Схвильовані, але готові

Львівські медики розповіли, як готуються до поширення епідемії в області, як лікують хворих із підозрою на коронавірус та як можна убезпечитися від цієї інфекції

Допоки світ обирає стратегії, як протистояти коронавірусу, не допустити, аби в один момент захворіли тисячі, сотні тисяч людей, львівські медики готуються лікувати. У світі пандемія. Львів уже більше тижня на карантині. Станом на 19 березня у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні перебуває 27 пацієнтів із підозрою на коронавірусну інфекцію. Підтвердити або спростувати підозри лікарів можуть лише результати тестів. Їх медики чекають з київської лабораторії уже декілька днів.
«У нас лежать пацієнти з підозрою на коронавірус. Якби вони не були в тих країнах, де виявили спалахи цього захворювання, то ми й не підозрювали б у них це захворювання. Важко було б відрізнити їх від інших хворих з респіраторними інфекціями. Але вони повернулися з-за кордону і мали певні скарги на здоров’я. Очікуємо разом із ними результатів аналізів щодо коронавірусу, – розповідає «Львівській Пошті» заступник директора Львівської обласної інфекційної лікарні Ігор Берник. Пацієнти, у яких ми підозрюємо коронавірус, перебувають у стані легкої та середньої важкості. Вони отримують лікування в стаціонарних умовах лише через те, що є підозра на коронавірус. І ми не хотіли б невідомо з яким результатом, не дочекавшись тестів, відпускати їх із лікарні. Хочемо переконатися, що вони не становитимуть небезпеки. Особливо своїм рідним чи людям старшого віку, у яких це захворювання має важкий перебіг, бо у старших людей чимало хронічних недуг».

Екіпірування необхідне

Лікар розповів, як готуються медики йти оглядати «підозрілого» пацієнта. Каже, що вживають усіх необхідних заходів, аби не підхопити вірус і щоб самим не стати поширювачами інфекції. «Лікар заходить у бокс ізолятора в захисних окулярах або захисному щитку, в медичній масці та захисному халаті. Маска і халат мають бути водонепроникними – це їхня основна функція. Мають бути й рукавички, вище зап’ястка. Більше нема необхідності щось надягати. Ці речі вказані у наказі МОЗ. Якщо пацієнтові проводять якісь маніпуляції, то замість маски лікарю знадобиться респіратор. У комплекті костюма біозахисту додатково є штани, футболка і бахіли. Тому надягаємо все», – пояснює Ігор Берник і запевняє, що наразі таких засобів захисту для медиків лікарні достатньо.

Готові лікувати

Поки що Львівська обласна інфекційна лікарня в режимі очікуванні. Там підготували 300 місць для хворих на коронавірус. «Так, у певної кількості хворих недуга матиме тяжкі форми, ускладнення і потребуватиме лікування в умовах відділення інтенсивної терапії з використанням апаратів штучної вентиляції легень. У нашій лікарні є шість місць, де можна надати таку допомогу. Розгорнули ще два. Крім того, нам подарували новий апарат для штучної вентиляції легень українського виробника, тож облаштуємо за потреби ще одне місце. Загалом наразі маємо дев’ять апаратів. Звісно, якщо пацієнтів, які потребуватимуть такого лікування, буде більше, тоді залучатимуть відділення інтенсивної терапії в інших медзакладах, які є резервними», – веде далі Ігор Берник.
«Кількість апаратів штучної вентиляції легень на ринку обмежена. Але в області є достатній запас. Очікуємо із середини квітня до кінця травня отримати на баланс лікарень близько 50 таких апаратів. Важливими є й системи кисневого забезпечення для неінвазивної вентиляції легень. На Львівщині є 300 систем доступу до кисню, хочемо збільшити цю кількість до 700, тобто 700 пацієнтів зможуть одночасно отримувати маскову вентиляцію», – каже Андрій Васько, т.в.о. директора департаменту охорони здоров’я ЛОДА, інформує tvoemisto.tv.
Якщо люди не контактуватимуть між собою, вірус не зможе передаватися від хворого до здорового. А якщо не буде передачі вірусу, не буде нових випадків хвороби. Ті, що хворітимуть, одужають і перестануть виділяти збудник
Щодо розхідників для систем, то, з його слів, Львівщина ними забезпечена.
Із виділених із резервного фонду бюджету Львівщини 25 млн грн наразі витратили 7,5 млн. На них, як запевняє Андрій Васько, закупили засоби індивідуального захисту для медперсоналу, чотири апарати ШВЛ, які мають доставити найближчим часом, ще 7 млн грн надійшло з бюджету Львова.
Лікування пацієнтів, у яких підозрюють коронавірус і які лежать у Обласній інфекційній лікарні, симптоматичне. «Ми використовуємо стандарти, зазначені в наказі МОЗ. Етіологічних ліків нема, вакцини також. Є дані, що їх розробляють, тестують. Якщо й так, то на ринок вони потраплять не раніше ніж наприкінці цього року», – додає лікар.

Зараження можна уникнути?

Схожу ситуацію нам довелося пережити в 2009 році, коли світ сколихнула епідемія «свинячого» грипу. Та все ж нині ситуація дещо інша: тоді були ліки –  нині їх нема.
«Було багато паніки, страху. Теж не було масок, не було достатньо медикаментів. Але був такий препарат, який призначали для етіологічного лікування. При коронавірусі такого лікування немає. Звичайно, було багато ускладнених і важких форм, багато людей повмирало. Та не варто це зараз порівнювати, ми не знаємо, як воно буде. Нині в Україні нема навіть приблизно схожої ситуації, думаю, що й не буде. Головне дотримуватись умов карантину, профілактики та особистої гігієни!» – наголошує Ігор Берник.
Він певен, що нині ми маємо всі шанси приборкати вірус і уникнути колапсу в медичній системі, зберегти життя вразливій категорії людей.
На Львівщині є 300 систем доступу до кисню, хочуть збільшити цю кількість до 700
«Карантин важливий! Люди переносять коронавірусну інфекцію переважно легко або в стані середньої важкості. А ми звикли в такому стані ходити на роботу і робити всі звичні речі. І оскільки ця хвороба немає специфічних симптомів, які відрізняли б її від інших вірусних інфекцій, вона може легко поширюватися. Люди можуть, не завдаючи великої шкоди собі, заразити нею інших, старших, тих, що мають супутні хронічні захворювання. Якщо люди не контактуватимуть між собою, вірус не зможе передаватися від хворого до здорового. А якщо не буде передачі вірусу, не буде нових випадків хвороби. Ті, що хворітимуть, одужають і перестануть виділяти збудник», – пояснює Ігор Берник.

Роблять запаси

Як «поводитиметься» вірус на Львівщині, медики передбачити не можуть. І хоч і запевняють, що усім необхідним забезпечені, все ж мають деякі прохання. Про потреби лікарні у фейсбуці повідомила лікарка-епідеміологиня Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні, головна позаштатна спеціалістка департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Наталія Тімко.
«У нас лікуються хворі з підозрою на COVID-19. Тож маємо потребу в одноразовій постільній білизні, концентраторах кисню, костюмах біозахисту, латексних рукавицях, захисних окулярах, респіраторах з НЕРА-фільтром. Дуже потрібні швидкі тести на грип і коронавірус. Щиро дякую за допомогу та сподіваюся, що в біді всі люди згуртуються, і у нас все буде добре!» – пише вона.
Також до всіх небайдужих звернувся заступник директора Львівської обласної інфекційної лікарні Ігор Берник. «За цей час довелося чимало побачити. Однак теперішня ситуація особливо серйозна і важлива. І найголовніше бути всім разом. В кого є можливість, є прохання у сприянні в створенні запасу: харчових продуктів тривалого зберігання (крупи, борошно, олія, цукор, овочі, питна бутильована вода, можливо, кондвироби, але в упакованні); засобів для особистої гігієни (серветки, паперові рушники, туалетний папір тощо); постіль (простирадла, підковдри, наволочки, рушники, подушки, матраци); ліжка; посуд. Будемо дуже вдячні за вашу допомогу!» – пише він на своїй сторінці у фейсбуці.
«Це нормальна світова практика. Для життєзабезпечення є все, але з доглядовими речами сприяють волонтери», – каже Андрій Васько.
Ігор Берник пояснює, що інфекційна лікарня має бути готова до прийому невідомої кількості пацієнтів. Із досвіду інших країн мовиться про сотні людей, яким потрібна буде допомога в один і той самий час. Саме для цього і роблять запаси, щоб у разі потреби забезпечення було на сто відсотків.
Андрій Васько каже, що в разі великої кількості пацієнтів із коронавірусом медики, ймовірно, працюватимуть вахтовим методом і перебуватимуть у лікарні по два тижні. Та все ж сподівається на те, що всі дотримуватимуться умов карантину і що Львівщина матиме шанс на те, що піку захворюваності в нас не буде, а лиш зростання на деякий час.

«Хвора на коронавірус людина заражає від двох до п’яти осіб»

Наталія Тімко, головна експертка з епідеміології департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА, – про симптоми коронавірусної інфекції та про те, як тестують людей на цей вірус у Львові

Пані Наталіє, скільки зараз пацієнтів у Обласній інфекційній клінічній лікарні з підозрою на коронавірус?
Станом на 19 березня до нас по медичну допомогу звернулися 33 пацієнти. З них двоє відразу не були госпіталізовані, вони проходять амбулаторне лікування. Четверо хворі на грип, виписані з діагнозом грип. Одна особа виписана на її вимогу. Залишається 26 пацієнтів. Але сьогодні госпіталізували ще одного. Стан усіх середньої важкості, близький до задовільного, вони всі одужують.
Мабуть, тестуєте їх на коронавірус. Як це відбувається?
При поступленні у них взяли мазки з носа і ротоглотки в кріогенні пробірки для дослідження на грип і коронавірус. Матеріал ми скерували у Львівський обласний лабораторний центр. Нині він самостійно проводить обстеження на грип, а пробірки з матеріалом для дослідження на коронавірус скеровуємо в Київ, у Центр громадського здоров’я МОЗ України, вірусологічну лабораторію.
Як швидко ви отримаєте результати цих аналізів? Я так розумію, нині вже не мовиться про добу…
Як я розумію, у Київ зразки для аналізу відправляє не лише Львівська область. Результати аналізів тих пацієнтів, зразки яких відправили в понеділок, ми ще не отримали. Наші вірусологи обстежили чотирьох пацієнтів і підтвердили у них грип. А результатів щодо коронавірусу поки що не маємо.
Прошу сказати, які ще існують способи тестування?
Місто нам передало п’ять швидких тестів на коронавірус. Обласна лікарня поки що швидких тестів не отримувала, а ті п’ять були використані, і результат був негативний. Але ці тести на імуноглобулін, який виявляється пізніше, коли людина вже має розгорнуте захворювання. Цей тест показує, чи є в людини не вірус, а антитіла, білки, які виробляються у відповідь на проникнення вірусу в організм. Для того, щоб вони утворилися, потрібен час. І цей час – три, п’ять, а в когось і сім днів від початку захворювання. Тому якщо ми зробимо тест і він буде негативний, то це не означає, що він буде негативний за кілька днів, якщо будемо робити його повторно. Тож не варто пересічній людині бігти обстежуватися! Треба уникати велелюдних місць. Адже людина може виділяти вірус у той момент, коли у неї ще нема жодної клінічної ознаки.  Для того, щоб поставити точний діагноз, ми спираємося на метод полімеразної ланцюгової реакції. У Львові обладнання є, але тест-систем, реактивів наразі немає.
Розкажіть про особливу симптоматику коронавірусу?
Його властивості ще вивчають. Переважно пишуть, що хвора на коронавірус людина заражає від двох до п’яти осіб. Та може бути по-різному. Симптоми також можуть бути різні. Є висновок ВООЗ щодо перебігу захворювання в Китаї: 86% пацієнтів мали підвищену температуру, 68% мали кашель, із них 33%  – вологий кашель, у решти – сухий. Близько 20% скаржилися на біль у горлі, майже 8 % – на часті рідкі випорожнення. Також для коронавірусу характерна загальна слабкість, тобто грипоподібні симптоми.

Скільки триватиме карантин? 

Учені змоделювали три сценарії протидії епідемії

Наковці авторитетного Британського імперського коледжу опублікували результати моделювання ефективності різних стратегій протидії коронавірусу. Вони ж застерігають, що нема правильних моделей, просто деякі з них корисні. Отже, науковці використали початкові реальні дані щодо смертності та заразності з Китаю/Кореї/Італії та спробували передбачити результати трьох стратегій.
1. Стратегія «не робити нічого»: 80% заразяться, 0,9% помруть від вірусу протягом трьох місяців. Кількість смертей буде ще більшою через неможливість надати допомогу важким пацієнтам: 8-15% населення від 70 років може померти, можливості системи захисту здоров’я будуть перевищені в десятки разів. Для США, у числах, це 4 млн смертей, 90 млн – по всьому світу. Якщо взяти пропорційно для України, це приблизно до 0,5 млн смертей.
2. Стратегія «стримування» (всі випадки із симптомами ізолюються, а до родин заражених застосовують карантин. Усім особам від 70 років  забезпечують соціальну дистанцію). Це базовий набір з того підходу, що називають «стиснути криву», однак цього не досить. Хоча пік потреби обладнаних реанімаційних ліжок утричі менший, цього недостатньо для потреби всіх тих, що можуть захворіти. Ця стратегія зменшує кількість смертей удвічі, грубо кажучи.
3. Стратегія «придушення» або «блокади» (те ж саме, що у п. 2, але соціальна дистанція застосовується для всіх плюс усі публічні місця та більшість місць роботи закривають, так само як і навчальні заклади. Рівень карантину приблизно такий, як зараз в Україні, тільки зі стовідсотковим виконанням). Це працює, кількість смертей стає у сотні разів менша, можливостей для лікування та ліжок із системами штучного дихання вистачає на всіх. Але… якщо припинити такі заходи до того, як буде вакцинована більшість населення, пандемія повернеться і забере стільки ж людей, як було в першому сценарії. Проблема цього підходу полягає у тому, що готова до масового використання вакцина з’явиться лише в кінці року (це в кращому випадку). Отже, варіант такий: тримати жорсткі заходи, періодично скасовувати їх на якийсь час і повертати знову до того моменту, поки буде готова вакцина. Однак підтримувати цю стратегію в постійному режимі (приблизно рік) неможливо через соціальні та економічні наслідки, які можуть бути гірші, аніж наслідки пандемії (і це значно складніша задача для розрахунку).
Одразу з’явилася критика структурних проблем цього моделювання, мовляв, автори Імперського коледжу не врахували декількох критично важливих методів боротьби з епідеміями, що спрацювали в Китаї, особливо в Південній Кореї. Ось ці методи:
відстежування контактів (з ізоляцією можливих інфікованих без симптомів);
масові інспекційні перевірки на симптоми;
ефективне та масове застосування тестів.
Китай, наприклад, за кілька тижнів жорстких обмежень зміг зупинити поширення плюс визначив практично всіх інфікованих та ізолював усіх тих, що з ними контактували, і станом на сьогодні зупинив у себе епідемію. Визначення більшості інфікованих та їхніх контактів не дає виникнути другій хвилі експоненційного зростання зі стратегії №3 і дозволяє знищити вірус у популяції повністю. Простими словами: якщо все зробити правильно, жертв може бути значно менше, ніж за найкращого сценарію моделювання.
У кожному разі велика робота з ідентифікації хворих та їхніх контактів, а також із масового тестування людей (навіть без симптомів) – це критично необхідна складова будь-якого методу. Самі собою заходи з блокування, навіть найжорсткіші, дозволяють лише пересунути проблему «на завтра».
Ідентифікація і тестування особливо важливі зараз, коли є дані, що в більшості випадків вірус передають хворі без симптомів.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7182 / 4.25MB / SQL:{query_count}