Чи буде у Львові приміська площа, як у Відні?

У міській раді пропонують перенести приміський вокзал ближче до Двірцевої. А територію навколо зробити зеленим кварталом із офісами, готелями та підземними паркінгами

Ремонт площі Двірцева от-от завершать. Після цього повинні почати реконструкцію вулиці Чернівецька, яка веде до залізничного вокзалу. Та на цьому міські чиновники пропонують не зупинятись і у комплексі продовжити реконструкцію території між площею Двірцева та вулицею Городоцька. Мовиться про велику площу розміром 18 га, де зараз розташований приміський вокзал та будівлі різного призначення.
Цього тижня, оглядаючи виконані роботи на площі Двірцева, управління архітектури та урбаністики Львівської міськради представило концепцію розвитку території навколо вокзалу. Концепцію активно напрацьовували останні пів року. Проєкт уже готові представити ширше для обговорення. Також шукатимуть порозуміння з Укрзалізницею та інвесторів для втілення задуманого.

Менше торгових площ, більше громадських будівель

Ідея міських архітекторів полягає у тому, щоб перенести ближче до головного вокзалу приміську площу, а вільну територію перепланувати на громадсько-діловий квартал. Зокрема, на цій території планують облаштувати офіси, підземні паркінги, виставкові зали та збільшити площу зелених зон.
«Насправді ще три-чотири роки тому, коли я працював у Львівській політехніці, запропонував спільно з австрійськими колегами цю територію вивчити і наповнити її абсолютно новим сенсом. Впродовж року ми робили освітню та наукову програму і напрацювали гарні речі, які використовуємо в концепції, що презентували. Основна ідея – посунути приміський вокзал ближче до головного вокзалу. Тоді стане зручнішим сполучення між регіональними перевезеннями та буде покращено пішохідні зв’язки з автобусною станцією та іншими видами транспорту. Дуже важливо зберегти масштабність цієї історичної території, але водночас внести сучасну архітектуру, сучасні підходи урбаністики», – зазначив «Львівській Пошті» керівник управління архітектури та урбаністики Львівської міськради Антон Коломєйцев.
Щоб було зрозуміло: електрички мали би прибувати та відправлятись зі станції головного вокзалу. Так, мовляв, жителям області, які приїжджають у місто, буде простіше. З його слів, значну частину території під час перепланування займуть офіси, готелі та громадські будівлі. «У місті є великий запит на офісні площі. За концепцією пропонуємо на цьому місці й будівництво багатофункціональної будівлі – конгрес-холу. Якщо порівняти з будівлею ІТ-парку, що на Стрийській, то його площа становить 9 тисяч квадратних метрів, а конгрес-хол має бути на 14 тисяч квадратних метрів. Для порівняння: площа Центру Шептицького – близько 6 тисяч квадратних метрів. Уявіть масштаби. Це має бути місцем громади для зборів, обговорень, дискусій, лекцій», – каже Антон Коломєйцев.
У концепції не бачать великого торговельного центру. Якщо й будуватимуть його, то максимум площею до 40 тис. кв. м і менше. Тоді як загальна площа забудови громадських будівель має становити близько 140 тис. кв. м.
«Тут важливо не гнатись за показниками, бо є ідея зробити плоску забудову на цьому місці у 3-5 поверхів. Щоб фронт забудови був 12 метрів до карнизу, як це характерно для історичного середовища. Є висоти будівель по лівому боці Городоцької та по правому, сформовані у 19-20 столітті. Є нова забудова по вулиці Чернівецька. Це не має перечити одне одному», – вважає співрозмовник.
Заплановано й будівництво підземних паркінгів в цьому районі. «Ми рахували, що навіть одноповерховий паркінг забезпечить достатню кількість паркомісць для цього району. Тільки паркінг біля самого вокзалу має бути на 350 місць. Основна ідея в тому, що водієві автомобіля не доведеться їхати по вулиці Чернівецька. На підземні паркінги можна буде заїхати одразу з перехрестя Кульпарківська-Городоцька і потрапити на приміський вокзал, який має бути з’єднаний з головним вокзалом», – веде далі чиновник.
Також цей район має стати зразково екологічним. Пропонують висадити нові дерева, сформувати нові газони, озеленити дахи цих кварталів і акумулювати воду, яка випадає у вигляді дощу. Тобто не навантажувати каналізацію в цьому районі.

Проєкт, який реалізовують роками

Для початку таких робіт потрібно виготовити всю документацію, узгодити детальний план території, погодити всі моменти зі землекористувачами. Напрацьовану концепцію закладуть в офіційне планування. «Далі будемо виступати замовниками та ініціюватимемо зміни до детального плану цієї території, базуючись на цю концепцію. Обговорюватимемо ідею на містобудівній раді, історичній раді, громадських слуханнях і додамо концепцію в офіційні документи», – пояснює Антон Коломєйцев.
Частина земель на цій території є у комунальній та приватній власності. Та найбільше належить Укрзалізниці, тому вона також має погодити концепцію міськради. До слова, майже пів року тому Укрзалізниця запропонувала своє бачення стосовно освоєння території приміського вокзалу. Вони передбачили будівництво офісів, житла та двох паркінгів.
Як довго будуватимуть і хто фінансуватиме роботи з розбудови простору ще обдумують. Але в міськраді кажуть, що подібні проєкти втілюють поступово і не один рік. «Це дуже крупний проєкт. Такі проєкти ми бачили в інших містах Європи. Можу згадати перебудову території навколо головного вокзалу у Відні. Ця перебудова тривала майже 15 років. Тобто це не є проєкт до втілення на сьогодні-завтра. Бо це велика візійна ідея з великою кількістю учасників. Очевидно, це не буде реалізовано все одним етапом, а поступово. Як показує приклад Відня, що кожні три квартали – це окрема історія, де під неї можна проводити окремі архітектурні конуси і під потреби інвесторів ще доопрацьовувати деталі» – наголосив Антон Коломєйцев.
Як зазначив мер міста Андрій Садовий, цей проєкт стане привабливим інвесторським простором. Але потребує узгоджених дій міста та Укрзалізниці, а також значних капіталовкладень: «Має бути розуміння міста та Укрзалізниці. Є перетікання власності, нерухомості та землі. З новим керівником Укрзалізниці ми будемо мати серйозну розмову, запросимо його до Львова, покажемо наші напрацювання. Тут важливо мати державницьку позицію, щоб все було зроблено правильно. Залізниця має бути нашим партнером, бо ми тут інвестували більше сотні мільйонів гривень і далі будемо інвестувати, бо це обличчя міста», – прокоментував Андрій Садовий.

Закордонний досвід

У напрацюванні концепції розвитку приміської площі у Львові в міськраді взяли за приклад європейський досвід. Зокрема, досвід Відня. «Європейські міста найбільший ресурс для внутрішнього розвитку вбачають у реструктуризації привокзальних, призалізничних територій. Дуже часто ці міста не мають єдиного транзитного вокзалу. Там вони тупикові. Для них великі інвестиції, щоб переробити тупикову схему на транзитну зону. Наприклад, в Парижі немає транзитного вокзалу, як у нас. У них всі вокзали закінчуються тупиками, але вони скорочують кількість сервісних колій, додаткових під’їздів, щоб сформувати нові житлово-громадські райони. Всі їхні райони нової забудови в Парижі розташовані біля вокзалів. У цьому плані Париж є передовим в Європі. У Відні теж дуже показовий і успішний приклад забудови території навколо головного вокзалу, де збудовано чимало готелів, розташовано головний офіс австрійської залізничної компанії АББ, сформовано цілу низку громадських будівель, банківських установ зі зеленими дахами. Це подібні речі, які ми пропонуємо у своїй напрацьованій концепції», – розповів головний архітектор Львова.
В Україні поки прикладів такої забудови немає. «Південний вокзал у Києві, можливо, формувався за таким принципом, як ми пропонуємо. Але там такої цілісної забудови навколо вокзалу не було сформовано. Радше побудовано новий інфраструктурний об’єкт вокзалу без громадських просторів та зелених зон. Є такі приклади в сусідніх країнах – у Кракові, Братиславі», –резюмував Антон Коломєйцев.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8484 / 4.15MB / SQL:{query_count}