«Жнива-2020»: які врожаї на Львівщині

Скільки зерна уже намолотили місцеві аграрії, як цьогорічна аномальна погода вплинула на урожай зернових, скільки коштує пшениця та чи подорожчає хліб

На полях кипить робота. Погода, кажуть аграрії, за щастя. Урожаї тішать і якістю, і кількістю, та на дешеве зерно не варто сподіватися. Експерти кажуть, що ціни таки будуть вищими, ніж торік. Пшеницю цьогорічного урожаю 2-3 класу можна купити за 450-500 гривень за центнер, дешевше можна знайти фуражне зерно. Адже втрати через цьогорічну аномальну погоду є. Фермери розповідають, що жнива розпочалися трішки зі запізненням, що негативно позначається на процесі збору зерна та якості урожаю.
Керівник фермерського господарства «Агрооснова», що на Сокальщині, Ігор Шайнога цього року засіяв 112 га зернових, більша частина – пшениця.
«На початку літа умови були несприятливі. Дуже багато було дощів, висока вологість зерна. Ті, кому довелося пізніше збирати урожай, зіткнулися з проблемою: бур’яни почали рости, тому зменшилася продуктивність комбайнів, потужності втратилися. Період, коли можна збирати зернові, короткий. Загалом урожай непоганий, на рівні попереднього року. Якість зерна добра, пшениця другого-третього класу вродила. А ось цьогорічні весняні та літні погодні умови негативно вплинули на урожай гороху та ріпаку. Наприклад, урожайність гороху є на половину нижчою, порівняно із минулорічною.
Втрат на моєму господарстві значних немає. Чув від інших фермерів, що мають проблеми з урожаєм гороху. У мене ж інша технологія – технологія прямого посіву, сумісні посіви культур, наприклад, горох із гірчицею сію, щоб легше було збирати», – ділиться досвідом із «Львівською Поштою» фермер.
Ігор Шайнога каже, що зазвичай фермери мають проблеми з фінансуванням. «Фінансування зараз немає ні від кого. Держава не допомагає. Ті, хто користується кредитами, мають відшкодування за користування кредитами. У цьому році кредитів не брав, обходжусь власними коштами», – додає співрозмовник.
За останні десять років в Україні зменшилися посівні площі гречки, вівса, жита
А от дрібний фермер-початківець Орест із Пустомитівщини каже, що через сильні дощі на початку літа замокла на полях пшениця почала «хворіти».
Отож урожай не надто високої якості уродив, здебільшого фуражне зерно. «Сіяв німецький сорт озимої пшениці «Франц», то була друга репродукція, пшениця побабчена вродила. А сорт «Миронівської» пшениці вродив краще. З двох гектарів чотири центнери втратив через несприятливі погодні умови», – розповів «Львівській Пошті» фермер.
Агрофахівці зауважують, що валовий збір ранніх зернових культур загалом в Україні перевищить 30 мільйонів тонн. Це відчутно менше, ніж минулорічний рекорд (37,2 мільйона тонн пшениці та ячменю). На відміну від 2019-го, погодні умови для озимої пшениці виявилися не найкращими, що є причиною спаду. Меншим, імовірно, виявиться і врожай ячменю. Втім, окрім ранніх зернових, є ще кукурудза, погода для неї оптимальна. Більше того, засіяли її більше, ніж торік. Ще наприкінці весни агрофахівці прогнозували урожай кукурудзи на рівні 40 мільйонів тонн, або приблизно на 5 мільйонів тонн більше, ніж торік. Загалом це мало забезпечити Україні понад 70 мільйонів тонн пшениці, кукурудзи та ячменю – тобто другий за величиною врожай за всі роки незалежності, інформує сайт texty.org.ua.


Пролонговані жнива

Через погодні умови жнива на Львівщині почали зі запізненням у середньому на два тижні. «Дозрівання зернових культур відбулось пізніше, аніж торік. Жнива на Львівщині масово розпочали у другій декаді липня, хоча окремі площі на Радехівщині молотили на початку липня», – розповідає «Львівській Пошті» Юлія Шопська, директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА.
Із її слів, у сільськогосподарських підприємствах вже обмолотили більше половини ранніх зернових. Озимого ячменю 99,5% площі (19,5 тис. га), урожайність 55,7 ц/га, 53% озимої пшениці та озимого жита, 13% і 16% ярих пшениці і ячменю відповідно. Водночас триває обмолот ріпаку озимого, вже зібрано 84% посіяних площ.
Більше 57 мільйонів зерна всіх видів урожаю торік експортовано, зараз триває масовий експорт нового уражаю
Площа посівів, за всіма категоріями господарств на Львівщині – більш ніж 700 тисяч гектарів. Це на понад 12 гектарів більше, ніж у 2019-ому. До слова, агрохолдинги використовують 55% земель області, дрібні агрофірми – 45%.
Цього року в регіоні засіяли більше олійних культур (сої, соняшнику та ріпаку). «У структурі посівних площ підприємств та фермерських господарств зернові культури займають 48,5%, технічні – 48,9%, кормові – 1,6%, а картопля і овочі – 1,0%. У господарствах населення ситуація суттєво відрізняється: картопля і овочі займають найбільшу площу – 41,5%, зернові – 36,3%, кормові – 22,2%, а технічні культури відсутні. Сільськогосподарські підприємства вирощують здебільшого індустріальні культури (зернові і технічні) – 97,5%. Це високомаржинальні культури. Картопля і овочева продукція є дороговартісною і трудомісткою. Вирощуються переважно господарствами населення», – зазначила Юлія Шопська.
Щороку фермери під час жнив стикаються з однією і тією ж проблемою – поломка техніки. Близько 2300 одиниць використовують у жнивній кампанії в області – окрім зернозбиральних комбайнів, є очисна та сушильна техніка, автотранспортні засоби. Щорічно парк комбайнів оновлюється.
«У 2019-ому фермери придбали 15 нових зернозбиральних комбайнів сумою 51,8 мільйона гривень. Це найбільші вкладення із всього спектру придбаної сільськогосподарської техніки (20%). Проте сезонне навантаження на один комбайн ще досить високе, на ранні культури середнє по області становить 266 гектар, із них – зернові культури 186 гектар, що набагато перевищує такі характеристики у фермерів країн Європи та Америки», – додає співрозмовниця.


Мільйонні втрати через природні катаклізми

Фермери кажуть, що попри всі невтішні прогнози зерно вродило гарної якості, хоча втрати таки були. Аномальні погодні умови взимку, навесні та літні дощі далися взнаки. На якість та кількість урожаю також впливають пролонговані жнива.
«Зерно вирощене на високих агрофонах хорошої якості другого класу. Проте на частині території області, де стресові фактори були значними, зерно збирають нижчих якісних кондицій. Окрім того, відтермінований початок жнив ще підвищив напруженість у збиранні. Затримка з обмолотом спричиняє «стікання» зерна та погіршується його якість», – каже Юлія Шопська.
Обмолот пшениці ще триває. Врожайність буде нижча, ніж минулорічна. Внаслідок природних факторів та надзвичайних подій загинуло або пошкоджено врожаю сільськогосподарських культур загалом на площі 6,1 тис. га (1,6%). Від весняної посухи та приморозків постраждали майже 3 тис. га, 3,3 тис. га – від підтоплення площ посівів. Зокрема, йдеться про 10 господарств Стрийщини та 9 Жидачівщини. Збитків фермери підрахували на понад 90 мільйонів гривень. Найбільше втратили озимого ріпаку, сої, озимої пшениці та соняшнику – йдеться про близько 2,5 тис. га посівів.
«В області вирощується більше зерна, ніж потрібно для внутрішнього споживання. Надлишок, орієнтовно 20%, вивозять за межі області, зокрема на експорт. Оскільки пшениця – експортна культура, то на формування ціни пшениці впливає загальна пропозиція цієї культури на світових ринках. Експерти прогнозують, що світова пропозиція у цьому маркетинговому році буде збільшена», – резюмує співрозмовниця.

«Ціна на хліб зросте на 5-7%»

Іван Стефанишин, аграрний експерт, – про цьогорічний урожай, проблеми фермерів, неконтрольований експорт та ціну на пшеницю

– Весною прогнозували, що цьогорічні несприятливі погодні умови взимку та весною, а ще літні зливи негативно позначаться на врожаю зернових. Пане Іване, як оцінюєте жнива-2020, який урожай збирають фермери, чи якісне зерно?
– Жнива йдуть повним ходом, погода нормальна, жодних перешкод немає. А ті застороги, що були, страхи, що не буде зерна, на щастя, не підтвердилися. Зерна цього року буде зібрано достатньо. Пшениці трішки менше. Але добра новина, що у цьому році більше якісної пшениці. Тобто фуражної, яку використовують як корм для тварин, бракуватиме. Для виробників – це добра новина, бо якісне зерно коштує дорожче. Хоча фураж у цьому році коштуватиме дорого, бо погодні умови специфічні. Прогнози були невтішні весною: то посуха, потім дощі, велика ураженість хворобами, втрати також є.
– З якими проблемами стикнулися фермери?
– Треба брати до уваги фінансовий бік. Є проблеми з кредитуванням фермерів. А ще є проблеми з технікою, яка вже роками залишається не вирішеною, бо немає достатньо того ж фінансового ресурсу.
– Йдеться про дрібні фермерства?
– Так, передусім. В Україні найбільше саме дрібних господарств – 67%. А їхні проблеми в державі вирішують зі скрипом. Зокрема, фінансування і питання вчасного і нормального матеріально-технічного постачання.
– Чого у нас сіють найбільше?
– Кукурудзи та озимої пшениці – це 70-80%. Це експортно-орієнтовані культури. За останні десять років в Україні зменшилися посівні площі гречки, вівса, жита. Потреби України у пшениці – від 22 до 25 мільйонів тонн, враховуючи борошно, крупи, хлібобулочні вироби.
– Хоча на Львівщині і вирощують свою пшеницю, хліб печуть із борошна, зерно для якого виросло у південних регіонах. Чому так? Можливо, ситуація вже змінилася?
– Так, це правда. Пекарі не печуть хліб із пшениці третього, четвертого класу, який у нас вирощують. Для того, щоб зробити заміс, їм необхідне борошно пшениці першого і другого класу. Внутрішнє споживання – це пшениця першого-третього класів (перший клас – це тверді сорти, що йдуть на макаронні вироби, другий-третій класи – борошномельна пшениця).
Зараз ситуація змінюється у зв’язку зі зміною клімату. Можна буде говорити, що у Львівській області вирощують достатньо пшениці вищого класу. Отже, завіз із південних регіонів зменшуватиметься. Але жодна область себе повністю зерном не забезпечує. Міжобласні переміщення відбуваються навіть при достатку збору урожаю.
У Львівській області на одну особу 654 кілограми зерна виходить. Це не дуже багато, бо раніше було до тонни. 
– У Меморандумі про взаєморозуміння між урядом, аграріями та експортерами щодо експорту зернових культур на 2019/2020 рік граничний обсяг експорту пшениці за попередній маркетинговий рік (тобто до 30 червня 2020 року) було погоджено на рівні 20,2 мільйона тонн (для всіх класів). Це навіть більше, ніж експортери припускали в минулому році. Чим це загрожує? Як можна припинити неконтрольований експорт?
– Урегулювати проблему повинні державні структури, такі, як Аграрний фонд, Державний резерв, які мають виконувати функцію держави щодо накопичення стратегічних запасів зерна. Із Держрезерву зерно вкрали на мільярд гривень! Зараз, щоби поповнити втрачене, треба заплатити купу грошей тим, хто буде постачати зерно. Знову виникає фінансова складова. Останніми роками жоден керівник Аграрного фонду з роботи не пішов добровільно, а через кримінальне провадження.
А експорт – це стратегічно важлива складова. У державі повинен бути баланс. Якщо є загроза, що ми залишимося без запасів зерна власного виробництва, то очевидно, що повинні бути державні регулюючі фактори. Цього і близько немає. Більше 57 мільйонів зерна всіх видів урожаю минулого року експортовано, зараз триває масовий експорт нового урожаю.
– Які країни купують українське зерно?
– Якщо дивитися за структурою, то здебільшого це країни Азії. Але й Іспанія, Італія також купують, але більше фуражне зерно.
– Якою буде ціна на пшеницю цього року?
– Щотижня переглядають баланс тих країн, які визначають політику зернового господарства. Зараз триває покращення оцінок валового збору зерна. Від цього буде залежати, як формуватиметься ціна на біржі міжнародній. Від неї залежить ціна на зерно всередині держави. Ціна зростала, як буде далі, побачимо. Найімовірніше, ціна буде вища, ніж минулорічна. Ми залежимо від міжнародних ринків. Якщо не урожай, наприклад, у таких великих країнах, як Китай, скажімо, то проблема з ціною виникає усюди.
– Ще під час весняної посівної, пане Іване, ви говорили, що варто очікувати подорожчання хліба наприкінці осені на початку зими. Чи прогнози змінилися?
– Це щорічна тенденція. Цього року нас теж таке подорожчання не омине. Податки, електроенергія, газ і багато інших чинників визначають ціну на хліб. Йдеться про підвищення у ціні на 5-7%.
Розмовляла Тетяна Оліярчик
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7762 / 4.2MB / SQL:{query_count}