Життєво важливий кисень

У лікарнях Львівщини, де лікують хворих на коронавірус, розширюють кисневу мережу. І медики вкотре наголошують про дотримання гігієни рук, дистанції та носіння маски

фото: Роман Балук
На Львівщині в усіх медичних закладах, що лікують пацієнтів, які хворі на коронавірус, триває робота з розширення кисневої мережі. Збільшення кисневих точок надалі пришвидшить одужання пацієнтів. Про це наголошує керівник департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Орест Чемерис.
«На жаль, епідситуація на Львівщині є досить напруженою. Вкотре наголошуємо, що важливе розуміння небезпеки захворювання кожною людиною. Зараз вкрай важливо дотримуватись всіх протиепідемічних закладів. І гігієна рук, дистанція, маска – це ті обов’язкові компоненти, які має виконувати кожен. Швидкість розвитку динаміки захворювання залежить від кожного з нас», – акцентує Орест Чемерис.
І щодо масок, то в Україні запровадили штрафи за не носіння масок у громадських місцях. Штраф за нехтування масками у карантин від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – від 170 до 225 гривень. Накладати штрафи зможуть органи внутрішніх справ, Національна поліція, уповноважений орган охорони здоров'я, уповноважені органи Державної санітарно-епідеміологічної служби, а також органи місцевого самоврядування.

Питання №1

«Наразі в Україні 20 560 ліжко-місць забезпечені киснем, який використовується для лікування хворих на COVID-19. Це 48% від ліжок, які перепрофільовуються під надання медичної допомоги хворим. У жовтні уряд виділив 572 млн грн субвенцій для забезпечення 42 189 ліжок кисневими точками: кисневими концентраторами, кисневими станціями або ємностями для збільшення об’ємів зберігання кисню», – повідомив заступник міністра охорони здоров’я, головного державного санітарного лікаря України Віктор Ляшко.
«Налагодження кисневої мережі питання №1 для усіх керівник медичних установ, що працюють з інфікованими пацієнтами. Ми зацікавлені зробити це у стислі терміни, однак не так багато ліцензованих підприємств можуть одномоментно забезпечити всі заклади необхідною кількістю кисневих точок. В кисневу мережу також можна залучати кисневі концентратори, однак основний акцент все ж на тому, аби налагодити централізовану мережу забезпечення киснем, оскільки концентратори мають обмежені ресурси та створюють навантаження на електромережу», – каже Орест Чемерис.
Кількість точок доступу до кисню уже збільшили у Львівському обласному госпіталі ветеранів воєн та репресованих ім. Юрія Липи, Новояворівській лікарні РЛ №1, лікарні швидкої медичної допомоги тощо.
«Якщо кілька місяців тому загальний ліжковий фонд становив 1600 ліжок, то зараз він становить понад 3000 ліжок. Відтак, залучення нових лікарень до переліку ковідних тягне за собою нову потребу у кисневих точках. Якби ми не залучали нові лікарні, то забезпеченість киснем уже би становила понад 100%. Збільшення мережі вимагає збільшення кисневих точок, – говорить він. – Аби заклад внесли до переліку ковідних він повинен мати щонайменше половину ліжкомісць забезпеченими точками доступу до кисню».
У Департаменті охорони здоров’я області акцентують: попри навантаження на екстрену медичну допомогу та первинну ланку, надати стаціонарне лікування можуть усім пацієнтам, які його потребують. Відповідно до оновлених протоколів щодо стандартів надання медичної допомоги, госпіталізації підлягають середньої тяжкості та тяжкі пацієнти.
Найбільш завантаженими залишаються Лікарня швидкої медичної допомоги, Львівська обласна інфекційна лікарня, Центр легеневого здоров’я. У розрізі районів області вже традиційно найбільш завантаженими є Стрийська міська лікарня та Стебницька лікарня.

Госпіталізація пацієнтів і затверджений алгоритм

«Рівень потреби в госпіталізації за останній тиждень різко зріс. Якщо ще два тижні тому щотижнево госпіталізувались 400 – 600 пацієнтів, зараз цей показник підвищився на 40%. Рівень госпіталізації в області зараз становить понад 1000 осіб на тиждень», – говорить керівник обласного департаменту охорони здоров’я. Однак не всі підтверджені пацієнти потребують госпіталізації, адже хвороба може проходити безсимптомно.
Госпіталізація пацієнтів із підозрою або підтвердженим діагнозом COVID-19 відбувається виключно за медичними показаннями – наголошує міністр охорони здоров’я Максим Степанов. У МОЗ кажуть, що близько 80% пацієнтів мають легкий перебіг хвороби і не потребують стаціонарного лікування. У разі появи симптомів хвороби необхідно зателефонувати сімейному лікарю, який зобов'язаний оцінити стан пацієнта та прийняти рішення щодо необхідності госпіталізації чи надання медичної допомоги в амбулаторних умовах.
МОЗ закликає не займатися самолікуванням. Схему лікування повинен визначити сімейний лікар. У разі відсутності зв’язку з сімейним лікарем чи виникненні інших запитань МОЗ радить звертатися у всеукраїнський контакт-центр із питань протидії COVID-19 за безкоштовним номером 0 800-60-20-19.
«Важливо нарешті усвідомити, що у нас немає поняття “хочу госпіталізуватися”. Лікарня – це не санаторій. Для госпіталізації є низка показань. Усі вони вказані у Стандартах надання медичної допомоги “Коронавірусна хвороба (COVID-19)”, які розроблені кращими лікарями країни та затверджені МОЗ”, – наголосив Максим Степанов.
Госпіталізація за клінічними критеріями показана хворим з підозрою чи підтвердженим COVID-19 у разі наявності щонайменше однієї з перелічених ознак: частота дихання менша ніж 10 або більша ніж 30 дихальних рухів; сатурація під час вимірювання пульсоксиметром нижча ніж 92%; порушення свідомості (за шкалою AVPU все, крім А); пацієнти з перебігом захворювання середньої тяжкості, які мають тяжку супутню патологію (тяжкий перебіг артеріальної гіпертензії, декомпенсований цукровий діабет, імуносупресивні стани, тяжка хронічна патологія дихальної та серцево-судинної систем, ниркова недостатність) в стадії декомпенсації.
Міністр також зауважив, що у кожній лікарні є внутрішньолікарняна інфекція, й без наявних показів до госпіталізації пацієнту безпечніше лікуватися вдома.

Дві зони і карантин вихідного дня

Тим часом в Україні оновили епідзонування, яке діятиме з 9 листопада. Вся  територія країни України опинилася у «помаранчевій» та «червоній» зонах. До територій з найвищою захворюваністю на коронавірус потрапило вже чотири райони Львівщини. Отож, у «червоній зоні» будуть Миколаївський, Перемишлянський, Пустомитівський та Сокальський райони Львівської області. Львів у «помаранчевій зоні».
І з наступного тижня в Україні планують запровадити карантин «вихідного дня» (нагадаємо, до 31 грудня в Україні діє адаптивний карантин). «Коли дивимося на ситуацію в країні, то розуміємо, що не можемо ввести локдаун, як це роблять у деяких країнах. Ні два, ні три тижні. Тому змушені вводити жорсткий карантин на суботу і неділю. У ці дні у нас будуть працювати продуктові магазини, аптеки і транспорт. Все інше має не працювати», – сказав очільник МОЗ Максим Степанов. З його слів, кількість госпіталізованих пацієнтів з COVID-19 з початку вересня зросла в 3,5 рази.
«Карантин вихідного дня – хороший варіант розірвання ланцюжка захворювання. У дні, коли люди не працюють, збільшується відвідуваність розважальних, торгових центрів, кінотеатрів та інших місць великого скупчення. Карантин вихідного дня покликаний знизити показники інфікування в Україні. Один з елементів розірвання епідланцюгу – мінімізувати стосунки та контакти між людьми. Це може дати позитивні результати. Оскільки повернутись до варіанту весняного карантину зараз доволі складно, гадаю варто спробувати такий вид обмежень», – певен головний медик області Орест Чемерис.


Є питання? Телефонуйте на контакт-центр з протидії поширенню COVID-19

З ініціативи Міністерства охорони здоров’я працює всеукраїнський контакт-центр МОЗ з протидії поширенню COVID-19. Зателефонувавши за номером 0-800-60-20-19, громадяни можуть отримати інформацію щодо порядку та алгоритму дій в умовах пандемії: проведення безкоштовного тестування, надання невідкладної допомоги, забезпечення ранньої самоізоляції хворих із моменту виявлення перших симптомів тощо, а також звернутись з пропозицією чи скаргою.
«Контакт-центр працюватиме цілодобово. Ми сподіваємося, що він допоможе громадянам оперативно отримувати важливу інформацію та правильно протидіяти поширенню коронавірусної хвороби», – зазначає очільник МОЗ Максим Степанов. 
До роботи контакт-центру задіяно 150 операторів. Якщо їм необхідно буде уточнити інформацію, – таке звернення вони реєструють у відповідній CRM-системі, яка автоматично надсилатиме його на розгляд до центрального чи місцевого органу влади відповідно до компетенції. А після отримання необхідної інформації оператори зв’язуються із заявником, щоб її озвучити.
Такий алгоритм роботи пов'язаний передусім з тим, що продовжує зростати кількість нових хворих, – осіб, які потребують швидких та надійних відповідей на питання щодо проведення безкоштовного тестування, надання невідкладної допомоги або ж забезпечення ранньої самоізоляції з моменту виявлення перших симптомів тощо.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6250 / 4.15MB / SQL:{query_count}