Небезпечне сміття

Як на Львівщині у лікарнях утилізовують одноразові маски та рукавички та що з ними робити мешканцям

Зараз маски та рукавички стали обов’язковим атрибутом для кожного. Зазвичай ці речі одноразові, тому ми просто викидаємо їх у смітник. Та під час пандемії коронавірусу ці відходи стали небезпечнішими. Вони не тільки забруднюють довкілля, а ще й можуть бути джерелом зараження вірусом. Тому постає питання: як правильно їх утилізувати. Органи місцевого самоврядування мали би подбати про утилізацію такого сміття від населення та проконтролювати безпечну утилізацію у медзакладах. Екоактивісти говорять ще й про раціональне використання таких засобів захисту мешканцями. Адже важливо запобігти утворенню відходів. Кажуть, що далеко не завжди маска рятує від зараження, а довкіллю неабияк такі речі шкодять. На сміттєзвалищах вона може пролежати десятки років і не розкластись.

100 000 тонн небезпечних відходів на рік

Щороку в Україні утворюється близько 300 мільйонів тонн відходів, з них 100 тис. тонн небезпечні. Понад 90% небезпечних відходів в Україні викидається незаконно, вони опиняються на стихійних звалищах, у ярах та лісосмугах. Розв’язання проблеми з утилізації небезпечних відходів має невідкладний характер, такі відходи не можна викидати у звичайний смітник. Адже вони можуть бути токсичними, легкозаймистими, радіоактивними та можуть спричинювати різні небезпечні хвороби. Їх обов’язково необхідно здавати на утилізацію, мовиться на сайті er-tec.com.ua.
Утилізацією повинні займатись лише ті фірми, які мають спеціальні ліцензії від Міністерства енергетики та захисту довкілля України. Їх не так багато. На Львівщині лише одна.

Медичне сміття спалюють

Державна екологічна інспекція у Львівській області нині контролює утилізацію медичних відходів у лікарнях, поліклініках, амбулаторіях та ФАПах. Зокрема, у тих установах, які задіяні у протидії коронавірусу. Повноцінно утилізацією засобів захисту в нашій області займається лише одна фірма, яка має відповідну ліцензію від міністерства. Мовиться про ТзОВ «Екологічні переробні технології», яке розташоване у Львові. Фірма має 30 підрядних організацій, які займаються збором відходів.
«Ця фірма займається переробкою і утилізацією медичних відходів шляхом спалювання. Багато лікувальних закладів мають із ними укладену угоду. У них прописаний регламент, наявний дозвіл на викиди шкідливих речовин. Ми давали запити, робили перевірки і фізично нині це виконується», – пояснює «Львівській Пошті» Василь Стрищак, в. о. начальника Державної екологічної інспекції у Львівській області.
За годину на підприємстві утилізовують 300-400 кілограмів медичного сміття, повідомляє пресслужба ЛОДА. Угоди з підприємством мають 33 медичні заклади області. Це Львівська обласна клінічна лікарня, Львівський обласний центр громадського здоров’я, Львівський обласний шпиталь ветеранів війни та репресованих ім. Юрія Липи (Винники), Військовий медичний клінічний центр у Львові, Львівський обласний клінічний перинатальний центр, Львівський обласний центр крові, Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня, 5-а міська клінічна лікарня, а також районні лікарні у Миколаєві, Новому Роздолі, Жовкві, Пустомитах, Жидачеві, Городку, Турці та інших містах області.
Щодо утилізації саме медпрепаратів, то, каже Василь Стрищак, із цим складніше: «Якщо ж говоримо про протерміновані медикаменти, то треба розглядати кожен окремо. Може мовитись про повернення виробнику такого медикаменту, вже виробник займається цим надалі. Є деякі медикаменти, що перекваліфіковують як відходи, то їх також можна утилізовувати шляхом спалювання».

Куди нести те, що назбирується в побуті?

Зі слів Юрія Холода, заступника голови Львівської облдержадміністрації, нині біля усіх закладів охорони здоров’я – і державних, і приватних – є спеціальні контейнери для небезпечних відходів. Зокрема, для одноразових масок та рукавиць. Туди і радить мешканцям сіл та містечок приносити такі відходи на подальшу утилізацію.
«Наразі ми думаємо, які ще механізми щодо утилізації небезпечного сміття для мешканців Львівщини напрацювати. Бо це зовсім інші ТПВ. Розуміємо, якщо поставимо біля звичайних контейнерних майданчиків окрему урну для утилізації таких відходів, то це небезпечно буде для самих же людей», – зазначив співрозмовник нашому виданню.
Також співрозмовники радять тим, хто має приватні будинки, медичні відходи спалювати, а в квартирах можна обробити засоби захисту термічним способом, наприклад, кип’ятінням.

400 кілограмів медичних відходів за місяць

Перед тим, як лікарні передають на утилізацію медичне сміття, його  знезаражують. Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня щодня приймає нових пацієнтів із підозрою на коронавірус. У лікарні працює 280 медиків. Кожен із них обов’язково повинен мати засоби індивідуального захисту. А усі пацієнти мають носити маски. Частота зміни такого вбрання залежить від того, скільки часу у ньому працюють медики. Зазвичай кожні шість годин медик, який постійно працює з пацієнтом, має перевдягатися. Тобто за робочий день робить це приблизно двічі. У приймальному покої перевдягаються частіше, оскільки носять одноразові халати, а їх треба змінювати після контакту з кожним хворим. Скільки загалом назбирується такого сміття опісля використання у лікарні точно й не знають.
«Після використання медиками засобів захисту усі речі складають в одноразові цупкі поліетиленові мішки. Перед тим їх дезінфікують, а потім доставляють у дезкамеру. Там вони також проходять дезкамерну обробку за температури 100 градусів впродовж години. У кінці місяця засоби індивідуального захисту забирає на утилізацію фірма, з якою ми уклали угоду», – розповідає «Львівській Пошті» Ігор Берник, заступник директора Львівської обласної інфекційної лікарні.
Вартість такої послуги чимала. «За утилізацію 400 кілограмів відходів, за березень, лікарня оплачує близько 25 тисяч гривень. Мовиться про різні медичні відходи. До березня назбирувалось такого сміття у місяць до 600 кілограмів», – додав співрозмовник.
Скільки ж часу може «жити» збудник на одноразових засобах захисту чи інших предметах? Співрозмовник каже, що по-різному буває – від годин і до декількох днів! Все залежить від пори року, температури, вологості та інших факторів.

Утилізовуємо медичне сміття правильно

Не викидайте використані маски та рукавички просто у смітник! Це небезпечно для інших людей, а також сильно засмічує довкілля. Що тоді ж робити з масками, рукавичками та іншими використаними засобами індивідуального захисту (ЗІЗ)? Громадський проєкт «Україна без сміття» створили інструкцію щодо зберігання та утилізації таких відходів.
 Як їх підготувати до зберігання:
*Обробити антисептиком.
* Покласти у цілий пакет, стійкий до механічних пошкоджень, бажано зі зіплоком.
* Якщо такого пакета немає, можна використати звичайний, але міцно його зав’язати.
*Обов’язково залишити цей пакет у недоступному місці для дітей та домашніх тварин. Найкраще поза межами помешкання, наприклад, на балконі.
Якщо ви вирішили віддати використані ЗІЗ на утилізацію до якоїсь зі служб, обов’язково дізнайтеся, чи у них є ліцензія на роботу з такими відходами. А також запитайте про подробиці: де і як буде відбуватися збір, досортування, переробка та утилізація, у який спосіб, на якому обладнанні. Це важливо, аби зрозуміти, чи такі послуги не пропонують псевдопереробники чи шахраї.
Звертайтеся до місцевої влади у своєму місті чи регіоні, аби дізнатися, що робити з використаними масками та рукавичками. Вимагайте організації пунктів прийому, куди можна буде здати використані засоби безпечно для здоров’я людей та довкілля.
Пам’ятайте, що маски і рукавички ефективні лише у випадку правильного використання та з дотриманням належної гігієни рук, пише ексвиконувачка обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун на своїй сторінці у фейсбуці. Зараз багато людей використовують маски та рукавички для захисту і протидії поширенню вірусу SARS-CoV-2. Але це не означає, що ці речі можна викидати просто на вулиці, у звичайний смітник або ж залишити лежати у всіх під ногами. Будьте відповідальними та свідомими щодо довкілля! Бо це звичка здорової людини.
Ірина Миронова, голова громадської організації Zero Waste Lviv:
– Коли говоримо про індивідуальні засоби захисту, які використовують здорові люди в побуті, то, думаю, що ці засоби не потребують спеціального додаткового обладнання для утилізації. Тобто їх можна викидати у звичайні смітники. Для чого людям виходити з дому і додатково себе наражати на небезпеку, щоб віднести ті чи ті речі у пункт збору? Постає запитання взагалі у раціональному використані мешканцями одноразових масок чи рукавиць. ВООЗ рекомендує носити маски лише тим людям, які доглядають за хворими чи які мають певні симптоми. Для тих, хто, скажімо, йде у супермаркет, достатньо пошити багаторазову маску. ВООЗ наголошує на тому, що важливо, аби захиститись від вірусу, зберігати дистанцію і дезінфекцію рук робити регулярно. Тому, думаю, не потрібні нині окремі контейнери для населення, щоб викидати туди маски чи рукавиці. Радше потрібні контейнери для інших медичних відходів. Наприклад, для протермінованих антибіотиків тощо. Інша справа, коли говоримо про ті ж засоби захисту, які використовує персонал у медичних установах. Звідти такі речі повинні утилізовувати на спеціальних підприємствах, які мають відповідну ліцензію. Та, зауважу, багато хто дозволяє собі просто на вулицях викидати одноразові засоби захисту. Це вже питання культури! Більшість масок є зі синтетичних матеріалів, і вони не повинні потрапляти в природні умови. Термін їхнього розкладання не релевантний. Тобто вони залишаються на сміттєзвалищах на довгий час і нікуди не зникають. Зараз кажуть, що у час карантину зменшилось навантаження на довкілля. Але якщо говоримо про побутові відходи, то це навантаження лише значно збільшилось. Нам про це говорять перевізники.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8897 / 4.17MB / SQL:{query_count}