Хто у чорному списку руйнівників?

Зберегти старе місто від самовільних перепланувань: у міськраді просять львів’ян надсилати адреси, за якими руйнують пам’ятки архітектури у Львові. Після цього список скерують у поліцію і оприлюднять громадськості

фото: Олег Огородник
Неозброєним оком можна побачити, як останніми роками історичний Львів змінюється не в кращий бік. Спостерігаємо, як облаштовують прибудови у будинках, які є пам’ятками архітектури, дерев’яні вікна та двері замінюють на пластикові, переплановують перші поверхи приміщень і ведуть бізнес, який ніяк не асоціюється з історичним Львовом.
Таких “руйнівників пам’яток архітектури” у місті лише більшає, кажуть у міській раді, нічого їх не лякає. Щоб унеможливити нищення об’єктів культурної спадщини (у місті їх налічують 2372), мерія ініціює формування чорного списку руйнівників пам’яток архітектури. Та виникає питання: чому лише зараз такі списки формують, чому міська влада спочатку не звернулась із відповідними заявами в правоохоронні органи, після чого мали би говорити про чорні списки.

Що таке чорний список?

Минулого тижня заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко на засіданні виконавчого комітету анонсував, що у міській раді почали формувати чорні списки руйнівників пам’яток архітектури. Це списки, де зазначено адреси будинків, власники яких у незаконний спосіб зробили дверні прорізи та приямки (цоколі).
“Ми спостерігаємо динаміку збільшення подібних порушень, що ні штрафи, ні фізичне перешкоджання не зупиняють порушників. Наприклад, як це було на вулиці Костя Левицького, 10. Тому плануємо оприлюднити прізвища власників усіх приміщень та будемо рекомендувати не укладати з ними жодних угод про оренду. Також будемо звертатися з цього приводу у всі правоохоронні органи, в прокуратуру, до профільних міністрів. Проситимемо відреагувати на кожне порушення”, – зазначає Андрій Москаленко.
На питання, чому досі не було такого списку, адже питання руйнування  пам’яток архітектури не нове, співрозмовник відповів: “Насправді перелік цих адрес давно відомий. Останнім часом ці люди, які вдаються до порушень, навіть мені та моїм колегам погрожували. Вважаємо, що львів’яни повинні знати імена цих порушників. Хоча суть не в прізвищах. Хочемо, щоб всі розуміли: не потрібно вдаватись до самовільних перепланувань та інших робіт в історичних будівлях Львова! Бо у будь-якому разі будемо більшість тих об’єктів повертати до попереднього стану. Вибити двері можна за пів години. А щоб повернути до попереднього стану будинок, то це потребує більше часу і обійдеться дорожче”.

Знаєте адресу? Повідомляйте!

У так званий чорний список поки внесли 68 адрес, за якими відбулися роботи з вибиття дверей без жодних дозволів, або де перевіряють, чи є такі дозволи. У цьому переліку є пам’ятки, а також об’єкти культурної спадщини, які розташовані в межах історичного ареалу. Наприклад, зазначено адреси вул. С. Бандери, 7, 20, 51; вул. Крушельницької, 25; вул. Поповича, 5; вул. Саксаганського, 7, 18 та інші. Львів’ян просять надсилати ще адреси, за якими виявлено подібні порушення. Інформацію перевірять та додадуть до цього ж чорного списку.
“Просимо мешканців Львова впродовж тижня надсилати на фейсбук-сторінку управління охорони історичного середовища ЛМР адреси, фотографії, де є порушення щодо пам’яток архітектури. До речі, вже більше п’ятнадцяти адрес нам надіслали. Ми їх перевіримо і додамо до загального переліку. Далі знову-таки ми плануємо оприлюднити прізвища власників усіх приміщень та будемо рекомендувати не укладати з ними жодних угод”, – пояснив Андрій Москаленко.
Поки в список внесли будівлі, де зафіксовано незаконні роботи з пробиття дверних прорізів та облаштування приямків. Окремий список складуть із адресами щодо порушень із добудовами та переплануваннями. Зі слів співрозмовника, часто руйнівники пам’яток архітектури діють вночі, на свята, коли оперативно відреагувати важко. Та зауважує, що це часто не львів’яни і які практично не сплачують жодних податків.
“Це ті, які живуть в іншому місті чи навіть за кордоном і тут лише орендують кілька приміщень. Їм все одно, чи там стоїть пластик, чи ні, зроблено вибиття або щось інше. Вони цього не бачать і кожного дня попри це не ходять. Їм байдуже до цього, просто треба заробляти гроші”, – додав Андрій Москаленко.

Більші штрафи для порушників

Окрім того, місто також звернулося до уряду з пропозицією змін до законодавства щодо збільшення штрафів за такі порушення. Отже, пропонують у 100 разів збільшити штрафи для юридичних осіб – 17 млн грн (замість 170 тис. грн), для фізичних осіб – 170 тис. грн (замість 1700 грн).
“Законодавство “Про охорону культурної спадщини” чітко говорить про відповідальність за порушення. Однак немає підзаконних актів, які би могли реалізувати органи місцевого самоврядування. Зараз роботи на пам’ятках відслідковує тільки обласна інспекції ДАБК. Проте вони зазначають, що відслідковують лише великі будівельні роботи, а заміна вікон чи якісь роботи всередині пам’ятки – це вже не їхня компетенція. Тому немає чіткого розподілу, хто саме має це робити, хто повинен відслідковувати, штрафувати порушників. А штрафи ДАБК є значно більші за ті, які накладаємо ми (на адміністративній комісії.“Львівська Пошта”). Та, як виявляється, що і 170 тисяч гривень штрафу не є великими коштами для наших підприємців, щоб змусити їх припинити самовільні роботи. А безкарність спонукає інших орендарів чинити так само. До прикладу, випадок із вулицею Вірменська, 30, де самовільно вибили двері. Ми виграли справу в суді. Суд зобов’язав власників все повернути до попереднього стану. Однак вони цього не зробили. Виконавча служба теж не змусила їх все відновити. А власник продовжує там роботи. Поліція бездіяльна, ДАБІ не реагує, тільки небайдужі мешканці постійно нас про це повідомляють”, – розповіла Лілія Онищенко, начальниця управління охорони історичного середовища ЛМР.

До спілки з містом реставруватимуть під’їзди 

ЛКП “Археологічно-архітектурна служба м. Львова” реформували у “Бюро спадщини”. Керівником нової установи призначено Павла Богайчика, який зазначає, що реформована установа працюватиме за шістьма пріоритетними напрямками: комунікація, освіта, дослідництво, реставрація, інформування та співфінансування.
“Щодо програм співфінансування, то сьогодні вже успішно діють у місті  програми співфінансування реставрації брам та вікон. Цього року будемо розпочинати реставрувати балкони. А в планах запровадити програму співфінансування реставрації сходових майданчиків. Однак для цього потрібні фахові реставратори. Їх є досить мало. Будемо їх шукати”, – зазначити Павло Богайчик, інформує пресслужба ЛМР.
За його словами, зараз Бюро перебуває на етапі трансформації. На наступній сесії буде винесено проєкт ухвали про перейменування ЛКП у “Бюро спадщини”. Бюджет установи на 2020 рік становить 4 млн грн, виділених із міського бюджету Львова. Проте, говорить Павло Богайчик, “Бюро спадщини” проводитиме господарську діяльність, від якої також очікує на прибуток.
Андрій Салюк, голова Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури:
– Незрозумілі ані мотиви, ані форма таких заяв від міської влади щодо створення чорних списків руйнівників пам’яток архітектури. Якщо хтось хоче зупинити протиправні дії, то, згідно з чинним законодавством, треба звертатись спочатку в поліцію, прокуратуру. Це ми з вами як громадяни можемо виходити на пікети, оголошувати якісь списки. А орган влади повинен діяти конкретно! Спочатку міським чиновникам потрібно було такі чорні списки занести в прокуратуру, у поліцію, а тоді говорити про конкретні адреси порушників. Це форма роботи невладних інституцій. Влада мала би діяти в іншому форматі. Нехай тоді візьмуть усі звернення львів’ян за попередні роки про незаконні забудови, руйнування пам’яток, ініціативи колишніх головних архітекторів міста, які призвели до руйнування пам’яток і проаналізують та оголосять перелік адрес. У цьому напрямку мали би бути інспектори, які ведуть нагляд за збереженням культурної спадщини в місті. Вони б обліковували всі ці об’єкти, де проводять роботи згідно законодавства чи ні. Якщо ведуться роботи без погодження, то є процедура, як реагувати: не в список заносити порушників, а звертатись із заявою у відповідні правоохоронні інституції: ДАБІ, прокуратуру, поліцію. У міській раді використовують інструменти, які не притаманні органам влади. Коли кажуть, що безсилі чи не мають важелі впливу на руйнівників пам’яток архітектури, то можна пригадати, що донедавна у Верховні Раді були депутати від політсили, яку очолював міський голова. Тепер маємо у владі Ірину Подоляк – заступницю міністра культури України. Використовуйте ці важелі, змінюйте доповнення до законодавства, до підзаконних актів. Напевно, жорстко скажу, але цей так званий чорний список мала б очолити та інституція, яка про нього говорить. Бо багаторічні звернення до місцевих органів влади з проханням зупинити руйнування пам’яток не мали належного відгуку. Це передувало цілому поколінню порушників, які бачать, що руйнувати пам’ятки у місті можна, їм за це нічого не буде. Наприклад, коли я ще на початку двотисячних звертався в міську раду, щоб зупинити заміну дерев’яних вікон на пластикові, то мене тоді не чули. На порушення треба миттєво реагувати. Тепер борються з пластиковими вікнами на будинках, що мають цінність, але результату небагато.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.9734 / 4.18MB / SQL:{query_count}