Двоколісний, де тебе подіти?

Велосипедистів у місті побільшало, а от велостійок бракує. Де і коли у Львові планують встановлювати паркінги для роверів?

фото: Олег Огородник (7)
Карантин «пересадив» частину львів’ян на велосипеди. Якщо ще кілька років тому дослідження показували, що велосипедом у місті користуються лише 6% містян, то нині роверистів значно побільшало. Кажуть, що так і безпечніше їм добиратися на роботу, адже контактів менше, і на зупинках стояти та чекати громадський транспорт не доводиться. До того ж велосипед екологічно чистий транспорт, для здоров’я корисний. Переваг у ровера, звісно, багато, проте, на думку велосипедистів, інфраструктура у Львові для пересування двоколісним ще недосконала. Бракує велопарковок, доріжки горбисті, на перехрестях роверисти часто не знають, як бути: їхати чи пішки йти.
У міськраді кажуть, що не мають окремої муніципальної програми встановлення велостійок, їх облаштовують лиш там, де це передбачено проєктом із комплексною реконструкцією вулиць і планом велоінфраструктури. Тож роверистам доводиться лише фантазувати, як свого двоколісного припаркувати, аби від злодюжок уберегти.
У 2017-ому у місті було близько 300 велопарковок. Наскільки збільшилася їхня кількість, у мерії сказати нині не можуть. Мовляв, моніторингу не ведуть, оскільки, окрім міської влади, облаштовують паркінги і громадські організації, і бізнесові структури.

Де припаркувати ровер?

Львів’янка Вікторія каже, хоча сама ровером не користується, але те, що велостоянок бракує, відчуває. Адже на велосипеді полюбляє кататися маленький син. «Зазвичай гуляю з трирічним сином у парку. Малий любить гасати на велосипеді. Та коли треба забігти у магазин, то ровера ніде припаркувати. Доводиться просити охоронця в супермаркеті припильнувати наш транспорт кілька хвилин». – розповідає співрозмовниця.
Подібна проблема і у велокур’єрів. Хоча позитивні зміни велоінфраструктури у Львові є, та якісних стоянок для двоколісного бракує.
«Три роки працюю велокур’єром. Так, доріжок побільшало, проте інколи кривуваті вони. А от велопарковок бракує. Доводиться клієнтам дзвонити, аби вони вийшли і забрали посилку. Якщо ж треба залишити ровера, то ненадовго, боюся, що вкрадуть, хоч на два замки його кріплю», – розповідає «Львівській Пошті» велосипедист Олег.
На брак парковок для велосипеда скаржиться і львів’янин Андрій. Каже, що лише у центральній частині можна легко знайти, де припаркувати велотранспорт, а от що далі від центру, уже мудрує, як уберегти двоколісного друга: буває, до паркана кріпить замок чи до дорожнього знака.
«Велостійки мають бути розташовані синхронно по всьому місті. Наприклад, на Сихові можна лиш біля великих супермаркетів ровера залишити. За сім років велокур’єрства мені вже вкрали три ровера. Їхня вартість від 12 до 15 тисяч гривень. Зараз маю електроровер, коштує близько 30 тисяч. Аби уберегти його від злодіїв, купив замок 11-13 ступенів захисту. Кілька разів уже пробували перекусити, але, на щастя, не вдалося. У Львові у 80-90% немає де припаркувати ровера. Доводиться кріпити до знаків, парканів. Стоянок достатньо на площі Ринок та на проспекті Свободи. Далі від центру важче знайти. Біля магазинів, які займаються вело продажем, є стійки. Велодоріжки на проспекті Чорновола, вулицях Липинського, Наукова, Володимира Великого зроблені добре, а от у центрі, як на мене, їх треба переробити. Незручні», – зазначає «Львівській Пошті» велосипедист Андрій.
До слова, як повідомила «Львівській Пошті» Світлана Добровольська, речниця ГУ Нацполіції Львівщини, цього року у Львові вкрали близько 300 велосипедів, 80 роверів вдалося повернути власникам.

Нові велодоріжки – нові парковки

У мерії зазначають, що парковок дійсно бракує, проте наразі немає окремої муніципальної програми встановлення велостійок. Їх лише облаштовують під час капітальної реконструкції вулиць.
«Раніше в місті парковки встановлювалися коштом бізнесу: хто хотів, той встановлював. Для цього потрібно отримати дозвіл райадміністрації. Дозвіл безкоштовний, працівники райадміністрації лиш слідкують, аби велостійки не перешкоджали пішоходам та іншим учасникам дорожнього руху. Нині міськрада встановлює парковки для велосипедів на тих вулицях, де роблять проєкти і планується велоінфраструктура, – розповідає «Львівській Пошті» Олег Шмід, директор ЛКП «Інститут просторового розвитку». – Коли проєктуємо вулиці, на яких є велодоріжки, обов’язково проєктуємо велопарковки. В деяких місцях у Львові велопарковок більше ніж достатньо. Погоджуюся, є місця, де взагалі немає нічого».
Зі слів співрозмовника, в місті вже збудували близько 120 км велодоріжок. З великих проектів, які реалізуються у велоінфраструктурі, велодоріжки на проспекті Чорновола, вул. Сихівській, вул. Княгині Ольги, вул. Хуторівка. Ці проєкти на завершальному етапі. Найближчим часом доріжки та парковки для велосипедів облаштують на вул. Сяйво, вул. С. Бандери та вул. Б. Хмельницького. Там ремонти або вже розпочалися, або незабаром плануються.

Велобезпека

Хоча за час карантину велосипедистів у місті побільшало, проте ДТП за участю роверистів, порівняно з минулим роком, зменшилося на 20%.
«Цього року патрульні на Львівщині зафіксували 42 ДТП із наїздом на велосипедиста, де постраждали 32 велосипедисти, торік таких випадків було 48 і 40 постраждалих. Минулого року загинуло сім осіб, цього року – чотири. Загалом травмовано – 28, у 2019-ому за аналогічний період – 36», – зазначила «Львівській Пошті» речниця Патрульної поліції Львівщини Катерина Рибій.
З її слів, штрафи за порушення правил дорожнього руху велосипедистами досі залишаються мізерні.
«У Кодексі України про адміністративні правопорушення у статті 127 частині 2 «Порушення правил дорожнього руху особами, які керують велосипедами…» йдеться про накладення штрафу у розмірі п’яти неоподаткованих мінімумів – 85 гривень. Якщо ті самі порушення вчинені в стані алкогольного сп’яніння – то це штраф у розмірі восьми неоподаткованих мінімумів – 136 гривень. Якщо порушення велосипедиста спричинили створення аварійної обстановки, то або тягне за собою накладення штрафів в розмірі 10 неоподаткованих мінімумів, або громадські роботи строком від 20 до 40 годин», – додає Катерина Рибій.


Олександр Шутюк,
урбаніст, велосипедист:
– Найчастіше велосипедом їжджу по вулиці Княгині Ольги. Найбільша проблема у велоінфраструктурі міста, як на мене, – це зв’язаність на вузлах, перехрестях. Є багато місць, де спокійно їдеш кілометр уздовж вулиці, під’їжджаєш до перехрестя і не знаєш, що робити: чи пішки переходити, чи переїжджати. Такі проблемні місця не вирішені, відкладаються на потім, коли буде масштабна реконструкція перехрестя. А поки роками всі якось їздять, як собі придумають. Я, зазвичай, якщо немає велопереїзду і світлофора, переходжу пішки.
Також велопарковок у місті мало. Якщо ти десь їдеш і по дорозі хочеш зайти в магазин, то фактично ніде припарку вати велосипед. На вулиці Княгині Ольги до дерева причепив велосипед. Бо поблизу немає стоянки. Машини мають усі умови, а роверу, який займає значно менше місця, парковки не продумали.
Зазвичай за кордоном облаштовані батареї велостійок, особливо поблизу супермаркетів чи інших закладів. Коли там проєктують вулиці, то часто на місці якоїсь частини паркомісць роблять велопаркомісця або в нішах між деревами. Якщо говорити про велосипедні країни, то парковки там на кожному кроці.
Думаю, для Львова це зараз дуже актуально, оскільки неозброєним оком видно, що кількість велосипедистів у місті збільшилася. І йдеться не про тих, хто на дозвіллі ч у вихідні катається, а про людей, які на роботу їздять ровером. І заклади повинні на це звернути увагу, оскільки велосипедист – це їхній потенційний клієнт. Якщо немає велопарковки, то людина поїде і купить в тому магазині, біля якого зможе припарку вати свій велосипед.
Активніше почав їздити ровером в час карантину. До того користувався громадським транспортом. Був біля оперного театру, де перехрестя вулиць Городоцької та Чорновола, це була середина дня, одночасно нарахував близько двадцяти роверистів на одному перехресті. Кілька років тому міг за годину п’ятьох зустріти, а нині…
В інших країнах практика така, що велопарковки встановлюють на видному місці, де постійно ходять люди, аби вкрасти ровера не можна було. Їх крадуть у будь-якій країні. Так вже чомусь склалося, якщо чогось багато і воно популярне, то комусь заманеться вкрасти, і нікуди від цього не дінешся.
Оскільки останнім часом велосипедистів стало більше, то і люди звикли до них і по велодоріжках не ходять. Звісно, буває, забреде хтось, але це не настільки масово як було раніше, наприклад, в центрі. Є ще один момент, коли будували перші велодоріжки на вулиці Наукова та вулиці Стрийська, то проблема ще була в тому, що доріжку збудували, а тротуар залишився старий і розвалений. І зрозуміло, коли хтось із візком йде, то по велодоріжці рухатися легше, ніж по плитах з ямами і зазорами, що голову просунути туди можна. Зараз такі проекти роблять більш комплексно. Це тішить.

Андрій Москаленко,
заступник міського голови Львова:
– Останніх десять років Львів зробив ставку на розвиток велоінфраструктури. Первинно затвердили карту мереж, щоб з’єднати всі райони міста, потім питання інфраструктурного з’єднання. У Львові вперше в Україні встановили велостопи – спеціальні поручні на зупинках, біля яких можна перечекати червоне світло та не злазити з велосипеда.
Велоінфраструктура – живий організм, зараз в нас стоїть завдання збільшити площу велодоріжок у місті. Велопарковки встановлені біля всіх адміністративних будівель, такі стоянки облаштовуємо біля молодіжних центрів, бібліотек. Також важливо, щоб до цього долучалися і комерційні об’єкти.

Як у Європі заохочують пересісти на ровер

У Нідерландах уряд платить за поїзду на роботу на велосипеді. 27% всіх поїздок в країні здійснюють на велосипеді. Також він інвестує 345 млн євро в розвиток інфраструктури, що дозволить у найближчі три роки пересадити на велосипеди ще 200 тисяч осіб.
Великобританія пропонує компаніям податкові пільги, щоб ті могли придбати велосипеди і давати їх співробітникам в оренду.
У Бельгії 400 тисяч працівників, які добираються на роботу на велосипеді, також отримують фінансове заохочення.
Люксембург пропонує повернення податку при купівлі нових і електричних велосипедів.
А Франція планує виплачувати держслужбовцям премію обсягом 230 євро, щоб вони їздили на роботу на велосипедах.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
9.2042 / 4.18MB / SQL:{query_count}