Мандруємо Львівщиною: водоспади та гори

Варіанти активних мандрівок на вихідні. Поєднайте приємне з корисним – помилуйтесь водоспадами та підкоріть гірські вершини

Коли літо приходить, ми мріємо поїхати подалі від розпеченого сонцем асфальту. Найкращий порятунок – прохолода річки, озера чи водоспаду. Відпочинкових баз із прилеглими водоймами на Львівщині чимало: озеро Задорожнє, «Бухта Вікінгів» тощо. Також можна відвідати водоспади та піднятись у гори.
«Львівська Пошта» розповідає про найкрасивіші водоспади нашої області, а також пропонує варіанти маршрутів подорожей, під час яких ви об’єднаєте кілька локацій одразу. Тарас Лозинський, заступник начальника управління туризму та курортів Львівської ОДА, каже, що найбільше водоспадів є у Національному парку «Сколівські бескиди», тож кілометраж усіх мандрівок зі Львова становитиме приблизно 100 км. Співрозмовник радить не боятись можливих незручностей: взяти зі собою дощовик, головний убір, взути довше надійне взуття та вирушати у мандри.

Кам’янка – найвідоміший водограй

Семиметровий Кам’янецький водоспад – не найвищий, але найвідоміший. Він розташований за 7 км від міста Сколе, між селами Дубина та Кам’янка. Скельний виступ розділяє водоспад на два потоки, тому він виглядає дуже цікаво.
«Національний парк досить гарно представляє водоспад: на великій прилеглій поляні можна організувати пікнік чи продегустувати локальні продукти та страви. Поруч є джерело мінеральної води «Нафтуся». Це місце, де можна запросто пробути і цілий день», – розповідає Тарас Лозинський.
Він додає, родзинка Кам’янки – сусіднє Мертве або, як його ще звуть, Журавлине озеро. Біля водоспаду є інформаційний стенд із порадами, як правильно дістатись до водойми. «Відстань становить близько кілометра. На старті вас може налякати досить стрімкий підйом, проте дорога до самого озера пролягає через ліс», – додає співрозмовник.
Мертве озеро отримало таку назву, тому що там не мешкають жодні вищі живі організми – вода перенасичена сірководнем. Ані туристи, ані місцеві у ньому не купаються, тому глибину озера ніхто не знає.
«Востаннє була там ще три роки тому. Пам’ятаю його неправильну овальну форму, чорну, як ніч, воду. Постійно підіймались на поверхню бульбашки. Здавалось, що це рухаються потоплені в озері дерева. Було моторошно, але цікаво», – згадує Ірина, відвідувачка озера.
Далі, якщо захочете, можете піднятись до гори Ключ (927 м). Для цього знову спустіться до дороги на Кам’янку та пройдіться нею до місця, де потік Лужки впадає у річку Кам’янка. Тоді зійдіть із головної дороги та рухайтесь ґрунтовою уздовж потічка. Спостерігайте за водою. У місці, де у неї впадає третій потічок Лужки, перейдіть дорогу до Труханова – це початок дороги до Ключа. Після крутого підйому буде полога дорога, де можна знайти масив скель, а також печеру Пілігрим. На самій горі є могила Українських січових стрільців, які загинули тут у боях під час Першої світової війни.

П’ять у одному: від Сопоту до Борислава

Цей маршрут міститиме п’ять локацій: водоспади Сопіт, Лазний та Бориславський, «Карпатське море», а також Тустань. Розпочинаємо зі Сопоту (81 км від Львова).
«Водоспад Сопіт дещо складний у добиранні. Треба їхати через усе село ґрунтовою дорогою. Водіям раджу запастись терпінням», – наголошує Тарас Лозинський. Наприкінці села починається ліс, поблизу якого в урвищі шумлять води Сопоту. Ганна Сидоренко, експертка туристичного бізнесу та співзасновниця туристичних компаній Karpaty Travel і Karpaty.info радить добиратись до самого водоспаду пішки.
Восьмиметровий Сопіт виглядає як велика чаша, в яку вливається річка та витікає із дна в річку Сопотянка, праву притоку Стрия. Сопіт специфічний, бо практично безкаскадний. Суцільна водна маса не спадає, а стікає по жолобу під кутом 70 градусів. Коли вода докочується донизу, то дуже піниться та сипле безліччю бризок.
Далі рушаємо до «Карпатського моря», куди можна дістатись велосипедом чи пішки (6 км) або машиною. У навігаторі шукайте локацію за назвою «Водосховище недобудованої ГЕС на річці Стрий».
Як писала раніше «Львівська Пошта» у матеріалі «Перші літні вихідні: гайда мандрувати!» (№45 (2262) від 05.06.2020 р.), між селами Сопіт і Довге розміщені дивні бетонні конструкції та тунелі – це нереалізований «совітський» проєкт «Карпатське море». Тридцять років тому радянська влада ледь не затопила всі навколишні села, коли будувала величезне водосховище гідроелектростанції або, за неофіційною версією, новітню військову базу біля кордону з Європою. На щастя, проєкт «Карпатське море» припинили через невдалий будівельний підрив. Сьогодні недобудоване водосховище стало туристичною локацією і прикладом «дива соціалізму» – величезні недоречні бетонні блоки на тлі Карпатських гір.
Водоспад Лазний – наступна локація. Прямуйте до села Довге. Тарас Лозинський акцентує: цей водопад маловідомий, але вартий уваги, адже він найвищий на Львівщині (10,5 м). У селі орієнтуйтесь за місцевою річкою, на перехресті ґрунтових доріг поверніть у гори, через 400 м праворуч буде стежка вздовж струмка, яка виведе до водоспаду. Лазний – трикаскадний, розташований у довгій та глибокій ущелині. Тому підходити до нього по мокрому камінню треба обережно.
Радимо продовжити подорож в Уричі, де розташовані Тустанські скелі. «Це давнє місто-фортеця зараз дуже розвивається. Є нові фудкорти, магазини з автентичними сувенірами, місцева кухня – все для комфорту туристів», – розповіла раніше «Львівській Пошті» Ганна Сидоренко. Це ж стосується підйому до самих скель: є облаштовані дерев’яні доріжки, тому зручно буде і дітям, і дорослим. У Тустані можна бути хоч увесь день, адже тут є і гарні галявини для пікніка, і дерев’яна фортеця, де буде цікаво дітям. Ви можете залишитись тут або відвідати останню локацію – Бориславський водоспад.
«Цей водоспад невеличкий, всього два метри завдовжки. Тому якщо їхати тільки до нього, то реальність може не виправдати очікування. Хоча радив би відвідати цю локацію мешканцям Трускавця, Дрогобича чи Східниці. Ви можете закінчити мандрівку від Сопота у Бориславі, адже це місто-музей просто неба. У міському парку ви побачите нафтотягачі, які раніше функціонували, та старовинну Карпатську хатинку, де досі мешкають бориславчани», – коментує Тарас Лозинський.

Через Гуркало до Парашки

Цей варіант мандрівки варто відкласти на майбутнє. Ганна Сидоренко акцентує – зараз дорога і до водоспаду, і до гори розмита через сильні дощі. Навіть за хорошої погоди під’їхати близько до Гуркала важко. Тож до нього краще йти пішки або зі села Корчин, або з Крушельниці.
П’ятиметровий Гуркало розташований на Великій Річці, у його підніжжі утворилось озерце, де можна купатися. На одній із галявин біля Гуркала можна зупинитися з наметами. Щоправда, вночі треба звикати до шуму води – Гуркало невипадково отримав таку назву: у повноводдя потоки, що біжать з гори Парашка, падають із водоспада із неймовірним гуркотом. Від Гуркала також можна попрямувати до найвищої гори Сколівських Бескидів – Парашки. Будьте готові – підйом до гори досить стрімкий, та після нього дорога пролягатиме серед лісу та гірських полонин. Цікавинкою в дорозі до Парашки є дерев’яна хатинка, яку називають Будиночком закоханих. Там можна трохи перепочити.

Водоспад Фантом – тільки для щасливців

Водоспад-привид Львівщини розташований біля села Лапшин (Жидачівщина) у підніжжі гори Бакоцино. Він належить до ефемерних водоспадів. Фантом розташований на потічку, що утворюється лише після сильних дощів (тому будьте готові добиратись розмитими дорогами) – у інші дні його просто не існує. Існує думка, що Фантом є невидимим 364 дні на рік.
Щасливці будуть приємно вражені, бо Фантом складається аж з дев’яти каскадів і заввишки близько 8 метрів. Маршрут варто розпочати з міста Журавно. Переїдьте міст через Дністер і поверніть ліворуч. Ріка виведе до села Лапшин, із якого лісом до водоспаду йти приблизно 300 м.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8130 / 4.15MB / SQL:{query_count}