Маєш ідею? Реалізуй її через Громадський бюджет!

До 15 вересня кожен львів’янин може подати свій проєкт на Громадський бюджет Львова 2019 – 2020. Які труднощі виникають на цьому шляху та як їх подолати, розповідають автори-переможці

фото: пресслужба ЛМР, Парк культури ім. Б. Хмельницького
Перший в Україні йога-парк у Парку культури ім. Б. Хмель­ницького (на фото справа), су­часна ла­бо­рато­рія для дитя­чої лікарні вартістю майже 3 млн грн, спортивно-ігровий простір для дітей та дорослих на вул. Жовківська, сквер на вул. І. Ми­колайчука (на фото зліва), де юні гросмейстери мають змогу проводити шахові турніри на свіжому повітрі, чи щойно відремонтований дворик на вул. Зарицьких – це тільки мала частина минулорічних проєктів, які вдалося втілити коштом Громадського бюджету Львова.
Цей конкурс проводять уже вчетверте. За цей час реалізували близько ста проєктів у місті! Завдяки Громадському бюджету львів’яни можуть втілювати свої ідеї щодо розвитку міста коштом міського бюджету.
Етапи участі незмінні: спочатку автор чи група авторів готує проєкт до подання, далі його розглядають і доопрацьовують, голосують, оголошують переможців та реалізовують.
Наразі триває подання проєктів. Станом на 10 вересня вже подано 66 ідей на майже 74 млн грн.
“Це ще далеко не остаточна цифра. Найбільше подають в останні дні, ближче до 15 вересня. У той час існує позитивна тенденція, коли малих проєктів більше, аніж великих. Уже традиційно серед авторів активнішими є жінки – їх понад 50%. Якщо говорити про вік авторів, то це від 26 до 35 років і від 36 до 45 років”, – пояснює в.о. начальника управління “Сек­ретаріат ради” Львівської міськради Орест Файфурка.
За попередньою інформацією, сума коштів, виділених із бюджету розвитку міської скарбниці 2020 року, становитиме 38 млн грн.

Вдосконалені правила участі

 З роками правила участі в Громадському бюджеті дещо вдосконалили. Раніше було декілька категорій, на які поділяли проєкти. Тепер їх лише дві: “Освітні та медичні” та “Інші” проєкти. “Серед іншого цього року збільшили суму фінансування малих проєктів до 600 тисяч гривень. Також обов’язковою є вимога передбачення в кошторисі від 10 до 20% коштів на непередбачувані витрати. Також зменшили кількість підписів на підтримку малих проєктів від 25 до 15, щоби було простіше їх подавати. Якщо говорити про технічні речі, то долучився до співпраці ще один банк – “Монобанк”. Відповідно його теж можна використовувати для ідентифікації на сайті і згодом під час голосування”, – веде далі Орест Файфурка.
Нагадаємо, що малі проєкти – це проєкти вуличного, квартального, районного значення, загальна вартість реалізації яких становить від 50 до 600 тис. грн. На них виділяють орієнтовно 60% загального обсягу Громадського бюджету, які рівномірно розподіляють по районах міста (10% загального обсягу Громадського бюджету на кожен район).
Великі проєкти – це проєкти міжрайонного, загальноміського значення, загальна вартість реалізації яких становить від 600 тис до 3 млн грн. На такі проєкти виділяють орієнтовно 40% загального обсягу Громадського бюджету.
“Своїми голосами львів’яни можуть вказати, що саме потребує першочергового фінансування”, – зауважує Орест Файфурка.
Торік у рамках бюджету участі визначили 54 проєкти-переможці. З них 15 реалізовані, 34 перебувають на реалізації до кінця року. Щодо одного є ухвала суду, якою заборонені будь-які дії.
“Проєкт можуть відкласти і не реалізовувати, коли виникає проблема із правом власності на ту чи ту земельну ділянку. Була ситуація, коли не було потреби в реалізації задуму: заклад мав одне бачення щодо облаштування пандуса, автор інше. Серед причин може бути й значне подорожчання проєкту. Відповідно його втілення затягується не на рік, а на два-три роки”, – додає співрозмовник.

Один нічого не вдіє…

Олег Пижів – автор чотирьох проєктів-переможців (двох малих та двох великих). Перші проєкти подавав ще в 2016-ому, щойно у Львові запрацював бюджет участі. Тоді він запропонував облаштувати сквери на вул. І. Миколайчука та на вул. Віри, Надії, Любові. Інші його проєкти – створення футбольного стадіону на території спортивного комплексу СЗШ №97 та облаштування дороги до Голосківського кладовища. З них два повністю реалізовані, футбольний стадіон – частково (на ту суму, яку передбачили автори), тривають роботи з облаштування дороги.
“Не так важко перемог­ти, як реалізувати ідею якісно. Важко, коли проєкт перехідний і його реалізація може затягтися на рік-два. Буває, що під час реалізації з’являються різні нюанси, які автор не врахував: наприклад, коли основа під доріжку незадовільна чи не передбачене водовідведення. Це ускладнює процес. Тому рекомендував би насамперед тим, що хочуть подаватися на Громадський бюджет, говорити з тими, що пройшли шлях подачі, голосування, реалізації проєктів, аби не повторювали їхніх помилок. Або ще краще спочатку поспілкуватися з балансоутримувачем об’єкта. Якщо проєкт стосується скверу, можна звернутися в міське управління екології чи в ЛКП “Зелений Львів” або в райадміністрацію. Потім треба поговорити із сусідами, запитати, чи їм це потрібно. Інакше голосування буде проблематичним”, – каже Олег Пижів.
Зі слів співрозмовника, підтримку в голосуванні, окрім сусідів, він шукав у дитсадках, школах, у церкві та в соціальних мережах.
“У церкві ми не те щоб агітували людей – лише розповідали, що є така річ, як Громадський бюджет, і що вони можуть робити вибір на користь того чи того проєкту. Чому вдалося перемогли в стількох проєктах? Бо у нас завжди була команда активних однодумців, які хотіли щось робити на місцях, у яких проживали. Вони, і я в тому числі, готові витрачати свій час, сили, а інколи й власні кошти на проєкти, які готують. Далі важливо заручитися підтримкою громади, яка проживає у вашому мікрорайоні. Коли починається голосування за проєкти, насамперед спираємося на свою громаду, яка знає, що таке Громадський бюджет. Один нічого не вдіє – це командна робота!” – наголошує Олег Пижів.
Однак на досягнутому співрозмовник не зупиняється. Цього року спільно з командою подає ще один малий проєкт, завдяки якому хоче облагородити в Шевченківському районі територію скверу Джона Леннона. Зокрема, створити оглядовий майданчик, прокласти доріжки, поставити лавки. Площа скверу – більш ніж гектар, тож у майбутньому мешканці хочуть, аби це був парк.
“Ті, що ніколи не подавалися на Громадський бюджет, подавайтеся! Це можливість згуртувати місцеву громаду навколо певних проблем у вашому районі! І навіть якщо ви не переможете, в міській раді можуть зауважити ваше питання і профінансувати його виконання поза Громадським бюджетом. Вже є такі випадки. Наприклад, не вистачило голосів за проєкт “Соціальна комора” від БФ “Анна-Марія”, який мав на меті створити в місті соціальний центр допомоги потребуючим. У міській раді зацікавились цим питанням і допомогли з приміщенням”, – резюмує Олег Пижів.

Перемогти може кожен

У серпні в Галицькому районі Львова завершили ремонт вже згаданого двору на вул. Зарицьких, 40. Проєкт став переможцем Громадського бюджету 2018 – 2019 років. “Донедавна це подвір’я було без будь-якого покриття. Після опадів уся дощівка, яка назбирувалася, стікала в наш двір. Відтак підтоплювала підвал будинку, намокала стіна, відчувалася вогкість у під’їзді. Тож потрібно було ремонтувати подвір’я, робити водовідведення”, – пригадує в розмові з “Львівською Поштою” авторка проєкту Соломія Гнідець.
Спочатку мешканці будинку в адміністрацію не зверталися. Громадський бюджет був першою спробою розв’язати проблему людей, які мешкають у цьому дворі. І, як виявилося, доволі вдалою.
“Виконавці проєкту, які здійснювали ремонтні роботи, були дуже відповідальні: виконали їх за три тижні. Хоча я готова була до того, що під час реалізації проєкту виникатимуть проблеми. Мене попереджали, мовляв, виконавці не будуть зі мною розмовляти. Проте з розпорядником коштів, проєктантом у мене був постійний зворотний зв’язок. А якщо й були якісь побажання, пропозиції, то до них дослухалися. Від участі в Громадському бюджеті у мене залишилися лише позитивні враження”, – веде далі співрозмовниця.
Про Громадський бюджет авторці розповіли сусіди, які вже давно не сподіваються на допомогу ЛКП у вирішенні проблемних питань. Серед найважчого в участі у Громадському бюджеті вона називає процес голосування: “Враховуючи, що в нашому будинку лише 10 квартир, сумнівалася, що вдасться перемогти. Признаюся, що спілкування із сусідами чи розклеювання оголошень виглядало малоефективним. Радше спрацювали особисті знайомства, коли своїми голосами мене підтримали родичі, друзі, знайомі”.
Авторка закликає львів’ян, які ще до цього часу не наважилися брати участь в Громадському бюджеті, не зволікати. “Не вагайтеся, бо якщо нічого не пробувати, не знатимете, чи воно вдасться! У мене таке бачення: є думка – потрібно щось робити. Нема змісту роздумувати. Рухайтеся в напрямку реалізації своєї ідеї будь-яким способом!” – закликає Соло­мія Гнідець.
Отже, до 15 вересня триває прийом проєктів на Громадський бюджет Львова 2019 – 2020. Подати проєкт можна онлайн на сайті Громадського бюджету, авторизувавшись за допомоги BankID чи ЕЦП або через будь-який Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Кожен може подати один малий та один великий проєкт. Після того, як проєкти перевірять профільні виконавчі органи, розпочнеться процес голосування, який триватиме із 1 до 15 листопада. Проголосувати можна онлайн за схемою, зазначеною вище. Іншу інформацію можна отримати на сайті Громадського бюджету м. Львова: https://gb.city-adm.lviv.ua/ та на його сторінці у фейсбуці.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.1247 / 4.45MB / SQL:{query_count}