Понад півтора місяця карантину, аби вберегти населення від епідемії коронавірусу, завдають надзвичайних збитків підприємцям, зростає безробіття, люди зубожіють – криза набуває дедалі більших обертів.
Антикризовий пакет законів, а саме податкові канікули, певні дії місцевої влади глобально проблему підприємців вирішити не зможуть. Експерти певні: багато малого та середнього бізнесу до завершення карантину не доживе. Сприятиме такому фатальному фіналу й відсутність фінансової подушки, яка би замортизувала удар, і кредитів. Наприклад, туристична галузь потерпатиме ще довго через обмеження мобільності, а івент-галузь цей рік може вважати втраченим.
Але кожна криза є шансом відродити своє підприємство, удосконалити роботу, переосмислити бізнес-план, переформатуватися. Що може зробити держава, як допомогти підприємцям? Передусім прописати чіткі правила життя, де є загроза заразитись коронавірусом, а також не заважати працювати, максимально дерегулювати ситуацію, і таким чином створити нарешті сприятливий мікроклімат для ведення бізнесу.
У вівторок, 28 квітня, депутати Львівської міськради прийняли ухвалу про зниження ставки єдиного податку для платників податку І та ІІ групи ФОП до 0%, надання орендарям пільги зі сплати орендної плати за комунальні приміщення, а також тимчасове звільнення від сплати туристичного збору, інформує пресслужба міськради.
Отже, у Львові звільнили від єдиного податку підприємців, чия діяльність підпадає під такі категорії КВЕД (класифікація видів економічної діяльності): переробна промисловість (С), оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів (G), тимчасове розміщування і організація харчування (І), охорона здоров’я та надання соціальної допомоги (Q), мистецтво, спорт, розваги та відпочинок (R), надання інших видів послуг (S).
Звільнення від податку надається у період з 1 квітня по 30 червня. Крім цього, міська рада надала орендарям пільги зі сплати орендної плати за комунальні приміщення. Це орендарі, чия діяльність заборонена постановою Кабміну на час карантину. Пільгу не надаватимуть аптекам, продовольчим магазинам та алкомаркетам.
Від сплати за тимчасове користування місцями, що перебувають у комунальній власності, звільняють розповсюджувачів реклами. Цією ухвалою також передбачено звільнення від туристичного збору усіх готелів та хостелів міста. Пільга надається до завершення карантину.
Також мерія готує план виходу міста з кризи після карантину. Відповідний документ розробляють у міськраді спільно з представниками бізнесу, науковими середовищами тощо, повідомили «Львівській Пошті» у мерії. Після обговорення та напрацювання документ буде представлено публічно.

Бізнес готовий працювати: коли можна?

Дедалі важче під час карантину втриматися на плаву малому та середньому бізнесу. Підприємці кажуть, що доводиться скорочувати персонал, оскільки немає з чого платити податки.
Ірина Яремко, голова Спілки фахівців з нерухомості України у Львові, розповіла «Львівській Пошті», що така ситуація зумовлена тим, що у представників малого та середнього бізнесу немає достатньо фінансових запасів, щоб утримувати офіси, хто їх орендує, сплачувати податки за офіційно працевлаштованих правників, які наразі не можуть приносити прибуток. «Йдеться про кошти, які треба віддавати, не маючи жодних доходів. Особисті видатки на сім’ю скоротили, але видатки з обслуговування фірми залишилися такими ж самими. Ми не можемо з нерухомості повністю зняти рекламу, оскільки несемо відповідальність перед нашими клієнтами, які нам дали об’єкти, землю в продаж ще до карантину. Шкода, але знайомі бізнесмени  були змушені частину персоналу звільнити. І в нашій сфері ми попрощалися з декількома працівниками, бо не в змозі платити ті податки. Найгірше те, що ми не знаємо, як будуть розвиватися події надалі, – каже Ірина Яремко. – Певна, нині мають бути розумними кроки уряду. Але кроки без спілкування з представниками конкретних галузей бізнесу є неможливими. Чому? Тільки в діалозі, тільки на практиці можуть підказати один одному, як зробити правильні кроки. Із нами, з рієлторським бізнесом ще такого діалогу не відбулося».
Про потребу діалогу влади та бізнесу зазначає і львівський ресторатор Вардкес Арзуманян. Він певен, що місцеві органи мали б уже повідомити, як повинен готуватися бізнес до послаблення та завершення карантину.
«Ознайомився із планом виходу з карантину, який написав Кабмін. Для мене ці речі, що стосуються ресторанного бізнесу – незрозумілі. Думаю, що могли би запрацювати, наприклад, літні майданчики. Але ми не бачимо цього в кроках, що розписав Кабмін. Він би мав порадитися із рестораторами. Зима закінчилася, а таке враження, що той план писали взимку, коли заклади харчування працювали в закритих приміщеннях. Необдумано це все. Експертна думка їм нецікава. Близько мільйона людей нині в Україні працює у сфері ресторанного бізнесу, – зазначає «Львівській Пошті» Вардкес Арзуманян. – Певен, на літніх майданчиках ми могли би дотримуватися всіх санітарно-епідеміологічних норм, зробити їх безпечними».
Зі слів співрозмовника, його команда вже напрацювала план роботи в час загрози коронавірусу, аби відвідувачі могли себе відчувати в безпеці. «До прикладу, найближчий рік у наших ресторанах ви не побачите паперового меню. Вже домовилися з нашими постачальниками хімії про спеціальні засоби для обробки поверхонь, літніх майданчиків, виробничих приміщень», – додає Вардкес Арзуманян.
Аби запрацювали літні майданчики, просить також співвласник !FEST Андрій Худо. Своє звернення він опублікував у фейсбуці. «Карантин триває: більшість нашого бізнесу закрито, а працівники без роботи. Звертаємося до влади – наполегливо просимо дати дозвіл на роботу літніх майданчиків із 12 травня 2020 року з дотриманням ними всіх необхідних санітарних норм та обмежень, що дасть можливість створити ще сотні робочих місць у нашому холдингу і тисячі у Львові! У цей період бізнес виконує функції, які в розвинених економіках робить держава. Розраховуючи тільки на себе, ми як бізнес просимо переглянути місцеві та загальнодержавні податки на 2020 рік! Це дозволить відновитися, зберегти бізнес і вернути людей до звичного життя!» – йдеться у повідомленні Андрія Худо.
Можливо, часткове відкриття у туристичному Львові ресторанів, кав’ярень чи інших громадських місць дозволить запустити маховик життя міста, проте чи не стануть такі кроки причиною нових спалахів коронавірусної інфекції. Чи не затуманить людям очі, чи не притупить інстинкт самовиживання можливість знову попити кави терасі улюбленого закладу? Наразі судити важко. Поживемо та й побачимо. Все залежить від рішень влади. Проте пам’ятаймо: безпека понад усе!
Якщо ресторанний бізнес прогнозує із послабленням карантину надати робочі місця, то деякі підприємці кажуть, що скоротити штат працівників їм доведеться вже після виходу на роботу. Мовляв, економічна криза і ситуація в країні, місті до того спонукає.
«Плануємо, що з 11 травня буде послаблення карантину. Наразі рекомендацій стосовно роботи від місцевої влади не отримали. Поки готуємося: шукаємо для персоналу багаторазові маски, щоби були якісні. Плануємо для кожного працівника придбати вісім масок, по чотири на зміну аби мали. Думаємо облаштувати при вході у магазин столик із антисептиком для рук. «Ахд 2000» закупили ще до карантину. Плануємо, як облаштувати касову зону, чи потрібно буде лінії для дистанції ставити. Загалом готові робити все для безпеки персоналу та клієнтів. Лиш би дозволили вже працювати, – розповідає «Львівській Пошті» власниця мережі взуттєвих магазинів «Савка» і «Злата» Галина Савка. – За час карантину нікого з персоналу не скорочували, одна людина звільнилася за власною волею. Проте вже розуміємо, нам не потрібно буде стільки працівників. Прогнозуємо, що торгівлі такої, як до карантину, не буде. Розуміємо, в людей немає роботи, немає грошей, не буде туристів, студентів, не буде весіль, випускних. Люди купуватимуть економваріант, за необхідності. Навіть можу припустити, що й робочий день у магазинах не буде повний».
Про реорганізацію праці говорить і Надія Федець, власниця салону краси «Перлина». «Наразі чекаємо офіційного дозволу на роботу. Від міськради сподіваюся рекомендації стосовно організації роботи будуть незабаром. Бо в місті є такі салони краси, де, наприклад, один довгий стіл і сидить п’ятеро майстрів манікюру. У теперішніх умовах це буде неправильно. Тому підприємцям потрібна така інформація, щоб уже готуватися до роботи. У моєму салоні кабінетна система. Захист – маска і рукавички – в нас був і до карантину обов’язковим. Єдине, що ще планую дозакупити – це захисні щитки, не окуляри. Дезінфекція також завжди була. Я за освітою медик, тому мене не треба переконувати в тому. За час карантину не скоротила нікого. Ми написали заяви на відпустку за свій рахунок. 19,5% податку платить працівник, 22%  плачу я. На себе взяла їхню частину витрат, бо вони недозаробили, а квітень ще не платили. Сподіваюся, що і не доведеться ні ЄСВ, ні ПДФО. Подивимось, що скаже влада», – розповіла «Львівській Пошті» Надія Федець.

«Ми маємо гарантувати безпеку»

Водночас у міськраді кажуть, що плани виходу з карантину для бізнесу напрацьовують. Для цього і діалоги проводять, радяться з підприємцями, досвід інших країн та міст до уваги беруть. До слова, мерія почала анкетування підприємців, аби довідатися, в якому стані бізнес опинився під час карантину та яких проблем зазнав.
«Із п’ятниці у міськраді приступили до формальної програми напрацювання виходу з карантину. Пріоритетом нині забезпечення епідемситуації. 90% всіх нарад штабу і комісій з надзвичайних ситуацій  приділяють увагу цим питанням. Минулої п’ятниці вдалося ухвалити рішення, яке напряму стосується підприємців – це покращення регламенту роботи наших мобільних груп, який створений при райадміністраціях. Надходило багато скарг від підприємців, що саме окремі представники цих груп, зокрема держспоживслужби, перевищуючи повноваження, займалися реальними перевірками, а не обстеженням на дотримання режиму карантину», – розповідає «Львівській Пошті» бізнес-омбудсмен Львова Сергій Кіраль.
Із його слів, у міськраді також проводять zoom-включення з різними середовищами бізнесу. «Вже відбулися такі конференції з кластером легкої промисловості, великим бізнесом. Цього тижня запланована конференція з бізнес-платформою, куди входить Торгово-промислова палата, спілка роботодавців Львівщини та інші. Плануємо декілька включень із Клубом ділових людей, Комітетом підприємців Львівщини, – каже Сергій Кіраль. – Працюємо з тими асоціаціями, організаціями, які би мали зосереджувати ситуацію по їхній сфері в одних руках і потім давати нам розуміння, що ж краще, яким чином діяти. Також запустили анкетування серед підприємців різних секторів, які наслідки карантину для їхнього бізнесу, втрати у продажах, скільки працівників необхідно було звільнити, на скільки врізати зарплати, наявність чи відсутність оборотних коштів, видатки збільшилися чи зменшилася, які плани. Хочемо перевірити інформацію по Україні, чи відповідають дійсності дані, що 70% бізнесу втратило 50% доходів, плюс 20% втратило 30% доходів. Чи загальнодержавні тенденції відповідають міським тенденціям».
Інститут міста опрацьовує міжнародний досвід. Оскільки вже пішла хвиля послаблення карантину за кордоном. У міськраді запевняють, що і після карантину чи з його послабленням все ж таки доведеться продовжувати дотримуватися маскового режиму, збереження соціальної дистанції. «Розуміємо, щоб до нас повернувся турист, цього року це малоймовірно, маємо гарантувати безпеку», – каже Сергій Кіраль.

А що робить уряд?

В Україні створили Стабілізаційний фонд розміром 64,7 мільярда гривень. Ці кошти будуть спрямовані передусім на доплати медикам, закупівлю медичного обладнання та допомогу українцям, які через кризу втратили роботу, говорять, що гроші виділять і для підтримки малого та середнього бізнесу. Проте здається, що кошти ці абстрактні, оскільки немає конкретної програми. Рішення стосовно виділення коштів має ухвалювати уряд, але це повинні погодити із профільним комітетом.
«Бізнес має завжди бути готовий до змін. Це також означає, що влада і міська, і державна мають теж мати здатність адаптуватися, змінюватися через ухвалення тих чи інших рішень. Не будемо відкидати те, що ми живемо в доволі централізованій державі. Головним джерелом ресурсів у нас залишається центральний уряд. Вони створили Стабілізаційний фонд, якому хочуть доручити близько 65 мільярдів гривень. У задекларованих напрямках витрачання коштів з того порядку, який був затверджений на засіданні уряду минулого тижня, бачу, що передбачені кошти і для органів місцевого самоврядування, для покриття бюджетних дефіцитів, і для підтримки підприємців. Хотів би тут бачити цікаві інвестиційні кредитні програми для бізнесу. Одним із наслідків карантину є на 90% спад споживання. Відповідно грошей немає в бізнесу, вони спалюють свої резерви, тому не мають за що розвиватися», – зазначає бізнес-омбудсмен.
З його слів, паралельно зі Стабілізаційним фондом у міськраді напрацьовують  свою програму. І вже ухвалили кілька рішень, що значно допомагають бізнесу. Йдеться про скасування оренди комунального майна, звільнення від сплати єдиного податку для підприємців I і II групи. «Є антикризовий закон, де йдеться про суттєві послаблення і звільнення по податках бізнесу. Щоправда,  більшою мірою завдяки надходженням до міського бюджету, отже, він недоотримає близько 15%, а це 70 мільйонів гривень», – зазначає Сергій Кіраль.
Думок, як допомогти бізнесу, багато. Єдине – для цього необхідні кошти. Зі слів співрозмовника, якщо в Україні ухвалять «антиколомойські» закони і отримаємо кошти Міжнародного валютного фонду (а до цього прив’язані і рішення ЄС і ЄБРР), то в державі з’явиться необхідний ресурс. Тоді має бути симбіоз між тими програмами, що запропонує уряд – прямі дотації, гранти і програмами, які запропонує місто.

Перепрофільовуєтесь? Заплатимо за вас відсотки по кредитах

Місто відшкодовуватиме відсоткову ставку за кредитами підприємств, що перепрофільовуються під час карантину

Місто підтримає підприємців, які вирішили перепрофілюватись під час карантину. 28 квітня на засіданні сесії Львівської міськради прийняли ухвалу, яка передбачає відшкодування відсоткової ставки за наданими таким підприємствам кредитами, інформує пресслужба міськради.
«В умовах карантину хочемо підтримати виробників та надавачів послуг, які зможуть перепрофілюватись і, відповідно, отримувати відшкодування відсоткової ставки за наданими кредитами. Відповідно, є закладені кошти – три мільйони гривень у міському бюджеті і є три банки, які працюють за цією програмою», – зазначила директорка департаменту економічного розвитку ЛМР Ірина Кулинич.
Розширено цілі кредитування:
Придбання та/або модернізація основних засобів для виробництва засобів захисту та дезінфекції.
Інвестиційні цілі, пов’язані із провадженням господарської діяльності з виробництва лікарських засобів та/або медичних виробів, та/або медичного обладнання.
Придбання автоматизованих систем прийому та видачі замовлень продуктів, платіжних терміналів та безготівкових розрахунків тощо.
Зменшено частку участі суб’єкта господарювання власними коштами в реалізації інвестиційного проєкту з 30% до 20%.
Зменшено максимальну суму кредиту, яка, згідно з проєктом ухвали не може перевищувати 500 тис. грн.
Зменшено мінімальну суму кредиту, яка може бути надана одному позичальнику-суб’єкту господарювання, та встановлено її розміром 20 тис. грн.
Спрощено критерії для реалізації мети надання фінансової підтримки. До суб’єкта господарювання не застосовується критерій щодо кількості найманих працівників.

Віктор Гальчинський, експерт із економічних питань:
– Заходи з допомоги бізнесу виглядають доволі адекватними на тлі того стану, в якому перебуває український бюджет. Він також буде недоотримувати з березня, відколи почалася пандемія, оскільки багато і великих, і малих компаній недозаробили. Якщо говорити про скасування окремих податків, підняття ліміту для ФОПів – це річ позитивна, це те, що Україна може собі дозволити. Однозначно не скажу, що ці послаблення якось вирішать проблему глобально. І багато бізнесів, зокрема маленьких, до закінчення карантину та перемоги над вірусом, просто не доживуть. Це вже факт, особливо це стосується тих галузей, які найбільше потерпають від цього локдауну. Наприклад, туристична галузь потерпатиме ще довго через обмеження мобільності, а івент-галузь цей рік можна вважати втраченим. Та ці всі моменти проблему бізнесу не вирішать, навіть якби Україна мала можливість виплачувати базовий дохід. У нас є два механізми допомоги. Допомога по безробіттю, але це стосується тих, хто мав «білі» зарплати. Допомога на розвиток власної справи. Але все точково. Враховуючи ту ситуацію, яка нині склалася, як на мене, найкраща допомога, яку може держава надати бізнесу – це не заважати, максимально дерегулювати. Ситуація із коронавірусом – це шанс для України, щоб зробити врешті-решт нормальний, гарний, простий, зручний мікроклімат для ведення бізнесу, від якого виграє малий і середній бізнес, який зможе себе реалізувати, швидко відновитися. Люди в нас працьовиті. І максимально вже потрібно думати і зважувати, запускати ті сфери, де працює малий і середній бізнес, жорстко контролювати дотримання санітарно-епідеміологічних норм. Той бізнес, який забезпечить своїх клієнтів, буде готовий нести відповідальність за здоров’я, повинен працювати і заробляти. Тоді будуть і податки, і робочі місця. У нас завжди була неконкурентна економіка – більшість людей жила сьогоднішнім днем, і ось так все зупинити – заощаджень немає. А ще гірше, коли людина закредитована. Штрафи не нараховуються, і тепер треба ухвалювати закон, щоб ще це продовжити. Карантин Кабмін продовжив, а звільнення від нарахування пені та штрафів закінчуються в кінці місяця. Питання, чи продовжать звільнення від санкцій. 30 українських банків запровадили програми кредитних канікул. Це звільнення від сплати тіла кредиту на три місяці за умови сплати повної суми відсотків за кредит. Це частково вирішить проблему, але щоби повністю розрахуватися, потрібно, щоби бізнес працював. Бізнес потрібно вести просто, тоді в нас буде більше можливостей, більше податків, тоді зможемо отримати якусь вигоду.
Андрій Дячишин, голова Комітету підприємців Львівщини:
– Нині ми залишаємося перед дилемою: працювати і мати шанс померти, чи не працювати і вижити. Але ми живемо у вільному світі. Якщо є правила, то вони мають бути одинакові для всіх. Карантин – це також правило. Але насправді уряд мав би ці правила прописувати не шаблонно, а виходячи з конкретної ситуації: як поширюється пандемія, які заходи були зроблені. І якщо нині підприємці бачать той торговий центр, де є велике скупчення людей, десятки, а то й сотні, і там ймовірність підхопити інфекцію більша, ніж у малій крамниці, де буде продавець та покупець, де дистанції дотримуються, то що це за правила? Ми стаємо суспільством правил. Як на мене, це перша позитивна ознака. Після карантину ми будемо інакшими, як після Майдану чи війни. Ми станемо більш суспільними. То чому невеликому магазину біля будинку торгувати не можна, а великому супермаркету – дозволено? До того ж до супермаркету треба добиратися або власним транспортом, або їхати громадським, який нині призначений для інших речей. Де логіка влади? Наприклад, у законопроєкті йшлося про звільнення на березень і квітень від орендної плати, плати за землю і податку на нерухомість, а уже в законі від 30 березня ця норма на квітень зникає. Як це зрозуміти? Як не знаєш, як робити – роби правильно, не знаєш правильно – роби, як пише закон. Завдання, щоб до цього часу закон був відпрацьований. Владі потрібно прописати правильні правила карантину і не заважати. Треба зрозуміти, яке життя буде потім. Економіка, суспільні стосунки – все переформатовується. У людей змінюється підхід споживацький. Часто ми купували третю чи п’яту пару капців, не зносивши першу. Сподіваюся, цей підхід переглянемо. Оскільки кожна пара капців – це не тільки витрачені кошти – це зайвий вуглекислий газ у повітря, це утилізація. Спад виробництва буде. А от рівень виробництва, який був вихований тим споживацтвом, буде переформатований.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
11.9807 / 4.3MB / SQL:{query_count}