Covid під контролем, поки ви в масці

Подолати хворобу: лікарі – про п’ять місяців боротьби, хворі – про тижні лікування та переосмислення

Львівщина вже понад місяць є лідером за кількістю хворих на коронавірус в Україні. Від цієї недуги в області загинуло більше двох сотень людей. У понеділок, 20 липня, у Жовківській центральній районній лікарні померла 28-річна породілля, 14 липня у Стрийській міській лікарні від ускладнень коронавірусної інфекції померла 20-річна дівчина, у неї була важка двобічна пневмонія. Та попри загрозу, попри заклики лікарів львів’яни часом легковажать правилами, твердо переконані, що їх хвороба не торкнеться.

Історії хвороби

Головна редакторка і співзасновниця Видавництва Старого Лева Мар’яна Савка розповідає про те, як бореться з коронавірусом. На своїй сторінці у фейсбуці вона оприлюднила розповідь про хворобу для того, аби нагадати, що небезпека є, і вона зовсім близько та не залежить від того, віриш ти у коронавірус чи ні.
«Я також належала до тих людей, які свято вірять, що їх не зачепить. У неділю 5 липня увечері якось дивно боліли ноги. Наступного дня, в понеділок, ломота в цілому тілі була така сильна, що нічого подібного я раніше ніколи не відчувала. Ноги, руки, шия лопатки. Температура піднялася до 37,2, потім опустилася. Більше і не піднімалася. У вівторок вранці я пішла робити ПЛР, бо ця ломка і втрата сили мене сильно насторожила. Medicover, в якому я давно обслуговуюся, дуже швидко того ж дня надіслав результат тесту – позитивний. Кашель, погіршення зору, пекли очі, ломота мігрувала по тілу. У кінцівках з’явилося тремтіння, ну і слабкість, в’язка дивна слабкість, запаморочення, шкіра голови затерпає, руки тремтять і тахікардія. В суботу, 11-го, поїхала робити КТ. КТ показало двобічну полісегментарну пневмонію з ефектом мутного скла, – розповідає Мар’яна Савка. – Лікуюся досі сильними антибіотиками, п’ю багато-багато води. Лежу собі або сиджу малюю, міряю рівень кисню в крові. Він у нормі, тому я спокійна. Взагалі дуже спокійна. Просто чекаю, коли мине хвороба і мій організм виробить антитіла.
Також ПЛР тести зробили син та чоловік Мар’яни. У чоловіка тест негативний, у сина позитивний, втім жодних симптомів недуги у нього нема.
«Думаю, що зсередини ситуації не так страшно, як зовні. Просто борешся з хворобою та й усе. А ще починаєш дуже сильно цінувати тих, хто поруч. Ковід – це не вигадка. Це дуже близько. Мені подзвонив однокласник щодо організації зустрічі випускників. Я кажу: в мене ковід. А він: та що ти вигадуєш, не існує ніякого коронавірусу! Ну таке. Для когось не існує».
Також звертаючись до таких «невіруючих», розповідає свою історію Іоланта Пришляк, голова правління оркестру INSO-Львів. «Covid прийшов і у мій дім, де відбулось зараження незрозуміло – сумлінно виконували приписи і рекомендації МОЗ. Підвищення температури до 37,8 стало для мене сигналом здати тест ПЛР у приватній лабораторії, заплативши 1700 грн. За півтори доби отримала позитивний результат. По рекомендації лікарів ми зробили КТ. Результат приголомшив: в дочки, без жодного симптому, враження 30-50% легень вірусною пневмонією. Купили пульсоксиметр для контролю насичення киснем крові і частоти серцевих скорочень. Три дні ми лікувалися амбулаторно. На третій день дихати стало важко, і сімейний лікар скерував до шпиталю. Після огляду пульмонолога доньку поклали в стаціонар, а нас відправили продовжувати лікуватися дома. На медикаменти в день витрачали в середньому п’ять тисяч гривень», – пише Іоланта Пришляк на своїй сторінці у фейсбуці.
Про те, як коронавірусом захворіла його мама, розповідає «Львівській Пошті» Максим. Він працює охоронцем в одній з мереж продуктових магазинів, звинувачує себе, що приніс недугу додому. «Мати одужує, вона вже вдома. У лікарні була три тижні, може, й трохи більше. Вона доглядала моїх дітей, щодень я привозив її до нас і ввечері віз додому. 18 червня в неї різко підвищилась температура, до 39 градусів, за кілька годин впала, ніяких більше симптомів не було. Три дні була вдома, лікувалась чаями. На третій день хвороби з’явився сильний тремор, тремтіли руки, було важко дихати. ПЛР-тест мамі ми робили в приватній клініці, він виявився позитивним. Ми з дружиною і синами робили тест у поліклініці. У синів негативний, ми з жінкою отримали позитивний результат. Ми легко відбулись, лікувались вдома. Мама лежала в лікарні з сильним ураженням легень, дихала через кисневу маску. Зараз вона ще ослаблена, говорить пошепки, каже, що в грудях пече, але одужує. Ця хвороба для багатьох, може, й для більшості, не є вироком. Страшно, коли бачиш, як мама задихається. Через мою дурну необережність у такій небезпеці опинилась рідна людина. Вона на волосині була», – розповідає чоловік.

Боротись важко

Станом на ранок 21 липня у Львові та на Львівщині 8229 підтверджених випадків інфікування коронавірусом, 212 – летальні, 1726 – одужало. За попередню добу лабораторні центри провели 646 ПЛР-тестів, із яких 114 – позитивні результати.
Ці цифри – суха статистика, вони потрібні для того, аби у нас було розуміння, що ситуація під контролем. Але 212 людей не подолали цю недугу.
У понеділок, 20 липня, у Жовківській центральній районній лікарні померла 28-річна породілля, у неї діагностували коронавірус. Немовля народилось на 27 тижні вагітності, за його життя борються неонатологи Львівської обласної клінічної лікарні.
Жовківський район – третій у Львівській області за кількістю хворих на Covid-19. Велика кількість хворих перебуває у Жовківській центральній районній лікарні.
«Лікарня працює з квітня, хворих на коронавірус лікуємо. Кабінет Міністрів не вніс наш заклад у перелік опорних. Ймовірно, два тижні тому її у перелік внесли, втім документів не бачила, не знаю. Хворих із ковідом у лікарні є багато. У моєму відділенні за час карантину – до 60-ти. Різного ступеня важкості, різного віку. Є хворі, яким за п’ятдесят, є й молодші. Люди розслабились, не дотримуються елементарних правил, кажуть, не вірять, що хвороба є. А вона є. Наразі ситуація в лікарні досить напружена. Кисневих масок недостатньо. Пацієнти, які до нас потрапляють, мають переважно стан середньої важкості та важкий перебіг захворювання. Понад 50% пацієнтів у лікарні потребують кисневої терапії. Медикаментами ми також не забезпечені в повному обсязі. Медики тримаються, однак емоційно виснажені», – розповідає «Львівській Пошті» завідувачка терапевтичного відділення Жовківської ЦРЛ Тетяна Кудик.
Ігор Берник, заступник директора Львівської обласної інфекційної лікарні, розповідає «Львівській Пошті», що вірус вкрай підступний, зовсім неможливо передбачити, який саме перебіг хвороби буде у конкретної людини. «Ця хвороба є. Вона досить небезпечна, непередбачувана, невідомо, хто і як її перенесе. Досі нема вакцини, немає препаратів, які би впливали на вірус. За ці п’ять місяців ми бачимо різні випадки, різний перебіг захворювання. Важкий перебіг мають переважно старші люди зі супутніми захворюваннями, це насамперед цукровий діабет, гіпертонія, захворювання серця. Але так само хворіють, і дуже тяжко хворіють молодші. Були випадки, що помирали люди, яким було трохи за 40, 50, 55. Вони не мали жодного зі супутніх захворювань, були обстежені та здорові. Втім хвороба вразила сильно легені. Згодом на розтинах ми чули про те, що легені були уражені майже повністю. Людина не могла забезпечувати себе киснем. Не допомагали їй ані апарати з киснем, ані апарати штучної вентиляції легень, тому що тканина була вражена, замінена на сполучну тканину, яка не могла виконувати дихальних функцій», – каже лікар.
Вірус циркулюватиме між нами й надалі. Від нас залежить, яким буде рівень захворюваності.
«Наразі це залежить лише від нас, він передається повітряно-краплинним, контактним шляхом. Що більше контактів, що більше скупчення людей, то більші можливості для поширення вірусу. Що більше будемо порушувати ці елементарні вимоги, маю на увазі дотримання дистанції, носіння масок, гігієна рук, то більше буде хворих, і, звичайно, летальних випадків», – говорить Ігор Берник.
Лікар каже, що ця хвороба ні на що не схожа, має декілька різних сценаріїв перебігу.
«Наприклад, перший тиждень людина може мати відчуття слабкості, біль у м’язах, суглобах, покашлювання, підвищення температури значне чи незначне, шлунково-кишкові розлади, зникнення смаку, нюху. Але з тим всім можна справлятися. При інших вірусних захворюваннях ці симптоми здебільшого самі зникають за п’ять-сім днів, тоді мало би настати одужання. При коронавірусній інфекції одужання не настає, навпаки починається погіршення стану. Розвиваються такі симптоми, як нестача повітря, задишка, паніка. На КТ бачимо ознаки двобічної полісегментарної, різного ступеня важкості та обширності пневмонії. Аж тоді люди звертаються за медичною допомогою в стаціонари, тоді люди отримують комплексне лікування, спрямоване на відновлення різних функцій організму. Covid-19 спричиняє сильну імунну відповідь, порушення загортальних властивостей крові, порушується робота інших органів і функцій. Загострюються ті захворювання, які могли бути до захворювання на коронавірус. Виділення вірусу може ще бути, а може, і ні. Втім ці наслідки дуже небезпечні для життя, і їх важко усунути», – каже лікар.
Він нагадує, що при занедужанні, навіть легкому треба залишатись вдома. Якщо відчуваєте, що захворіли треба звертатись до сімейного лікаря. «Якщо передбачити, що перебіг буде важким, то ймовірно, справді, корисно було б з перших днів хвороби знати, що це коронавірус і лікувати його, класти в лікарню. Втім це не завжди можливо. Є випадки безсимптомного перебігу хвороби, є випадки, які лікуються амбулаторно під наглядом сімейного лікаря. Однозначно, при перших проявах недуги треба звертатися до сімейного лікаря. Треба покладатися і на внутрішні відчуття об’єктивні, суб’єктивні», – каже Ігор Берник.

«Ми не одразу знали, як працювати з цією хворобою»

За ці п’ять місяців виснажливої боротьби з коронавірусом лікарі пережили чимало вагань. «Спершу було важко, ми не одразу розуміли, як працювати з цією хворобою. Потім стало легше. Був переломний момент, наприкінці весни, на початку літа, коли ми вже сподівалися бачити спад захворюваності, тоді ж навпаки кількість хворих збільшувалася. Тоді колеги були досить пригніченими, тяжко було працювати. Роботу, свій обов’язок, всі завдання виконували, втім було непросто, не було бажання вдягати засоби індивідуального захисту. У них стає дуже спекотно, важко працювати. Три-чотири години в цьому походити непросто. Був період, коли дехто хотів звільнятися, це не тільки лікарів стосується, а й медсестер, інших медпрацівників. Тоді ще й фінансовий стан був незрозумілий, обіцянки були. Ми це пережили. Нині ми просто працюємо, ніби завжди так працювали, йдемо і робимо свою роботу, у нас вже відкрилося друге дихання, – розповідає Ігор Берник. – Дехто йде у відпустку, хтось про неї мріє, хтось повернувся і за день вже й забув, що був у відпустці. Ми один одного підтримуємо, жартуємо, це трохи помагає».

Легше заперечувати, ніж носити маску

Життя та здоров’я – колективна відповідальність. Українці полюбляють конспірологічні теорії, ймовірно, ми так шукаємо виправдання своїй недбалості, небажанню дотримуватись правил, перекладаємо відповідальність на когось, бо не маємо відваги взяти її на себе. «Коронавірус – вигадка для відмивання грошей», «небезпека коронавірусної хвороби перебільшена», «нема стільки хворих», «з-поміж моїх знайомих ніхто не заслаб», «це вигідно лікарям, вони мають доплати» і ще безліч дивного можна почути на вулицях, у родині. Вулицями ж не ходять захекані хворі в кисневих масках, вони – у лікарні.
«Якби в родині кожного були хворі, тоді би точно ніхто не легковажив правилами. У нас вісім тисяч підтверджених випадків, а область має два мільйони населення, тому не дуже то й вірять у небезпеку. Звичайно, нехай всі будуть здорові, але щойно це торкається когось із членів родини, то людина готова йти до кого завгодно, робити все, що скажуть. У нас у лікарні таких «невіруючих» лежить половина. Лежать собі тихенько, дихають киснем через маску і нічого не кажуть вже. Вони ж бачать інших хворих, бачать, як помирають люди в інших палатах. На вулиці не видно ні хворих коронавірусом, ні онкохворих, ні сердечників. Потрапляєш у лікарню – відразу все стає зрозуміло, – каже лікар. – Усі ці заходи і норми протиепідемічні, про які нам звідусіль нагадують – це єдине, що ми можемо зробити, аби запобігти поширенню хвороби. Вірус не зникне. При всіх послабленнях карантину відповідальність лягає на нас, треба дотримуватись простих правил. Ці заходи дієві, вони допоможуть».

«Ця лабораторія має покривати потреби міста»

У Львові відкрили нову лабораторію яка проводитиме ПЛР-тестування на виявлення коронавірусу SARS-COV-2. Це лабораторія Клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, нині вона працює на базі лабораторії Держпродспоживслужби області, інформує пресслужба Львівської міської ради.
«Усі лабораторії, які до цього часу працювали – це державні лабораторії. Ми часто мали проблему, бо коли хворі потрапляють у нашу лікарню, треба було чекати кілька днів чи тиждень, щоби був встановлений діагноз. Діагноз треба встановлювати швидко. Тому ми вирішили закупити лабораторію. Але обладнання – це лише половина, а інше – зробити відповідні ремонти, заходи безпеки, вентиляцію тощо. Такі роботи зараз тривають у лікарні на Топольній, але обладнання вже прийшло. Ми домовились із державною лабораторією Держпродспоживслужби, що вони ставлять наше обладнання сюди, і ми вже починаємо працювати. Це дасть можливість тим хворим, які поступають у лікарню швидкої допомоги, у 1-шу та 8-му лікарні, мати оперативні результати тестів. Вже сьогодні взяли на роботу в цю нову лабораторію вісім лаборантів, вони працюють», — сказав мер Львова Андрій Садовий.
Як розповів генеральний директор Клінічної лікарні швидкої допомоги Олег Самчук, наразі в лікарні ще триває ремонт, тож лабораторію тимчасово розмістили у приміщенні Львівської регіональної державної лабораторії Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, що на вул. Промислова, 7. Отже, за декілька місяців, коли завершать ремонт, лабораторія переїде на територію лікарні швидкої допомоги.
«Ця лабораторія має покривати потреби міста, щоб не було завантаженості та затримок для обстеження пацієнтів – аналіз має бути сьогодні на сьогодні. Цю вірусологічну лабораторію пізніше будуть використовувати для різних обстежень», – розповів Олег Самчук.
Обладнання для лабораторії закупили коштом міського бюджету загальною сумою майже 1,9 млн грн. Серед обладнання є система ПЛР, морозильна камера, термостат із функціями охолодження і нагрівання, УФ-бокс, набір дозаторів тощо.
Спершу тут проводитимуть до 200 ПЛР-досліджень за добу, а згодом планують до 700.
Це вже сьома лабораторія у Львові, яка проводить ПЛР-дослідження на коронавірус.

Олег Дуда, голова Українського лікарського товариства у Львові:
Розуміємо, що з пандемією доведеться жити не лише цей рік, а й наступний. Ніхто не може передбачити, як вона розвиватиметься. Якщо взяти світові дані щодо Covid, то бачимо, що кількість хворих збільшується. На цей момент практично 15 мільйонів інфікованих, 611 тисяч смертей. Бачимо, що у США практично 4 мільйони хворих, 143 тисячі померли. Там у березні щодень виявляли 25-30 тисяч хворих, зараз буває і 70 тисяч хворих за день. Приєдналися інші країни – Південна Америка, там широке поширення, Бразилія, Мексика. 22% населення, а це 1,7 мільярда людей, мають хоча б одну супутню хворобу, а це високий ризик, що якщо така людина заразиться коронавірусом, то перебіг захворювання буде важким. На це треба зважати і правильно скеровувати роботу медичної системи. Наприкінці літа, восени входимо в час епідемії грипу. Під час сезону грипу 2018 – 2019 року у світі 152 тисячі хворих померли від ускладнень. Тому зараз треба звернути увагу на щеплення проти грипу. Це дасть можливість зменшити навантаження на медичну систему, адже окрім коронавірусу доведеться боротись і з цією хворобою. Це дуже важливо. У зв’язку з великою кількістю хворих на коронавірус у Європейському Союзі на 66% зменшилась кількість надання діагностично-лікувальних послуг пацієнтам із артеріальною гіпертензією, на 58% – пацієнтам із цукровим діабетом. У Нідерландах на 25% знизилась діагностика раку. Це означає, що ті хворі нікуди не пропали, вони все одно прийдуть у систему, але пізніше, на пізніших стадіях. В Іспанії на 40% зменшилась кількість надання допомоги людям із інфарктом міокарду. Це все дані ВООЗ. Це тому, що система перевантажена іншими проблемами, пов’язаними з Covid, люди бояться йти в медзаклади, не зважають на симптоми інших захворювань, сидять на самоізоляції, транспорт не курсує. Тож ВООЗ рекомендує налагодити роботу системи епіднагляду. Ми лікуємо, діагностуємо, але під час пандемії, у час, коли поширюється така інфекція, серйозно має працювати система епіднагляду. Потрібно виявляти хворих, проводити тести, відслідковувати контакти. Організувати все так, аби хворі, які лікуються амбулаторно, були вдома, не заражали інших, не ходили вулицями. Це велика частина боротьби. Це спрацювало в Китаї. Вони саме тому змогли локалізувати в багатомільйонному місці поширення вірусу. Налагоджена робота системи епіднагляду дозволить не вводити карантин і боротися з епідемією. Нам переналаштовувати треба все. Ми навіть переглянемо свої звички – рукостискання, зустрічі у великих компаніях. Все буде по-іншому. Настав час звернути на це увагу, жити, адаптуватися, виходу немає. Це швидко не закінчиться. За прогнозами ВООЗ можлива і друга, і третя хвилі захворювання. Поки немає вакцини, дуже складно буде опанувати інфекцію.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6578 / 4.27MB / SQL:{query_count}