Життя в стилі еко – це легко і доступно!

Екоактивісти зі Львова розповіли, як можемо дбати про довкілля в щоденних справах і побуті та жити в стилі eко, відмовившись від пластику та заощаджуючи ресурси

Життя в стилі eко сьогодні стає досить модним, проте увага до екології важлива завжди. Робити своє життя екологічнішим потрібно перш за все тому, що воно зберігає наше довкілля. Сьогодні маємо чимало варіантів допомоги планеті, зокрема, це сортування відходів, відмова від пластику та розумне споживання різноманітних ресурсів. Життя в стилі eко є доступним кожному. Потрібно лише замислитись над нашими щоденними діями і побутовим використанням різних речей, які згодом стають сміттям. А вже після цього шукати доступні методи, щоб запобігати засміченню землі та нераціональному використанню ресурсів.
Кажуть, що одна людина нічого не змінить і її дії не будуть помітними для екології, проте це не зовсім так. А все тому, що сьогодні майбутнє планети, якість води, повітря і ґрунту турбують не одну людину, а весь цивілізований світ. Ми ж можемо доєднатися до доброї справи і це не коштуватиме нам великих грошей чи зусиль.
“Львівська Пошта” поспілкувалась з екоактивістами і дізналась, які корисні екологічні звички можемо розвивати, щоб не засмічувати планету.

Багаторазове використання зменшує кількість сміття

Останніми роками все більшої популярності в Україні набирають предмети побуту багаторазового використання. Хоча й не масово, проте вже значно частіше люди носять зі собою до супермаркетів чи на ринки екоторби і відмовляються від поліетилену. Екологічні ініціативи поширюють все більше інформації про те, чим саме можна замінити пластик у щоденному житті. А все тому, що зараз планета особливо потребує нашого уважного ставлення до екології.
Діана Попфалуші, комунікаторка громадської організації Zero Waste Lviv запевняє, що життя в стилі еко не лише корисне для довкілля, а й дозволяє економити. З її слів, першим кроком до зменшення кількості відходів, є придбання й користування екоторбами різних розмірів, багаторазовими пляшками, горнятками і губками для миття посуду. Також співрозмовниця радить відмовлятися від одноразового пластику і особливо його багаторазового використання, адже воно є небезпечним для нашого здоров’я!
“Хочу зазначити, що багаторазове використання – це економія. До прикладу, наповнювати багаторазову пляшку водою з автомата в 10 разів дешевше, ніж регулярно купувати воду в ПЕТ-пляшці в магазині. Багаторазові горнята просто необхідні людям, які часто купують каву чи інші гарячі напої в кав’ярнях, адже таким чином ви не використовуєте пластикових кришечок, трубочок і паперових горнят, у яких є поліетилен. До того ж, у багатьох закладах за те, що ви попросите каву в своє горнятко, дають знижку. За моїми підрахунками, людині, яка п’є каву щодня, багаторазове горнятко окупиться за пів року, а далі горнятко допомагає економити”, – зазначає співрозмовниця.
Діана Попфалуші зазначає, що вже скоро обіг пластикових пакетів в Україні має значно зменшитися і це дуже добре, бо переробляти ці пакети важко та й взагалі їх нема у що переробляти. Вони не є ресурсоцінними. Замінити пластикові пакети екоактивістка радить тканинними торбами і маленькими торбинками для круп, овочів, горіхів тощо. З її слів, вони також окупляться за певний час, а згодом заощаджуватимуть ваші гроші.
Замінити пластик у побуті допоможуть і натуральні губки для миття посуду. Їх можна купити за різними цінами і служитимуть вони довше, ніж пластикові. З досвіду Діани Попфалуші натуральні губки є економнішими, ефективнішими і їх можна переробляти як органіку.
“Кількість сміття може зменшувати кожен із нас, і це не так вже й складно робити. Те, що сміття везуть кудись, не означає, що його більше нема. Воно все ще залишається у природі, гниє і виділяє шкідливі речовини. Ці речовини впливають на наше повітря, ґрунт, воду і клімат загалом. Потім ми їмо овочі та фрукти, які вирощують на отруєному ґрунті, рибу, яку ловлять з отруєних річок. Коли ми більше задумуємось про кількість сміття і робимо щось для того, аби мінімізувати відходи, то забезпечуємо життя майбутнім поколінням”, – підсумовує співрозмовниця.

Заощаджувати ресурси може кожен

Микола Рябика, еколог і керівник екологічної громадської організації “Плато”, розповів “Львівській Пошті”, що головною екологічною звичкою сьогодні є свідомість людей щодо стану екології і розуміння того, як сильно ми впливаємо на довкілля своєю щоденною діяльністю.
“Коли людина задумується над всіма процесами, які вона необдумано робить щодня, то може помітити, що багато цих дій мають негативний вплив на довкілля. І лише замислившись над цим людина може розвивати в собі екозвички. Гадаю, сьогодні кожен може носити з собою багаторазові ємності (торби, торбинки, лотки, пляшки для багаторазового використання). Це дуже важливо, адже в побуті ми використовуємо багато одноразового пластику, який можна легко замінити”, – каже співрозмовник.
Він додає, що варто пам’ятати й про те, скільки ресурсів ми використовуємо щодня, і слідкувати за витратою енергії вдома і на роботі. До слова, еколог радить користуватися доступнішими, швидшими та екологічнішими видами транспорту, як-от велосипеди та громадський транспорт, адже вони також економлять ресурси і не впливають так негативно на клімат, як автомобілі чи автобуси.
Сьогодні зробити своє життя екологічними не складно. Потрібне лише бажання і усвідомлення. Так багаторазові торбинки, пляшки і контейнери можна знайти за доступними цінами у інтернеті чи в магазинах нашого міста. Микола Рябика зазначає, що життя в стилі еко – це не розкіш, а радше навпаки. Він каже: вимикання крана у ванній для того, щоб не використати зайвої води та вимикання світла в кімнаті, в якій нікого немає – це не перевага якогось окремого прошарку населення. Все це доступно для кожного. На його думку, потрібно лише захотіти та наважитися.
“Зараз у світі оголошено надзвичайний кліматичний стан. Клімат – те, від чого фактично залежить життя на Землі, піддається постійному людському впливу. Все через надмірне та часто необдумане використання ресурсів. Як наслідок, знижується якість повітря, водних ресурсів, зміщуються кліматичні пояси, які сприяють зміні побуту мільйонів людей. Цей збій потрібно виправляти, і одна людина не в змозі це зробити. Все залежить від дій і вчинків усіх. Постійних щоденних дій. А всі звички, про які я говорив раніше, лише сприяють зниженню екологічного сліду людини та зменшують навантаження на екосистему планети”, – резюмує еколог.

Не купуйте те, що не з’їсте!

Сьогодні світові екоактивісти сприяють тому, що крига байдужості громадян до негативного впливу відходів на клімат скресає. Але люди все ще викидають дуже багато відходів, які напряму впливають на клімат. Мовиться про органіку, зокрема про харчі, третину яких люди просто викидають, хоча їх можна споживати або компостувати. Про це пише екоініціатива “Тарілка” на своїй сторінці у фейсбуці.
“Аби мінімізувати кількість органічних відходів, не треба купувати забагато продуктів. Складіть напередодні походу в магазин список харчів на тиждень. Це допоможе. Не варто запасатися продуктами на довгий період часу. Ви маєте бути переконані, що ваша сім’я з’їсть ці продукти. До того ж раджу купувати продукти, які мають екологічні упаковку. Не лінуйтесь і погляньте, чи упаковка переробляється”, – зазначив “Львівській Пошті” Ростислав Косюра, засновник і керівник екологічно-соціального проєкту “Тарілка”.
У “Тарілці” людям радять не викидати продукти через їхній зовнішній вигляд. Тобто, щоб потовчені яблука не опинились на звалищі, з них можна спекти шарлотку. У такий спосіб можна робити з багатьма продуктами.
А громадська організація Zero Waste Lviv пише, що згідно з даними дослідження, яке провели компанія Egis та ЛКП “Зелене місто” влітку 2017 року, майже 40% нашого смітника складають органічні відходи, тобто залишки їжі. Врегулювати цю ситуацію пропонують зокрема завдяки обдуманому шопінгу, адже необдумані покупки створюють надлишок продуктів, який, зазвичай, псується і викидається. Щоб цього не ставалося, в організації рекомендуємо складати меню на тиждень або хоча б написати перелік страв, які хочете приготувати.
У супермаркетах та магазинах радять обирати “некрасиві” овочі та фрукти. Чому? Бо їхні смакові якості будуть не гірші, але вони мають більше шансів бути відкиненими іншими покупцями, відтак – більше шансів опинитись у смітнику.
Також потрібно правильно зберігати продукти та надлишки страв. Для того, аби продукти довше не псувалися, їх треба правильно зберігати. Zero Waste Lviv радять не пакувати продукти в поліетиленові пакети і не класти в холодильник, адже так ми тільки вкорочуємо їм життя, створюючи умови для утворення конденсату і гниття (особливо це стосується зелені). А ще задля економії та мінімізації сміття можна оволодіти навичками безвідходного приготування продуктів та страв.
А ще Ростислав Косюра зазначив: важливо, аби магазини і супермаркети відповідальніше ставились до кількості продуктів, які вони замовляють. З його слів, якщо у магазинах є зайві продукти, які не продадуться, бо термін придатності збігає, варто віддавати їх на благодійність. Тоді ще добрими продуктами харчуватимуться нужденні.


Які відходи не можна викидати на смітник?

Сортування сміття – це екозвичка, дуже потрібна нашому суспільству. Проте, сортуючи сміття, щоб викинути його в окремі контейнери, маємо знати: деякі відходи, навіть посортовані, викидати не можна. Тому перед сортуванням потрібно роздільно збирати сміття і тоді визначати, що ж піде на смітник, а що краще здати на переробку. Ecotown.ua пише про низку відходів, які не варто викидати в сміття, адже вони стають небезпечними для довкілля, коли їх захоронюють на полігонах. Що ж саме маємо здавати на переробку?
• Целофанові пакети. Вони становлять неабияку загрозу для всього живого на землі та у воді та вважаються вторинною сировиною. Однак через низьку рентабельність переробки поліетилену низької щільності, з якого зазвичай виготовляється така продукція, більшість муніципальних програм не береться за утилізацію таких відходів. У Львові здати на утилізацію такі пакети можна на вул. Широка, 1-б і на Стрийській, 298.
• Батарейки містять важкі метали, кислоти, луги, які потрапляючи у воду або ґрунт завдають непоправної шкоди навколишньому середовищу. Так, одна пальчикова батарейка забруднює 400 л води, якої вистачить одній людині на 9 місяців, та 20 кв. м ґрунту, на якому, приміром, у лісі може рости 2 дерева, жити два кроти, один їжак і декілька тисяч дощових черв’яків. При цьому свинець, кадмій та ртуть, які містяться у батарейках, викликають важкі захворювання мозку, нервові розлади, провокують рак, погіршують зір, слух, викликають порушення опорно-рухової системи та захворювання дихальних шляхів. 
Розряджені акумуляторні батарейки необхідно викидати у спеціальний контейнер, які сьогодні встановлюють у магазинах побутової хімії. Лужні батарейки краще відправити до найближчого звалища небезпечних побутових відходів.
• Люмінесцентні лампи, зважаючи на вміст у них ртуті, належать до надзвичайно небезпечних відходів. Один грам цієї речовини здатний забруднити понад 3 300 000 м куб. При цьому у кожній лампі міститься приблизно 4 мл ртуті. Потрапляючи в організм людини ця речовина сильно вражає нервову систему, нирки, печінку. 
Відпрацьовані ртутні лампи можна здати за певну плату окремим підприємствам. А більшість світлодіодних лампочок, згідно з інформацією на упаковці, безпечні і піддаються переробці.
• Скляні термометри, які також містять смертельно небезпечну для здоров’я ртуть, приймають за певну плату на утилізацію спеціалізовані підприємства. Примітно, що термометри радянського зразка мають до 500 мл ртуті.
• Невикористані ліки або ліки з вичерпаним терміном, які містять потужні хімікати, можуть забруднити ґрунт, воду та повітря. Утилізацією такого типу сміття займаються певні організації або власне аптеки.
• Побутова електроніка містить небезпечні речовини, серед яких ртуть, свинець, кадмій, вогнестійкі добавки берилію і брому. Переробкою цифрових камер, комп’ютерів, телевізорів, принтерів, iPod-плеєрів, мобільних телефонів та зарядних пристроїв, DVD, CD, картриджів від принтерів та інших електронних відходів займаються певні організації або компанії-виробники у рамках програми повернення відходів.
• Побутова техніка (холодильники, кондиціонери і т. д.), до складу якої входять охолоджувачі, утеплювачі та інші речовини, які завдають непоправної шкоди довкіллю, необхідно здавати на утилізацію спеціалізованих організаціям.
• Невикористані феєрверки або те, що від них залишилося, ні в якому разі не можна викидати на смітник. Такі відходи можуть утилізувати пожежники.
• Порожні флакончики аерозольної фарби містять небезпечні для навколишнього середовища гази та хімічні рідини. Таке сміття краще здати на переробку – за алюмінієві і сталеві ємності деякі пункти навіть заплатять невелику суму, або відвезти на місцеве звалище небезпечних побутових відходів.
• Пластикові запальнички навіть з невеликою кількістю пального можуть легко займатися. Частково використані або бутанові запальнички необхідно здавати у спеціальні центри утилізації побутових відходів.
• Паливні та масляні фільтри, які зазвичай валяються обабіч доріг, краще здати на переробку. Таке сміття приймають деякі автосервісні підприємства, які використовують залишки масла як додаткове джерело енергії, а метал здають у спеціалізовані пункти прийому вторсировини.
• Шини, які теж завдають чимало шкоди довкіллю, теж необхідно здавати на переробку.
• Побутова хімія, потрапляючи у стічні та ґрунтові води, забруднює навколишнє середовище. Такі відходи краще відвезти у центр утилізації небезпечних побутових відходів.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6986 / 4.23MB / SQL:{query_count}