Новий-старий господар львівського сміття

Із 1 липня Львівська ОДА повертає міськраді повноваження щодо вивезення ТПВ. Чи готовий Львів до цього, куди возитимуть відходи та чи є ймовірність перешкод

фото: Олег Огородник
Останні два роки містяни забули про переповнені контейнери і смітники, вгодованих пацюків, які, не ховаючись, бігали біля будинків, мух, які можуть переносити інфекційні захворювання. Тверді побутові відходи вивозили послідовно і вчасно. До цього часу питання львівського сміття було сферою відповідальності Львівської ОДА та донедавна її керманича Олега Синютки. Передісторією цього рішення стала трагедія на Грибовицькому полігоні, де загинули чотири людини у травні 2016 року. Після чого понад рік місто потопало у тоннах сміття.
Тоді влітку 2017-го міські обранці проголосували за відповідну ухвалу, яка передбачала передачу повноважень з вивезення ТПВ на території Львова. Прибирати місто у Львівській ОДА зобов’язались до 30 червня 2019-го. Натомість міська рада за цю послугу сплачувала 300 мільйонів гривень на рік. Чимало!
Два роки минуло, і вже з 1 липня Львівській міськраді повертають ці  повноваження. Та чи справді місто готове переймати їх? Львів’яни, згадуючи минуле, хвилюються, чи не повториться сміттєвий колапс, чи є запасний план у чиновників?
Ті ж зі свого боку запевняють: два роки минули немарно, є конкретні напрацювання, але гарантій, що колапс не повториться, не дають. Бо, кажуть, господарське питання може в будь-який момент перейти у політичну площину. Хто ж може встромляти палиці в колеса? Імен не називають, як і не уточнюють, на які полігони вивозитимуть сміття. Тоді як обласні чиновники запевняють, що завжди готові допомогти львів’янам у біді (мовиться й про повторення сміттєвої проблеми).

Повноваження передадуть автоматично

Отож із 1 липня 2019 року Львівська міська рада знову відповідатиме за господарське питання у місті – сміття. Зі слів Сергій Бабака, заступника міського голови Львова, ці повноваження міська рада перейме від ЛОДА автоматично. Це було передбачено вищезазначеною угодою.
“Згідно з чинним законодавством у цій сфері, перший місяць перевізники будуть возити сміття за тимчасовими договорами. А після того, як повноваження повноцінно перейдуть нам, то в першій декаді липня оголосимо конкурс на визначення перевізників ТПВ. Конкурс з процедури має тривати до 30 днів. Очікую, що будуть ті ж самі перевізники – це ЛКП “Львівспецкомунтранс” та приватні перевізники “Грінера”, “ДВ-Екосвіт”, АВЕ і ТОВ “Санком-Львів”, – зазначив “Львівській Пошті” Сергій Бабак.
Кошти на подальше вивезення сміття зі Львова у міському бюджеті вже передбачили. Мовиться про цю ж суму, яку виділяли попередніми роками ЛОДА – це 25 млн грн на місяць. На рік вивіз сміття обійдеться Львову знову-таки у 300 млн грн. Та не усі розуміють, чому такі великі суми виділяються на це питання та куди скеровують ці гроші. “По-перше, кошти скеровуватимуть на захоронення сміття. По-друге, на субвенцію обласним містам, які прийматимуть львівське сміття. І, по-третє, на транспортування сміття на дальні відстані за межами Львівщини”, – пояснює Сергій Бабак.

Куди “мандруватиме” львівське сміття

Поки ціну за вивіз сміття (за тонну) не називають, обіцяють після двох місяців роботи оприлюднити цифри. Як і не кажуть, куди саме вивозитимуть львівське сміття та з якими полігонами до цього часу є уже попередні домовленості: “Яка різниця куди, головне, що вивозитимуть сміття! Не думаю, що принципово озвучувати адреси. Попередні домовленості були і є. Це полігони, які розташовані на території області і поза її межами. Будь-яке місто в області, яке буде готове приймати львівське сміття і заробляти на цьому, ми готові з ним співпрацювати. І щоразу дивитимемось, куди вигідніше возити його. Та хочу сказати, що ЛОДА відколи перейняли повноваження з вивозу ТПВ, зі Львова в жодне нове місце сміття не вивозили. Крім тих, куди вивозили й ми”.
На машинах встановлять GPS-трекери, тож чітко контролюватимуть кожну тонну відходів, яку вивозитимуть з міста. Водночас час міські чиновники нарікають, що в облдержадміністрації повинні були надавати міській раді  щомісячні звіти про використані кошти на сміття (300 млн грн в рік). Однак за два роки місто не отримало жодного звіту.
“Ми звітуємось перед Львівською облрадою, яка, затвердивши програму заходів поводження з ТПВ, делегувала нам повноваження з вивезення відходів. Звітуємо їм на профільних комісіях під час обласної сесії. Додам, хоч сьогодні це вже неважливо, але місто мало передати нам в управління комунальне підприємство “Львівспецконутранс”. Щоб на їхній базі зробити логістичний центр управління відходами у місті. Це було передбачено і стратегією, і ухвалою. Але міська рада не виконала цієї домовленості. Отож не вважаємо за потрібне звітувати їм, коли рішення не виконують”, – відповідає на звинувачення Назарій Романчук, директор департаменту розвитку та експлуатації ЖКГ Львівської ОДА.

фото: Олег Огородник

Без “плану Б”?

Насправді про ймовірність повторення сміттєвого колапсу, який був у Львові у 2016-ому (міські чиновники називають цей період сміттєвою блокадою), говорять чи не усі співрозмовники “Львівської Пошти”.
Запитуючи про запасний план Сергія Бабака у разі повторення сміттєвого колапсу, нам лише відповідають: “Якщо хтось захоче використати господарське питання сміття з політичною метою, то може бути все. В іншому випадку ніяких негараздів зі сміттям не мало б бути. А коли буде команда блокувати рух машин трасами і не приймати сміття зі Львова, то про який запасний варіант може мовитись”.
Зі слів Назарія Романчика, за два останні роки ЛОДА вдалось налагодили роботу перевізників, напрацювати логістичні маршрути вивезення ТПВ, встановити чіткий контроль за перевізниками, щоб не було самовільних скидань: “Ми цю систему роботи передаємо місту і маємо надію, що її не зламають і колапс не повториться”.
На запитання, чи готова область у разі чого знову допомогти місту, він каже: “Ми готові допомагати будь-якому обласному місту, які матимуть проблеми не лише зі сміттям, а й з іншими питаннями. Завжди готові допомогти й Львову, якщо там не матимуть чим виправдати свою безгосподарність. Проте в такому випадку вони повинні долучатись до роботи, зокрема фінансово”.

В якому стані обласні полігони

Співрозмовник зазначає, на Львівщині є шість ключових полігонів, про які мовиться в обласній Стратегії поводження з ТПВ (знову-таки конкретних адрес не називають). “Ми вкладаємо у них гроші з різних джерел, щоб впорядкувати і зробити ці території безпечними. Проте розуміємо, що надалі потрібно будувати комплекси з переробки відходів як у Європі. А полігони функціонуватимуть лише для захоронення залишку від переробки ТПВ”, – веде далі Назарій Романчук.
Нині область меншу частину сміття (близько 33%) вивозить на полігони Львівщини. Решту за межі області – у Житомирську, Хмельницьку області. “Є куди вивозити сміття у найближчій перспективі. Наприклад, з містом Староконстянтинів, що у Хмельницькій області ми уклали меморандум про співпрацю. Нині там приймають близько 100 тонн відходів на день зі Львова і готові надалі приймати сміття”, – каже директор департаменту розвитку та експлуатації ЖКГ Львівської ОДА.
Водночас у міськраді запевняють, що готові розпочати рекультивацію полігону в Грибовичах. Проте в ЛОДА блокують цей процес.
“Ми могли б почати рекультивацію полігону ще три місяці тому. 15 березня цього року надіслали на погодження комплексний проєкт з цього об’єкту, як це передбачено постановою Кабміну. До проєкту ми додали копію з експертними висновками. Це позитивні висновки, проєкт рекомендований до затвердження у встановленому порядку. Згідно із законодавством, проєкт мали погодити в ЛОДА впродовж п’яти робочих днів. Досі ніяких висновків ми не отримали”, – обурюється Сергій Бабак.
У відповідь Назарій Романчук пояснює: “Пам’ятаємо, скільки кримінальник справ було пов’язано із цим полігоном. Щоб у майбутньому не виникало ніяких запитань у правоохоронців, ми звернулися з відповідним листом від ОДА в СБУ та управління захисту економіки у Львівській області, щоб уникнути незрозумілих ситуацій. Після чого зробимо своє заключення”.
У міській раді зауважують, що на початку липня розпочнуть реальні роботи з дегазації полігону. Це один із етапів рекультивації полігону. Видобутий біогаз планують використовувати для вироблення електроенергії для потреб найближчих населених пунктів.

Заводи лише обіцяють

Після того, як трапилась трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі у травні 2016-го, де загинули чотири особи, львів’янам і жителям області один за одним давали обіцянки початку будівництва перших сміттєпереробних заводів не те, щоб в області, а й в Україні. Проте обіцянки залишились обіцянками.
“Проєктом будівництва заводу у Львові займається ЄБРР, оскільки вони є кредиторами. У другий тур вийшло п’ять компаній, і представники ЄБРР за своєю процедурою визначатимуть переможців. Далі оголошуватимуть тендер на будівництво. Важко сказати про початок, бо ми на процедури та терміни не впливаємо”, – резюмує Сергій Бабак.
Щодо заводів на території області (а за словами ексочільника Львівщини Олега Синютки були три інвестори, які готові побудувати такі заводи), то теж ніякої конкретики.
“Є один інвестор, який готовий будувати сміттєпереробний комплекс на території заводу “Сірка”, що у Миколаївському районі. Однак Львів відмовляється надати гарантії з постачання ТПВ. Виникає колізія: інвестор може вкласти кошти в будівництво, а місто відмовиться постачати сміття через те, що планують будувати свій завод з переробки сміття на вулиці Пластовій. Тож інвестор взяв паузу”, – резюмував Назарій Романчук.

Приклад Польщі: сміттєпереробний завод у Стальовій Волі

Поки на території Львівської області, та й загалом в Україні, немає сміттєпереробних заводів, ми можемо орієнтуватись на закордонні. У місті Стальова Воля (Республіка Польща, Підкарпатське воєводство) працює завод із механіко-біологічної переробки відходів, де сортують сміття для подальшої переробки, компостують органічні рештки та використовують біогаз як енергетичний ресурс. “Львівська Пошта” їздила на цей завод, про що ми писали у матеріалі “Як поляки дають собі раду зі сміттям” (№68 (2080) від 30 серпня 2018 року). У Стальовій Волі проживає близько 65 тисяч мешканців. Сам завод
 
 фото: Діана Кормухіна (2)
розташований за містом, у промисловій зоні, тож поряд із ним функціонують інші об’єкти. До житлових будинків відстань становить щонайменше кілометр. Впродовж року завод приймає близько 60 тисяч тонн відходів від 150 тисяч мешканців. До слова, завод обслуговує не лише Стальову Волю, а й навколишні міста. Також завод продукує електроенергію і тепло з перероблених відходів.
Сміття тут сортують у кілька етапів на спеціальних сортувальних лініях. Після сортування 50% відходів із заводу йде на полігон, 50% – на сировину.
Та все ж будівництво сміттєпереробного комплексу у Стальовій Волі не обійшлося без протесту на етапі проектування.
“Самі жителі містечка на громадських слуханнях визнали необхідність існування такого заводу. Однак одна екологічна організація з міста Ченстохова, що за 350 км від Стальової Волі, запротестувала. Цього було достатньо, щоб зобов’язати проектантів провести повторну оцінку впливу майбутнього заводу на навколишнє середовище. Згодом, отримавши результати, що завод ніяк не зашкодить, відбулись чергові громадські слухання. Тоді уже ніхто не протестував”, – розповідав під час візиту журналістів зі Львова Іренеуш Шульц, технолог фірми Сontrol Рrocess S.A. – однієї з компаній-учасників тендеру на будівництво сміттєпереробного комплексу у Львові.
Сьогодні поляки лише вчаться сортувати свої відходи. Влада країни веде активну політику у цьому напрямку. І уже є зрушення: більшість сміття, що потрапляє на завод, завчасно посортоване самими ж мешканцями.
“Звісно, у Польщі поки що не сортують відходи так, як у Німеччині. Однак уже видно певні зрушення. Торік у нас набрав чинності закон, який стосується сортування сміття у домашніх господарствах. Мешканці будинків повинні мати мішки чотирьох кольорів: у перший потрапляє скло, у другий – пластик і метал, у третій – папір, у четвертий потрапляють рослинні відходи, також повинен бути п’ятий мішок такого самого кольору, куди йдуть кухонні відходи. А ще окремо потрібно складати змішані відходи – все те, що не увійшло в інші пакети. Отож кожен чиновник тепер може прийти і перевірити мої змішані відходи. І якщо він виявить, що я не сортую сміття, то я платитиму за вивіз учетверо більше”, – додав Іренеуш Шульц.

Валерій Веремчук, голова фракції “Народний контроль” у Львівській міськраді:
– Вважаю, що виконавчі органи зараз усунулись від проблеми вивезення сміття у місті і зосередились лише на документах будівництва сміттєпереробного комплексу на вулиці Пластовій, де є конфлікт з громадою. Адже з місцевими жителями ніхто достатньо не спілкувався про це будівництво, конкретно нічого їм не пояснювали. Питання щодо повернення повноважень по сміттю з 1 липня міський голова Львова поки ігнорує. Усі мої звернення і запити під час пленарних засідань мер переводив у політичну площину, наголошуючи: якщо буде новий президент, не буде блокади. Окрім вимог, депутатський корпус пропонував затвердити концепцію сортування сміття, аби надалі львів’яни продукували менше відходів. Таке рішення підтримали, але виконувати його поки не поспішають. Я пропонував раніше укладати угоди з перевізниками, співпрацювати з містами, які прийматимуть наше сміття. Проте ні в міського голови, ні в його підлеглих руки до цього не доходили. Цю тему порушували неодноразово, були чіткі запитання владі, бо розуміємо, що з 1 липня вивезення сміття – це повна відповідальність міста. Сподіваюсь, обіцянки міської влади про чисте місто не голослівні. А в іншому випадку, якщо повториться ситуація, як це було у 2016-ому, це значно погіршить репутацію міського голови і ще більше знизить рівень довіри львів’ян до нього. Та поки відомо лише, що місто має угоди з перевізниками, а перевізники – з полігонами. Кошти на вивезення сміття виділені. Міській владі залишається совісно робити свою роботу! А вже у липні побачимо, чи було місто готове до повернення повноважень по сміттю.
Уляна Пак, депутатка Львівської міськради, членкиня фракції БПП “Солідарність”:
– Сьогодні керівництво відповідного департаменту у Львівській міськраді запевняє депутатів, що місто готове перейняти повноваження щодо вивезення ТПВ. Однак, аналізуючи ситуацію зі сміттям, яка була у Львові два роки тому, такої впевності не маємо. Адже досі є проблеми з полігонами, зокрема з новими ділянки. Маю певне зауваження до того, як міська рада розпоряджатиметься коштами, виділеними на вивезення сміття – а це 300 млн грн у рік. Знаємо, що область половину коштів використовувала на благоустрій тих міст, які приймали сміття, а іншою половиною оплачували за вивезення ТПВ. Головне, щоб надалі не було зловживань і махінацій в цьому питанні. Гадаю, має бути детальний контроль за виділеними коштами. Є велика потреба у сміттєпереробному заводі. З того, що мені відомо, то необхідна проєктна документація вже готова, і невдовзі має розпочатися будівництво комплексу. Відтак вдасться зменшити кількість сміття, яке захоронюють на полігонах. У 2016-ому полігони відмовлялися приймати сміття зі Львова, тож доводилось возити його на далекі відстані. Зараз чиновники запевняють, що вони мають домовленості з полігонами в межах області. Тому надіємося, що ситуація, яка відбулась два роки тому, не повториться.
Андріян Гутник, депутат Львівської міськради, член фракції “Свобода”:
– На мою думку, зараз міська влада не готова перейняти повноваження із вивезення сміття. Адже за два роки не можемо назвати жодних значних напрацювань у цьому питанні, незрозуміло, куди вивозитимуть сміття. Коли депутатський корпус звертався до мера з питань сміття, зокрема хотів чути конкретні відповіді щодо вивезення ТПВ із 1 липня, то Андрій Садовий або змінював тему, або звинувачував центральну владу, розповідав про сміттєву блокаду. Конкретної відповіді на конкретні запитання не було. Невдовзі побачимо, чи це справді була блокада. До того ж за дев’ять днів до повернення повноважень, виконком Львівської міськради затвердив нові норми щодо вивезення сміття. Згідно з ними, денна норма збільшилася із 0,66 кг до 0,99 кг сміття, яке продукує один львів’янин. Це означає, що вартість вивезення сміття зросте, і кожній львівській сім’ї з чотирьох осіб ця послуга коштуватиме тисячу гривень на рік. Думаю, це вже немало. Цей приклад демонструє, що місто починає згадувати про сміття в останній момент. Невідомо, чому саме таку норму затвердили, бо порівнюючи з іншими українськими містами, це досить високий показник. Не виключаю, що після 1 липня сміттєвий колапс може повторитись через брак напрацьованих конкретних рішень.
Роман Іванців, депутат Львівської міськради, член фракції “Громадянська позиція”:
– Не певен, що влада Львова ґрунтовно підготувалась до того, щоб перейняти від області повноваження вивезення сміття з міста. Проте, думаю, якщо ніхто не заважатиме, то вся система з вивезення ТПВ, яка працює зараз в області, працюватиме і надалі. Отже, зміниться замовник (ним тепер стане Львів), але, ймовірніше, не зміниться виконавець. Варто пригадати, коли Львівська ОДА брала на себе повноваження щодо сміття, то нічого нового в цьому питанні вони не робили: сміття вивозили ті ж самі перевізники на ті ж полігони, що й місто. Тоді у 2016-ому на полігонах не приймали львівське сміття, можливо, через певний тиск. Звіту від ЛОДА щодо використаних коштів, які цільово виділяв Львів на вивіз сміття, досі не має. Ми не знаємо, куди їдуть машини з відходами, та, ймовірно, за межі області. Думаю, міська влада буде зацікавлена обирати варіанти полігонів неподалік Львова, адже це дешевше. До слова, місто оголошувало про намір придбати полігон для міських відходів та пропозицій надійшло небагато. Можу помилятись, але, здається, одна із них була з Тернополя. У планах залишається побудувати сміттєпереробний завод, але й він не вирішуватиме сповна питання з відходами. Певну частку доведеться захоронювати, тож потрібно подумати, де це можна робити.
Вікторія Довжик, депутатка Львівської міськради, членкиня фракції “Об’єднання “Самопоміч”:
– Влада міста готова отримати повноваження на вивезення ТПВ. Для того, щоб місто було чистим, працюють виконавчі органи, відповідний департамент, на який покладені такі господарські повноваження. До того ж із 1 липня фінансування на вивезення сміття тепер ітиме до перевізників без посередників, тобто області. Як і раніше, місто матиме угоди з перевізниками та полігонами. Відповідальні особи вже знають локації, на які возитимуть ТПВ, і розподілили фінансування. Тому виконавча структура готова зберігати місто чистим, якщо ніхто не чинитиме перешкод. Що ж стосується сміттєвого колапсу 2016-го, то він був штучно створений політичними силами, про що не раз казала міська влада. Маємо надію, що зараз ця політична сила не буде робити перешкод щодо здійснення повноважень з вивозу сміття.
Любомир Босаневич, депутат Львівської міської ради, член фракції Укроп:
– Із того, що мені відомо, розмовляючи попередньо із Сергієм Бабаком, місто має домовленість близько із 20-ма директорами полігонів. Повторно договори не підписуватимуть, діятимуть ті ж договори, які є у ЛОДА. Та у мене питання: чому не підписують прямі договори з полігонами? Нам відповіли, що немає потреби. Насправді спрогнозувати, що буде після 1 липня і чи не повториться сміттєва криза, важко. Більш докладно говоритимемо після того, як мине п’ять-десять днів, коли місто перейме повноваження з вивезення сміття. Три роки минає від трагедії у Грибовичах. Три роки тому міський голова обіцяв громаді і зокрема депутатам вирішити до цього часу комплексно питання зі сміттям. Але інтенсивної роботи, зокрема з будівництва заводу, не бачу. Є проєкт заводу, який мають будувати біля вулиці Богданівської і більше нічого конкретного. Поки підхід до вирішення питання щодо сміття виглядає безуспішно, немає дорожньої карти. Мене бентежить й те, що на рік місто виділяє на вивезення відходів 300 мільйонів гривень.
Оксана Марискевич, еколог, провідна наукова співробітниця Інституту екології Карпат НАН України:
– У ситуації з твердими побутовими відходами після 1 липня нічого хорошого чекати не варто. Тут все залежить від того, як місто вирішить це питання, оскільки до цього часу цим займалася Львівська ОДА, що було політичним рішенням. Питання поводження з ТПВ у Львові залежить від того, чи побудує нарешті місто сміттєпереробний завод і не возитиме ТПВ територією України. Львів продукує чималі обсяги сміття – це відомо зі статистичних даних і єдиним способом уникнути проблем, пов’язаних з цим, є переробка і утилізація відходів на території міста. Гадаю, що вивозити сміття в інші міста і на чужі полігони – це дорога в нікуди.Проте з побудовою сміттєпереробного заводу у Львові є проблема: який вихід зі сміттям львів’янам не запропонуй, їм з різних причин нічого не підійде. І начебто бачимо, що в інших країнах такі заводи безпечно функціонують, проте люди патологічно не довіряють владі, а вихід шукати таки потрібно, адже кількість ТПВ зростає, його необхідно переробляти. До того ж у місті існує проблема зі сортуванням сміття, адже навіть сортовані відходи (пластик, скло) вивозять не окремо, а скидають у спільні контейнери. Думаю, що владі міста зараз не до ТПВ, і проблема належно не вирішуватиметься. Нас очікує проблема 2016-го. На жаль, після трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі місто суттєво нічого не зробило.
Дмитро Скрильніков, голова ГО “Бюро екологічних досліджень”:
– Загалом місто за два роки мало б суттєво підготуватися до повернення повноважень із вивезення сміття зі Львова. Нещодавно міський голова заявляв, що місто готове. Щодо реальних кроків, знаю, що влада міста нещодавно затвердила новий підхід до сортування сміття, який має спросити ситуацію з вивезенням сміття, і частково допоможе уникнути сміттєвого колапсу. Тепер сміття мають сортувати у кілька контейнерів, серед яких будуть баки для сухих відходів, мокрих відходів, скла і залишкових відходів. Розсортовуючи мокрі й сухі відходи, львів’яни убезпечать себе, адже передусім із міста мають вивозити мокрі відходи – органіку, яка у спекотну погоду розкладається і створює найбільшу проблему, бо приваблює щурів і мух. Натомість пластик, папір і скло можуть не вивозитись довше. Щоб у майбутньому уникнути сміттєвої проблеми, Львову та й усім українським містам потрібно серйозно зайнятися глибоким сортуванням сміття і робити це так, щоб максимально використовувати вторинну сировину та зменшити кількість відходів. У Львові вже є станція глибокого сортування, проте лише як громадська ініціатива. Нам варто пам’ятати: сортувати відходи можна так, щоб залишався лише компост і маленька частка сміття для захоронення. Є країни, які переробляють 90% свого сміття. Варто брати з них приклад.
Мирослав Новоставський, кращий двірник Львова у 2018 році:
– Гадаю, що людям потрібно частіше замислюватися над тим, скільки сміття вони продукують, і цим спричиняють безлад. У моєму домі деякі мешканці вже почали сортувати сміття. Проте не всі. Ми ще далеко не на європейському рівні чистоти, але якийсь прогрес останніми роками відбувається. Коли я був у Відні, то бачив, що сміттєпереробний завод розташований на території міста, і жодного дискомфорту для людей він не створює. Під час екскурсії ми не відчули жодних неприємних запахів. Добре пам’ятаю ситуацію зі сміттям у Львові в 2016-ому, сміттєву блокаду. Тоді було не просто львів’янам. Сподіваюсь, з 1 липня подібних проблем із вивезенням відходів не буде. Ситуацію спростив би сміттєпереробний завод у Львові. Але нашим людям не догодиш, ніяк не домовляться з міською владою. В той час не має єдності у сміттєвому питанні між владою - міською та обласною.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7502 / 4.4MB / SQL:{query_count}