовій підтримці Світового банку в межах програми «Рука допомоги» проблему вдалося розв’язати.
Коли мовиться про власний бізнес, Максим Перев’язко, тепер уже приватний підприємець, щиро посміхається, тому що впевнений у завтрашньому дні, адже не побоявся ризикнути та ступити на стежку самозайнятості, тому що має улюблену справу, яка приносить моральне та матеріальне задоволення.
Звичайно, самостійно господарювати – справа не з легких, а тому фахівці Дрогобицької міськрайонної філії Львівського ОЦЗ охоче допомагають майбутнім бізнесменам і підприємцям-початківцям.

9. Бізнесові ідеї втілилися у дитячі забавки

За освітою Іван Яксманицький – інженер з механізації та автоматизації виробничих процесів. Якийсь час він брав участь у бойових діях на сході України. А, звільнившись із військової служби, зареєструвався у Львівському міському центрі зайнятості з метою пошуку роботи.
Належних варіантів не знайшов, тож вирішив займатися улюбленою справою – надавати населенню рекламні послуги. Пан Іван за скеруванням центру зайнятості закінчив курси з основ підприємницької діяльності і вже через тиждень зареєструвався як фізична особа-підприємець. 
Нині він очолює агентство «Yaksdruk», що спеціалізується на виготовленні унікальних розвиваючих дитячих іграшок із дерева, які називаються складанками. Спершу він надавав населенню рекламні послуги, однак дружина надихнула його на інший вектор діяльності. Оскільки вона за фахом дизайнер, то самостійно розробляє взірці майбутніх забавок, а пан Іван втілює ідеї в життя. Так подружжя на деревоволокнистій плиті високої щільності виготовляє для діток віком до 5 років кольорові пазли, складаючи які виходять лісові звірята, казкові герої, буквочки чи машинки. Кожна іграшка не лише вабить око яскравими кольорами, а й безпечна для малечі, а ще – корисна, позаяк розвиває дрібну моторику рук, просторове мислення, логіку, витривалість. «Першими нашими тестувальниками є наші донечки, – розповідає Іван Яксманицький. – Реалізовуємо готові вироби через соціальні мережі. До слова, чимало хто, загубивши якусь деталь від загальної картини, може до нас звернутися за дублікатом. Наші складанки не ламаються, довго служать і стають улюбленими іграшками для малюків!».
Історія успіху колишнього воїна АТО криється у бажанні працювати та постійно удосконалюватися.
«Паралельно з навчанням в центрі зайнятості, я навчався у Школі лідерства для учасників бойових дій, де були практикуючі тренери з різних бізнесових сфер, – каже молодий підприємець. – Сьогодні на цьому етапі розвитку «Yaksdruk» – це швидше самозайнятість, аніж бізнес. Що дає мені власна справа? Передусім, можливість реалізувати і вдосконалювати свої вміння. Це – безперервний процес навчання. Бажаю й іншим спробувати свої сили у підприємництві, ставити амбітні цілі, формувати план, розділяти його на етапи і обов’язково контролювати їх виконання».

10. Коли робиш свою справу чесно та ретельно, завше будуть клієнти

Такого принципу дотримується Михайло Стефаниця, учасник АТО та колишній клієнт Мостиського районного центру зайнятості. Пан Михайло звернувся до фахівців ЦЗ одразу після демобілізації. Відвоювавши на сході країни майже рік, він усвідомив, що розруху, руйнацію, безвихідь і страх уже бачив, тепер настала пора творити, зводити, будувати, підіймати українську державу з колін.
Ексвійськовий, технік-механік і комбайнер за освітою упродовж усього життя трудився у сфері будівництва, тому й не дивина, що після численних інформаційних семінарів та зустрічей, проведених спеціалістами держустанови, виповнив бізнес-план на тему «Надання послуг мінінавантажувачем». 
Успішно завершивши навчання у Львівському центрі профтехосвіти ДСЗ, впевнено ступив на стежку самозайнятості. Кошти, що отримав у вигляді одноразової виплати допомоги з безробіття на відкриття власної справи (20 000 гривень), використав на закупівлю обладнання. Зізнається, що довелося ще брати позику у друзів, аби придбати дійсно якісну техніку. А вже з весни поточного року колишній клієнт ЦЗ активно займається улюбленим ділом: вирівнює площі, робить насипи, копає ями та траншеї у рідних Мостиськах. Каже, коли працюєш чесно та ретельно, завше будуть клієнти, а отже, й заробіток. 
Пан Михайло поділився планами на майбутнє. Одне з першочергових завдань – підшукати бригаду. «Я братиму до себе в команду лише атовців, бо знаю їх, – роздумує новоспечений господарник. – Коли тебе не зрадили на війні, то і в мирному житті на них можна покластися. Звичайно, звернуся до посадовців ЦЗ за допомогою у підборі кадрів, але головна вимога – хлопці повинні бути працьовиті та кваліфіковані. Ледачих і п’яниць навіть не пропонуйте». 
А ще, зі слів демобілізованого учасника АТО, наявна техніка – це далеко не межа його мрій: як тільки бізнес почне приносити стабільний прибуток, Михайло Стефаниця поповнить свій арсенал плетеними вилами, якісними ковшами та іншим знаряддям. Такі обновки допоможуть розширити перелік послуг у сфері будівництва, збільшити клієнтську базу, а значить і дохідну частину.
За матеріалами відділу організаційно-інформаційної роботи
та архівної справи Львівського обласного центру зайнятості
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4352 / 4.2MB / SQL:{query_count}