Місяць карантину як місяць підготовки

Карантин запровадили, аби сповільнити зараження коронавірусом та підготувати медиків до інтенсивної роботи. Наскільки вони готові до цього сьогодні

фото: пресслужба ЛМР
Уже цього четверга, 2 квітня, мине місяць, відколи оголосили всеукраїнський карантин. Перший медзаклад, який прийняв на себе удар коронавірусу в нашому місті, це Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня. Нині там кілька десятків пацієнтів з підозрою на COVID-19. Станом на 31 березня на Львівщині підтверджено сім випадків захворювання на коронавірус. 
«Вік усіх пацієнтів інфекційної лікарні від 25 до 40 років. Чимало з них були за кордоном або контактували з тими, що повернулися в Україну», – розповідає Ігор Берник, заступник директора Львівської обласної інфекційної лікарні.
30 березня у Львові одужала пацієнтка, у якої виявили коронавірус. У 50-річної жінки діагностували COVID-19 після того, як вона повернулась з-за кордону. Перший результат тесту на коронавірус виявився позитивним. Другий і третій тести – негативні. Пацієнтка – жителька Львова, перебувала на амбулаторному лікуванні.
«8 березня вона з чоловіком повернулася з-за кордону, і в них двох виявили коронавірус. Зараз цю жінку вже офіційно визнано здоровою: два тести показали негативний результат. Очікуємо повторного тестування її чоловіка і сина. Видається, вони також уже здорові. Також я говорив із львів’янином, який був визнаний першим інфікованим коронавірусом. Він також здав уже другий тест, який показав негативний результат. Чекаємо повторного тестування. Кількість львів’ян, які одужують, додає оптимізму. Але якщо ми активно продовжимо тестування людей, стане відомо про значно більшу кількість інфікованих!» – наголосив Андрій Садовий, міський голова Львова.

Плюс два позитивні тести в місті

У Львові розпочали тестування. Найперше перевірятимуть водіїв громадського транспорту, медиків і працівників соціальних служб. Тести придбали коштом благодійників.
«30 березня ми отримали позитивний результат експрес-тесту в нашої водійки трамвая. 31 березня вранці вже отримали позитивний експрес-тест після перевірки двох наших водіїв із АТП-1. Тестуємо далі. Також 30 березня у 5-ій лікарні жінка, яка мала запалення легень, отримала позитивний результат тесту на Covid-19. Цих людей скеровуємо на ПЛР-тестування. Люди повністю ізольовані, транспорт іде на повторну дезінфекцію. Будемо далі робити експрес-тестування, бо нам важливо ізолювати тих людей, які можуть заразити інших», – каже Андрій Садовий. І зазначає, що самопочуття у водіїв, у яких тестування дало позитивний результат, було нормальне, жодних підозр…

Перевіряють не лише здоров’я

Цього тижня у області також почали масово тестувати на Covid-19. Кому в першу чергу робитимуть аналіз, розповів в.о. директора департаменту охорони здоров’я Андрій Васько. «Плануємо тестувати всіх осіб, які повернулися з-за кордону і перебувають на домашній самоізоляції. Також тестуватимемо всіх осіб, які контактували з пацієнтами з підтвердженим діагнозом – коронавірус. Безкоштовним експрес-тестуванням охопимо й медичних працівників. У планах тестувати водіїв, продавців та інші категорії осіб, що контактують із людьми, адже вони в групі ризику. Перші тестування уже почали в Пустомитівському районі, незабаром їх робитимуть у інших районах області!»  – наголосив Андрій Васько.
За інформацією станом на 31 березня, у цьому районі тестували на наявність COVID-19 70 осіб, які повернулися з-за кордону. Результати всіх негативні.
Тестувати приїздить сімейний лікар, медсестра, а також поліцейський. Таким чином одразу ж перевіряють, хто і як дотримується карантину чи самоізоляції. Теоретично людина може відмовитися від проходження тесту, як і від самоізоляції чи дотримання карантину. Але, окрім відчуття сповненого громадського обов’язку, добре стимулюють штрафи.

Доки не закінчаться тести або епідемія…

«Будемо тестувати в міру надходження тестів аж до закінчення епідемії. Ці тестування дають нам розуміння ситуації. Зокрема, й інформацію про стан здоров’я тих, що недавно повернулися з-за кордону. Це і можливість виявляти порушників карантину або самоізоляції. Для того медиків супроводжують поліцейські. Це загальнодержавна політика, для того щоб виявляти осіб, які могли захворіти, але перебувають удома на карантині чи не сконтактувалися з сімейним лікарем», – каже Андрій Васько.
І додає: ті, в кого результат буде позитивний, першими пройдуть тестування методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), аби медики могли отримати точнішу інформацію про інфікування коронавірусом.
Нагадаємо, що негативний результат швидкого тесту на коронавірус ще не означає, що людина не є заражена. Експрес-тести не визначають наявність вірусу в крові, а лише наявність антитіл до нього! Антитіла наш організм починає виробляти не з першого дня інфікування, а приблизно на п’ятий-сьомий день.
Окрім тестування, бригада проводитиме роз’яснювальну роботу, а також медогляд, якщо потрібно. Зі слів керівника департаменту охорони здоров’я, у розпорядженні фахівців 6 тисяч експрес-тестів, які надійшли з Китаю. Ще 20 тисяч має надійти від ІТ-кластера в межах співпраці для масового тестування жителів Львівщини.

У лікарнях поповнюють запаси

Масове тестування, ймовірно, виявить чимало нових пацієнтів із підозрою на коронавірус. Тож паралельно місто і область працюють над поповненням запасів у медустановах, які обрані для подолання епідемії. Як ми вже казали, першою з них є Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня.
«Наша лікарня зможе прийняти до 300 хворих, адже рівно стільки ліжок для хворих на коронавірус маємо сьогодні. Зараз ми можемо поміщати усіх наших пацієнтів у окремі палати. Та якщо хворих побільшає – людей із однаковим діагнозом селитимемо разом, по двоє чи по троє. Стосовно відділення інтенсивної терапії, то ми його розширили: було шість місць, а тепер десять. Хочемо додати ще шість. Обладнання, яке наразі є, це монітори пацієнта, електровідсмоктувачі, мобільні рентген-установки та переносні апарати УЗД. Також є достатній запас антибіотиків, противірусних препаратів, інфузійних розчинів, деззасобів і антисептиків», – веде далі Ігор Берник.
Щодо апаратів ШВЛ, то зараз у цій медустанові їх десять. Та лікарі запевняють, що скоро буде більше –14-ть. Тож планують збільшити й кількість кисневих точок із 16 наявних до 113-ти.
Утім медики не приховують, що чимало з обладнання ще потрібно знайти, аби подальша робота була безперешкодною: пульсоксиметри, безконтактні термометри, кисневі концентратори, антипролежневі матраци, бактерицидні опромінювачі, апарати для вимірювання артеріального тиску (автоматичні й напівавтоматичні), апарат для визначення газів крові, електролітів і лактату, а також манометри для точок доступу до кисню, зволожувачі кисню, ротаметри кисню. Крім того, є постійна потреба в поповненні засобів індивідуального захисту для персоналу, масок для пацієнтів та експрес-тестів на визначення антитіл до коронавірусу і антигена коронавірусу.
Загалом на Львівщині 180 вільних (без пацієнта) апаратів ШВЛ, у Львові – близько ста. Зі 180 апаратів ШВЛ у області зразків експертного класу близько 30-ти. Решта середнього класу і старі найпростіші моделі. Усіх їх централізують до установ, які першими прийматимуть пацієнтів із коронавірусом. Далі за потреби їх розподілятимуть між резервними госпітальними базами.

Коли буде 300+ пацієнтів

Якщо в інфекційній лікарні налічуватиметься більш ніж 300 хворих, підключать інші медзаклади: спершу Львівський обласний госпіталь інвалідів війн та репресованих ім. Ю. Липи, що у Винниках, згодом 8-му міську клінічну лікарню Львова.
«Наша лікарня задіяна на третьому рівні. Мовиться про допомогу важким пацієнтам, які матимуть ускладнення при захворюванні на коронавірус. Через те, що у нас є потужне реанімаційне відділення та можливість підключення понад 50 точок кисневих апаратів, нашу лікарню визначили як базу. Передбачаємо, що зможемо забезпечити можливість штучної вентиляції легень для 40-50 осіб. Загалом прийняти зможемо від 350-400 людей. Маємо 16 апаратів штучної вентиляції легень», – повідомляє Василь Обаранець, головний лікар 8-ої міської клінічної лікарні Львова.
Медичний заклад повністю звільнений від хворих. Зараз зроблене все необхідне, щоб доправляти сюди пацієнтів, які мають загрозу дихальної недостатності через коронавірус та ймовірність переведення на штучну вентиляцію легень. Паралельно триває навчання персоналу для роботи з епідеміологічним навантаженням.
В лікарні передбачений вахтовий режим роботи. 90 людей працюватимуть протягом семи днів. Для ночівлі та відпочинку вже підготували одне з відділень медзакладу. Таких бригад – по 90 медпрацівників – є три. Тобто після тижня роботи медики матимуть 14 днів карантину та відпочинку.
Зі слів Івана Собка, керівника Штабу з ліквідації надзвичайної ситуації, спричиненої коронавірусом, практично всі медичні бази забезпечені потрібним обладнанням, окрім Львівського обласного госпіталю інвалідів війн та репресованих ім. Ю. Липи.
«Сьогодні він потребує максимальної уваги. Саме туди зараз спрямовують більшість фінансів області. На районному рівні теж ведуть роботу. З районних, міських та обласних бюджетів ми акумулювали 295 мільйонів гривень для максимального забезпечення засобами захисту та обладнанням усіх медзакладів. До кінця тижня маємо наповнити резервні бази: Стебницьку міську лікарню, Стрийську центральну міську лікарню, Сокальську ЦРЛ, Кам’янко-Бузьку ЦРЛ, Яворівську районну лікарню, Самбірську районну лікарню», – пояснює Іван Собко.

Медики просять розуміння

Зараз у інфекційній лікарні 280 медиків, які борються з епідемією коронавірусу. Серед них 72 лікарі-інфекціоністи. Заступник головного лікаря інфекційної лікарні зазначає, що лікарі, медсестри та молодший медперсонал зараз під найвищим ризиком інфікування. Тим паче що значна частина медичних сестер і санітарок – переважно жінки від 55 років і старші. А коли хворіє один працівник, збільшується навантаження на інших.
«Надійний і постійний захист медпрацівників є одним із пріоритетних завдань. На сьогодні наш персонал максимально забезпечений засобами індивідуального захисту, комплектація яких навіть перевищує вимоги наказу МОЗУ та рекомендації ВООЗ. Дякуємо кожному, хто допомагає нам поповнювати запаси цих засобів! Натомість медики стикнулися з нерозумінням. Більшість санітарок і медсестер живуть у селах, де їхніх сімей сахаються, бояться. Буває таке, не пускають навіть до магазину… Це викликає, звісно, негативні емоції. Хоча є й ті, що допомагають. Наразі ситуація з доїздом медиків стала кращою. Раніше з цим було гірше, бо люди не були готові віддавати пів зарплати на те, аби добиратися на таксі. Тепер допомагають волонтери. Сподіваємося, що так і буде. Нещодавно до нас долучилися люди, які зголосилися допомагати з харчуванням медиків. Це неймовірно приємно, коли є розуміння. За це ми дуже вдячні!» – наголошує Ігор Берник.
Варто зазначити, що нещодавно Львівська ОДА виділила з обласного бюджету 20 млн грн на премії медичним працівникам чотирьох обласних установ охорони здоров’я, які будуть задіяні: Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні, Обласному центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, Львівському регіональному фтизіопульмонологічному клінічному лікувально-діагностичному центру та Львівському обласному госпіталю інвалідів війн та репресованих ім. Ю. Липи.
«Додаткові премії у розмірі посадового окладу вже виплачені тим працівникам інфекційної лікарні та лікарні екстреної медичної допомоги, які щодня займаються перевезенням хворих чи підозрюваних у інфікуванні коронавірусом, їхнім обстеженням та лікуванням. На це пішло 10 мільйонів 870 тисяч гривень», – сказав очільник Львівщини Максим Козицький.

Якщо здається, що захворів…

Першими «дзвіночками» про підозру на коронавірус є температура вище від 39 градусів, сухий кашель і ускладнене дихання (задишка). Якщо ці симптоми з’явилися різко (наголос на слові «різко»), зателефонуйте на номер екстреної медичної допомоги – 103. Перед приїздом бригади «швидкої» або перед тим, як увійти до медичного закладу, надягніть медичну маску.
Однак важливо розуміти, що не варто викликати «швидку», якщо з’явилися нежить чи невисока температура. Що робити, якщо самопочуття погіршилося, але незначно? Самоізолюватися, користуватися захисною маскою (одноразову хірургічну маску потрібно змінювати що дві години) та сконтактуватися із сімейним лікарем! Підозру на COVID-19, необхідність у діагностуванні цього захворювання та госпіталізації, а також необхідне лікування визначає виключно він.
До слова, на інтернет-платформі «STOP COVID-19» можна знайти свого сімейного лікаря чи медзаклад, де вам нададуть допомогу.
«В такому випадку ми лікуємося вдома, симптоматично. Співпрацюємо у телефонному режимі, призначаємо лікування. За потреби слухаємо легені. Якщо з’являються клінічні прояви коронавірусу чи підозра на пневмонію – сімейний лікар одразу ж викликає «швидку». Пацієнта госпіталізують в інфекційну лікарню, де роблять аналіз на коронавірус», – пояснює Галина Галан, завідувачка сімейного відділення 2-ої міської поліклініки Львова.
Зазначимо, що ті львів’яни, які не мають підписаних угод із сімейними лікарями (зокрема ті, що повернулися з-за кордону), можуть звертатися по консультацію до фахівців зі Шпиталю імені Андрея Шептицького. Нещодавно там організували мобільні бригади швидкого реагування, які допомагатимуть львів’янам із поганим самопочуттям або підозрою на коронавірус. Ці бригади готові консультувати, приїжджати і надавати допомогу!
Гаряча лінія 0800-200-112. Робочий час із 09.00 до 18.00.
Цікаво, що 31 березня МОЗ України оновило алгоритм організації медичної допомоги. Тож якщо у вас виявлять коронавірус у легкій формі (без ризику ускладнень), то й далі лікуватимуть амбулаторно, тобто в домашніх умовах. Та якщо ризик ускладнення таки є або наявні симптоми середньо-тяжкого чи тяжкого стану – лікування стане стаціонарним.

Обов’язкове стаціонарне лікування мають надавати:

– хворим із підозрою/підтвердженим COVID-19 у середньому й тяжкому стані, а також при ознаках пневмонії або дихальної недостатності;
– пацієнтам, незалежно від тяжкості стану, які належать до групи ризику розвитку ускладнень.

До групи ризику належать пацієнти:

з тяжким перебігом артеріальної гіпертензії;
декомпенсованим цукровим діабетом;
імуносупресивними станами;
тяжкою хронічною патологією дихальної та серцево-судинної систем;
нирковою недостатністю;
аутоімунними захворюваннями;
тяжкими алергічними хворобами;
цереброваскулярними захворюваннями в стадії декомпенсації;
онкологічними захворюваннями.

Якщо ви повернулися з-за кордону

Головна епідеміологиня Львівщини Наталія Тімко додає, що практично кожен пацієнт, який сьогодні перебуває у Львівській обласній інфекційній лікарні, так чи інакше потрапив туди через закордон. Майже 70%  повернулися з інших країн, решта контактувала із закордонними родичами чи з близькими, які працюють на митниці.
«Усі люди, які приїхали з-за кордону, мають перебувати на самоізоляції, якщо у них нема скарг чи особливих симптомів, щодня вимірювати температуру, дезінфікувати свої речі та користуватися окремим посудом!» – наголошує завідувачка сімейного відділення 2-ої міської поліклініки Львова.
Нагадаємо: якщо ви повернулися з-за кордону – заповніть гугл-форму на сайті департаменту охорони здоров’я. Таким чином ви допоможете сповільнити поширення вірусу, а медики встановлять активне медичне спостереження за вами!
Усім іншим повторюємо: захиститися від COVID-19 просто – мийте руки теплою водою з милом та обробляйте їх антисептиком; тримайте дистанцію 1,5 м; не торкайтеся обличчя; термічно обробляйте всі продукти; зміцнюйте імунітет та стежте за самопочуттям; виходячи з дому, обов’язково надягайте захисну маску та рукавички, які є засобами одноразового використання.


Навіщо проводити тестування

Зважаючи на досвід країн, які першими протистоять епідемії, тестування населення важливе. Без широкого тестування неможливо аналізувати і розуміти всю серйозність ситуації. У США проґавили початок масового поширення вірусу через відсутність достатньої кількості тестувань. Масово тестувати населення почали у Південній Кореї. Цій країні вдалося взяти ситуацію з коронавірусом під контроль і не допустити колапсу медичної системи.
Цього разу уряд одразу оголосив, що головним принципом стане раннє тестування, а також повна прозорість оприлюднення статистики. Корейські вчені розробили власний тестовий набір і поставили його на виробничий потік, а саме тестування зробили масовим, пише Укрінформ. Щодня тест на зараження коронавірусом проходять у середньому до 15 тисяч людей. Працюють мобільні лабораторії, які дають змогу робити тестування у домашніх умовах, на заправках чи автобанах. При цьому водіям навіть нема потреби виходити з автівок.
Завдяки масовому тестуванню вдалося розробити та ефективно застосовувати підхід до «сортування» пацієнтів. Зокрема, їх ділять за рівнями ризику. Високий рівень – похилий вік або/і хронічні захворювання, важкі симптоми (таких госпіталізують першими). Середній – неускладнена форма перебігу (їх відправляють до переобладнаних готелів, гуртожитків, де надають медичну допомогу). Легка форма – незначні симптоми (для цієї групи пацієнтів передбачений карантин удома зі щоденною перевіркою медперсоналом). До решти відносять тих, що контактували з хворими. Якщо пацієнт двічі здає тест і він показує негативний результат, його відпускають додому або скасовують карантинні обмеження. Через дефіцит тест-систем у світі за таким планом протистояти коронавірусу вдасться далеко не всім…
А якщо зважити на те, що приблизно 30% людей хворіють на COVID-19 узагалі без симптомів, то очевидним є те, що тестувати треба щонайбільше людей, особливо з груп ризику, аби виявити більше хворих та визначити їхні контакти.
Експрес-тести і тест-системи для ПЛР нині в дефіциті. Та все ж варто шукати можливості. Перші тест-системи, створені українськими науковцями, вже випробовують київські та житомирські лікарі. За допомоги першої партії можна зробити 600 аналізів, інформує «5 канал».
Головний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко на своїй сторінці у фейсбуці пише, що ПЛР-дослідження коронавірусної інфекції, окрім вірусологічної референс-лабораторії Центру громадського здоров’я України, зараз проводять у ще 18 вірусологічних обласних та Київській міській лабораторії.
«Ми працюємо над тим, щоб запустити роботу лабораторій у всіх областях України. Вірусологи консультують медичних працівників. Якщо буде така потреба, лабораторії працюватимуть у дві зміни. Відтак 30 тисяч ПЛР-досліджень на тиждень зможемо проводити після розгортання повних потужностей лабораторій у всіх областях України. 150-200 досліджень за добу – це потужність однієї лабораторії. 200-250 досліджень за добу – потужність вірусологічної референс-лабораторії Центру громадського здоров’я. Лабораторія «Діла» у співпраці з благодійним фондом «Повернись живим» проводитиме ПЛР-дослідження військових, людей, які на передовій. Їхнє здоров’я – це й питання національної безпеки», – пише Віктор Ляшко.
«Також я як керівник робіт із ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації державного рівня дав розпорядження створити в усіх областях України мобільні бригади для забору зразків на COVID-19. Бригада виїжджає на виклик сімейного лікаря, екстреної медичної допомоги та інших медичних працівників до пацієнтів із підозрою на COVID-19, щоби зменшити їхню мобільність. Тести є, дослідження проводимо!» – наголошує він.

«Бачимо, що треба розраховувати на власні сили»

Андрій Садовий, міський голова Львова, – про потреби і можливості лікарень, тести, апарати ШВЛ і премії для лікарів

– Розкажіть, скільки вдалося придбати апаратів штучної вентиляції легень? Адже в час епідемії саме від них та фахівців, які вміють ними користуватися, залежить, чи одужає важкохворий.
– Для комунальної клінічної лікарні швидкої медичної допомоги Львова ми додатково отримали вісім апаратів штучної вентиляції легень. Частину передали у 8-му лікарню, два ШВЛ – в ОХМАТДИТ. Є ще укладені угоди про постачання цих апаратів, але їх нема на складах. Треба чекати, коли вони приїдуть в Україну. Тож наперед нічого не казатиму.
В цілому ми визначили потребу для міста – 100 апаратів ШВЛ. Враховуючи ті вісім, що маємо, є ще потреба в 93-ох, щоб дообладнати міські лікарні. За необхідності передаватимемо апарати обласним лікарням. Нині інфекційна лікарня потребує їх, і Центр легеневого здоров’я, і винниківський госпіталь…
– А скільки коштує такий апарат?
– Від п’яти з половиною тисяч євро і більше. Є й за сорок. Наприклад, апарат EКМО – це «вершина» в даній тематиці, він може коштувати і до 100 тисяч євро. Тут такий великий діапазон цін, що лише фахівці можуть розібратися. Тож закупівлі ці робимо через лікарню швидкої допомоги. Там чітко знають усіх постачальників і можуть приймати управлінські рішення. Загалом же ціни злетіли чи не в сотню разів, і поставки цих апаратів обіцяють не раніше ніж на кінець квітня – травень, червень. Виробництво їх у світі обмежене.
– Чи вивчаєте можливості перепрофілювання якихось львівських підприємств на виробництво такої медтехніки?
– Такі країни, як Сполучені Штати чи Велика Британія, дозволили собі перепрофілювати деякі підприємства для того, щоб виробляти такі апарати.
В Україні за радянських часів також випускали апарати ШВЛ. І, не повірите, я якраз звернувся до «Електрону», щоб вони подумали, чи технічно можливе таке у Львові. Можливо, можна придбати десь документацію і почати виробляти апарати ШВЛ чи інше медичне обладнання в нас.
Такі апарати нам знадобляться. В лікарні швидкої допомоги розвивається трансплантологія, вже були пересадки нирок… До речі, Білорусь нині входить у 20-ку країн світу, що займаються трансплантологією. Близько мільярда гривень з України йде в білоруські лікарні. Чому ми самі не можемо цього робити? Коли мати, до прикладу, хоче віддати нирку своїй дитині, чому потрібно для цього їхати в Білорусь?! Але для того, щоб робити такі складні операції, має бути достатня кількість і апаратів ШВЛ.
– Скільки у місті вже є таких апаратів?
– Нині – до сотні, їх використовують у наших медустановах. Комунальна 8-ма міська клінічна лікарня має 14 чи 15 апаратів ШВЛ. Вони зараз вільні, тож там готові приймати людей, які потребуватимуть стаціонарного лікування коронавірусної інфекції. Тим часом всю ургентну, термінову роботу в місті взяла на себе лікарня швидкої допомоги. Вона працює посилено.
Ми прийняли рішення, що всім лікарям, які працюють із пацієнтами уже інфікованими або з тими, у яких є підозра на Covid-19, виплачуватимемо щомісяця допомогу в розмірі 10 тисяч гривень із міського бюджету. Це і санітарки, і медсестри, і лікарі. В інфекційній лікарні таких людей 320. Не дивимося, чи це міська лікарня, чи обласна.
– Ви зверталися до фармкомпаній стосовно реагентів для тестування людей на коронавірус методом полімеразної ланцюгової реакції? І якщо так, чи є результат?
– В Україні було дві великі лабораторії: одна в Одесі, друга у Львові. Їх можна було запускати на час надзвичайної ситуації в країні. Я говорю про лабораторію на вулиці Зелена. Зараз вона передана медуніверситету і, на жаль, не готова робити відповідні аналізи. Спробуємо зараз дати їй «друге дихання». Там тільки обладнання на більш ніж три мільйони доларів! Це надсучасна лабораторія, яку можна використовувати в режимі надзвичайної ситуації.
Зараз у місті працює Львівський обласний лабораторний центр на вулиці Круп’ярська. Коли я звертався через фейсбук про допомогу з реагентами для ПЛР-діагностики, то отримав багато цікавих пропозицій, зокрема з Німеччини, з Гарварду. Ми вже скерували 900 тисяч гривень і купуємо німецькі ПЛР-системи через фірму, що є дистриб’ютором в Україні.
Крім того, зарезервували 2 мільйони гривень, та ще подивимось, які системи купуватимемо – німецькі чи китайські.
Нині у Львові роблять аналіз із використанням китайських ПЛР- систем. Частина їх була доставлена бортом з Китаю на замовлення держави, частину ми придбали в дистриб’ютора.
Стосовно українських тестів: Академія наук починає цим займатися. Але це справа держави, держава мусить підтримати.
На базі Львівської лікарні швидкої допомоги будемо створювати надсучасну лабораторію, яка робитиме тестування в будь-яких ситуаціях. Я шокований тим, що побачив, думав, що держава має держрезерви, що в державі є відповідні засоби та можливості… Але бачимо, що треба розраховувати на власні сили.
– У Львові розгорнули масове тестування. Розкажіть, кого тестуватимуть найперше?
– Тестуватимемо в першу чергу людей, які забезпечують життєдіяльність міста: медиків, обслуговувальний персонал, водіїв трамваїв, тролейбусів, автобусів, працівників соцслужб – тих, що контактують із великою кількістю людей.
Нині маємо 500 тестів, повинні отримати ще 1000. Маємо співпрацю з ІТ-кластером, який оплатив тести з Китаю, очікуємо поставок. Та не варто покладати на ці тести особливих надій, бо вони не суперточні, не визначають 100% зараження.
Не думаю, що зараз будуть якісь проблеми з тестами. Система постачання налагодилася. Кожен позитивний результат перевірятимемо методом ПЛР.
Розмовляла Вікторія Савіцька
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7617 / 4.38MB / SQL:{query_count}