Люди і події 2019. Вибір “Пошти”

Якість в освіті

Щоб зрозуміти, як вчитися за новою системою НУШ, які можливості чи труднощі виникали в учнів і вчителів, ми обійшли школи майже в кожному районі Львова, проінспектували їх, аби подати у спецтемі “Пошти”. У 2019 році “перевірку” пройшла школа “Джерельце”, що у Франківському районі, де вчаться без дзвінків і букварів. З’ясували, що у школі №4, що у Галицькому районі, вже не перший рік працюють за методикою “Лицем до дитини”, а у школі №53, що у Шевченківському районі міста, англійську викладають за кембриджськими підручниками. У Сихівському районі, у ліцеї “Інтелект”, вчать дітей аж за двома програмами – НУШ та “Інтелект України”. Варта уваги й школа №23, що у Шевченківському районі. Тут давно немає лінійок, батьківських зборів, натомість щодня прищеплюють любов до природи. У школі “Лідер”, що у Личаківському районі, з кожного учня формують здорову, творчу, інтелектуально розвинену особистість, яка шанує звичаї, традиції та обряди.
Фото: Олег Огородник

Мама року 

Оля Матвіїшин – мама-художниця, яка щодня невтомно бореться за життя своєї донечки своєю творчістю. У рік і три місяці маленькій Софійці Курдині поставили точний діагноз – спінальна м’язова атрофія (СМА) другого типу, генетичну хворобу Вердніга-Гоффмана. Лікарі не давали жодних позитивних прогнозів для маленької Софії Курдини і навіть казали батькам відмовитись від дитини…
Та любляча та сильна мама Оля не опустила рук і своєю творчістю (святковим декором і смаколиками) почала заробляти кошти на спецхарчування, реабілітацію та оздоровлення Софійки, адже на підтримку здоров’я дівчинки щомісяця потрібні немалі кошти – 15 тис. грн. Також Оля робить все, щоб в Україні зареєстрували ліки від СМА, щоб її донька змогла жити, як інші дітки.
Любов, віра і зусилля матері дають свої результати. Софійці вже 4 рочки, попри діагноз вона росте й розвивається. Софійка мріє бавитися з однолітками, бігати з мамою на прогулянки і щоб вночі не боліли кісточки. А понад усе дівчинка хоче “топати ніжками”.
Фото: фейсбук-сторінка Ольги Матвіїшин

Нескорені року 

17 жовтня у Києві обрали склад національної збірної, яка представлятиме Україну на Invictus Games в Гаазі (Нідерланди) у травні 2020-го. Відбіркова комісія оголосила імена 20 військовослужбовців та ветеранів. На “Ігри Нескорених” поїдуть четверо учасників із Львівщини – це бійці Нацгвардії Дмитро Афанасьєв (стрільба з лука та пауерліфтинг) та Ігор Галушка (веслування на тренажерах та плавання), а також військові ЗСУ Сергій Калитюк (стрільба з лука та велоспорт) і Віктор Легкодух (веслування на тренажерах та велоспорт). У вересні в столиці на Національних змаганнях зібралися 218 бійців. Львівщина зі сильною командою (43 учасники) виступила добре! Мета змагань – створювати нові можливості для поранених і травмованих українських бійців, підтримуючи їх на шляху до фізичного відновлення, психологічної реабілітації та соціальної інтеграції. Збірна 2020-го – вже третя з моменту першого виступу України на “Іграх Нескорених” – 2017 у Торонто.
Фото: Invictus Games

Бджілки року

Вони люблять те, що роблять. Вони знайшли справу, яка їм до душі. Ризикнули – і їм вдалося. Ініціативні, креативні, позитивні та працьовиті – це герої нашої нової рубрики-мотивації “Власна справа”. Інна Потинська створює сумки зі шкіри Potynska, Ірця Птаха виготовляє красиві прикраси Gamine Birdie, Марія Шептицька творить квіткові листівки Floriya, Ігор Крисюк займається виготовленням магнітів, Оксана Щур робить гарні фотозони для дитячих свят, Володимир Борис вирощує лохину. Знане подружжя Владик – Зоряна і Василь – обожнює фотографію, до них черги на фотосесії, а в подружжя Галини та Андрія Маланчаків є власна козяча ферма – сімейне господарство Cozy farm. Власну справу любить і знана у Львові солодка фея та волонтерка Оля Тесляк, яка випікає смачні торти і тістечка, та журналістка “Львівської Пошти” Тетяна Оліярчик (Сало), яка створює затишний декор до новорічно-різдвяних свят.
Фото: архів “Пошти”

Радість року

У травні у Львові у Парку ім. І. Франка в імпровізованому мінімістечку відбулося найочікуваніше і наймасштабніше дитяче свято року “Місто професій”. Це соціальний профорієнтаційний проєкт, мета якого дати можливість дітям спробувати себе у різних професіях, подивитися і вирішити, ким стати в дорослому житті. Організатори залучають до участі в ньому представників різних професій, як-от рятувальник, кінолог, лікар, журналіст, будівельник. Традиційно чи не найцікавішою для дітей була професія рятувальника. Загалом тут були представлені понад 160 спеціальностей. На свято завітало понад 9 тисяч дітей. Це був шостий сезон “Міста професій” у Львові. Засновницею проєкту є Тетяна Люлька. Такі ж заходи відбувалися у різних містах України. Мета організаторів – держава щасливих та свідомих особистостей, які роблять свій внесок у розвиток країни, сумлінно й охоче займаючись улюбленою справою.
Фото: ГУ ДСНС України у Львівській області

Мандрівка року

У 2019-ому завдяки Дому Франка Іван Якович підкорив Європу. Найновіший проєкт музею – виставка-лабіринт Franko from A to Z – підтриманий Українським культурним фондом, показали в Угорщині, Австрії, Хорватії та Словенії. Створена за книгою “Франко від А до Я” за принципом абетки, ця виставка розповідає про Івана Франка, Україну, Львів. Це лабіринт подій, шляхів, емоцій, знайомств, у якому 26 літер англійської абетки і 100 цікавих фактів про Франка. Об’єкт розміром 12,5 м на 6,5 м, площа – 66 кв. м. Виставка уже “подолала” понад 3000 кілометрів, її побачили та полюбили майже 10 000 відвідувачів, серед яких відомий австрійський письменник, журналіст і перекладач Мартін Поллак. Для проєкту також створили сайт fromatoz.dimfranka.lviv.ua, де розміщено інформацію та візуальний контент виставки. На початку 2020-ого Franko from A to Z продемонструють у Львові, найімовірніше, в дворику ратуші. Згодом виставка-лабіринт “помандрує” Україною.
Фото: Олег Огородник

Перемога року

Беззаперечним здобутком і для країни, і для нас стала перемога нашої хорошої подруги – львівської співачки Оксани Мухи в шоу “Голос країни”. Важливо, що українська пісня у її виконанні перемогла у день непростих президентських виборів. Оксана Муха підкорила тренерів з першої ж ноти – “Де ти тепер” із репертуару Квітки Цісик на сліпих прослуховуваннях змусила просльозитися навіть суддів. Свою участь у розважальному шоу співачка аргументувала так: “Прагну привезти на схід чудову українську пісню. А через “Голос країни” люди можуть про мене дізнатися і сприйняти”. Зірковий тренер Дан Балан дозволяв Оксані обирати ті пісні, які вона вважала за потрібне показати. Саме завдяки цій співпраці виконавиця змогла розкрити свій талант сповна: “З Даном я відчула якийсь дивний зв’язок. Ми з ним порозумілись!”. А почути унікальну Оксану Муху у нашому місті можна буде вже 13 січня у театрі ім. М. Заньковецької, де вона дасть два концерти із новою програмою “Тиха ніч”.
Фото: Вікторія Істоміна

Концерт року 

17 серпня – у день народження Кузьми Скрябіна (цього дня йому виповнився б 51 рік) – у ботанічному саду на вул. Черемшини, 44 відбувся масштабний концерт «Шампанські очі». Прекрасну локацію Львова вибрали для атмосферного звучання естрадно-симфонічної версії хітів Андрія Кузьменка у виконанні оркестру під керівництвом диригента Миколи Лисенка. Концерт зібрав понад тисячу глядачів – рідних і друзів співака, палких шанувальників. Були кеди і авто ГАЗ-М20 «Победа» у фотозоні. Кузьма був і є культовою особистістю, чия творчість надихає, а вчинки є прикладом для інших. «Шампанські очі» – це шана його таланту і нагода перенестися у світ творчості Андрія, яку цінують і люблять. Кошти від продажу квитків скерували у Благодійний фонд імені Кузьми Скрябіна. Світлий, яскравий і феєричний захід організували управління туризму та курортів Львівської ОДА спільно з компанією FRESHPR за партнерської підтримки Маркіяна Мальського, моршинського заводу мінеральних вод «Оскар», туристичного оператора «Примавера Люкс», холдингу емоцій «!FEST», компанії «Regno», Благодійної організації Скрябіна.
Фото: freshpr.ua

Амбітний проєкт 

З осені 2019-го молодий екоактивіст Ростислав Косюра разом із командою розвиває у Львові екологічно-соціальний проєкт “Тарілка”. Чоловік упродовж 23 років жив і працював за кордоном, повернувся з Німеччини до рідного Львова і запроваджує європейський досвід поводження з невикористаними харчами. “Тарілка” має дві основні мети: довести людям, які опинилися у скрутному життєвому становищі, що вони не самі, довести українцям, на прикладі львів’ян, що стати екологічно свідомішими просто. Мета актуальна, амбітна і надважлива. У День Гідності та Свободи ГО “Тарілка” отримала своє перше приміщення на вул. Кульпарківська, 158. Отримання приміщення – це точка відліку, з якої почнеться діяльність першого екологічного-продовольчого банку в Україні. “Тарілка” сподівається, що цей прецедент зрезонує на ситуацію з банками їжі в Україні загалом.
Фото: ГО “Тарілка”

Культура в дії

У 2019-ому ми здійснили цикл публікацій “Взяли і зробили” про заклади культури, які торік отримали нове життя завдяки новим керівникам. На культурній мапі Львова ожили одразу декілька нових локацій: Меморіальний музей “Територія терору” завдяки Ользі Гончар, Органний зал завдяки Івану Остаповичу і Тарасові Демку, Lviv Dovzhenko Centre завдяки Марті Іванишин та Палац ім. Г. Хоткевича спочатку завдяки Оксані Гузь, а тепер вже й Олександрі Онишкевич. Усі ці люди дали відповідь “Львівській Пошті” на однакові запитання про кращі проєкти, плани, проблеми, співпрацю з іншими інституціями, те, на кого рівняються і чого бракує. Впродовж року ми  перевіряли, як все сказане втілюється у життя, тож особливо тішить, що у 2019-ому плани та обіцянки не просто виконали, а навіть перевершили. Та на цьому ми не зупиняємось. У планах на 2020-ий, окрім новин від наших вищеперерахованих друзів, такі ж розповіді про інші установи, які творять культуру в дії у Львові.
Фото: Олег Огородник

Прем’єри року

Однією із найважливіших прем’єр року, обов’язкових для перегляду, став історичний трилер Аґнєшки Голланд “Ціна правди” про репортера Ґарета Джонса, який першим розповів світові про Голодомор в Україні.  Історична драма “Захар Беркут” Ахтема Сеітаблаєва і Джона Вінна здивувала масовими сценами, голлівудською картинкою і екстермінатором Робертом Патріком, який у нас став мольфаром. Патріотичні “Крути 1918” Олексія Шапарєва розповіли реальну історію бою на однойменній залізничній станції, де гімназисти та студенти виборювали свободу України. Світ побачили “Заборонений” Романа Бровка про Василя Стуса і “Чорний ворон” за романом Василя Шкляра. А були ж іще чоловіча драма “Додому” Нарімана Алієва, документальний і музичний “Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго” Надії Парфан, кіно про старіння “Історія зимового саду” Семена Мозгового, трагікомедія Антоніо Лукіча “Мої думки тихі”, “Атлантида” Валентина Васяновича, документальний “Тато – мамин брат” Вадима Ількова.

Підтримка року

У Львові у вересні відкрили перший в Україні жіночий ветеранський хаб – простір Re:hub. Його облаштували в одній із кімнат реабілітаційного центру “Фенікс”, що на території Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні (вул. Кульпарківська, 95). Власними силами волонтерки, які є учасницями проєкту “Ангели надії”, зробили ремонт і умеблювали кімнату. “Re:hub – це простір для фізичної та психологічної реабілітації ветеранок”, – каже волонтерка, керівниця Re:hub Марія Петришин. Це місце, де почують і допоможуть жінкам. До Львова у хаб за допомогою звертаються і дівчата з Києва та Дніпра. У Re:hub приділяють увагу здоров’ю ветеранок, зокрема гінекологічним проблемам, питанням репродуктивного здоров’я. Роблять акцент на якісне лікування, скеровують до вузькопрофільних спеціалістів. Важливою є і психологічна допомога жінкам. Згодом планують надавати й юридичну допомогу, тут проводитимуть тематичні тренінги, як-от з бізнесу, організовуватимуть майстер-класи.
Фото: архів
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.4728 / 4.22MB / SQL:{query_count}