Зелені легені Львова

Як лікують найстаріші та найвищі дерева у Львові, чому міські зелені насадження «хворіють» та як цьому запобігти

450- річний «Дуб Шептицьких», «Франковий дуб», гінко дволопатеве, що занесене до Червоної книги України, магнолії кобус, магнолія верболиста, а ще метасеквойя, кладрастис жовтий, сосна румелійська та ялиця кавказька, тсуга канадська,100-річна ялиця одноколірна, липа американська та майже 100-річний тис ягідний… Не лише архітектурними пам’ятками історії та культури славиться Львів. Мандруючи парками, міськими вулицями, старими двориками можна натрапити на унікальні дерева із кількасот літньою історію.
Найстаріше дерево Львова – 450-літній «Дуб Шептицьких», який росте у дворику на вул. Шептицьких, 35-37
Стільки старих дубів, як у Львові немає ніде у великих містах! Вони були свідками як будували місто, свідками війн, бачили як росло не одне покоління львів’ян. Шкода, що розповісти цього не можуть. А ще є рослини, які дивом акліматизувались у нас, є дерева, що ростуть в місті у єдиному екземплярі. Аби такі пам’ятки прожили ще десятки, а то й сотні років, їм потрібен професійний догляд та лікування.
До Львова приїхав професіонал з догляду за деревами та кущами, арборист Володимир Ветроградський. «Лікар» дерев в місті пробуде понад тиждень, щоб оглянути старі дерева, полікувати їх та продовжити їм віку. До слова, послуги арбориста будуть оплачені з міського бюджету, йдеться про 50 тисяч гривень з природоохоронного фонду прямою угодою.

Біла тополя – зелений довгожитель

Білу тополю, що росте у Парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького, «полікували» на 80%. Це найбільше дерево у місті, його висота 30 метрів. Вже почистили сухі та перехрещені гілки, частково омелу, обробили всі місця зрізу та «рани» спеціальною фарбою, обстежили усі пошкодження. Дереву близько 200 років.
Припускають, що воно було ровесником нового Стрийського цвинтаря, перші поховання якого датують 1820-ми роками і який був розташований у місці, де зараз верхня частина парку. Ймовірно хтось посадив його біля могили.
Зі слів Олександри Сладкової, керівниці управління екології та природних ресурсів Львівської міської ради, усі дерева в місті потребують догляду: мають злами, які необхідно обробити, аби не утворювалися дупла, сухі гілки треба обрізати.
«Біла тополя – міський довгожитель і найбільше дерево у Львові, але не найстаріше. Для міста – це велика цінність, дерево напрочуд тверде, працювати з ним важко. Ще треба дві гілки зробити, але для цього знову вишку необхідно, тільки вже з іншого боку поставити. Коли підніматися на дерево на рівні гілок, то кожна гілка – це велика тополя. Здається одне дерево, але по об’єму робіт, то дерев 10-15. Стовбур 2,5 метра в діаметрі, а кожна гілка понад 80 см в діаметрі. З деревом працювали 12 годин. Встигли зробити ще один ясен поблизу. Дерево має оригінальну форму, гілка обламалася під час буревію, тому воно було в аварійному стані. Такі дерева зрізають зазвичай, але нам вдалося його зберегти і убезпечити», – розповідає «Львівській Пошті» Олександра Сладкова.
Ще є багато роботи у парку ім. І. Франка. Він вважається найстарішим міським парком, пам’яткою садово-паркового мистецтва національного значення. Тут є дуже багато старих дерев, які потребують догляду та лікування. Є дерева, яким 300 і більше років.
У Львові є 13 бригад , які займаються обрізкою дерев, і яких навчали німецькі колеги в рамках програми співпраці GIZ
«Працюємо з магнолією, що в 15 метрах від будинку садівника. Вона була забетонована, бо має велику прикореневу порожнину. Вибираємо бетон. Це старий спосіб лікування. Дерево треба убезпечити, обробити від шкідників і поставити пломбу з полімерів», – каже Олександра Сладкова.

«Дуб Шептицьких»

На черзі найстаріше дерево Львова – 450-літній «Дуб Шептицьких». Він росте у дворику на вул. Шептицьких,35-37. В обхваті майже п’ять метрів. Дерево старше за саму вулицю, на якій росте, оскільки перші згадки про неї датуються 1763 роком, як вул. Цвинтарна.
«Нам треба зрозуміти передусім який об’єми роботи, розкрити дупло. Мешканці пробували його заліплювати цементом, але дерево все «повипльовувало». Всі дуби, яким понад 200-300 років мають дупла – це їхня професійна хвороба. Для того, щоб наш дуб більше прожив, маємо його вичистити, припинити процеси гниття», – додає співрозмовниця.
Догляду у місті потребують усі дерева, які на вулицях ростуть і вздовж доріжок у парках. Інші – можуть саморегулюватися. Раніше у Львові деревам обрізали всі гілки, листя з’являлося лиш на кінчиках тих зрізів. Це на якийсь час убезпечує від падіння гілок, але спосіб такий «варварський», він знищує дерево.
«Якщо рослина була сильною, то в неї відростає багато довгих гілок і, коли вони мають велику масу, то погано прикріплені, на жаль, ймовірність зламу тих гілок дуже висока під час сильних вітрів, буревіїв. Наприклад, на вул. Героїв УПА є тополі, які кронували на рівнів другого поверху – верхівку зрізали повністю. В них з’явилися прямі гілки без розгалужень у вигляді пензлика, довжина їхня від другого до п’ятого поверхів», – зазначає співрозмовниця.
До слова, у Львові є 13 бригад , які займаються обрізкою дерев. Їх спочатку вчили німецькі колеги в рамках програми співпраці GIZ, зараз семінари проводить Олександра Сладкова.
Дендролог Богдан Проць, радить віддавати перевагу деревам, які ростуть повільно, але є міцнішими
«Хоча обрізку вони не проводять настільки професійно як це роблять арбористи, їхнього фаху вистачає, аби доглянути за деревом. Вони бояться обрізати зайве, бо всі підписували пам’ятку про те, що можна і не можна робити з деревом. У Львові ніде не вчать правильно обрізати і доглядати за деревами. Це й не дивно, бо потреби такої не було. В радянський час дерев багато насаджували, вони булим молоді, здебільшого. В такому віці потребують догляду, аби згодом не було проблем з деревами, але в молодих деревах ті проблеми важко розгледіти. Так, тоді місто виглядало зеленим і красивим, зараз же ми пожинаємо плоди того, що раніше дерева не доглядали, наприклад, не забирали небезпечні розгалуження», – каже екпертка.

Мистецтво садіння втратили

Не було професійного догляду за деревами і в час незалежності. Зазвичай лише зрізали ті гілки, які нависали над електромережами. Утім, в останні 5-7 років в місті знову відновили висадку дерев, але виявилось що в нас втрачено мистецтво садіння. Навіть якщо закупили добрі саджанці, то стригти їх не вміють. Велика проблема – це косарі, які мотокосами руйнують кору дерев.
У місті краще садити ялиці замість ялин, якомога більше буків, бо в нас зона букових лісів
Зі слів Олександри Сладкової, вуличні дерева живуть 50-70 років. Ущільнений рух, загазованість, коріння не має де розвиватися, тому дерева помирають швидше. В парку ростуть краще і довше.
Середній вік дерев у Львові більший, ніж у Польщі чи Німеччині. Здавалося б, що це хороший показник. Якщо брати до уваги багатовікові дерева, то в тих країнах, де є хороші традиції садівництва, таких рослин набагато більше. В нас довгий час не відбувалося омолодження.
«В місті є 1200 вулиць. В кращому випадку дерево живе 100 років. Це означає що на 12 вулицях щороку потрібно замінювати зелені насадження. Тоді буде стабільне хороше озеленення. Якщо цього не роблять, то в якийсь рік доведеться замінити дерева на 200 вулицях. І зараз, на жаль, ми до цього йдемо. Здається, що нічого, коли дерева перерослі, старі, пишні, та боюсь того моменту, коли ті дерева постаріють і нам треба буде замінювати половину міста одночасно. Тоді років 10-20 у Львові буде голо. А парки у нас надмірно заліснені, там довго не вибирали самосів», – зазначає Олександра Сладкова. До слова, в Нідерландах раз на 50 років змінюють 100% дерев на вулицях.
Згідно з Правилами утримань зелених насаджень, рівень озеленення міських вулиць має бути не меншим 25%, а територій біля шкіл – 45-50%. Проте неконтрольована хаотична забудова ущільнює місто. Буває, що забудовники повністю ігнорують будь-які норми озеленення. Також зростає кількість транспорту, дерева не справляються із очищенням повітря.

Зелений кадастр

У Львові взялися рахувати кількість дерев, але процес інвентаризації удосконалили. «Оскільки інвентаризація пішла від лісництва і для міста нормально використовуватися не може. Після цієї інструкції можемо знати скільки в нас цінної деревини, але користуватися нею, щоб оперативно проводити роботи з деревами нереально, – каже Олександра Сладкова. – Львівські айтішники розробили портал Inspectree – це облік і система управління деревами у місті. Внесли понад дві з половиною тисячі дерев. Коли заносимо в базу рослину, то вказуємо в якому стані, вік, об’єм, які проблеми, чого потребують, є окрема позначка для дерев-пам’яток, або дерев-кандидатів у пам’ятки».
Варто у місті садити якомога більше кущів, бо вони утримують вологу і допомагають рости деревам, поглинають шум та пилюку
У Львові росте 26 дерев, що занесли реєстр ботанічних пам’яток. Але таких цінних довгожителів у місті набагато більше. Тому команда фахівців проводить експедиції по місту і досліджують особливо цінні дерева.

Дерева, що підходять Львову

Зміна клімату дається у знаки. Так, ті види дерев, які добре росли у місті раніше, зараз «помирають», бо не витримують довгих засух чи злив. «В місті багато ялин, але вони всі зараз сохнуть. В них поверхневе коріння. Ще кілька років тому дощ міг потроху падати впродовж двох тинів і насичувати землю водою, нині у нас зливи, вода не затримується в ґрунті», – вважає Олександра Сладкова. Тому необхідно оновити насадження – дерева, які мають глибоке коріння, витримають посуху і миттєво зможуть увібрати велику кількість води.
Дендролог, завідувач відділу Державного природознавчого музею НАН України Богдан Проць, радить віддавати перевагу деревам, які ростуть повільно, але є міцнішими. Тому у місті краще садити ялиці замість ялин, якомога більше буків, бо в нас зона букових лісів, дуби. Платани витривалі, сто років тому вони в нас так добре не почувалися, як нині. Ще радить садити якомога більше кущів, бо вони утримують вологу і допомагають рости деревам, поглинають шум та пилюку.

Кілька цікавих фактів про дерева 

Випаровування вологи через листя і тінь від дерев знижує щорічні витрати на охолодження приміщень на 2,1 мільярда доларів.
Одне дерево виробляє близько 113 кілограмів кисню на рік. Це означає, що два дорослих дерева можуть виробляти достатньо кисню, щоб покрити щорічну потребу в кисні сім’ї з чотирьох осіб.
Всього лише одне дерево здатне за рік поглинути стільки вуглекислого газу, скільки виробляє автомобіль за час пробігу 41,8 тисяч кілометрів. За своє життя в середньому одне дерево поглинає тонну вуглекислого газу.
Крони дерев не лише створюють тінь, захищаючи людей від прямих сонячних променів, але й поглинають до 25% звукової енергії, створюючи для мешканців будинків комфортні умови проживання.
Всього в Україні дерев, яким 1000 і більше років – 43. З них олива в Нікітському ботсаду і ялівець на мисі Сарич, мають по 2000 років. Обидва дерева ростуть у Криму.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6780 / 4.2MB / SQL:{query_count}