Велика вода у Львові як іспит для влади

Щороку потужні зливи затоплюють львівські вулиці. Чи зробила міська влада висновки з минулих років та як буде протистояти стихії цього року

фото: EPA EFE
У Львові завжди дощить, а коли сильні зливи, то місто сильно потерпає від великої води. Вода паралізує рух у місті, підтоплює підвали, гаражі, магазини… І з року в рік ситуація повторюється. Тож виникає питання: які висновки зробили міська влада? Та й чи робить взагалі?
На початку травня міський голова Львова Андрій Садовий під час апаратної наради заявив: “Очистка дощоприймачів сьогодні є критичною. Бачимо, що дощі йдуть, я так розумію, що маємо серйозну зміну клімату. Ми повинні бути до цього готові”. То ж чи готові? Радше, що ні.
Цього тижня Львів знову охопили рясні дощі, наслідки негоди знову на поверхні. Експерти кажуть: нині міська влада стратегічно не задумується про грамотне поводження з дощовими водами. Адже таку воду можна навіть економити і акумулювати її на потреби міста – поливати газони чи вулиці під час спеки. Проте це ще виглядає далекою перспективою.
Синоптики прогнозують, що опади можуть тільки посилитись, попереду літо. Тож чому Львів так часто підтоплює та чи можна передбачити наслідки негоди, аби не повторилась минулорічна ситуація, коли води була по пояс на вулиці Сахарова та проспекті Чорновола, на Приміському ринку та інших вулицях – далі у матеріалі.

Рятуйтесь самі: купуйте гумовці, дощовики і навіть надувні човни

Про те, що причинами підтоплень можуть бути вчасно непрочищені дощоприймачі або ж завузькі труби каналізаційних мереж, міські чиновники це заперечують. До слова, у Львові є понад 7 тисяч дощоприймачів.
І одразу додають, що проблемні місця, які раніше затоплювало контролюють. Натомість найімовірнішими причинами затоплень в місті називають кліматичні зміни, коли впродовж дня випадає місячна норма опадів.
“Хоча періодичність дощових опадів зменшуються, але вони стають інтенсивніші. У місті дощоприймачі чистять часто, є складені певні графіки. За потреби їх чистять і по п’ять-десять разів на рік. Дощоприймачі як елемент дороги перебувають на балансі районних адміністрацій, які є замовниками послуг і робіт з утримання дощової каналізації. Ми виділяємо кошти районним адміністраціям, а вони вже укладають угоди з ЛКП про очищення водостоків. Тож забиті водостоки не є причиною потопів”, – розповідає Олександр Одинець, заступник директора департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міськради.
У зоні ризику повторення значного підтоплення вулиці Сахарова, Під Дубом, проспект Чорновола, кажуть у ЛМКП “Львівводоканал” і додають, що “ніхто не застрахований від того, що під час великої зливи на цих вулицях не повториться минулорічний потоп”. То ж що виходить: львів’янам залишається чекати, поки вчергове затопить їхні підвали, гаражі, магазини та кіоски? Наша порада: купуйте гумовці, дощовики і навіть надувні човни, аби пересуватись містом, коли вода в чергове паралізує рух транспорту.
“Ми аналізували значні підтоплення на перехресті вулиць Сахарова-Вітовського. Це найнижча точка, куди стікають усі дощові води із навколишніх вулиць. Міський департамент житлового господарства та інфраструктури дав нам доручення дослідити ситуацію з колектором на цій вулиці. Щоб дослідження були більш ґрунтовними, ми звернулись до науковців із Львівської політехніки. Поки відповіді не маємо. Але скажу, що я особисто спускалась в колектор, сам колектор справний, він великого діаметру, дощова вода туди поміщається цілком. Підозрюємо, що все-таки є проблема з недостатньою кількістю дощоприймачів вздовж відремонтованої вулиці Сахарова. Треба взяти до уваги і те, що під час кожної зливи, буревію дощоприймачі забиває величезна кількість сміття: листя, недопалки, одноразові пакети. Сьогодні він може бути чистим, а завтра під час зливи забитим”, – пояснює Уляна Горбата, прес-секретар ЛМКП “Львівводоканал”.
Щодо проспекту Чорновола, який теж часто підтоплює, то співрозмовниця зазначає, що там весь каналізаційний колектор насправді переповнений. “Тут вже конкретно постає питання: як збільшити діаметр колектора”, – веде далі вона.

Куди тече дощівка?

Зі слів Уляни Горбатої, дощівка спочатку потрапляє в дощоприймач, а потім по системі дощової каналізації в господарську побутову каналізацію. Вона підключена до вуличних колекторів.
“Дощова вода не є настільки забруднена, як господарсько-побутова вода, тому не потребує ретельного очищення. Її могли б виводити каналами не на очисні споруди, а у відстійники, щоб трохи очистити від сміття і далі відправляти у річку чи міський потічок. Але у Львові історично склалось, що господарсько-побутова і дощова каналізації об’єднані. Саме через те, коли нема дощу і змінюється тиск, то колектори каналізаційні “дихають” через дощоприймачі і неприємний запах потрапляє назовні”, – пояснює співрозмовниця.
В той час, коли в Україні бідкаються про нестачу води та високі тарифи на її використання, у розвинутих країнах дощівку раціонально використовують в побутових потребах чи потребах міста загалом. Щоб, наприклад, опісля нею поливати газони чи у спеку міські вулиці.  Подальше використання дощової води поки залишається недослідженим питанням і далекою перспективою, зізнаються співрозмовники “Львівської Пошти”.
“Ми спілкувалися з європейськими колегами, які мають досвід використання такої води навіть на побутовому рівні. Там приватні будівлі в місті мають ємності, в які потрапляє дощова вода з дахів. В нас же – в ринву, яка підключена до каналізації.  Напевно, потрібно, щоб це питання стимулювали на рівні міста, держави. Аби забудовники в майбутньому мали якісь пільги під час впровадження таких речей”, – резюмує Уляна Горбата.

Пропонують відновлювати втрачені водойми

Аналізуючи кількаразове підтоплення львівських вулиць влітку 2018-ого, головний архітектор Львова Юліан Чаплінський у своєму відеоблозі  “Велика вода у Львові” теж називає причинами глобальні зміни клімату останніми роками. У розмові він зазначає, що місто не витрачатиме шалені гроші на заміну каналізаційних мереж. То що ж пропонує робити архітектор?
“Європейці вже усвідомили, що підтоплення вулиць можна побороти лише перетворивши дощову воду на свого союзника та цінний ресурс для міста.
У містах Німеччини, Данії чи Нідерландів реалізовують стратегію “міста-губки”, що полягає у відновленні колись втрачених та створенні нових водойм у межах міста. Ще один важливий напрямок – побудова зелених дахів на будівлях у місті. Наприклад, у місті Штутгард вже нараховують  мільйон квадратних метрів зелених дахів. У Мюнхені – 3 мільйона квадратних метрів таких дахів. На щастя, у Львові теж така тенденція з дахами з’являється – це тераса Центру Шептицького і кілька особняків, які перейняли цю ідею. Але цього замало. Законодавство наше не дає інструментів, це не прописано в ДБН і ми не маємо права прописувати такі норми в містобудівних умовах і обмеженнях”, – розповідає Юліан Чаплінський.
Він зауважує, що вже є кілька конкретних пілотних проектів, які невдовзі можуть реалізувати у місті: “В парку “Горіховий гай” є ставок, який підсох і втратив вдвічі об’єм води. Поруч будується великий житловий комплекс, підприємець якого погодився зробити екологічну фішку у своєму проекті і всю дощову воду зі своїх дахів і травників впускати не в каналізація, а у водойму, що в парку через трубу. У другому проекті колеги зі Штутгарда придумали акумулювати джерело на Підзамчому, яке тече під колію. За задумом, напрямок руху води з цього джерела можна скерувати через міст і на площу перед вокзалом, де можна створити громадський центр. Третій проект стосується ідеї відновлення Пелчинського ставу біля Парку культури.  Це не моя ідея, але я підтримав її і вона виглядає реальною”.
Варто пригадати, як тільки таку ідею озвучили в ЗМІ, активісти, історики виступили із аргументами проти. Бо, кажуть, це дорого і неефективно.
Натомість головний архітектор Львова у своєму відеоблозі пояснює: “Раніше органічний потік води починався із вулиць Сахарова, Княгині Ольги, Бойківської і оминав Вулецькі пагорби, протікаючи в давнину через вулицю Вітовського, формуючи Пелчинський став, а пізніший Панянський став. Коли вулицю реорганізували і пустили туди трамвай, то відмітка площі перед депо стала нищою, а відмітка перед Парком культури – вищою і вода повернулась назад. Відзначу, що геологи зробили пошукову свердловину і знайшли достатньо води, яка дозволить наповнити штучно став впродовж чотирьох-п’ятьох місяців. Далі став зможе наповнюватись дощовою водою з усіх боків”.
Додамо, Львівська міська рада просить мешканців для оперативного реагування комунальних служб інформацію про усі надзвичайні ситуації залишати на гарячій лінії міста за номером 1580. Також не паркувати машини під деревами, бо вони зараз набирають вологу і в будь-який час можуть впасти.

Іван Щурко, архітектор:
– Клімат і справді став піковим у нашому регіоні. Маємо затяжні періоди спеки і дощу, різкі перепади температури. Це, звісно, впливає на часті підтоплення на наших вулицях, але є проблема обслуговування дощоприймачів, ринв. Раніше у місті теж були потопи, проте зараз вони трапляються майже щороку. І не можна це списувати на виключно погодні умови. У нас міська влада роздає дозволи на будівництво величезних житлових кварталів, але водночас не створюють інвесторам відповідних умов. Щоб ті заздалегідь подумали, як під час рясних дощів можна було б затримати об’єми води, аби вона не потрапляла на дороги. Сьогодні величезні забудови в історичному середовищі не розраховані в обслуговуванні на стару інженерну інфраструктуру. І говорити нині про відновлення втрачених та створення нових водойм в межах міста, думаю, недоцільно. На цьому етапі нові водойми ніяк не вирішать проблеми з потопами. Проблему можуть вирішити зелені зони. Якщо в місті буде більше парків, скверів, належно організованих та облаштованих прибудинкових територій, то надлишок води абсорбується. Адже водойми в структурі міста – складні інженерні споруди. Вони потребують постійного і фахового догляду. А після зими соляні суміші, якими посипають вулиці, з дощовою водою потраплятимуть у ставки, і це вже буде отруйним середовищем.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
5.0074 / 4.46MB / SQL:{query_count}