“У Волосянці у 2021-ому запрацює конгрес-центр”

Галина Литвин, виконавча директорка Асоціації “Єврорегіон Карпати – Україна”, – про амбітні проєкти, доступність, туризм та автентику

Вона дуже любить гори, наші українські гори. Вона любить те, що робить, і робить якісно те, що любить. І вже 12 років поспіль спільно з командою робить все задля розвитку Карпат (мовиться про реалізацію різноманітних проєктів). Це щоденна кропітка командна праця, аби в наших Українських Карпатах був поступ, зокрема й інфраструктурний.
“Успіх буде, коли ти любиш те, що робиш. Важливо постійно вчитися, вчитися новому, зокрема і за кордоном. Також певна, що сила успіху у силі людей. Успіх справи або проєкту буде тоді, коли ідея має однодумців, її підтримують, – певна виконавча директорка Асоціації “Єврорегіон Карпати – Україна” Галина Литвин. – На регіональному рівні ми є єдиною Асоціацією, яка творить дієвий механізм комунікації органів місцевого самоврядування між собою. Мовиться про чотири області: Львівську, Івано-Франківську, Закарпатську і Чернівецьку”.
На її думку, рушієм та імпульсом розвитку Львівщини є оздоровчий туризм на гірських територіях, зокрема у Східниці, Моршині та Трускавці. «Фішкою Івано-Фраківщини є автентика і ремесла, які збереглися, як-от гончарство. Сильною стороною Буковини є обрядовість, яка збереглася завдяки мультинаціональності. Закарпаття славиться кулінарним туризмом. Це потенціал чотирьох областей, на якому можна базувати подальший розвиток туризму в Карпатах. А ще всіх нас об’єднують дерев’яні церкви, які потрібно берегти і робити їм промоцію», – каже співрозмовниця.
– Скільки років вже працює Асоціація «Єврорегіон Карпати – Україна» і що для тебе означає ця структура, в яку ти вкладаєш багато праці? Це робота, яку ти любиш?
– Так, це таке плекане друге дитя, якому вже дванадцять років. Перше – це, звісно, син, якому вже п’ятнадцять. Асоціація «Єврорегіон Карпати – Україна» розпочала свою роботу в 2007 році як перша в Україні ініціатива створення єврорегіону «знизу». До того часу були єврорегіони, які функціонували як комунальні заклади. Скажімо, як «Єврорегіон-Буг» та інші. Чим ми унікальні? Голови гірських районних рад ініціювали створення структури, яка би мала просувати співробітництво у Карпатах і об’єднала зусилля карпатських територій для формування на регіональному, а в перспективі на національному рівні політики розвитку цього регіону. Тішимося, що нам вдалося налагодити співпрацю з колегами із Польщі – Асоціацією «Єврорегіон Карпати – Польща».
На початку було дев’ять райрад із трьох областей (Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської). Нині ж це понад 70 самоврядних органів із чотирьох областей (додалася ще Чернівецька область). У складі «Єврорегіон Карпати – Україна» й обласні ради. Першою вступила Львівська. Згодом Івано-Франківська, опісля – Закарпатська та Чернівецька облради.
На регіональному рівні ми є єдиною Асоціацією, яка творить дієвий механізм комунікації органів місцевого самоврядування між собою. Представники райрад, познайомившись між собою у межах Асоціації «Єврорегіон Карпати – Україна», реалізують власні ініціативи. Скажімо, Радехівська райрада (Львівська область) і Вижницька райрада (Чернівецька область) проводили спільні фестивалі.
Зі 2016 року, коли в Україні розпочалися активні процеси децентралізації, у нашу Асоціацію почали вступати й об’єднані територіальні громади (ОТГ). Запрацювала нова фінансова перспектива Європейського Союзу, і з’явилися ресурси на транскордонні проєкти. Йдеться про співфінансування тих чи інших проєктів.
Також перевагою було й те, що багато вихідців із Карпатського регіону працювали в центральних органах влади у столиці, вони чітко розуміли всю проблематику Карпат: Андрій Парубій, Іванна Климпуш-Цинцадзе і Степан Кубів.
Завдяки голові Львівської облради Олександру Ганущину з’являється ініціатива щодо створення державної програми розвитку Карпат. Натомість у нас із 2018-го є власна програма підтримки малих карпатських громад, яка фінансується коштом обласних бюджетів і коштом бізнесу. Все це, до речі, напрацювання двох великих форумів у Трускавці та Плав’є. Ми ж, Асоціація «Єврорегіон Карпати – Україна», оголошуємо конкурси, відбираємо кращі проєкти та їх фінансуємо. Отже, сьогодні нам просто йди до уряду і казати, що державна програма має мати фінансову підтримку, адже на місцях у межах обмежених бюджетів ми спроможні це робити, тому держава у межах свого бюджету також може.
– Програму розвитку гірських територій Українських Карпат ухвалено вже при президентові Зеленському?
– Так. Програму розробляло ще Міністерство регіонального розвитку за каденції президента Порошенка. Вперше президент України підписує указ про розвиток гірських територій Українських Карпат. Чому важливим є цей указ? Бо набагато легше лобіювати рядок у держбюджеті, якщо є державна програма, ніж говорити «дайте гроші», якщо немає жодного документу. Добре, що нарешті в Україні є державна програма розвитку гірських територій Карпат, ініціатива ухвалення якої є зі Львівщини.
Така програма дуже на часі, адже є чимало проблем у Карпатах, які потрібно вирішувати комплексно і системно. Це і транскордонні ріки, і кордон із Євросоюзом, і доступність, і екологічні питання. Це також і розвиток бізнесу на гірських територіях.
– Галино, за твоїми плечима дванадцять років кропіткої праці в Асоціації «Єврорегіон Карпати – Україна». Із кожним проєктом у тебе горять очі, є нові ідеї та напрацювання. Такого трудоголіка задля розвитку Карпат ще варто пошукати…
– Я просто люблю те, що роблю. Я вірю в те, що роблю. Певна: найкраще людині вдається те, що любиш. Тішуся, що Асоціація «Єврорегіон Карпати – Україна» – це улюблена справа. Тішуся, що з маленької локальної організації ми доросли до структури, яка має вплив на формування державної політики зокрема. Дванадцять років праці минули недарма. Дякую команді за всі спільні та якісні напрацювання задля розвитку Карпат.
Специфіка нашої організації у тому, що ми об’єднуємо органи місцевого самоврядування, а вони представлені головами, які є представниками різних політичних середовищ. На локальному рівні питання розвитку територій Карпат є важливим для представника будь-якої політичної сили. І власне тут потрібно знаходити ті точки дотику, які не будуть суперечливими, і тоді це працює.
Наша сила як команди є у силі мереж співпраці, які нам вдалося сформувати. Це не лише мережа голів міських чи районних рад, ми також долучаємо експертів, місцевих лідерів, галузевих представників. Комунікуючи один із одним, маємо чітку інформацію про ті чи інші потреби. Кожна ініціатива, кожна програма, кожен проєкт мусять відповідати потребам на місцях.

– Якими є напрямки Асоціації сьогодні?
– Асоціація спрямовує свою діяльність в чотирьох основних напрямках. Перший – сприяння транскордонній співпраці наших членів із органами місцевого самоврядування сусідньої Польщі.
Другий – міжрегіональна співпраця. Для нас важливо зміцнювати взаємозв’язки і в межах чотирьох карпатських областей, які ми об’єднуємо, і з іншими українськими областями, зокрема зі східними регіонами, задля посилення взаємодії та подолання стереотипів.
Третій наш напрямок – підтримка розвитку громад. Ми багато працюємо в контексті посилення спроможності місцевих рад, зокрема об’єднаних територіальних громад щодо залучення позабюджетних коштів на вирішення проблем, пов’язаних із розвитком Карпат.
Четвертий напрямок – це промоція спільного потенціалу і спільної спадщини, зокрема природної та історико-культурної.
– Окресли, будь ласка, які проблеми зараз є в Карпатах, над вирішенням яких працює Асоціація «Єврорегіон Карпати – Україна»?
– Перше – це доступність до Карпат і в межах Карпат. З одного боку, говоримо про доїзд до Карпат. З другого боку, мовиться про доступність людей у самих Карпатах. Якщо житель Ужгорода їде до Чернівців сім годин, то це не дуже добре. Йдеться і про сполучення Карпат у межах Європейського Союзу, зокрема з польською гірською частиною, словацькою та угорською. Тішимося, що ми були залучені у процес лобіювання проєкту зі запуску потяга Київ – Перемишль. Наша Асоціація була організатором спільних засідань комітетів транспорту України та Польщі. І українці, і поляки тепер їздять цим потягом та задоволені, що є таке сполучення між державами.
Тішимося, що у 2010 році ми організовували Європейські Дні Добросусідства на місці будівництва пункту пропуску «Нижанковичі – Мальховіце» і маємо нарешті новину, що уряд Польщі виділив кошти на побудову такого пункту пропуску. Натомість наша Асоціація є партнером проєкту, в межах якого буде збудовано дорогу до цього пункту пропуску з українського боку. Звісно, де 2010 рік і де 2020-ий, але якщо би ми цього не розпочали тоді, то в 2020-ому нічого би не було. Все це постійна кропітка праця.
Торік ми почали активно лобіювати відкриття пункту пропуску у Турківському районі Львівської області. Якщо там буде пункт пропуску, то жителі Турківщини і Сколівщини матимуть можливість швидше потрапити за кордон, а не об’їжджати довгими дорогами. Це також скорочує час доїзду до туристичного регіону. Звісно, вже завтра пункт пропуску не відкриють, але про це потрібно говорити і лобіювати це питання.
Опісля доступності питання №2 – екологія в Карпатах. Тут два напрямки. Перший – забезпечення належних умов для жителів прикордоння. Мовиться про будівництво очисних споруд, каналізування.
Другий – потрібно думати про те, якого туриста ми хочемо. Туриста, який їздить в гори і залишає сміття, чи туриста, який розуміє, що у довкіллі потрібно поводитися правильно. Звісно, нам потрібно другого туриста, який свідомий і знає, що таке збереження екології в Карпатах. Аби такий турист їхав, то пам’ятки природи мають бути на топ-рівні. Все є взаємопов’язаним. На території Українських Карпат є чимало національних парків. Питання: чи є там достатня туристична інфраструктура? Ще ні.
Ми розпочали з «Розточчя», що у Яворівському районі Львівщини. Мовиться про проєкт «Ровелове Розточчя», у межах якого створюється інфраструктура для туриста, який розуміє, чого він їде на відпочинок у національний парк. Також стартуємо з новим проєктом спільно з НПП «Сколівські Бескиди», який передбачає створення для туристів інформаційно-туристичного пункту. Окрім цього, працюватимемо з іншими національними парками Карпат щодо напрацювання концепції, як їм розвивати активний туризм.
Опісля теми про доступність і екологію варто закцентувати і питання №3 – власне розвиток туризму у Карпатах. Туристу потрібно продавати якісний туристичний продукт, у цьому напрямку треба докласти ще багато зусиль. Варто ухвалити рішення про створення єдиного туристичного бренду «Карпати» і спільно його просувати усім чотирьом областям. Потрібно працювати над маркетинговою стратегією бренду «Карпати».
У нас є хороший проєкт «Світ Карпатських розет – заходи зі збереження унікальності культури Карпат». Мовиться про Центри карпатської культури у Тустані, Колочаві і Косові у трьох областях відповідно. Маємо амбіцію завершити проєкт до кінця вересня 2020 року. Тішимось, що Центр карпатської культури в Косові отримав дофінансування з державного бюджету. Зреалізувавши проєкт, є добрі шанси показувати вже новим представникам органів місцевого самоврядування (а 2020-ий – це рік місцевих виборів), що таке взаємодія і співпраця в Карпатах, відтак продовжувати наступні проєкти.
– Як би ти, як людина, яка відпочиває в Карпатах, хотіла, аби Українські Карпати змінилися і дедалі більше туристів їхали в ці мальовничі природні перлини?
– Насамперед я би хотіла, аби в Карпатах не було сміття. А ще я би хотіла якомога більше автентики. Я не купую в Карпатах магнітиків. Так би хотілося, аби їх виготовляли в Карпатах, а не в Китаї, а, скажімо, в Яремчі. Там ринок також заполонили китайські вишиванки. Куди ж це годиться! Чому так? Бо українські дорожчі. А не кожен турист може дозволити придбати собі таку вишиванку, от і є китайські. Також хотіла б у Карпатах їсти традиційну карпатську кухню, а не салат «Цезар». Мала би бути їжа здорова і приготована із локальних продуктів. На Львівщині респект кластеру «Горбогори», які промують локальні продукти і страви з них. Тому й у Карпатах хочеш сиру локального, а не привезеного з Чернігівської області. І ця їжа має відповідати запитам різних категорій мандрівників. Звісно, акцент про автентику мають розуміти власники готелів і ресторанів. Буде автентика – турист приїздитиме ще і ще. Це є вкрай важливо для Карпат.
– Хто би мав якнайбільше бути зацікавлений у цьому? Певна, що місцеві громади.
– Саме так. Це праця громад на місцях. Ми як Асоціація «Єврорегіон Карпати – Україна» доносимо лідерам місцевих громад ті чи інші важливі меседжі. Також допомагаємо формувати стратегічні бачення, допомагаємо з пошуком експертів.

– Скажи, будь ласка, що у стратегічних планах Асоціації на 2020 рік?
– Перше – донесення до тих, хто ухвалює рішення на національному рівні, що за ідеями мають йти ресурси. Друге – робота з європейською комісією, яка зараз формує свій бюджет із 2021 року. Якщо зараз не заскочимо на останню підніжку останнього вагону останнього потягу у формуванні європейського бюджету, то знову будемо «бідними родичами». Якщо ми самі не будемо говорити про потребу фінансування тих чи інших проєктів, то за нас це ніхто не зробить. В Європі є дискусія, чи має бути окрема політика підтримки Карпат. Для прикладу, є політика підтримки Альп, є політика підтримки Дунайського регіону. Наше завдання – доносити державним мужам, що вони мусять ставити це питання в Євросоюзі. Наше завдання як Асоціації – комунікувати з нашими членами, насамперед із головами обласних рад, головами районних рад, які мають політичний мандат їздити в Київ у міністерства. Ми торік сформували безліч звернень до усіх інституцій, ми активно працюємо з нашими польським партнерами. Зокрема, є добрі контакти з Підкарпатським воєводством, яке промує цю ідею.
– На якому етапі зараз перебуває проєкт «Ровелове Розточчя»?
– Проєкт «Ровелове Розточчя – разом попри кордони» передбачає будівництво Центру екологічної освіти у Верещиці, ознакування 110 кілометрів велосипедного маршруту та будівництво об’єктів туристичної інфраструктури вздовж маршруту. Проєкт спрямований одночасно і на розвиток туристичного потенціалу територій, на яких працюємо. Із 14 запланованих станцій обслуговування велосипедів збудовано вже 12. Плануємо у травні 2020 року великий велопробіг, зокрема зі запрошенням журналістів. Це проєкт, який маємо можливість реалізовувати коштом Євросоюзу в межах Програми транскордонного співробітництва «Польща-Білорусь-Україна 2014-2020». Маємо ще завершити ознакування всіх туристичних атракцій по всьому маршруту.
– А що з реалізацією проєкту у Підкамені?
– Він успішно реалізовується. Це проєкт «Транскордонний паломницький маршрут як інструмент промоції спільної історико-культурної спадщини в українсько-польському прикордонні», яким передбачено створення та промоція транскордонного паломницького маршруту, здійснюється реставрація вежі монастирського комплексу в Підкамені, що на Бродівщині. У жовтні 2020 року завершимо реалізацію цього проєкту – мовиться про створення туристично-інформаційного центру у відреставрованій вежі монастиря. Тривають роботи з благоустрою монастиря.

– Асоціація «Єврорегіон Карпати – Україна» робить акцент і на безпеку в Карпатах. Нещодавно у Плав’є було презентовано роботу нової машини, придбаної для рятувальників. Розкажи докладніше про це.
– Безпека у Карпатах – один із наших пріоритетів. Ми реалізовуємо проєкт «Спільний захист людей та навколишнього середовища шляхом створення українсько-польської системи попередження та реагування на катастрофи в Карпатському Єврорегіоні». Завдяки проєкту поповнюються автопарки трьох обласних управлінь ДСНС України, буде збудовано тренувальний центр у Перемишлі, будуть проводитися спільні навчання для персоналу пожежно-рятувальних частин карпатських областей. Це проєкт реалізовуємо в межах Програми транскордонного співробітництва «Польща-Білорусь-Україна 2014-2020».
Було придбано пожежний автомобіль, місцем дислокації якого тепер є частина рятувальників у Бориславі. Загалом йдеться про придбання тринадцяти транспортних засобів для трьох областей. Вже придбано по пожежному автомобілю для Борислава (Львівщина) та Закарпаття, мікроавтобуси для рятувальників трьох областей. Цей проєкт я би назвала гордістю-2019 для нашої Асоціації. Вперше чотири служби (Львівщини, Закарпаття, Івано-Франківщини та Польщі) мають щось одне спільне, об’єднане ідеєю Карпат. І важливою тут буде комунікація між службами.
– У 2018-ому під час Форуму місцевого розвитку у Трускавці ти розповідала «Львівській Пошті» про плани щодо будівництва конференційної інфраструктури – карпатського конгрес-центру у Волосянці. На якому етапі ця амбітна мета?
– Асоціація «Єврорегіон Карпати – Україна» завдяки ініціативі областей виграла проєкт, який передбачає будівництво конгрес-центру у Волосянці Сколівського району. Ми будемо будувати. У планах зробити Карпатський економічний форум – це ще один крок до нашої амбітної мети, аби ми стали топовим майданчиком для обговорення питань та проблем Карпат не лише в Західній Україні, але й Центрально-Східній Європі.
Вже розроблено проєктно-кошторисну документацію. Придбано земельну ділянку. Це цікавий і амбітний проєкт, який реалізуємо на Сколівщині. Ми навіть у Львові не маємо конгрес-центру, а у Сколівському районі будемо мати. До слова, у сусідній Польщі у кожному воєводстві є такі центри і відповідна інфраструктура. У наших планах – розмістити 250 людей у великому залі. Також ще будуть менші зали. Чиїм коштом проєкт? Коштом секторальної підтримки регіонального розвитку, коштом бізнесу. Певна: такий конгрес-центр збудуємо, і це наша амбітна мета! Стартуємо з оголошення тендеру щодо будівництва такого об’єкту. Зреалізувавши проєкт, матимемо велику перевагу для Львівщини, адже там можна буде проводити не лише форуми, але й різноманітні конференції та заходи. Якщо в Трускавці є готелі та зали для конференцій, то в Карпатах бракує такого конгрес-центру. Тому й виникла така ідея. Реалізувати цей амбітний проєкт можна буде у 2021 році.
Розмовляла Ірина Цицак
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6857 / 4.28MB / SQL:{query_count}