Карантинні наслідки: фахівці є, роботи бракує

У Львові на ринку праці вакансій удвічі менше, ніж до запровадження обмежувальних заходів, а безробітних – на п’ять тисяч більше

Майже чотири місяці карантину, економічна криза внесли значні зміни на ринку праці. Сьогодні кількість людей, які шукають роботу, зростає, а вакансій стає менше. Експерти прогнозують: якщо життя в країні стабілізується, то до докарантинного стану зможемо повернутися, у кращому разі, через рік.
У липні кількість безробітних, зареєстрованих у Державній службі зайнятості, становить більше пів мільйона – майже 516,7 тис. осіб. А це на 81% більше, ніж у аналогічний період минулого року! В Україні на одну вакансію претендують дев’ять безробітних, торік претендували три особи. За період карантину в Державній службі зайнятості зареєстровано понад 328 тис. осіб, що майже вдвічі більше, ніж за відповідний період 2019-го.

Попит на робітничі професії

Зі слів директора Львівського центру зайнятості Олега Рісного, нині працевлаштовується значно менше людей, ніж до карантину. «На початку березня у Львові мали 3200 шукачів роботи, зараз – 8200. Буває, по декілька тисяч на місяць звертаються. Йде від нас значно менше. Ті, хто до нас звернувся – це 62% із вищою освітою. До карантину з вищою освітою було 80% шукачів. Різниця полягає в тому, що до карантину були вимоги щодо відповідності до прийнятної роботи осіб, які реєструються як безробітні та отримують виплату, також людей, які відмовлялися від роботи, яка відповідала їхньому фаху, освіті, заробітній платі за попереднім місцем, ми або скорочували, або з обліку знімали. На час карантину такі процеси призупинили», – розповідає «Львівській Пошті» Олег Рісний.
ЛКП «Львівелектротранс» має 153 вакансії – контролери, водії трамваїв, тролейбусів
Зараз збільшилася кількість людей старшого віку, які втратили роботу. Також реєструється більше людей, для яких є потенційна робота, але немає обов’язку працювати. «На початку карантину, березень – квітень, зверталися багато тих, хто тривалий час не працювали. У трудовій останній запис був п’ять-шість років тому, а то й десять. Можливо, вони приїхали з-за кордону, де були на заробітках, або ж працювали нелегально», – каже співрозмовник.
Однак у травні – червні ситуація змінилася. Звертаються ті, кого звільнили з роботи нещодавно. Кількість вакансій під час карантину зменшилася удвічі. «Нині маємо 1700 вакансій, до карантину було 3500, а то й до 4000. Щодо якісного складу, маємо прості спеціальності – працівники ЛКП міста (двірники, озеленювачі), робітничі спеціальності Львівобленерго, потребують водіїв автотранспортних підприємств. Є близько 100 вакансій АТ «Укрзалізниця». ЛКП «Львівелектротранс» має 153 вакансії – контролери, водії трамваїв, тролейбусів. Зарплата у них – від 15 тисяч гривень, і навчити на водія ми можемо спільно з Львівелектротрансом. Через карантин таке навчання наразі призупинено. Треба фахівців із вищою освітою: бухгалтерів, ОХМАТДИТ шукає економіста, Львівський державний авіаційно-ремонтний завод шукає заступника головного інженера, обіцяють 20 тисяч гривень зарплати. Нацполіція шукає поліцейських, водіїв, охоронників. Є 27 вакансій касирів торговельних залів», – додає співрозмовник.
Є 27 вакансій касирів торговельних залів
До слова, 12 березня на сайті Work.ua було опубліковано 54 тисячі вакансій. До кінця квітня кількість активних вакансій скоротилася більше ніж удвічі, а 26 квітня на сайті було лише 22,8 тисячі вакансій. Проте з квітня кількість активних вакансій збільшилася майже на 50%. Зараз на Work.ua є 43,8 тисячі активних вакансій. До того ж за перші тижні карантину очікувана зарплатня зросла з 13 тис. аж до 15 тис. грн. Але потім опустилася нижче докарантинного рівня. Зараз кандидати в середньому претендують на 12 тис. грн, інформує Опендатабот.

Коли буде стабільність?

Немає вакансій у Львові у готельному та ресторанному бізнесі. Підприємці частіше звертаються з питанням, що їм робити із персоналом, якщо їхній бізнес простоює. «У нас діє програма надання допомоги зі часткового безробіття. У Львові є багато підприємств, які простоюють, зменшили тривалість робочого часу чи зупиняли роботу, скорочували персонал. Працівники таких підприємств отримують від нас компенсації з часткового безробіття. Нині вже виплатили більше 15 мільйонів гривень. Маємо близько 100 звернень щодня. Програма діє під час карантину і 30 днів після. Виплати залежать від зарплати – це приблизно 2/3 від утраченого заробітку, але не більше, ніж мінімальна зарплата», – зазначив Олег Рісний.
До слова, з 12 березня щотижня в Україні реєстрували близько п’яти тисяч підприємців. За два місяці кількість нових реєстрацій впала майже втричі. 26 квітня зареєструвалося лише півтори тисячі підприємців. Із червня реєстрація ФОП стабілізувалася. Цього тижня стався новий пік реєстрації – в Україні зареєстрували 6134 підприємців, йдеться у аналізі роботи платформи для роботи з відкритими даними Опендатабот. Також із 12 березня щотижня в Україні реєструвалося близько тисячі компаній. Вже через два тижні (26 березня) зареєструвалося лише 435 нових компаній. Цей показник почав зростати. Цього тижня було зареєстровано 885 компаній.
Після першого місяця карантину в Україні працювали лише 32% закладів, а їхні обіги впали до 22%. Зараз працює 86% ресторанів, проте обіги збільшуються не так швидко. «Рестораторам потрібно переглянути асортимент меню, можливо, концепцію, ціни, порції та зорієнтуватися, як адаптуватися до нового ринку. Заклади, які виживуть, найімовірніше зможуть вийти на показники початку 2019-го не раніше наступного року», – каже Радіон Ерошек, СЕО Poster.


Підвищено максимальний розмір допомоги з безробіття

Із 1 липня відповідно до закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік» підвищено прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення. Для працездатних осіб прожитковий мінімум становить 2197 грн. Відповідно зросли й соціальні виплати, серед яких допомога з безробіття.
Нагадаємо, що максимальний розмір допомоги з безробіття не може перевищувати 4-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-ІІІ) з 1 липня становить 8788 грн на місяць.
Водночас розмір мінімальної допомоги з безробіття залишається незмінним: без урахування страхового стажу та зарплати становить 1000 грн (до карантину – 650 грн). Таке рішення було ухвалене постановою правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 08.04.2020 року №217. На таку допомогу можуть розраховувати безробітні, починаючи з 12 березня, упродовж усього карантину та 30 днів після його офіційного завершення, йдеться у повідомленні Львівського обласного центру зайнятості.

«Дуже часто люди себе недооцінюють. Особливо це стосується тих, хто довго працював на одній роботі»

Наталія Добровлянська, кар’єрний консультант, – про ситуацію, яка склалася на ринку праці через пандемію коронавірусу, чи варто змінювати фах та як правильно шукати роботу, яка принесе не лише гроші, а й задоволення

Безробіття зростає. Аби знайти місце праці, необхідно докладати в рази більше зусиль. «Продати» своє резюме, зацікавити роботодавця знаннями, вміннями та потенціалом на ринку праці дедалі складніше, а ще складніше знайти справу, займатися якою буде не лише фінансово вигідно, а й у радість. «Львівська Пошта» поспілкувалася із кар’єрним радником Наталією Добровлянською і довідалася, як привернути увагу роботодавця, які ризики несе кардинальна зміна фаху та як змінити ставлення до своєї роботи, аби вона не здавалася рутинною.
– Пані Наталю, розкажіть, будь ласка, у чому полягає робота кар’єрного консультанта, як допомагаєте людям знайти роботу?
– Ця професія не так давно з’явилася в Україні. До нас прийшла зі США. Фахівці з професійної орієнтації там працюють у школах, навчаючи молодих людей робити свідомий вибір майбутньої професії. У нас, на жаль, немає профорієнтування в школах, тому молоді люди під час вибору майбутньої професії часто стикаються з труднощами, обираючи не те, чого справді хочуть. І в результаті лише 12-15% українців працюють за своїм фахом. Насправді ж питання вибору професійної сфери постає перед людиною не лише у 17 років після школи, але й у 21 після закінчення вишу, у 25 після декрету, у 40 після усвідомлення, що більшу частину часу займаєшся не тим, у 50, коли є потенціал, знання і досвід, а хочеться змін. Саме в таких випадках і допомагає кар’єрний консультант.
Це фахівець, який має досвід у рекрутингу чи управлінні персоналом, знає ринок праці, зарплати та тенденції у професійній сфері. Цим досвідом він ділиться зі своїм клієнтом, допомагаючи скласти резюме, яке приверне увагу роботодавця, оцінює рівень фаховості, а отже, і рівень оплати, на який може претендувати кандидат, надає оптимальні шляхи пошуку роботи, формує індивідуальний план розвитку.
Нині помітила, що люди починають відповідальніше ставитися до вибору роботи. Окрім заробітку, хочуть відчувати задоволення від роботи, відчувати свою потрібність, розвиток, повагу від керівника, здорову атмосферу в колективі.
«Нині трішки не на часі йти в нікуди, ризикувати і кидати все задля того, аби шукати професію мрії»
Більшість моїх клієнтів – це люди середнього віку, які хочуть щось поміняти в своєму житті. Найчастіше чую «я все своє життя займаюся не тим, що мені подобається». Але бажання різко змінити своє життя, підкріплене надихаючими фільмами, статтями, історіями успіхів інших людей несе в собі певні ризики, яких такі фахівці, як я, допомагають уникнути. Я відчуваю відповідальність перед своїми клієнтами, тому намагаюся добре вивчити їхню ситуацію, щоб визначити, чи дійсно людина потребує кардинальних змін у житті, чи тут має місце емоційне вигорання, яке вимагає зовсім інших рішень.
Під час консультації часто виявляється, що людина не готова відмовлятися від того матеріального рівня, до якого звикла, не готова до іншого способу та стилю життя, який передбачає нова професія, і тоді ми шукаємо компроміс. Часто виходом є реалізація свого творчого потенціалу через хобі. До речі, якщо в людини є серйозне хобі, якому вона приділяє значну частину свого часу, звідки черпає енергію та натхнення, то ставлення до роботи стає менш критичним.
Тут на допомогу приходять соцмережі, де є можливість просувати свій генд мейд. І люди, які мають творчі задатки, вирішують спробувати продавати свою продукцію: листівки, випічку, вишиванки, ведуть кулінарні чи туристичні блоги. Але є і такі випадки, коли людині дійсно рекомендовано змінити сферу. Але навіть й тоді я раджу робити все поступово: максимально вивчити обрану сферу, спочатку частково, у вільний час, на неповну зайнятість, а коли зрозумієш, що це дійсно твоє – йти в нове життя.
– Люди, які до вас звертаються, яку мету перед собою ставлять: знайти роботу своєї мрії чи знайти високооплачувану роботу?
– Запити є різні. Наприклад, хочуть заробляти більше, не міняючи сферу роботи чи компанію. Іноді є бажання кар’єрного росту, але заважає страх чи невпевненість у собі. Часто звертаються з невмінням шукати роботу чи проходити співбесіди. Є бажання змінити сферу, про що ми говорили раніше. Бажання почати свою справу, як і з чого почати, до чого готуватися. Запитів багато.
– Як часто вони знаходять те, чого прагнули?
– Пошук роботи – це проєкт. Кар’єрний консультант може оцінити резюме, наскільки якісно написане, чи продається. Оцінити ваш професійний досвід. Дуже часто люди себе недооцінюють. Особливо це стосується тих, хто довго працював на одній роботі. Їм страшно змінювати роботу, важко оцінити себе, не знають, скільки коштує їхня посада, досвід на ринку. Радник може оцінити тенденції ринку, підказати, чи варто підівчитись, які новинки освоїти, щоб підвищити свою вартість. Кар’єрний консультант скеровує, дає поради, як себе поводити на співбесіді, але не підбирає вакансії, не посилає на роботу. Успіх пошукача залежить від того, наскільки він зможе втілити у життя ті поради. Бували успішні консультації, бувало, що люди залишалися на тих роботах, де працювали. Виявлялося, що їм потрібно було поговорити з безпосереднім керівником про зміну обов’язків, зарплати. До керівника потрібно приходити з чіткими аргументами, цифрами, йти не як прохач, а як переговорник, тоді зазвичай результат позитивний.
Окремо хотіла би зазначити, що в Україні з 2012-го заборонено надавати послугу з підбору вакансій і заборонено брати кошти з пошукачів роботи. Раніше були рекрутингові агенції, які займалися пошуком персоналу для компаній і брали відсоток із компанії. Були кадрові агенції, куди зверталися пошукачі, їм мали знайти відповідну вакансію. Проте результату не гарантували, хоча гроші за послугу брали. Люди, які гарантують підбір вакансій, як на мене, шахраї.
– У зв’язку з карантином, економічною ситуацією на ринку праці безробітних побільшало, натомість вакансій стало менше. Ваші міркування, як бути тим, хто шукає роботу?
– Карантин вніс корективи у всі сфери. На початку карантину було затишшя і з вакансіями, і з пошукачами. Люди, які планували міняти роботу, зупинилися, бо налякалися. Змирилися зі своїм незадоволенням і вирішили триматися за те, що є. Більшість компанії перестали ставити довготривалі плани з підбору персоналу. Зараз тенденції такі, що кількість пошукачів більша, ніж кількість вакансій. Зі закриттям кордону вдома залишилися працівники виробничих професій, будівельних. Відповідно тепер роботодавець починає диктувати умови. Раніше був у нас період на ринку праці, коли працівники фахові могли ставити свої умови стосовно оплати, умов праці. Але не дивлячись на це, люди, які шукають роботу, повинні продовжувати це робити. Застосовуйте усі джерела інформації, розміщуйте резюме на робочих сайтах, поширюйте інформацію серед знайомих, і врешті-решт це дасть свої результати.
– На вашу думку, які помилки роблять люди, коли шукають роботу?
– Якщо говорити про теперішню ситуацію, брати до уваги економічну кризу, карантин, то, будемо відверті, подушка безпеки у людей здебільшого відсутня. Вимушене сидіння вдома показало, що не всі можуть собі дозволити певний час залишатися без заробітку. Зараз є такі люди, яким потрібна будь-яка робота. Адже якщо в людини мета – прогодувати сім’ю вже і негайно, то потрібно піти на компроміс зі собою і погоджуватися на тимчасову роботу, яка би стала рятувальним кругом у скрутний час. Нині трішки не на часі йти в нікуди, ризикувати і кидати все задля того, аби шукати професію мрії.
«Співбесіду не потрібно розглядати як екзамен, де треба правильно відповісти на запитання, співбесіда – це спілкування двох людей»
Стосовно помилок скажу, що, по-перше, пошук роботи – це важливий етап, до якого потрібно поставитися відповідально, починаючи від того, що критично оглянути своє резюме, у якому чітко і коротко описати свій досвід і свої навички. Також прочитайте інформацію про компанію, куди йдете на співбесіду, знайдіть на карті її локацію, не спізнюйтеся і зверніть увагу на свій зовнішній вигляд. Він має бути відповідним до посади, на яку претендуєте.
По-друге, співбесіду не потрібно розглядати як екзамен, де треба правильно відповісти на запитання – це спілкування двох партнерів. Компанії потрібен фахівець, і вони мають певні вимоги до цього фахівця. Ви або підходите під ці вимоги, або ні. Не треба видавати себе за когось іншого. Дуже часто буває, що у пошукача зависокі компетенції для цієї посади. І відмову треба сприймати спокійно. Ставте питання, ви теж оцінюєте роботодавця і повинні вийти після співбесіди, маючи цілісну картину.
– Скажіть, будь ласка, як потрібно готуватися до співбесіди, аби вона була успішною?
– Передусім прозондувати ринок, скільки коштують ваші послуги. На робочих сайтах глянути кількість вакансій у вашій сфері, кількість резюме, подивитись, які ціни, які зарплати і бути готовим відповісти на запитання, скільки би ви хотіли заробляти. Оцініть суму і вмійте впевнено її називати. Адже йдеться про ваш час, зусилля, знання та навички. Також не бійтеся ставити питання. На співбесіді ви теж розглядаєте роботодавця. Запитуйте те, що вас цікавить: про відпустки, їх оплату, просіть показати кабінет, умови праці, цікавтеся про відрядження, запитайте про випробувальний термін. Говоріть про речі, які вам важливі, для вас принципові. Співбесіда – це діалог.
Що стосується помилок під час співбесіди, вважаю, що через хвилювання людина часто розгублюється, і професіонал не може себе показати. Є інтроверти і екстраверти. І ті, і ті можуть бути прекрасними фахівцями, але хтось уміє виступити на публіку, а хтось – ні. Але це аж ніяк не применшує його професійний рівень. Іноді просто варто визнати це: «я трохи хвилююся, тому, можливо, відповідаю невпевнено». Більше розповідайте про свою роботу, що робили, що вмієте, коли зайде мова про знайомі для вас речі, хвилювання вдасться подолати.
Перед співбесідою необхідно довідатись про компанію, про її місце на ринку, який в неї рівень оплати фахівця, підготувати свої питання. І ваша робота вас знайде.
Очевидно, що кандидат хоче якнайкраще себе подати та інколи прикрашає інформацію, а інколи й обманює. Не варто цього робити, правда колись викриється, і ваша репутація буде зіпсована. Також застерігаю від надто емоційних і критичних оцінок попередніх колег і роботодавців. Це завжди виглядає неетично і буде недоліком.
– Пані Наталю, ви говорили, що інколи люди хочуть кардинально змінити професію. Як вважаєте, скільки разів людина може перепрофілюватися?
– Вважається, що в людей є ресурс змінити від п’яти разів професію, не йдеться про компанію, сферу роботи, а загалом перепрофілюватися. У людини є можливість для цього, енергетичні ресурси вивчитися з нуля. Останнім часом у зв’язку з тим, що в нас була достатньо нестабільна економічна ситуація в Україні, зокрема і у Львові, компанії відкривалися, швидко закривалися. Люди залишалися без роботи не зі своєї вини.
Ще років 15 тому фахівці з підбору персоналу звертали увагу, наскільки часто людина змінює роботу, називали таких осіб «літунами». Тоді це був недолік, нині до цього ставляться по-іншому. По-перше, є багато зовнішніх факторів, чому людина змінює роботу. По-друге, у нас виросло нове покоління, яке чітко знає, чого хоче: росту, розвитку. Вони легко міняють не тільки компанію, професію, а й місце проживання, країну. Тому люди почали простіше до цього ставитися, перестали боятися міняти сферу. Вже перестають триматися за небажану роботу. Фахівці з підбору персоналу теж по-іншому ставляться до людини, яка часто міняє роботу. Зокрема, якщо працівник на попередній роботі досягнув певних результатів, завершив проєкт, об’єктивні причини були, чому змінив фах, роботу. Нині якщо людині вдалося попрацювати плідно в кількох сферах, то це багатогранний кандидат, адже він може принести багато нового досвіду компанії.
Розмовляла Тетяна Оліярчик
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8972 / 4.28MB / SQL:{query_count}