Креативна молодь, знайдися!

Очільник Львівщини оголосив конкурс серед ініціативної молоді віком до 25 років. За найцікавішу ідею стартапу – безкоштовний курс навчання від Західноукраїнської бізнес-школи

Добре там, де нас нема. Чомусь за цим принципом звикли жити багато українців: щодня тисячі з них шукають кращої долі на теренах не нашої землі. Хтось їде за кордон, щоб працювати, хтось – вчитись, а ще хтось – розпочинати власну справу. І якщо 2017 року, за даними всеукраїнського опитування «Молодь України» (яке є однією з найвсеохопніших спроб зрозуміти та оцінити настрої молоді не лише за останні роки, але й, можливо, за весь час незалежності), 72% молодих українців не мали планів емігрувати з України, то вже через рік цей показник впав до 56,5%. Страшно й подумати, який він сьогодні…
Чимало цих українців вирішують податись до «гамерицьких країв», бо просто не знають, як втілити свої задуми у нашій країні. Ідея є, а бачення того, як реалізувати її, немає. Тому Максим Козицький, голова Львівської облдержадміністрації, зазначив, що «розуміє всю важливість навчання молодого покоління і хоче дати можливість розвитку для перспективної молоді, яка зробить зміни в місті, країні та навіть світі й буде слугувати прикладом для інших».
Очільник Львівщини оголосив про початок конкурсу серед ініціативної молоді віком від 17 до 25 років. Кожен охочий може розповісти про свій задум, який допоможе удосконалити область. Той, чия ідея буде найцікавішою, здобуде винагороду – можливість пройти безкоштовний п’ятимісячний курс навчання від Західноукраїнської бізнес-школи у Львові (West Ukrainian Business School WUBS).
«Напишіть у коментарях під дописом свою бізнес-ідею або опис стартапу, який допоможе розвитку або вирішить одну з проблем Львівщини. Коментар має містити три пункти: суть бізнес-ідеї, яку актуальну проблему Львівщини вона вирішить, скільки часу і інвестицій потрібно на реалізацію. Залишіть контакти, вкажіть свій вік та населений пункт. Ідеї залишайте у коментарях до 12.00 21 лютого 2020 року. Визначати переможця буду спільно з засновниками WUBS – це Ігор Дулин та Олександр Магунь. Результати оголошу 24 лютого», – зазначив на своїй сторінці у мережі фейсбук голова Львівської ОДА Максим Козицький.
«Львівська Пошта» дізналась, наскільки відкрита нині Україна для українців: чи можливо зреалізувати себе на рідній землі, що для цього потрібно та які реальні перепони стають на шляху у бізнесменів-початківці. Для цього ми поспілкувались із представниками молодіжних організацій Львівщини, співзасновником Західноукраїнської бізнес-школи, а також фермером із Львівщини, який вже показує гарний приклад усім нам – працює задля майбутнього своєї країни.

Чи маємо потенціал?

Українська молодь, безумовно, розумна, активна та креативна. У листопаді 2019 року львів’янин Дмитро Солом’янюк придумав метод боротьби з пластиковими відходами завдяки спеціальним бактеріям у капсулах. А у січні цього року львівський студент-першокурсник Дмитро Лопушанський винайшов пристрій HelpyEyes, який допомагає незрячим людям «побачити» світ.
«З впевненістю можу сказати, що молодь нині активна. Деколи аж занадто, бо не концентрується на якійсь одній меті чи напрямку діяльності. Важливо, щоб у цей момент їх підтримав хтось знаючий: проконсультував та зорієнтував, як діяти далі», – каже Андрій Фендик, голова Львівської обласної організації «Спілка української молоді в Україні».
А Ігор Дулин, співзасновник Західноукраїнської бізнес-школи, додає, що ми живемо у прекрасній країні та області, які дають свої переваги у започаткуванні та розвитку власного бізнесу: фермерства, культурних ініціатив чи технологічних новинок.
«Якщо говорити про географічні та погодні умови, то вони просто чудові для розвитку фермерської справи. Ми ж не в Ізраїлі, де люди заробляють і будують своє життя на випаленій землі», – пояснює «Львівській Пошті» Ігор Дулин.
Молодим українцям є що робити в Україні! Зокрема, чимало світових інновацій досі немає у нашій країні. Це така собі палка з двома кінцями: водночас недолік і певна перевага для людей, які би хотіли розпочати власну справу. Кожен охочий може запровадити іноземний досвід вдома.

Бракує знань

Як наголошує Ігор Дулин, розпочинати власний бізнес в Україні дуже легко, якщо знаєш, як це робити. А от із бізнес-освітою є певні проблеми. Нині дедалі популярнішими стають тренінги, на яких вже успішні підприємці діляться знаннями та розповідають власні історії започаткування бізнесу.
«Вони класні, бо надихають до подальшої роботи. Але часто молоді люди виходять із них, як пустий аркуш: ніби й отримав знання, але не знаєш, як їх застосувати, куди далі рухатись. Тому, на мою думку, основне завдання таких зустрічей – напрацювання контактів. Круто, коли спікери, які розповідають свої історії успіхів ще й скеровують початківців до людей чи організацій, які би підтримали ту чи ту ініціативу», – наголошує Андрій Фендик.
Чоловік каже, що переважно якщо людина до 25 років не знайшла справу свого життя – починає розчаровуватися. Немало людей вирішують їхати на заробітки: одні хочуть заробити грошей та розпочати власну справу в Україні, другі просто звикають постійно працювати на іншу державу.
«Чому молоді люди втікають за кордон? Звичайні працівники втікають не від країни, а від зарплат. Мені дуже шкода, коли дійсно освічені українці, які знають декілька мов, їдуть за кордон і працюють там на будівництвах. Чи наші медики думають, куди у свою відпустку поїхати на заробітки. Це дуже глобальна проблема, яка тягне за собою й низку інших, зокрема корупцію», – веде далі Андрій Фендик.

«Улюблені» податки

Але якщо порівнювати ті труднощі, які з’являються на шляху українського бізнесмена-початківця за кордоном і в Україні, то чоловік виділяє одну з найважливіших проблем – складнощі з оподаткуванням. За кордоном у цьому плані легше: якщо починаєш власну справу, то спочатку тебе або звільняють від оподаткування, або воно становить мінімальний відсоток. Для чого це роблять? Щоб діяльність бізнесмена-початківця була відкритою і чесною. Цього нам варто повчитись у інших країн.
«В Україні ти розпочинаєш власну справу і тебе моментально «обліплюють» податками і звітностями, у яких сам чорт ногу зламає. Ба більше, якщо ти через незнання протермінував оплату податків, але чемно прийшов сплатити і їх, і штраф – тобі кажуть, що на наступні рази штрафи будуть більшими та більшими. Від цього просто бридко. Складається враження, що тебе не хочуть підтримати, а навпаки лише потопити всі твої починання.
Хіба не можна робити так, щоб податкова допомагала: була людина, яка би пояснювала, як правильно відбуваються усі процеси. Це навіть міг би бути якийсь стажер. Тоді вчилися б і підприємці, і майбутні працівники податкової», – розповідає голова Львівської обласної організації «Спілка української молоді в Україні».
Утім, якщо їдете за кордон у надії розпочати там власну справу – не думайте, що все буде легко. Андрій Фендик згадує про свого знайомого, який відкрив у Лісабоні туристичну агенцію. Але задля цього він десятки років був звичайнісіньким працівником. «Усюди, де би ви не були, потрібно просто працювати, якщо хочете щось мати», – каже співрозмовник.

Можливість отримати знання

«Західноукраїнська школа бізнесу лише стартує, набирає свою першу групу студентів. Водночас вона має добрі стартові позиції: її лекторами та менторами будуть досвідчені підприємці-практики, які зробили себе самі – без мамів, татів і кредитів (Сміється)», –  розповідає «Львівська Пошті» один зі співзасновників школи Ігор Дулин.
Школа діє на базі Західноукраїнського бізнес-клубу, який функціонує на Львівщині вже більше двох років та налічує близько 100 підприємців. Деякі з них, а саме 22 успішні підприємці, проводитимуть заняття для 22 бізнесменів-початківців.
Зі слів організатора, жоден зі спікерів не отримуватиме грошей за свій виступ, і така робота буде радше елементом соціальної відповідальності для кожного з них. Зокрема, для переможця конкурсу від Львівської ОДА навчання стане подарунком. Вартість навчання (10 тис. гривень) не сплачуватимуть ані з держбюджету, ані приватні особи. А кошти, які школа отримає від інших своїх учнів, використають для її функціонування – оренда, канцтовари, реклама. Курс включатиме лекції про бізнес у різних сферах: екологія, культура, ремесло. А також навчить молодих бізнесменів правильно комунікувати з інвесторами, постачальниками та покупцями.
Жива комунікація дуже важлива у веденні бізнесу. Нині молоді легше написати повідомлення. Це має свої недоліки. Уявімо ситуацію: молодий підприємець пропонує своєму другові розпочати якусь справу. Пише йому повідомлення і отримує негативну відповідь. На цьому все: комунікація закінчилась, руки опустились. Вживу намагаєшся знайти компроміс, бачиш емоції людини, розумієш, вагається вона чи ні. Якщо так – намагаєшся її переконати, що ідея класна і варто бодай спробувати.
Нині на оголошення про конкурс відгукнулось вже немало львів’ян. Кожен пропонує щось своє. Тут і облаштування громадських просторів, і відкриття кафе, і ідеї з енергозбереження та економії ресурсів. Одні з найцікавіших «Львівська Пошта» пропонує переглянути нижче.
«Як на мене, навчання – це дещо крутіше, ніж навіть фінансова допомога. Воно набагато цінніше. Мало мати гроші – треба знати, як правильно їх витратити, куди вкласти. Часто молоді люди не розуміють цього. Вони імпульсивні та хочуть діяти. Отримати все і одразу. Але будь-яка успішна справа – це насамперед довга праця, частина якої все-таки навчання», – додає Андрій Фендик.

Ігор Гнатів (Igor Gnativ):
– Одна з великих проблем України – занепад культури і мистецтва. Після закінчення мистецьких вишів молодь не має куди подітися. Хороша ідея зробити сучасний аукціонний дім, де молоді митці будуть показувати і продавати свої роботи.
Завдяки цьому митці розуміють, що їх потребують і за кордоном, і вдома. Це стимул розвивати нашу культуру на теренах України і поза її межами.
Бюджет: потрібне приміщення з ремонтом і залучення колекціонерів та бізнесменів.

Юрій Панчишин:
– Пропоную запустити виробництво світлодіодних світильників та автономних систем управління для освітлення вулиць у селах та містах Львівщини. Вони дозволяють зменшити витрати громад та комунальних підприємств щонайменше на 40%. Навіть за уже наявних змонтованих LED-світильниках. Переваги: оптимізація роботи у часі, потужності, реагуванні на появу автівки чи пішоходів.
За гарантійного терміну 3 роки проєкт із витратного стає інвестиційним.

Роман Селіверстов (Roman Seliverstov):
– Перша моя ідея – це велокафе, де люди різного віку та статі можуть випробувати свої сили. Тобто є велотренажери, які синхронізуються з телевізором та інтернетом, де збираються онлайн тисячі людей. Подібно вже проводять чемпіонати Європи та світу. Моя ідея, щоб люди, які люблять велоспорт, могли прийти випити каву, позмагатися і, звісно, виграти якісь призи. Таких закладів чимало в Європі, а також у США! Особисто бачив.

Оксана Дащаківська, політологиня:
– Питання підприємництва дуже важливе не лише для молодих людей, але й в контексті становлення здорової економіки. Заражена радянським спадком, вона все ще не дуже добре налаштована для малого та середнього бізнесу. Ми потребуємо зміни культури підприємництва: знати, що можна зробити помилку і не втратити водночас усе; креативності та можливості шукати інновацій, а не просто відтворення знань та досвіду. Це передусім потребує зміни освітніх підходів. Молодь у цьому сенсі – чудова можливість змінювати економіку, адже у неї вже інший ґрунт, соціальний та культурний, для цих змін. Чи достатньо можливостей? Думаю, що їх ніколи не буває достатньо. Хоча зараз з’явилося значно більше можливостей, аніж в попередні роки: є бізнес-школи, де навчають, як започатковувати та вести бізнес; з’явилася практика менторства, коли досвідченіші підприємці допомагають молодим; була практика бізнес-інкубаторів. Водночас є дуже багато речей, яких не вистачає: бізнес-інкубатори можуть бути соціальною відповідальністю досвідчених підприємців: вони би закладали бізнес-гранти для молоді. А менторство потребує більшої популяризації практики, зміни нормативно-правової бази: бізнес має бути легко і відкрити, і закрити. Мовиться й про можливість страхового фонду, аби залишалося відчуття безпеки. Аби молода людина знала, що не втратить все, коли розпочне бізнес. Чимало молоді їде за кордон, щоб втілити задумане у життя. Одна з головних причин – це якість життя. І йдеться не про дешевий хліб, а про те, що ти можеш отримати якісну квартиру чи медичну допомогу; тобі не доведеться пояснювати в певних структурах, що ти маєш права. За кордоном не потрібно боротися. Якщо ти граєш за правилами – ти можеш планувати свій результат та успіх. Водночас в Україні завжди цікава ситуація, у нас є багато можливостей для інновацій та точок росту. Якщо пасіонарні молоді люди їдуть за кордон, то переважно за досвідом, який потім будуть використовувати в Україні. Які основні причини того, що молоді складно розпочати щось своє в Україні? Нестача відваги та підприємницького мислення, страх держави (у нас досі побутує думка, що, розпочинаючи бізнес, ти вступаєш у змагання з державою, а вона ще жодного разу не програла), непросте (незрозумілою мовою написане) законодавство. Брак інкубаторів та грантів на бізнес. Оголошення очільником Львівщини Максимом Козицьким конкурсу на можливість навчатися – це добра ідея. Це спосіб привернення уваги до проблеми молодіжного підприємництва. А для молодих людей це шанс не лише отримати знання, а й мережу контактів, що дуже важливо.
Андрій Маланчак, підприємець, власник сімейного господарства Cozy farm:
– Ми з дружиною почали сімейне господарство Cozy farm, коли переїхали жити в село Когути. Це було економічно вигідніше, аніж жити в місті. За заощаджені кошти вирішили відкрити власну справу. Побачили, що там велика територія, є стайня. Вирішили, що це гарна можливість завести якихось тварин. Перевагу надали козам, бо в нашій місцевості більшість господарств тримають корів. На фермі маємо кози різних порід – англонубійці, зааненці та ламанші. З їхнього молока виготовляємо сир, кефір, йогурти. Розвиваємо екотуризм на нашій фермі. Наразі рухаємось у цьому напрямку. У нас організовують весілля, дні народження або ж просто приїжджають на відпочинок, роблять пікніки, фотографуються з кізочками. Якщо говорити суто про моє оточення, то багато моїх друзів та знайомих є активними та зацікавленими відкрити свій бізнес. Зокрема, молоді люди намагаються працювати не на когось, а над реалізацією власних задумів. Щодо сфер, якими цікавляться молоді підприємці, то це може бути абсолютно будь-яка галузь. Головне, щоб був прибуток. Здебільшого все ж обирають ту сферу, в якій уже працювали. Наприклад, людина, яка була вихователем у дитсадку, може відкрити власний. Загалом хтось сам щось придумує, а хтось переймає досвід з-за кордону. Справді, нині багато молодих та перспективних українців їдуть закордон для того, щоб заробити там стартовий капітал, або просто їдуть туди працювати. Чому? Там все ж вищі зарплати, а значить легше отримати стартовий капітал для започаткування власної справи. Також визначальним є той фактор, що, на жаль, більшість українців не вміють і не знають, як правильно співпрацювати з державою. Звісно, без підтримки держави відкрити свій бізнес і залишитись на плаву доволі складно, тому доводиться шукати кращої долі за кордоном. Існує думка, що закордоном краще, ніж в Україні. Я з цим не до кінця згідний. Скажімо, нормальні зарплати по відношенню до цін на продукцію – це однозначно краще; система освіти в основному закордоном теж краща. Але є одне велике але! На мою думку, їхати туди на постійне проживання не варіант. Ми просто там нікому не потрібні. У іноземних своє сформоване середовище: зі своїми правилами співпраці та взаємодії. Такі «зальотні» як ми, з власними іншими цінностями – білі непотрібні ворони. Якщо спростити приклад до сім’ї, то це ніби прийти до сусідньої хати і сказати, що хочете там жити. В більшості випадків вас не приймуть. Закордоном ми там потрібні лише як чорноробочі. Певен, що давати молоді можливість розвиватись та навчатись, як правильно вести бізнес – чудова ідея! У такий спосіб зуміємо зацікавити розумних та креативних українців розвивати бізнес у своїй державі, а не виїжджати за кордон. Якби я мав можливість взяти участь у конкурсі на навчання у Західноукраїнській бізнес-школі, то охоче це зробив би!
Василь Шатрук, директор Львівського обласного молодіжного центру:
– Нині молодь цікавиться відкриттям власної справи, але, звісно, хотілося б, щоб відсоток зацікавлених був дещо більшим. Є чимало молодих людей на Львівщині, які хочуть щось робити та змінювати на краще у своїх громадах. Проте комусь бракує мотивації, комусь знань, а хтось не має досвіду формування команди. Тому наразі більшість ідей нашої молоді залишаються лише мріями... Чому? Бо не лише молодь, а й старше покоління просто не знають, як започаткувати свою справу. Вони мають певний страх, що не вдасться, що все, чим доведеться ризикувати, пропаде. Наразі власна справа в Україні виглядає як щось недосяжне, невідоме, абстрактне. Щодо галузей, то молодь нині цікавиться соціальними і екологічними проєктами, неформальною освітою тощо. Щодо ініціатив у бізнесі, то, за моїми спостереженнями, молоді люди нині шукають свою нішу у сфері надання послуг. Скажімо, відкривають власні заклади харчування, хостели, компанії копірайтингу, SMM тощо. Також є чимало людей, зокрема й молоді, які розвивають фермерство на Львівщині. Насправді це дуже затребувана і перспективна галузь. Наприклад, господарство «Файна Berry», на якому працює вся сім’я – від малечі до дорослих. Певен, що згодом саме створення домашніх господарств набиратиме популярності серед молоді. Потрібно лише задати такий тренд, щоб це стало модно. Бо здебільшого молодь прагне займатись тим, що в тренді. На жаль, статистика показує, що чимало молодих людей нині шукає кращої долі за кордоном. Думаю, це тому, що тут молоді люди просто не відчувають впевненості в тому, що зможуть себе реалізувати. Нині ми займаємось створенням і підтримкою молодіжних просторів на Львівщині. Один із головних наших пріоритетів – підтримка молодіжних ініціатив і просторів у області. Наше завдання – показати молодим людям, що вони можуть успішно реалізувати себе на батьківщині. Лише у такий спосіб зможемо зацікавити їх залишатись і розвиватись тут, а не їхати за кордон та працювати там на доволі примітивних роботах. Я певен, що у нас перспективна молодь, і власне через таку мережу молодіжних просторів зможемо зацікавити їх. Там вони зможуть відвідувати різні тренінги, зокрема з бізнес-мислення, навчатимуться чогось корисного одне від одного. Також завдяки мережі молодіжних просторів зможемо сформувати відповідне середовище людей, які матимуть спільні цінності, знання, зможуть спільно реалізовувати цікаві ідеї в Україні!
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6596 / 4.3MB / SQL:{query_count}