Недобудовані амбіції

Чи є шанс у довгобудів? «Львівська Пошта» з’ясувала, які заморожені будівництва у місті все ж планують відновити

Крематорій, книгарня, спортивні арени, готелі, будинки культури чи навіть театр, а ще дорога, міст і десятки житлових будинків місто недобудувало. Нині чиїсь невтілені амбіції стоять примарами, будівлі поросли чагарниками, часто стають притулком для безхатьків, притонами або ж притягують самогубців. У них є історія, а в деяких навіть шанс, що все ж добудують.

Символи зламів

Довгобуди, закинуті будмайданчики надають місту певного шарму, таємничості чи містики, приваблюють «сталкерів», навіть туристичні маршрути складають такими місцями. Здебільшого будова зупиняється через недофінансування, десь держава недопрацювала, десь провалився інвестор.
Вони стають символами певних економічних зламів, особистісних чи, здебільшого, державного масштабу. Революція Гідності, а згодом війна – у Львові зупиняється будівництво управління поліції, тоді ще міліції, що на вулиці Стрийська, зупиняється будівництво спорткомплексів, арен і навіть доріг. Чимало «залишенців», каркасів маємо з буремних 90-х на вулицях Городоцька, Промислова. Втім деякі мають шанс, щось продадуть, щось відновлять, перепланують.

Руїни недобудованого крематорію на Голосківському цвинтарі стоять ще від початку 1980-х років. Там мав бути крематорій та колумбарій – це місце, де зберігають урни з прахом. Будівництво заморозили через кризу 1990-х, а може, що ймовірніше, через непопулярність самої ідеї кремації серед релігійних львів’ян. Про нього згадали цього року. У бюджеті розвитку Львова на 2020 рік заклали три мільйони гривень на виготовлення проєкту крематорію на території Голосківського кладовища. То все ж шанс у крематорію є, бо у межах міста стає дедалі менше місць для поховань.
Довгобудів у Львові чимало, про них неохоче говорить міська влада, їх оминають містяни. Жахливим місцем є велика недобудована будівля поблизу аквапарку і торговельного центру (ЦУМ), що на вулиці Княгині Ольги. Це мав бути будинок культури ЛАЗу. Почали його будувати наприкінці 1975-го, через проблеми з фінансуванням будівництво зупинили. Були проблеми із власниками, згодом виявилось, що будівля автобусному заводу не належить. А у 2018 році навіть був шанс, що її таки знесуть, а на цьому місці збудують торговельний центр. Виконком відклав розгляд питання про надання містобудівних умов та обмежень на будівництво торгового комплексу. Згодом виконком ЛМР надав дозвіл на розробку детального плану території в районі вулиці Княгині Ольги та Володимира Великого, який також має передбачити будівництво торговельного комплексу на місці покинутої недобудови. Втім нині звідти нестерпно тхне, а ті, хто живуть поблизу, обходять будівлю, остерігаються її. «Там збирається всяка нечисть, там гори сміття, використані шприци, чуєте, який запах звідти, – каже львів’янка Надія. – Це давно треба знести».

Економічний прорив оживить

Зі слів архітектора Юліана Чаплінського, драматизувати з приводу недобудов у місті не варто, такі «залишенці» – це світова тенденція.
«Якщо говорити про недобудови бюджетних проєктів, то, як на мене, треба в державі переробити процедуру виділення коштів на будівництво. Якщо гроші й виділяють, то думають, що одразу за рік і побудують все. Але для цього необхідне планування, постійне держфінансування. Якщо є простої будівництва, тоді воно дорожчає, призводить до пустих витрат. Така проблема є всюди. Наприклад, той самий палац культури ЛАЗу – це об’єкти, що мають велику політичну історію: економічний крах був, крадіжки майна, перепродаж. Клубок розплутати важко. До того ж у нас не так багато недобудованого, як у Києві, наприклад», – зазначив «Львівській Пошті» архітектор.
Щоб недобуди все ж отримали шанс, потрібен економічний прорив. «Якщо є власники, а немає грошей, то чекають якоїсь «вчасності» для цього проєкту або продають, реконструюють, пристосовують. Це залежить не від політичної волі, а від економічної ситуації. Тому якщо і станеться якийсь економічний вибух, то святе місце пустим не залишиться», – каже Юліан Чаплінський.

Екстрим-тур недобудом

А допоки економіка не сприяє пожвавленню будівництва, довгобуди приваблюють любителів екстриму. Подивитися на них, а також і на індустріальних монстрів, які давно стали історією, приїжджають звідусіль. Дослідник Львова Андрій Риштун побував чи не в усіх недобудовах Львова. 
«Наприклад, будівля на Стрийській дуже цікава, в ідеальному стані. Лиш кілька років минуло, як там будівництво зупинили (Йдеться про недобудоване управління поліції.«Львівська Пошта»). Усередині споруда трикутна, хоч так і не скажеш, дивлячись на неї зовні. Але є недобудови, що викликають негативні емоції. Йдеться про палац культури ЛАЗу, що на вулиці Княгині Ольги, біля ЦУМу. Його знести вже давно потрібно, бо виглядає дійсно страшно, притон там. Є сумнозвісні недобудови на вулиці Тракт Глинянський, дев’ятиповерхові коробки. Їхній стан хороший, все купи тримається, але там діти лазять, нещасні випадки були. Таких об’єктів у місті багато», – зазначає «Львівській Пошті» Андрій Риштун.
Йому такі довгобуди подобаються, утім вважає, що більшість львів’ян такі споруди не схвалює, бо вигляд міста псують, є небезпечними.
«Більшість туристів гуляють у центрі. А там переважно все гарно. Побував майже у всіх європейських столицях. Спеціально шукав там такі старі закинуті чи недобудовані об’єкти. Це називається urban exploration – міське дослідження. Я цілу площу в центрі Будапешта знайшов, у нас таких закинутих будівель, як там, немає. Туди заходиш, відчуваєш геть іншу атмосферу, особливі враження, ніхто дуже тебе за це не ганяє, бо ти нічого не крадеш, не ламаєш, а просто фотографуєш. У Празі, Варшаві ми ходили такими місцями, у Хорватії таких об’єктів недобудованих багато, – ділиться Андрій Риштун, – У Румунії нещодавно були. У центрі міста Турда – соляні копальні. Мільйони туристів відвідують. Там такі класні абандони такого рівня, як наш палац культури ЛАЗу. Але вони мають свій шарм і також приваблюють туристів».
Він вважає, що Львів також має шанс на розвиток індустріального туризму, у місті чимало «решток» радянської епохи. «Це також наша історія. Часто подивитися на такі об’єкти приїжджають люди з інших міст. Нещодавно дівчина з Кривого Рогу приїжджала, з Києва були гості. З-за кордону також бувають туристи: з Польщі, зі Швеції хлопці були, Німеччини. Львів популярний», – каже Андрій Риштун.


Довгобуд біля львівської податкової

Будівлю у формі кола з вертолітним майданчиком на даху на вулиці Стрийська, 35 почали будувати наприкінці 80-х років як виставково-театральний зал обласного комітету КПРС (сам обком партії мав розташуватись у нинішній будівлі Державної фіскальної служби України), однак не завершили будівництво. Потім власницею недобудованої споруди стала Державна фіскальна служба України, тут планували облаштувати конференц-залу на 790 місць, і також не завершила будівництво. У 2006-ому Фонд держмайна продав цю будівлю, однак угоду купівлі-продажу згодом розірвали.
Регіональне відділення Фонду держмайна у Львівській області провело аукціон на придбання незавершеної будівлі на вулиці Стрийська, 35. Очікувана вартість будівлі становила 3,5 млн грн. За будівлю змагались шість учасників, а найвищими виявились пропозиції УКУ та ТзОВ «Актив-Комплект» – по 10 млн грн. Однак у кінцевому результаті ТзОВ «Актив-Комплект» відмовилося від участі в аукціоні, а університет автоматично став переможцем торгів. Недобудовану споруду у 2018-ому купив УКУ за 10 млн грн, інформує tvoemisto.tv. В університеті ще не визначились, що будуть робити з недобудованим театральним залом обкому компартії.
«Наразі тривають пошуки концептуальних рішень щодо розвитку цієї території та будівлі. Роботи розпочнуться після розробки, погодження та експертизи проєктної документації, процес ще не розпочато. Поки невідомо, коли саме це відбудеться», – повідомив «Львівській Пошті» проректор УКУ Любомир Тарновський, який відповідає за будівельні проєкти.
До слова, під час обстеження будівлі фахівці встановили, що конструкції цегляних стін перебувають у задовільному стані, несучі конструкції будівлі з металу покриті корозією і потребують вивчення. Загалом будівля збудована на 31%. 

Управління поліції – центр швидкого реагування

У 2013 році у Львові на вулиці Стрийська планували збудувати нове управління поліції, у 2015-ому у будівлі вже мали працювати люди. Проте все зупинилося. На будівництво витратили більше 13 млн грн. Офіс мав бути п’ятиповерховим, із прозорими скляними стінами та куполом. Такий дизайн мав би символізували прозорість і відкритість системи. У 2015-ому будівництво остаточно зупинили. Це був переломний час: революція, війна. Тоді проєкт ініціювало ще управління МВС. Після реформи міліція стала поліцією, а за підтримки ЛОДА і ЛОР проєкт вдалося внести до списку пріоритетних і позаконкурсних на Львівщині. Тож у 2019 році довгобуд став частиною великого інфраструктурного проєкту. Його впроваджують у межах програми транскордонної співпраці «Польща – Білорусь – Україна», він передбачає створення умов для взаємодії всіх служб, що належать до сфери безпеки. За попередньою інформацією від Нацполіції, на це Європейський Союз виділяє 6 млн євро. З них більшу частину становить саме європейський грант, але частку (10% від загальної суми, або 600 тисяч євро) сплатить українська сторона. Гарантом і бенефіціаром у цій справі є Нацполіція України, фінансові витрати підуть із бюджету Львівської області.
За ці кошти планували не лише добудувати будівлю на Стрийській, а й відремонтувати шість райвідділів поліції, придбати необхідне обладнання і транспорт. У нинішньому довгобуді має бути центр швидкого реагування на повідомлення про злочини та інші події. Заплановано, що там будуть декілька відділень поліції – це гаряча лінія поліції (служба «102»), ситуаційний центр ГУ НП у Львівській області, а також управління патрульної поліції, громадська приймальня. Загалом там зможе працювати зо дві сотні осіб.
Через карантин та низку фінансових проблем проєкт призупинився. Але все в силі, в Нацполіції запевняють, що «прозору» будівлю добудують. 
«Проєкт у роботі, будівництво продовжиться. Плануємо, що завершиться у 2021 – 2022 роках. На цей момент проводять проєктні роботи, готують проєктно-кошторисну документацію. Вже незабаром буде відомо вартість будівельних робіт. Це спільний проєкт Нацполіції, керівництва області, втілюємо у межах програми транскордонного співробітництва. Ще відбуватимуться тендери, торги, згодом розпочнеться будівництво», – розповів «Львівській Пошті» Мар’ян Шпитак, інспектор сектору реалізації проєктів міжнародної технічної допомоги ГУ Національної поліції у Львівській області.
Загалом проєкт дуже цікавий. В Україні наразі аналогів немає. У поліції зазначають, що завдяки новій системі вдасться значно швидше реагувати на повідомлення про злочини та порушення. Нині середній час  реагування – 16-18 хвилин, а він може становити не більше двох-трьох хвилин.

Міст у нікуди

Міст через вулицю Наукова став символом справжнього Львова. Будівництво масштабного шляхопроводу заморозили у 1980-ому. Нині під мостом і на ньому є автомобільна стоянка. Поруч є два супермаркети, церква. «Ще наприкінці вісімдесятих будівництво заморозили. Нині це також  дороговартісний проєкт. Ми його реанімуємо у межах проєкту реконструкції та продовження трамвайної колії до вулиці Трускавецька. З перспективою виходу трамвайної колії аж до вулиці Вернадського. Йдеться про глобальний проєкт. Львівавтодор визначений замовником. Увесь проєкт одразу реалізувати не можемо, будемо частинами. Автодор займатиметься реконструкцією наявної трамвайної колії на вулиці Княгині Ольги. Підприємство замовило послуги у експертної організації щодо обстеження недобудованого шляхопроводу. Конструкція ще міцна і здатна виконувати свою функцію. Тому замовлятимемо проєкт цього року. Наступного року надаватимемо пропозицію до бюджету, аби отримати фінансування. Міст добудуємо», – розповів «Львівській Пошті» Олександр Одинець, директор департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР.

Проєктована Ряшівська

У 2009 році Львів готувався до футбольного чемпіонату «Євро-2012». Активно ремонтували дороги і навіть запланували будівництво нової. Нею за 15 хвилин можна було би дістатись з аеропорту до «Арени Львів». Нова дорога мала би з’єднати Ряшівську, в районі вулиці Патона, та Наукову. Вона мала би бути завдовжки три кілометри, мати чотири смуги, велосипедну доріжку та п’ять підземних і наземних переходів. Однак не судилось. Будівництво та ремонт доріг до «Євро-2012» фінансували із держбюджету. Держава профінансувала значно менше, ніж було заплановано. Місто ремонтувало, будувало у борг. Проєктовану Ряшівську заморозили. Згодом у різні роки на будівництво цієї дороги місто все ж виділяло кошти з бюджету розвитку. У 2013 році – 1,3 млн, а у 2017-ому на вулицю заклали 350 тис. грн, інформує пресслужба ЛМР. Та все ж будівництво не відновили через брак коштів, борги перед підрядниками і через проблеми з власниками приватних земельних ділянок.
«Продовження вулиці Ряшівська – проєкт давній. Перша його черга планувалася на дві смуги руху, друга – на чотири. Але тоді держава дала гарантії, що проєкт фінансуватимуть із держфонду, цих гарантій не дотрималася. Для міста обсяг інвестицій був великим, той проєкт заморозили. Нині місто власноруч реанімує його. Перша ділянка, яку ми хочемо починати будувати – від вулиці Кульпарківська до Любінської. Але є певні проблеми. Там є близько 48 приватних ділянок, що належать садовому кооперативу. На сесії прийняли ухвалу про викуп  цих ділянок для суспільної необхідності, щоб будувати дорогу. Наразі проводять їхню оцінку», – розповів «Львівській Пошті» Олександр Одинець.
Замовником робіт із проєктування та будівництва ділянки став ЛКП «Львівавтодор». Зі слів посадовця, у другій половині 2021-го планують розпочати будівельні роботи. «Ні проєкту, ні кошторису наразі немає. За прогнозами, йдеться про сотні мільйонів гривень. Джерелом фінансування буде місто. Наразі говорю про частину малого об’їзного кільця, що передбачено генпланом міста. Звісно, треба, аби дорога була збудована комплексно аж до Городоцької», – додає він.


Арена-трансформер

У грудні 2011-го у Мюнхені оголосили, що Євробаскет-2015 відбудеться в Україні. Львів розпочав підготовку. На проєктованій Ряшівській планували збудувати мультифункційну арену для змагань. Після чемпіонату її планували використовувати для проведення спортивних та ігрових заходів, конгресів і виставок. Компанія United Basketball Investments розпочала зводити багатофункціональний спорткомплекс на вул. Кульпарківська, 226-г (проєктованій Ряшівській). Загальну вартість проєкту оцінювали приблизно в 55 млн доларів. Об’єкт обіцяли здати в експлуатацію до 1 січня 2015 року. Втім революція, а згодом і війна кардинально змінили плани. Будівництво заморозили, Євробаскет-2015 відбувся у Франції, Німеччині, Хорватії та Латвії, Україна через війну відмовилась від конкурсу.
Будівництво припинили, каркас будівлі зведений до другого поверху, загалом арену вдалось збудувати на 25%. Згадали про заморожене будівництво влітку 2016-го. Тоді Україна готувалась приймати Євробачення. Львів мав амбіції, тож знову заговорили про нову арену, яка вміщатиме до 10 тис. людей, у неї вигідне розташування –  шість кілометрів від центру, трохи більше кілометра від аеропорту, чотири кілометри від автовокзалу. Вона мала би мати загальну площу понад 24 тис. кв. м. У п’ятиповерховій будівлі мало би бути зо два десятки бізнес-лоджій, а також конференц-зали, бізнес-клуб та паркінг на 600 місць. Також планувалося, що арена буде оснащена сучасною інфраструктурою: зонами громадського харчування та торгівлі, офісними приміщеннями та зонами відпочинку. Євробачення-2017 відбулось у Києві. Львівська арена так і стоїть пусткою, готова на чверть.
«Була ціла держпрограма зі спеціальними умовами кредитування компаній-переможців тендеру. До слова, окупність таких проєктів триває дуже довго, адже це не житло чи офісні центри. Проєкт пройшов держекспертизу. Маємо готовий проєкт для арени, що могла би приймати професійні змагання з восьми видів спорту. Це трансформер-арена, яка підлаштовується залежно від виду спорту. Велика чаша самої арени і глядацький зал планувалася і для проведення концертних подій», – розповідає «Львівській Пошті» Вікторія Довжик, радниця міського голови Львова.
З її слів, нині власники мають вибір продовжувати цей об’єкт чи ні. Недобудова руйнується. Консервація має термін, тож якщо об’єкт не завершити, то доведеться заново будувати.
«Щодо планів, то тепер не діє ця держпрограма, проєкт із точки зору економіки нецікавий став інвесторам. Тому компанія шукає партнерів, вели розмову із ЄБРР. Варіант співфінансування із міського бюджету не відкидаю, але подивимося на ситуацію з іншого боку: якщо квартира має власника, то буде місто робити в ній ремонт чи ні, вирішує лише власник. Сьогодні власники довгобуду розглядають різні варіанти майбутнього арени, зокрема і партнерство з містом. Але рішення ще немає, оскільки проєкт масштабний і дороговартісний. Саме місто не зможе завершити будівництво. До того ж проєкт зараз не можна просто взяти і добудовувати. Треба провести експертизу щодо міцності, стійкості, готовності далі використовувати ті матеріали, які вже є. Проєкт має пройти коригування, зважаючи на те, що за шість років і ціни змінилися, і технічні можливості. Але коригування – значно швидший процес, ніж проєктування», – додає Вікторія Довжик.

Інколи такі довгобуди стають навіть культурною та історичною спадщиною. Наприклад, символом нідерландського Леувардена є Олдехове – недобудована дзвіниця у середньовічному центрі міста, яка відхиляється від своєї центральної вісі навіть більше, ніж славнозвісна Пізанська вежа. На місці дзвіниці спочатку стояла католицька церква святого Віта. Але жителям Леувардена хотілося мати храм вище, ніж у сусідів в Гронінгені, тож вони замовили собі церкву висотою 120 метрів. Під час будівництва, розпочатого в 1529 році, вежа почала просідати на болотистому ґрунті. Ухил марно намагалися компенсувати додаванням цегли. У підсумку будівництво зупинили, а недобудовану церкву згодом знесли. На пагорбі Олдехове залишилася вежа, що «падає», висотою 40 метрів, інформує dw.com.


Антон Коломойцев, головний архітектор Львова:
– Недобудовані споруди є у всіх містах і в усіх країнах. В кожної, звісно, своя історія, причина, чому так сталося. Ситуація, яка склалася у нас із довгобудами, різна, дещо завершують. Наприклад, пустка на місці готелю, що на площі Міцкевича, там була зруйнована будівля. Нині є плани, яким чином можна цю ділянку добудувати. Що стосується будівель, які зведені, але недобудовані, то здебільшого це проєкти, які не фінансувало місто, а держава чи приватники. Таким об’єктом є спортивна арена, її будували до чемпіонату з баскетболу, але недофінансували і не завершили. Є об’єкти, будівництво яких припало на злам епох. Будівництво почали, але відбулися суспільно-економічні зміни. Наприклад, південний район міста: за ЦУМом є недобудований палац культури ЛАЗу. Серйозна фінансова криза не дала можливості закінчити об’єкт. Наразі його придбали підприємці та планують якимось чином використати. Звісно, конструкція у такому стані, що використати її повністю неможливо. Необхідна або докорінна реконструкція, або заміна об’єкту іншим. Ми почали працювати над цим питанням. Але на кожній з ділянок кожен підприємець хотів мати свій невеличкий торговий центр, це було би забагато для району. Запропонували зробити функціональну диверсифікацію, додати громадських та культурних функцій. Ще перед карантином організували зустріч, де були власники майна, землі у межах від вулиць Володимира Великого, Наукової. Власники недобудованого палацу культури, аквапарку, ЦУМу, ринків мають дійти до спільного рішення використання території. Ми шукали єдине рішення для всіх, враховуючи реконструкцію вулиць Княгині Ольги і Володимира Великого, Наукової, щоб облаштувати комфортне пішохідне сполучення. Це крупні об’єкти, що вимагають стратегічного планування району, а не окремих ділянок чи об’єкту. Якби не карантин, то зустрічі продовжили. Коли завершимо генплан, будемо переходити до об’єктів. Думаю, за рік цілком можливо ухвалити остаточне рішення, що з цим палацом культури робити. За час карантину спілкувався із забудовниками у Львові. Цікавило, наскільки процеси будівельні призупинені через кризу. У травні був спад продажу, наприклад, житла. Зараз все відновилось. Забудовники наразі не вкладають кошти у крупні комплекси, зосереджені на введення в експлуатацію вже готових споруд. Не буде, як у дев’яностих, коли будинки стояли роками недобудовані.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8484 / 4.33MB / SQL:{query_count}