«Вірусні» шахрайства

Які види афер популярні під час карантину та як не стати жертвою чиєїсь зухвалості

Навіть у час карантину шахраї не втрачають можливості обдурити, аби привласнити чужі гроші. В період обмежувальних заходів, пов’язаних із пандемією коронавірусу, на 15% збільшилася кількість інтернет-шахрайств. Проте, за даними Нацполіції, через карантин рівень злочинності загалом знизився. В департаменті кіберполіції кажуть, що причина мережевих шахрайств криється у тому, що люди більше часу проводять в інтернеті: здійснюють покупки, знайомляться, працюють…
«Під час карантину інтернет-шахрайств побільшало через те, що люди перебувають переважно вдома і все необхідне купують через соцмережі. Гроші за товар людина переказує наперед, і так її обманюють. Як правило, таке трапляється на різних фішингових сайтах – копіях сайтів, що займаються продажем одягу, техніки і так далі, в доменних іменах яких змінений один знак. Зазвичай люди на такі сайти заходять через посилання, які потрапляють до них із рекламою в соцмережах. У зв’язку з карантином багато хто не має роботи, тож використовує різні можливості для заробітку – як законні, так і незаконні. До того ж тенденція вимальовується нині така, що купувати дорогий одяг, аксесуари стає неактуально. І шахраї це знають, тому пропонують дешевий товар», – розповідає «Львівській Пошті» Олег Кріп, начальник управління протидії кіберзлочинам у Львівській області Нацполіції України.
З його слів, нині шахрайств із продажем побільшало на Telegram-каналах. «На Viber також надсилають повідомлення із посиланням на сайт, де можна придбати той чи той товар, пропонуючи спосіб оплати (карткою якого банку). Про готівку не мовиться. Люди вводять номер картки, СVС-код, і шахраї викрадають із їхніх рахунків гроші», – пояснює він.
Раніше спритники спекулювали продажем антисептиків, засобів захисту. Коли щойно почався карантин, такі товари в аптеках, магазинах коштували дорого, а на сайті їх нібито можна було придбати дешево. Упродовж місяця щодо цих тем спекуляцій у регіоні немає.
«Якщо продавець на інтернет-ресурсі просить 100% передоплату, то це 90% шахрай. Оскільки реальні продавці просять сплатити наперед 20-30% вартості товару, який надсилають поштою, коли людина в поштовому відділенні може оглянути його, приміряти тощо», – каже Олег Кріп.
Можна перевірити відгуки про сайт чи сторінку, на якій збираєтеся здійснити покупку. Але, як правило, негативні відгуки шахраї витирають.
Із початку року в області зафіксували понад тисячу випадків кібершахрайств. «У нашому штаті 40 осіб, шахрайствами займаються семеро, тож охопити всі злочини проблематично. До того ж специфіка інтернет-шахрайств така, що аферисти, жертвами яких стають львів’яни, перебувають, наприклад, в Одесі. Саме львівських шахрайських груп не так багато», – веде далі Олег Кріп.
Зокрема , нещодавно кіберполіція припинила діяльність псевдофінансової біржі у Львові. Для своїх махінацій шахраї створили декілька фіктивних вебресурсів, на яких імітували проведення торгів на світових фінансових ринках, відтак привласнювали гроші вкладників.

7 популярних інтернет-шахрайств

«Львівська Пошта» довідалася, які ще популярні мережеві шахрайства нині загрожують користувачам соцмереж та як не потрапити на гачок інтернет-аферистів.

1. Вас «продають»

У даркнеті на закритих форумах шахраї продають бази персональних даних людей. Звідки їх беруть? «Наприклад, нині можна отримати онлайн-кредити. Людина, аби одержати кошти, надає кредитній спілці свої дані. Там високі відсотки по кредитах, тому швидко ростуть борги. І коли людина не може повернути кошти, спілки надають її дані колекторським конторам, аби ті різними методами вибивали з неї борг, «тероризуючи» дзвінками. Але кредитні спілки не мають права надавати колекторським конторам персональні дані. У даркнеті ж продають таку інформацію», – розповідає Олег Кріп.
Зі слів співрозмовника, бази даних є різні і коштують вони по-різному: 200 гривень, 1000 гривень, 1000, навіть 2000 доларів. Усе залежить від інформації. «Є хакери, які «ламають» фірми і отримують інформацію про, скажімо, постійних клієнтів. А клієнти – це гроші. Базу продають конкуренту, а він уже ці дані використовує для того, аби переманити клієнтів. Такі бази дорогі. Нефінансові бази коштують дешевше», – додає начальник управління.
До слова, у червні Нацполіція провела низку обшуків у різних регіонах України і виявила велику кількість файлів, що містять персональні дані громадян України, фрагменти баз даних державних, банківських та комерційних установ. Наразі встановлено 25 причетних до правопорушень осіб, мовиться у повідомленні департаменту кіберполіції Нацполіції України. Наприклад, у столиці фахівчиня, яка працювала з ключовими клієнтами відомої служби таксі, за 10 тисяч доларів хотіла продати базу персональних даних громадян України, яка містила досьє на 400 тисяч осіб.

2. Тисяча для пенсіонерів

Нацбанк України попередив про нові види шахрайства, які почали використовувати аферисти під час карантину. Шахраї надсилають sms-повідомлення нібито від банків із пропозицією отримати державну допомогу (1000 гривень) і вимагають повідомити номер платіжної картки, термін її дії, код безпеки CVC та інші дані. У НБУ закликають не відповідати на такі повідомлення, не телефонувати на вказані у них номери, не переходити за посиланнями з sms та не повідомляти свої персональні дані, дані платіжних карток чи будь-яку інформацію про свої рахунки!
Працівники банків не мають права і повноважень запитувати ваші персональні дані, ПІН-коди до платіжних карток, динамічні коди підтверджень чи будь-яку іншу інформацію, що стосується ваших рахунків. У разі нарахування будь-яких пенсійних, соціальних чи інших державних виплат (зокрема одноразової допомоги в розмірі 1000 гривень) банки не телефонують клієнтам, не пишуть їм SMS-повідомлень, не запитують номер платіжної картки, термін її дії та інші персональні дані, мовиться у повідомленні пресслужби НБУ.

3. Несправжні роботодавці

Через зростання безробіття в Україні люди все частіше почали шукати бодай якийсь заробіток. Не став винятком і пошук його в інтернеті. Гортаючи стрічку новин у соцмережі, можна часто бачити повідомлення з пропозицією роботи. Але… щоб отримати посилання на сайти, де можна заробити, перебуваючи вдома, вас попросять заплатити гроші.
«За переклад однієї сторінки тексту українською мовою обіцяють платити аж 170 гривень. Непогано, правда? Дивлюся, в коментарях є багато позначок «+», що свідчить про готовність людей працювати, і відповідно тих, що готові «кинути» їх на гроші. Схема, як виявилося, доволі проста: закидаєш на рахунок невідомої особи 40 гривень і отримуєш доступ до сайту, на якому начебто є завдання, – пише на своїй сторінці у фейсбуці про такий вид шахрайства львів’янка Уляна Флишко. – Біда, але такі шахраї є, і вони не рідкість. Написала в повідомленні і я. Звісно, отримала пропозицію перерахувати згадані 40 гривень. Здається, сума незначна, бо все ж таки пропонують 170 гривень заробітку. Тому впевнена, що люди ведуться на це, а шахраї багатіють. Я запропонувала «роботодавцеві» розслідування, а як бонус – притягнення до відповідальності. Мене заблокували».

4. ОLХ: і тут шахраї!

На дошці оголошень OLX шахрай виставляє на продаж трендовий товар за низькою ціною. Якщо покупець клюнув, шахрай переводить спілкування в месенджер і далі вже сам пропонує OLX-доставку та скидає посилання на її оформлення. Нібито все чесно і безпечно, але проблема в тому, що це посилання на фішинговий сайт, який тільки зовні виглядає, як сайт ОLX. Скориставшись цим посиланням, покупець здійснює оплату прямісінько на картку шахрая. В схемі, яка працює з 2019 року, не змінилося нічого, окрім наживки – трендових товарів, які шахраї виставляють на продаж.

5. Онлайн-вимагання

Sextortion – це онлайн-вимагання, коли шахраї здійснюють масову розсилку листів електронною поштою, переконуючи їх одержувачів у тому, що мають на них відеокомпромат. І щоб запис кудись не потрапив, потрібно заплатити викуп у біткоїнах. Насправді нема ані зламу, ні запису. Відтак шахраї замінюють погрозу залякуванням тим, що інфікують коронавірусом сім’ю жертви, коли та відмовиться заплатити викуп. Для правдоподібності в тексті листа вказується пароль жертви від електронної пошти. Щоправда, подібні фішингові листи надсилають англійською мовою, тому люди не поспішають поповнювати біткоїнами гаманці вимагачів, мовиться у повідомленні Української міжбанківської Асоціації членів платіжних систем ЄМА, з якою кіберполіція підписала меморандум про співпрацю.
У жодному разі не платіть! Перевірте свою адресу через базу відомих зламаних електронних скриньок і паролів на сайті haveibeenpwned.com. Якщо ваша серед них – змініть паролі до пошти та інших важливих сервісів, особливо якщо пароль у них був однаковий.

6. Коронавірус… електронною поштою

Нещодавно кіберзлочинці організували фішингову розсилку від імені Центру громадського здоров’я МОЗ України із «останніми достовірними даними про коронавірус». У цій розсилці був прикріплений документ, який, завантажуючись на пристрій, надавав зловмисникам віддалений доступ до нього.
Потрібно бути пильними і в жодному разі не розслаблятися, думаючи, що сайт із онлайн-картою поширення Covid-19 або посилання на сайт для проведення телеконференції є стовідсотково безпечними. Не потрібно розсилати особисто неперевірені факти від «знайомих» чи «друзів». Встановіть на свій девайс надійний антивірус. Уважно ставтеся до листів з невідомих адрес із підозрілими вкладеннями та посиланнями. Якщо під час відкриття файлу, прикріпленого до листа, у вас запитують дозвіл на використання контенту Enable Content, будьте уважні.

7. Тисячі за опитування

«Переможемо коронавірус разом!» – це опитування від шейхів. Шахраї пропонують перемогти хворобу, пройшовши тест від арабської фармацевтичної компанії, яка «швидкими темпами веде розробку вакцини від SARS-CoV-2». Все, що потрібно, це зареєструватися на сайті, відповісти на декілька запитань і отримати винагороду в розмірі 2000 доларів. Звідки гроші на опитування? Все просто: спонсорами є найбагатші люди Сходу. Після того, як ви відповісте на декілька простих запитань на кшталт «Чи є у Вас температура, кашель або інші симптоми хвороби?», вас повідомлять, що 2000 доларів ваші, але… вам потрібно сплатити податок на їх отримання – 5 доларів. Ви втратите не лише 5 доларів, але й усі гроші з вашого рахунку…
Тож перед тим, як брати участь в опитуванні, потрібно перевірити всю інформацію: назву компанії і опитування, адресу сайту, відгуки в інтернеті тощо. Одержувач виграшу особисто не сплачує податків – їх утримують із винагороди шляхом зменшення її суми.

Як убезпечитися від шахраїв: поради

*Не повідомляйте особисті дані людям, які телефонують вам і називають себе банківськими працівниками чи брокерами.
*Не називайте реквізити своїх банківських карток (для зняття грошей з вашої картки достатньо знати номер із 16 цифр, строк дії картки та СVV-код, вказаний на зворотному боці картки).
*Купуйте товари онлайн лише через перевірені сайти за умови післяплати.
*Купуйте ліки та інші медичні засоби лише в сертифікованих місцях продажу.
*Не здійснюйте жодних операцій у банкоматі на вимогу шахраїв.
*Не повідомляйте шахраям дані з sms-повідомлень, які надходять на вашу картку.
*Перевіряйте дані про продавця через ресурс на сайті кіберполіції (див. нижче).
*Довіряйте інформації щодо карантину лише з офіційних джерел – МВС, МОЗ, Кабмін.
*Інформацію про той чи той сайт можна одержати, скориставшись функцією «Стоп Фрауд» на офіційному сайті кіберполіції.
 А якщо вже піддалися на шахрайські провокації, телефонуйте на гарячу лінію кіберполіції 0 800 505 170!
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7973 / 4.19MB / SQL:{query_count}