Змагання за впізнаваність партійних та особистих брендів

Передвиборча Львівщина: як не втратити голову в боротьбі «своїх»? Якими будуть вибори до ВРУ у нашій області та які виклики постануть перед львів’янами?

Навесні, після президентських виборів, Львівщина чітко показала політичну позицію, результати голосування у нашій області відрізнялися від решти регіонів. Тоді ж, після перемоги Володимира Зеленського, другим шансом здавалися саме парламентські вибори, які мають привести до влади людей, що змогли б пильно стежити за діями новообраного глави держави.
Сьогодні чимало львів’ян стають учасниками парламентських політичних перегонів, і через це експерти-політологи вважають, що ці вибори будуть емоційними і нелегкими для мешканців Львівщини, адже велика кількість “своїх” кандидатів у списках різних партій, а також як представників різних партій у мажоритарних округах, може “розпорошити” голоси. Від того, чи буде Львівська область такою одностайною, як на президентських виборах, залежить шанс привести в Раду людей, що матимуть державницьку позицію.
Постає питання: яким буде вибір львів’ян у зв’язку із створенням нових партій та об’єднанням вже наявних, адже часто такі явища викликають у людей довіру. Нові обличчя ніби символізують зміни, а об’єднання чи зміни в самій партії начебто свідчать про бажання об’єднувати сили задля майбутнього країни. Результат такого стрімкого розвитку подій в Україні: громадяни спантеличені, їхня увага розсіяна, а проголосувати потрібно з розумом.
Гучні гасла – це ще не причина віддавати свій голос
Андрій Сухарина, політичний аналітик фонду “Демократичні ініціативи”, розповів “Львівській Пошті”, що згідно з результатами президентських виборів на Львівщині значні шанси має “Європейська солідарність” Петра Порошенка, але й чимало голосів набере “Голос” Святослава Вакарчука.
“Досить оптимістично оцінюю шанси новоствореної партії через те, що стабільно в Україні є запит на нові обличчя. Якщо ж говорити про партійні списки, у Львівській області боротьба йтиме саме між згаданими вище силами. Натоміть партія “Слуга народу” не має у Львові та області такого успіху, як у інших регіонах, тому й шанси їхні тут менші. Через це ніша нових сил на Львівщині вільна, конкурувати “Голосу” нема з ким”, – додає політичний аналітик.

Якою буде виборча боротьба на Львівщині?

На політичній арені з’являється щораз більше нових політичних проєктів і нових для політики облич, а робити вибір і без того нелегко. Якою ж має бути і буде виборча ситуація у нашій області та в Україні загалом?
“У фахових опитуваннях бачимо, що більше 80% громадян України хочуть змін. Це дуже парадоксально, адже у поняття “зміна” кожен вкладає свій сенс. Середньостатистична людина з Львівщини і така ж людина з Харківщини хоче змін, але різних, – зазначає Андрій Сухарина. – Західна Україна і Львівська область зокрема трохи відрізняються від всієї України – це ми побачили під час президентських виборів. Тоді мешканці Львівської області дали зрозуміти, що, на їхню думку, впродовж останніх п’яти років ситуація в країні нормальна і справи йдуть непогано. На парламентських виборах побачимо, чи змінилась позиція львів’ян, чи навпаки, утвердилась”.
Політологиня Оксана Дащаківська розповіла “Львівській Пошті” про головну пастку цих виборів для мешканців Львівщини і України загалом. Ця пастка – особистості.
“У кожній партії, на кожному окрузі ми маємо достойних людей. Щоправда, не кожен є відомий виборцям. І зараз розпочинається змагання за впізнаваність партійних та особистих брендів, але ми поки не бачимо політики. Нові та старі політичні сили не показали нам правил, у яких ухвалюються рішення, зокрема про висунення кандидатів, а тому виборці самі собі вигадують правила політики та цінності, які сповідуватимуть кандидати та партії. Пастка – між брендом та правилами”, – додає політологиня.
На думку співрозмовниці, виборці голосуватимуть за бренди.

Голосувати з розумом!

У владі люди хочуть бачити молодих, веселих і знаменитих не у політиці людей, проте не завжди замислюються над тим, що такий кандидат у народні депутати зможе зробити для країни чи для певного регіону. Знайоме обличчя, яке викликає довіру, вимикає людську критичність і пильність. Голосуючи, маємо розуміти, які критерії стануть визначальними у нашому виборі й яких кроків ми хочемо від майбутнього депутата.
“Як голосувати? Звернути увагу на політичний досвід кандидата, його громадську активність, на програму та обіцянки, чи вони відповідають компетенціям. Моя порада – сходити на зустріч із кандидатами і поставити питання. Сформувати самостійно проблему, яку мав би вирішити кандидат та його партія. І тоді ви точно зможете порівняти відповіді”, – зазначає Оксана Дащаківська.
Також співрозмовниця радить стежити за послідовністю партійної риторики, обіцянок, програм. На її думку, важливо, щоб виборці теж поставили собі питання: хто з партій допоможе мені будувати громадянську ідентичність?

Критичний підхід до нових і не дуже облич

“Варто пам’ятати про критичний підхід до цих виборів і своїх очікувань щодо парламенту. Подекуди кандидати прагнуть випередити очікування і намагаються говорити словами, які не означають нічого конкретного, щоб не зачепити почуття своїх виборців. Якщо ви будете знати, чого очікувати та ставитимете конкретні питання, тоді вам буде зрозуміло, ким є певний кандидат чи політична сила”, – зазначає Оксана Дащаківська.
“Голосувати, на мою думку, варто не серцем, а головою. Вибирати варто те, що пропонують кандидати чи партії, а не просто персону. На жаль, політичні партії в Україні персоніфіковані, тобто асоціюються лише з одною людиною. Хочеться, щоб насамперед виборець голосував не за людину, а за те, що вона пропонує і як вона пропонує це втілювати, хоча персона кандидата чи лідера політичної сили також важлива”, – підсумовує Андрій Сухарина, політичний аналітик фонду “Демократичні ініціативи”.

Оксана Кузенко, голова правління громадської організації “Центр соціальних інновацій”:
– Найважливіше для Львівщини та України загалом під час парламентських виборів – дотриматись законодавства, щоб не було сумнівів у їхній легітимності, щоб ніхто не нехтував виборчим законодавством і Конституцією України, адже маємо бути правовою державою, а отже, працювати у законодавчому полі і проводити чесні та прозорі вибори. Протягом цих парламентських виборів кожен має розуміти, що в цей час показуємо обличчя українського парламентаризму. Гадаю, політична боротьба на Львівщині буде дуже емоційною. Проте результати цих виборів будуть не менш строкатими, ніж попередніх. Голоси львів’ян “розпорошаться” на різні політичні сили. У цьому випадку важливо, щоб представники політичних партій не перейшли межу людяності під час виборів і не маніпулювали довірою українців. Вже традиційно зберігається в українців запит на нові обличчя, цим легко маніпулювати, проте в гонитві за новим маємо думати про те, як не тратити наявних здобутків. Голосуючи, варто пам’ятати: парламентар – це людина, яка спроможна ухвалювати державницькі рішення, розуміти важливість закону, представляти Україну на міжнародній арені. Власне, варто звертати увагу на досягнення, які кандидат здобував у своєму житті, можливо, й не будучи парламентарем, ким ця людина була до виборів, що вона може і вміє зробити. Не лише гаслами будується держава, адже хочеться не лише чути слова, а й бачити подальший план дій з конкретними кроками.
Володимир Шурубура, фотограф і режисер:
– Ця парламентська кампанія має свою особливість, адже зараз у суспільстві є запит на нових політиків, а на цей запит є відповідь, бо бачимо багато новостворених політичних сил. Та маємо розуміти, хто ці нові обличчя і чи збігаються їхні і наші погляди та цінності. Вирішувати завжди складно, особливо зробити це швидко. Перед тим як зробити вибір, потрібно провести якесь спостереження за політиком чи партією, проаналізувати й оцінити його діяльність. Під час виборів варто перебувати у живому інтересі до політики й уважно придивлятися до політичних сил, адже зараз вони непомітно завуальовують те, що не потрібно виборцю знати і бачити. Класичні схеми виборцям подають як щось нове і обіцяють зміни в майбутньому. Визначальними критеріями у виборі мають стати ціннісні орієнтири та національно орієнтовані речі, бо якщо ми побудуємо національну державу, то далі зможемо зробити Україну успішною. Не можна відкидати у передвиборчих програмах духовні цінності, такі як віра чи мова. А якщо будемо зважати лише на збільшення пенсій, зменшення тарифів, то будемо жертвами маніпуляцій. Варто чітко розуміти, що спочатку українці усвідомлюють, ким вони є, а потім бачать шлях до успіху. Якщо не будемо ідентифікувати себе, то нічого не побудуємо.
Роксоляна Шимчук, етнографиня, громадська діячка:
– Ці парламентські вибори важливі, як і кожні вибори, бо від парламенту в нашій країні багато залежить. Проте саме зараз роль майбутніх виборів особливо значна, адже розвиток подій в Україні такий, що може відбутись “ригівський” реванш, а наш голос може цьому запобігти або хоча б пом’якшити ситуацію. Нові обличчя в політиці – це добре. Проте не можна вибирати нове обличчя лише заради чогось нового. Нещодавні президентські вибори мене обурювали ставленням до виборців, адже на пост глави держави висували кандидата, про якого ніхто нічого не знав, окрім його сценічної діяльності. Виборець має знати, які погляди та політичні переконання має кандидат у народні депутати, з якою командою і програмою він іде в політику. Важливо й знати, чим займалося нове обличчя до того, як йти в політику. Якщо людина все життя мала державницьку позицію, то вона буде відстоювати інтереси та цінності держави на певній посаді. А якщо кандидат до моменту виборів був аполітичний, жартував про Україну, за яку колись люди гинули і зараз віддають життя, то я не вірю, що зі здобуттям високої посади у такого нового політика щось в житті зміниться. Впевнена, що на вибори має йти кожен і брати на себе відповідальність за майбутнє держави. Якщо ти не голосуєш, то віддаєш долю країни в руки чужим людям. Є громадяни, які не йдуть на вибори через байдужість, втому чи зневіру, але потрібно розуміти, що в цій країні нам ще жити. А зміни в державі будуть тоді, коли усі її громадяни почнуть думати.
Лев Скоп, іконописець, волонтер:
– У багатьох людей зараз, після президентських виборів, відкрилося друге дихання. Тішить, що українці об’єднуються, руки в них не опустилися, вони генерують нові ідеї щодо побудови української України. Сьогоднішню передвиборчу ситуацію в Україні та на Львівщині я бачу у фазі становлення, що її вже давно пройшли інші європейські держави. Свідомих українців, порівнюючи з періодом становлення незалежності, стає щораз більше, вони творять краще суспільство. Та чомусь мені здається, що на цих виборах українці знову наступлять на граблі. Певний відсоток зробить проукраїнський вибір, як і зробив на президентських виборах. Коли я голосую, то маю певні пріоритети і вимоги до кандидата, але окрім власної думки, намагаюсь прислухатись до мудрих та авторитетних для мене людей: волонтерів і воїнів. Їхня думка для мене дуже важлива. Перш за все треба пам’ятати, що кожен голос важливий. Якщо ти українець, то йди на вибори і голосуй!
Віктор Біщук, журналіст телеканалу “Перший Західний”:
– Зазвичай львів’яни політично активні. У парламенті чинного скликання є найбільша кількість депутатів від Львівщини за всю історію. Причому львів’яни є і в різних партіях, навіть таких несподіваних, як “Опозиційний блок”. Цілі політичні проєкти мають чітку виражену “львівську приналежність”. Минулого скликання фракція “Свобода” складалась переважно із галичан. Оскільки вибори є дуже нетривалими, до того ж відбуватимуться влітку, очікувати яскравих та затяжних баталій навряд чи варто. Знову ж таки, оскільки вибори відбуваються швидше аніж заплановано, найбільше шансів потрапити до парламенту матимуть нардепи-мажоритарники, які системно та давно працюють на окрузі, а також представники політичних сил, які є популярними сьогодні – для Львівщини це “Європейська солідарність” та “Голос”. Роблячи вибір, потрібно зважати на реалістичність програми, на політичний чи професійний шлях кандидата до виборів, а також відсутність чи наявність явно популістських гасел.
Ігор Бездух, учасник бойових дій на сході України:
– На наступних парламентських виборах за місця в Раді змагатимуться багато нових облич, знайомих нам не з політики. Вони у багатьох ніби викликають довіру, а ніби й ні. Перед тим, як їм довіряти, маємо подивитись на їхню попередню діяльність, особливо на те, що той чи інший кандидат робив для своєї країни. На президентських виборах ми вже побачили, що нове, але знамените обличчя перемагає. Натомість перемагати мав би патріотизм і навіть повсякденне ставлення до своєї держави. Маємо дивитися на те, чи готовий кандидат і його команда розвивати Україну і працювати на її благо, а чи хочуть вони прийти у велику політику, нажитися і піти. На мою думку, головним критерієм вибору має бути патріотизм, а потім вже все інше. І пам’ятаймо: гучні гасла – це ще не причина віддавати свій голос. Серед моїх побратимів немає однозначної думки щодо парламентських виборів, як і не було щодо президентських. У всіх свої переконання, але й бійцям хочеться позитивних змін, бо вже набридли одні й ті ж проблеми в країні.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.9201 / 4.52MB / SQL:{query_count}