Заражаються там, де людно

На Львівщині частково послабили карантин. Невдовзі дозволять і роботу дитсадків. Це позитив. Негатив у тому, що ніхто не знає, скільки є безсимптомних хворих на коронавірус

На Львівщині захворюваність на коронавірус впродовж останніх днів йде на спад. Про це говорять і обласні, і міські посадовці. Відтак Міністерство охорони здоров’я нарешті дозволило послабити карантин у Львівській області.
«Станом на 7 липня лабораторні центри провели 1272 ПЛР-аналізи. З них 144 тести позитивні (64 – жителі Львова). За останню добу кількість позитивних ПЛР-аналізів на Cоvid-19 становить 11% від усіх зроблених. Тож можна говорити про те, що впродовж останніх днів триває спад захворюваності», – зазначила Галина Слічна, заступниця міського голови Львова та керівниця міського штабу з протидії коронавірусу.
Загалом коронавірусну інфекцію на Львівщині виявили у 6445 осіб, 164 людини померли, 971 пацієнт одужав. Зараз у Львівській обласній інфекційній лікарні 107 пацієнтів із коронавірусом. Як інформує пресслужба міськради, у 8-ій міській лікарні станом на 7 липня перебуває 61 пацієнт, у 1-ій міській лікарні – 76 пацієнтів, у лікарні швидкої медичної допомоги – 76 пацієнтів.
Цього тижня на позачерговому засіданні Обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і НС ухвалили рішення частково послабити карантинні обмеження в області. За даними МОЗ України, Львівська область перестала бути регіоном зі значним поширенням Cоvid-19 і підпадає під критерії, визначені урядовою постановою.
«Коефіцієнт виявлення випадків інфікування Cоvid-19 становить 10,92% при нормі менш ніж 11%. Показник динаміки зростання випадків інфікування Cоvid-19 становить 28,03% при нормі менш ніж 10%. Львівщина потроху виходить із пікового періоду масових захворювань, тому при дотриманні обережності та всіх рекомендацій можемо частково дозволити роботу деяких сфер бізнесу. Ситуація перебуватиме на ретельному контролі, що три дні ми будемо оцінювати стан справ. У разі відповідності епідемічної ситуації в області ознакам для посилення протиепідемічних заходів будемо розглядати питання про посилення карантину», – сказав очільник Львівщини Максим Козицький.
Зі слів директора департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Ореста Чемериса, завантаженість ліжок у закладах охорони здоров’я, визначених для госпіталізації пацієнтів із підтвердженим випадком Cоvid-19, становить 43,04% від загальної кількості при нормі менш ніж 50%. Середня кількість тестувань методом полімеразної ланцюгової реакції та імуноферментного аналізу протягом останніх семи днів становить 108,66 на 100 тисяч населення при нормі більш ніж 24.
Відтак, згідно з рішенням комісії, частково послабили карантинні заходи на території області, дозволивши із 7 липня роботу готелів, закладів громадського харчування, закладів фізичної культури і спорту, спортивних залів та фітнес-центрів за умови дотримання протиепідемічних заходів та відповідних рекомендацій головного державного санітарного лікаря України.
Окрім того, дозволили проведення релігійних заходів за участі більш ніж однієї особи на 5 кв. метрів площі будівлі або території (якщо захід проводять просто неба). Організатор заходу відповідальний за дотримання фізичної дистанції між учасниками не менш ніж 1,5 метра.
Обласна комісія дала відповідне доручення місцевим штабам з ліквідації надзвичайної ситуації до наступного засідання комісії перевірити готовність дошкільних навчальних закладів до роботи в умовах карантину. Якщо захворюваність буде й далі йти на спад, в межах наступного етапу послаблення карантинних обмежень можуть відкрити садочки усіх форм власності!
«Обмежувальні карантинні заходи дають змогу стримувати поширення інфекції. Влада запровадила адаптивний карантин. Це означає пом’якшення карантинних заходів, але аж ніяк не їх скасування. Тож якщо існують певні закони, спрямовані на збереження життя українців, їх потрібно дотримуватись!» – наголосив головний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко.
Якщо ситуація із захворюваністю на Cоvid-19 у Львові покращуватиметься, місто матиме змогу послаблювати карантинні обмеження. А наразі будуть здійснені перевірки на готовність до відкриття кінотеатрів, театрів, концертних майданчиків, дитячих садочків та спортивних шкіл. Про це повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.
«Ми скликали міську комісію з надзвичайних ситуацій. За даними епідеміологів, ріст захворювання на Cоvid-19 іде на спад. Якщо ситуація буде покращуватися, ми зможемо послабити карантинні обмеження. Комісія прийняла рішення впродовж тижня перевірити на готовність до відкриття кінотеатрів, театрів, концертних майданчиків, дитячих садочків та спортивних шкіл. Також це стосується організації та проведення заходів із дотриманням дистанції – 1 особа на 5 метрів квадратних. Звичайно, працювати вони зможуть лише з дотриманням усіх карантинних вимог. Фізична дистанція та засоби захисту залишаються в пріоритеті для кожного!» – акцентував мер Львова.

Небезпека не минула

Коронавірус підступний і агресивний. Інфекція ця швидко вражає легені. Лікарі кажуть, що лікування триває щонайменше три тижні, а подекуди більш ніж місяць. Якщо легені були сильно уражені, виникає фіброз, і орган перестає повноцінно виконувати свої функції. Більшість пацієнтів у львівських лікарнях потребують кисневої підтримки, дихають через маску. Лікують хворих на коронавірус у п’яти закладах міста. Нині лікарні в області заповнені менш ніж на половину, в стаціонарах лікують майже тисячу пацієнтів із Covid-19. Втім влада готується: у кожній лікарні будуть відділення для хворих на коронавірус, адже пандемія триватиме і восени, і взимку.
«Я нині не знімаю маски. Вранці їхала в маршрутці, чую, водій робить зауваження чоловікові, що він без маски. Той жартує, що його вірус не візьме. Водій і собі жартує. Чоловік виймає з кишені «зачовгану» маску (в мене шматина на прилавку чистіша!), вдягає її на бороду, ледь рот прикриває, ніс дихає вільно. Сів веселенький біля жінки, про щось і з нею пробував жартувати. Людей небагато, я все чула… Вона йому каже: «Ви би відсіли від мене подалі і маску натягнули до очей. Їду до чоловіка, він у лікарні, ледве дихає, теж казав, що йому той вірус не страшний. Тепер молиться, щоби вижити. Я, до речі, не знаю, чи здорова, чуюся так собі». Відтоді маски не знімала, і вам раджу. Не вірила я в той вірус, тепер і серед знайомих є хворі. Хтось легко переживе, а хтось… » – каже пані Галина (жінка років за 60-ть), яка торгує на базарі городиною. Біля себе має велику банку антисептика. На ній чиста медична маска. Таких продавців я більше не бачила…
«Що мене заспокоює – це те, що медична система міста справляється: у Львові завантаженість ліжок до 30%. Ми не зможемо побороти коронавірус в одному місті чи області. У світі спостерігається зростання рівня захворюваності, навіть ті країни, які послабили карантин, вертаються до його посилення. Ми не можемо собі цього дозволити, бо ці країни, посилюючи карантин, дають бізнесу кошти, а в нас таких можливостей нема. Нам треба навчитися жити за шведською моделлю, коли і бізнес має працювати, і маска має бути постійно, бо маска у 18 разів захищає краще, аніж коли її нема. Думаю, що ми не дійшли жодного піку, і поки нема вакцини, розмови про «піки, плато, другу хвилю» – це тільки розмови», – каже Андрій Садовий.
Лікарні готують до тривалої боротьби з епідемією. «Назагал зараз у нас все стабільно. Немає різкого зниження кількості хворих чи збільшення. Одного дня в області госпіталізують чи виявляють більше хворих, другого менше, але загалом усе стабільно. Кілька тижнів тому ситуація була гірша. Всі визначені заходи здійснюємо, чимало уваги приділяли контролю за виконанням, дотриманням карантинних вимог і протиепідемічних заходів. Можливо, люди стали обережнішими, бо бачили збільшення кількості хворих, – розповідає Орест Чемерис, головний лікар області. – Ми розуміємо, що з «ковідом» нам жити довго, і як він поведеться ще цього літа і восени, передбачити важко. Він точно буде і восени, і взимку, тож ми готуємо лікарні в районах. Налагоджуємо там системи доступу до кисню, розробляємо маршрути пацієнтів, аби запобігти поширення інфекції. Є розуміння, що пацієнти з «ковідом» будуть у всіх лікарнях, до цього й готуємося».
Крім того, Орест Чемерис каже, що створюють кількамісячний запас медикаментів, засобів індивідуального захисту. «З аналізу цієї ситуації, яка в нас є, бачимо, що існує велика кількість пневмоній, 80% пацієнтів з пневмоніями потребують кисневої підтримки. Коронавірус провокує вірусну, бактеріальну пневмонію, ускладнення, при яких хворий потребує маски, через яку подають розріджений кисень, що не подразнює дихальну систему і налагоджує дихання. Кожна лікарня мусить налагодити, перевірити щось, відремонтувати, а де було мало точок, треба зробити їх більше. Тому працюємо над створенням резерву медикаментів та засобів індивідуального захисту, – розповідає «Львівській Пошті» Орест Чемерис. – Загалом триває підготовка всієї лікарняної мережі. На початку ми визначали опорні лікарні, які мали лікувати пацієнтів із коронавірусом. Зараз же розуміємо, що такі відділення мають бути в кожній лікарні. Є багатопрофільні лікарні, які нині працюють лише з хворими на коронавірус, але вони мають надавати допомогу за пакетами які в них є, мають надавати хірургічні, терапевтичні послуги».

Де можна підхопити коронавірус

Про те, що «все стабільно», каже й Ігор Берник, заступник директора Львівської обласної інфекційної лікарі. Ще тижнів зо два тому йому і вдень, і вночі телефонували колеги з районів, сімейні лікарі, шукали місце, аби госпіталізувати пацієнта з «ковідом» чи із симптомами цієї недуги. Але в області відкрили ще декілька закладів. У місті тепер уже п’ять медзакладів лікують хворих із коронавірусною інфекцією.
«У нашій лікарні багато хворих із важким перебігом. На ранок 7 липня у лікарні 171 пацієнт. Загалом місць у лікарні 200. 107 пацієнтів із підтвердженим діагнозом Covid-19, інші з підозрою. Загальна кількість хворих у нас дещо зменшилася, зокрема й через те, що хворих із коронавірусом приймає тепер лікарня швидкої допомоги. Людей звертається чимало, багатьох скеровуємо на самоізоляцію. Ситуація складна, але не гірша. Є прогнози і на другу хвилю захворювання, хвороба не зупиняється. А через те, що переважно хворіють люди старші, перебіг її важкий», – розповідає лікар.
У лікарнях перебувають пацієнти переважно з важким та середньої важкості перебігом захворювання, утім лікар каже, що необ’єктивно буде стверджувати, що вірус став агресивнішим.
«Якби ми за весь період мали хворих однакової вікової категорії, то, можливо, могли б говорити про те, чи агресивніший вірус, чи ні. Але в травні хворі були іншої вікової категорії – молодші. Тож у них і перебіг був легший. Звичайно, були і важкі хворі, і також помирали люди. Але зараз у нас переважно старші люди лікуються. Це, напевно, пов’язане не зі зміною вірусу, а з тим, що тепер інша категорія людей більше уражається ним. Лікарям важко такі речі аналізувати, мають проводитися якісь генетичні дослідження фахівцями», – пояснює Ігор Берник.
Лікар також розповідає, що не було випадків, коли пацієнт, який одужав, за деякий час знову повернувся з позитивним аналізом на коронавірус. «Я про таке лише чув. Знаєте, «люди кажуть», але до нас такі хворі не поверталися. Ще не було жодного пацієнта, який вилікувався і повернувся з позитивним ПЛР-тестом на коронавірус. Імунітет, видається, все ж таки виробляється, але на скільки він тривалий, невідомо. Мають бути певні дослідження. І це дуже важливе питання», – каже він.
А заражаються люди здебільшого в приміщеннях, де людно, які не провітрюють. «Люди заражаються всюди, де є обмежений простір, де багато людей, де є люди без масок, де не дотримуються дистанції. Це може бути будь-яке місце: магазин, аптека, лікарня, поліклініка. Хворі не дуже розповідають, де заразилися. Часто кажуть, що не знають цього. Часом хтось один приносить вірус у сім’ю. Заразився десь, можливо, на роботі чи деінде, прийшов додому – і всі домашні хворі. Небезпечними є весілля, новосілля, хрестини, похорони. Всюди, де є скупчення людей, можна заразитися, адже є люди, котрі не знають, що хворі, можливо, поки що, можливо, безсимптомні, а можливо, є й такі, котрі знають. Думаю, таких чимало», – веде далі Ігор Берник.
На зміну нині медики йдуть – як у бій. Хтось марить відпусткою, хтось хоче повернутися до своєї звичної роботи (лікувати кишкові інфекції чи тонзиліти), хтось мріє нарешті зняти зі себе захисний костюм…
«У лікарів, медсестер часом буває такий стан, що вони майже непритомніють. Організм втрачає рідину, електроліти, може бути й тепловий удар. Три-чотири години в такому «кульку» ой як непросто! Вже й бажання нема його надягати, але надягаємо, бо мусимо. Іншого виходу нема, бо ж бачимо, що перебіг хвороби дуже різний, не знаємо, хто як її переживе», – зазначає наостанок лікар.

«Програємо ми тому, що є дуже багато безсимптомних форм недуги»

Наталія Виноград, завідувачка кафедри епідеміології Львівського національного медуніверситету ім. Данила Галицького, – про мінливість вірусу, вакцину та заходи безпеки під час пандемії Covid-19

 
фото: galinfo.com.ua
Вона бачила чимало епідемій. Та цей вірус називає особливо небезпечним. Нині Наталія Виноград, професорка, докторка медичних наук, завідувачка кафедри епідеміології Львівського національного медуніверситету ім. Данила Галицького, входить до групи реагування експертів ВООЗ на біологічні загрози. В минулому працювала головною епідеміологинею МОЗ України.
– Пані Наталю, що думаєте про варіанти боротьби з пандемією? Яких зусиль чи заходів варто вжити, аби тримати вірус під контролем?
– Щодо реагувань на біологічні загрози, то тут є загальноприйняті стандарти. Вони приблизно однакові, їх використовують і в нас, і в інших державах. Нині ми в кращому становищі, аніж коли був пандемічний грип. Загалом у світі є загальне розуміння, що можна втратити контроль. Те, що зараз відбувається, це взаємодія щонайменше двох популяцій людей і збудника. І ми програємо. Від самого початку збудник сильніший, він перший нападає на нас, використовує, в нього високий епідеміологічний потенціал.
Вірус цей дуже мінливий. Згідно з результатами досліджень науковців із Китаю, мутація D614G може зробити захворювання більш заразним. Це один із варіантів, як збудник виходить з-під контролю. Ми пробуємо йому протидіяти, а він змінює свої властивості. Ми не встигаємо за ним...
Які підходи назагал? Була б вакцина – була б одна розмова, були б більш однозначні клінічні прояви. Якби якась одна система чи орган страждав – були б ще інші можливості реагування, було б легше. Але це полісистемне, поліорганне захворювання, і симптоми його різні. Перебіг захворювання у дітей, дорослих, у різних людей суттєво відрізняється.
А програємо ми тому, що є дуже багато безсимптомних форм недуги. Якщо пацієнтів у стані середньої важкості виявляємо, то безсимптомних ніхто навіть не помічає. Єдине, що може порятувати в такому випадку, це сидіння вдома. А якщо вже виходиш – тримай дистанцію, носи маску! І річ не в тім, що ми чогось не маємо, не можемо купити чи не так робимо. Заходів специфічного впливу немає, вакцини немає. Ми не знаємо, як підготувати людей, як уберегти їх від небезпеки. Варіант – «зустріч» зі збудником, тоді й буде формування імунної відповіді, тоді й виникне захист.
Нам кажуть про протиепідемічні заходи, просять дотримуватися правил. А ми що робимо?.. А це єдине, що від нас залежить. Треба бути порядними одне до одного, мати совість до громади нашої. Якесь легке нездужання – значить треба сидіти вдома. Захворів – звернися до лікаря, в лікарню. А якщо тобі треба працювати, то працюй, але дотримуйся певних стандартів безпеки.
Карантин ми не до кінця витримали. Тепер ми його послаблюємо: хто потроху, а хто зовсім. А збудник – він не прощає, знаходить і реалізує себе.
У вірусу настільки сильний потенціал, така сила генома! Він швидший, сильніший, він встигає зайняти ту нішу, яку ми ще навіть не знаємо, її ще треба дослідити. Ми говоримо про пневмонії, які він провокує. А хіба тільки пневмонії? Є ціла низка симптомів, достатньо важких, з ураженням центральної нервової системи, серцево-судинної, шлунково-кишкової. Це не проста інфекція, а особливо небезпечний збудник!
– І він постійно змінюється?
– Так. Цей вірус є трьох підтипів, п’яти генотипів, має кілька тисяч штамів. На різних територіях циркулюють різні генотипи. І цим пояснюються різні прояви епідемічного процесу. Як розвивається пандемія в різних країнах, залежить від того, який варіант вірусу до неї зайшов. Перебіг захворювання залежить від генетики людей, надзвичайно залежить від загальної імунної відповіді людини і вже наявних порушень стану здоров’я. Він дуже змінюється, бо його природа така. Вірус цей належить до РНК-вмісних. Потрапивши в організм, має «переписати» свою генетичну інформацію на ДНК-копію. Далі він намножується, використовуючи наші ресурси організму, і знову, виходячи з людської клітини, «переписується» на РНК. Він двічі «переписує» генетичну інформацію. Якраз від того й виникає велика кількість помилок. Таких помилок при «переписуванні» чимало, вони в шаленій кількості нагромаджуються і дають такі підтипи. Китайські науковці пов’язують із великою кількістю підтипів і різницю в проявах, симптомах хвороби.
– На розробку вакцини ця мінливість не впливає?
– Ні. Для вакцини беруть протективний антиген. Щодо вакцини, то поки що відомо, що вона дає відносно короткотривалий захист. Проте ці дослідження некоректні, бо свідчать про антитіла, себто гуморальний імунітет. Для вірусних інфекцій головним є не гуморальний (він, звичайно, важливий), а клітинний імунітет. Коли людина перехворіла, то створюється протективний імунітет, постінфекційний, і клітинний, і гуморальний. Клітинний більш важливий, ефективніший для нашого захисту. А що дасть вакцина, побачимо.
– То ви вважаєте, що краще перехворіти на коронавірус?
– Не зовсім. Якби ми лише «перепустили» через себе цю недугу і не мали жодної патології, її наслідків, то так. А на даний момент ми не маємо чітких визначень, що є з людиною, яка перенесла важку форму інфекції, середню чи пережила цю хворобу безсимптомно. Мусимо спостерігати за такими людьми. І спостереження ці мають бути науково обґрунтовані, сплановані, базуватися на засадах доказової медицини. Попереду ще велика праця, аби визначити, що цей збудник робить із нашим організмом.
– Вірус із часом ставатиме агресивнішим?
– Є закон становлення епідеміологічного процесу. Збудники, які приходять в людську популяцію від тварин, спочатку завжди дуже агресивні. Але, переходячи від людини до людини (це називається «пасаж»), збудник поступово втрачає свою вірулентність, агресивність. Такі мікроорганізми мають стратегію на довше існування, бо вірусу не вигідно всіх нас убити – тоді йому не буде де намножуватись. Так було і з грипом, з вірусом Ебола: з часом збудник втрачав патогенність.
– Можете сказати, за який час він стане безпечнішим? 
– Це залежить від багатьох речей. Ми ж говоримо про один штам, який іде від однієї людини до другої, третьої. Нині шалена кількість людей туди-сюди їздять, приносять і поширюють невідь-які варіанти, тому тут важко щось прогнозувати. Якби ми були закритою популяцією, було б легше.
– Якою буде друга хвиля коронавірусу в Україні?
– Ми ще першу не пережили. Щодня спостерігається приріст захворювання на планеті. Ми ще, як кажуть, на плато не вийшли. Прийде осінь, коли всі знову з’їдуться у великі міста… Восени виникають різні проблеми з різними збудниками. Що менше людей контактують, менша кількість, щільність людей, менші міграційні процеси, то кращий прогноз.
– То як же убезпечитися?
– Рукавички не вважаю за необхідне носити. А от маску обов’язково. Соціальна дистанція також дуже важлива. Не менш важливим є уникати і не влаштовувати ніяких зібрань. Треба мати розуміння, що довкола нас є інфіковані люди. Головне не наражатися на небезпеку. Був такий випадок: у родину прийшла радість – хрестини, влаштували святкування, і люди похворіли. Не варто ризикувати! Має бути свідомість і порядність. В нинішній ситуації, якщо чиниш неправильно, стаєш убивцею. Не варто сподіватися, що такий гріх можна відмолити. Має бути християнська совість і розуміння того, що ти не можеш виправити те горе, ту біду.
– Як гадаєте, чому Львівщина в червні била всі антирекорди за кількістю хворих?
– Давайте дивитися на статистику трохи реальніше. Так, на Львівщині чимало хворих, але в нас є багато людей – більш ніж два мільйони. У сусідніх областях менш ніж мільйон, а майже така сама кількість хворих. Все треба рахувати на 100 тисяч населення. От беремо випадки, перераховуємо з урахуванням нашої популяції і тоді порівнюємо. В нас навіть нижчі показники, аніж у деяких областях. Нас справді порятував карантин. Якби його тоді не запровадили, то нині точно не було б куди класти хворих. Я була у всіх оперативних штабах, починаючи від «сарсу» (мовиться про спалах SARS-CoV 2002 – 2004 ), працювала у час «пташиного» грипу, була радницею міністра МНС України з питань біологічної безпеки, головною епідеміологинею Міністерства охорони здоров’я. Бачила багато різних ситуацій, а стандарти реагування на біологічні загрози приблизно одинакові, тільки їх треба дотримуватися, виконувати. Лише так дамо собі раду. Якщо люди не підтримають – не зупинимо тої біди.
Це дуже важливо – стримати пандемію, аби медзаклади могли надавати належну допомогу тим, що її потребують. Люди довго одужують, по три тижні в лікарні лікуються. Це особливо небезпечна інфекція, а всі особливо небезпечні інфекції мають важкий клінічний перебіг.
Розмовляла Вікторія Савіцька
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6706 / 4.31MB / SQL:{query_count}