«Не можна лише політикою займатися – час і про місто думати»

Ірина Маруняк, заступниця міського голови Львова, – про топ-3 провальні рішення ради та амбіції місцевих депутатів

Чим ближче до завершення каденції, тим спекотніше стає на засіданнях сесії Львівської міської ради. Конфронтація «депутати – міський голова» набирає нових обертів, рішення дедалі більше продиктовані політичними амбіціями, а публічні заяви та ініціативи набувають передвиборчих обрисів.
Останнє засідання сесії можна сміливо назвати одним із найпровальніших за останні кілька років, позаяк із майже двох десятків проєктів ухвал позитивний вердикт отримали лише 3.
Міський голова Андрій Садовий із реакцією не забарився, та в оперативному відеозверненні назвав сесію «ганьбою», а народних обранців звинуватив у проштовхуванні власних політичних інтересів.
Про те, які рішення не отримали схвалення депутатів та чому, що це означає для львів’ян та чи буде другий шанс у ради – розповіла заступниця міського голови Львова з житлово-комунального господарства Ірина Маруняк.

Трамваї (не) для всіх

Ще три роки тому депутати підтримали участь Львова в проєкті Європейського інвестиційного банку. Тоді, у межах програми «Міський громадський транспорт України», йшлося про 40 мільйонів євро кредиту для Львова. За ці кошти мерія мала придбати 100 автобусів та 10 трамваїв, збудувати нове автобусне депо, а також оновити тролейбусні мережі та модернізувати міські трамваї Tatra KT4 для потреб маломобільних людей. І якщо перші 2 частини рада акцептувала без зайвих проблем, то щодо інших у депутатів виникло багато запитань.
Отже, пані Ірино, розкажіть, у чому тут справа.
Власне, йдеться про дві ухвали в межах програми Європейського інвестиційного банку. Перша – стосується кредиту на капремонт трамваїв Tatra KT4. Їх мали обладнати для зручності маломобільних пасажирів. Тобто це можливість для візочників, матерів із колясками та людей похилого віку, яким важко підійматися сходами, комфортно заїхати в трамвай. Планували оновити кондиціонування, встановити нові двигуни й сучасну гальмівну систему.
Друге рішення стосувалося реконструкції аварійної тролейбусної й будівництва нового депо для АТП №1. За неї місцеві депутати голосували вже двічі, і двічі – провально.
Чи вже знаєте, скільки може коштувати така реконструкція?
Аби обладнати один трамвай, потрібно реконструювати його, фактично, на 80%. Це і новий корпус, і низькопідлогова вставка, і сучасна електроніка. Прослужить такий трамвай іще мінімум 20 років. Коштуватиме ремонт близько 450 тисяч євро за 1 одиницю. Натомість вартість нового «Електрона» – 1,8 мільйона євро. Тобто за ці кошти (за один новий трамвай, - ред.) можна відремонтувати 4 старих Tatra.
Вигода зрозуміла. А як щодо нового депо, пані Ірино? Для чого воно місту? Адже дотепер АТП №1 обслуговувало автобуси на вул. Авіаційній.
Тут важливо розуміти: коли депутати в 2017 році погоджували участь Львова в програмі, йшлося й про закупівлю 100 нових автобусів для міста. Поставка запланована на початок наступного року. Але проблема в тому, що на території старого депо на вул. Авіаційній для них банально не вистачить місця, а отже й на маршрути вони також не виїдуть. Окрім того, вул. Вернадського, де мало б з’явитися нове депо, є більш зручною для водіїв, скажімо, сихівського напряму, тож доїзд до неї дозволить суттєво зекономити на паливі.

Зарплата для водіїв, ремонтників та інженерів

Транспорт – не єдина соціальна тема, щодо якої виникли дискусії… Є дані, що через провальне рішення міських депутатів без зарплати може залишитись більше 6000 львівських комунальників. Чи це відповідає дійсності?
Так, це правда. Стратегічні комунальні підприємства не мають коштів для виплат заробітної плати працівникам уже за червень.
А як так сталось, що в бюджеті забракло грошей?
Коли ми формували бюджет, то гроші на зарплати планували на півроку – до червня. А після того підприємства мали дофінансовувати. Однак через карантин 233 мільйони залишились недофінансованими. Епідемія також сильно вдарила по підприємствах, утворивши додаткові збитки в 239 мільйонів. Скажімо, транспорт спочатку міг возити лише 10 пасажирів, а потім і зараз – тільки сидячих, тож окупність різко знизилась. А «Теплоенерго» отримало збитки через рішення уряду про відтермінування у сплаті компослуг.
Ще одна причина – це необґрунтовані тарифи, які не покривають усіх видатків. Скажімо, НКРЕКП заклала в тарифі зарплату 5,5 тис. грн. Відповідно, решту ми повинні дофінансувати самостійно. Зрозуміло, що ніхто з працівників за 5 тис грн працювати не буде, ми повинні людям платити хоча б 10 тис грн.
Тож місту потрібна допомога. І таку підтримку в 700 мільйонів гривень запропонував нам Європейський банк реконструкції та розвитку – одному із трьох міст в Україні.
Але депутати відмовили…
Так. Ви знаєте, у мене були різні ситуації, але такого непорозуміння не пригадую. Я прийшла додому після сесії з осадом – мені шкода тих людей. У них є родини. Не можна лише політикою займатися – час і про місто думати. Депутати – це обранці людей, і вони мають дбати про життєдіяльність міста як ніхто. А через політичні чвари страждають прості львів’яни. Грошей у бюджеті немає. Була надія на депутатів. Та я все ж сподіваюсь, що депутати приймуть правильне рішення і таки проголосують за цю ухвалу на наступній сесії.
А якщо ні? Чи маєте запасний план?
Якщо рішення не буде прийнято, то люди в червні не отримають заробітну плату, а це загрожує зупинкою громадського транспорту, припиненням подачі води й ремонтів доріг. Чи потрібні нам такі штучно створені проблеми? Я закликаю до свідомості депутатів, що вони прийняли правильне рішення.

Своя електрика для оновлених очисних

Окрім зарплат для комунальників, ЄБРР був готовий профінансувати ще один міський проєкт – модернізацію очисних споруд. Подейкують, вони справді в дуже поганому стані та потребують термінової реанімації. То чому депутати провалили голосування? І чим це загрожує місту?
Тут є дві важливі складові: екологічна та фінансова.
Перш за все, модернізовані очисні допоможуть зменшити забруднення території й покращити екологію Кривчиць та Знесіння, а також зменшити неприємний запах від мулу і Полтви.
А як щодо фінансової частини? До речі, про яку суму кредиту йдеться?
Загалом це дещо більше 55 мільйонів євро – однак йдеться не лише про модернізацію очисних споруд, а й про будівництво біогазової станції, яка дозволить виробляти власну електроенергію з мулу від очищення стоків. Це, до речі, ще одна екологічна вигода, адже йдеться про власну зелену енергію з відходів та економію на енергоресурсах. Це, своєю чергою, дозволить зберегти додаткові 180 мільйонів гривень, які ми могли витратити на придбання електрики та екологічні податки. Та не все так просто: за угоду про біогаз депутати проголосували ще 3 роки тому, але в ній немає жодного змісту, якщо не оновити очисні.
До речі, із 55 мільйонів 13,5 – це грант, тобто його не потрібно повертати. І ця сума не лише компенсує відсотки за кредитом, а й дає місту додаткові 1,3 мільйона євро, що надзвичайно вигідно.
Тож надія, знову ж таки, на депутатів та на їхнє обдумане рішення. Вірю, що здоровий глузд врешті переможе.
офіційно
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
13.3689 / 4.13MB / SQL:{query_count}