Зберегти, аби не втратити

На Львівщині налічують понад півсотні занедбаних пам’яток архітектури. У четвер, в День пам’яток історії та культури, усіх охочих закликають долучитись до флешмобу з прибирання території довкола палацу в Роздолі

Палац Жевуських-Лянцкоронських
18 квітня в Україні відзначатимуть День пам’яток історії та культури. На Львівщині цей день вирішили відсвяткувати флешмобом, в якому закликають взяти участь у спільному прибиранні території навколо пам’ятки архітектури. Зокрема, прибиратимуть територію палацу Жевуських-Лянцкоронських, який датується ХVІІІ-ХІХ ст. і розташований у селищі Розділ (Миколаївський район). Організатори розповідають, що такий захід проводять вперше, а вже у наступні роки, ймовірно, охоплять більше подібних історичних об’єктів, які потребують уваги громадськості.
«Цей палац – пам’ятка архітектури місцевого значення, зараз він закинутий. Спочатку хочемо його прибрати і популяризувати цю пам’ятку. Окрім того, надалі є наміри в цьому палаці облаштувати реабілітаційний центр учасникам АТО (ОСС). Місцева спілка бійців вже підтримала цю ідею. Зараз це питання перебуває на розгляді у міністерстві в Києві. Поки немає результату, але, певна, було б добре реалізувати такий задум. Тому й вибрали для флешмобу саме цей історичний об’єкт», – каже у розмові «Львівській Пошті» Оксана Ткачук, т.в.о. директора департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА.
З її слів, на території області є близько 3,5 тисячі пам’яток архітектури  національного та місцевого значення. З них – понад півсотні у аварійному та занедбаному стані. Зокрема, йдеться про Старосільський замок (Пустомитівський р-н), Поморянський замок (Золочівський р-н), палац Лянцкоронських у Тартакові (Сокальський район). Зі слів співрозмовниці, деякі з них почали реставрувати, до інших привертатимуть увагу через тематичні флешмоби.
Отож, за пропозиціями співрозмовників, виокремлюємо деякі архітектурні перлини, які не показують туристам і пропонуємо зупинитись на їхній історії докладніше.

Палац Жевуських-Лянцкоронських у Роздолі 

Зупинимось на історії цього палацу, де організовують цього тижня флешмоб з прибирання. Палац Лянцкоронських розбудував в 1874 році польський поміщик Кароль Ланцкоронський на місці садиби судді Жевуського. Тому цей замок носить ім’я двох родів – Жевуських та Лянцкоронських. Граф Лянцкоронський обожнював подорожі, а тому зібрав колекцію скульптур і живопису, яка зараз зберігається в музеї Дрогобича, а античні скульптури – у Львівській галереї мистецтв. Цікаво, що маєток Лянцкоронських став першою спорудою в Роздолі, оснащеною телефоном, каналізацією та водопроводом. Всі 60 кімнат палацу добре опалювалися і були електрифіковані. На жаль, епоха розкоші садиби тривала недовго. У радянські часи на території палацу розміщувався санаторій. Сьогодні про колишню вишуканість нагадує тільки фасад замку, внутрішнє оздоблення садиби не відновили.

Палац Бадені в Буську

 
 Палац Бадені
Палац графа Бадені збудований у 1810 році. До 1939-го він був літньою резиденцією родини Бадені. Архітектурний стиль палацу – класицизм. Фасад відрізняється багатим архітектурним декором. Інтер’єри вестибюля, парадного сходового майданчику та салону палацового корпуса виконані у стилі неоренесансу, оздоблені багатою ліпниною. Автор декорування інтер’єрів – Петро Гарасимович. З 1961 року в палаці розміщувалася військова частина. Будівлю фактично не використовують з 2005 року. Відтоді споруда перебувала на балансі Міноборони України. У травні 2016-го МВС передало його у власність громади Буська, інформує karpaty.info. Впродовж багатьох років місцеві мали ідею, аби там облаштувати музей. Наприкінці минулого року активісти власними силами взялись наводити лад біля пам’ятки, яка перебуває в аварійному стані. Спочатку на місці провели кілька толок, а потім планували «зашити» вікна та встановити відеоспостереження.
«Є вже деякі пропозиції, як надалі використовувати приміщення цієї пам’ятки. Але зараз частину цього приміщення займає школа. Коли його звільнять, можна буде більш предметно говорити про подальшу долю цього об’єкта», – пояснює Оксана Ткачук.
Нині палац непогано зберігся, а з внутрішнього оздоблення навіть можна побачити оригінальний кольоровий паркет, а також ліпний герб графської родини Бадені.

Поморянський замок

 
 Поморянський замок
Поморянський замок-палац є унікальною пам’яткою селища Поморяни, що у Золочівському районі. Розташований він на річці Махновці. Замок колись був частиною оборонної системи і став улюбленим місцем польських королів та вельмож. У XIV столітті тут стояв дерев’яний замок українських шляхтичів Свинків. Мурований замок замість дерев’яного збудували у першій половині XVI століття за наказом подільського воєводи Яна з Сієни. У 1620 році Поморяни і довколишні землі придбав батько майбутнього польського короля Якуб Собеський, що укріпив замок і звів нову порохівню. Замок в Поморянах був улюбленим місцем короля Яна III Собеського, який підняв його з руїн після татарських нападів другої половини XVII століття та додатково укріпив його. Після смерті Яна III Собеського замок постійно змінює власників і поступово занепадає. З 1740 року він стає власністю магнатів Радзівілів, а наступного року замок частково знищує пожежа. У 1789 році Поморянський замок переходить у власність Прушинських. В замкових палацах Прушинські зібрали велику галерею картин визначних художників світу, колекцію медалей, монет, печаток, мозаїк, ікон тощо. Останні власники цього замку – Потоцькі. Вони володіли ним з 1876 по 1939 роки. Після Другої світової війни в палаці розміщувався спочатку райком партії, потім – райвиконком. Хоча у 1978 році й була проведена реставрація замку, з 80-х років замок стоїть пусткою і руйнується на очах. Сьогодні замок у Поморянах – це два двоповерхових корпуси (південний та східний) та кругла кутова вежа.
Торік влітку департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА оголосив тендер на протиаварійні роботи та реставрацію Поморянського замку. Передбачувана вартість робіт становить понад 15 млн  грн. «Три роки вже ведуться на території цього замку реставраційні роботи. Щоправда, малим коштом. Зараз до замку облаштували непоганий заїзд, ГО  поруч відкрила музей. Написали на цей замок три проекти. На територію навколо замку, що є пам’яткою садово-паркового мистецтва залучили екологічні кошти. Розробляється документація для початку робіт», – веде далі Оксана Ткачук.

Старосільський замок

 
 Старосільський замок
Замок розташований у Старому Селі, що у Пустомитівському районі. Це пам’ятка архітектури XVI-XVII ст. Завдяки своїй площі у 2 га вважається найбільшим на Львівщині. Історики не знають точного періоду появи замку в Старому Селі, як і його будівничого. За однією з версій, п’ятикутний оборонний замок побудували у 1584-1589 рр. на замовлення князів Острозьких. Проектував замок відомий архітектор Амброзій Прихильний. Інша версія говорить про пізнішу появу замка: у 1642 році його заклав Владислав Домінік Заславський. Жодну із версій довести або спростувати поки не вдалося. Замкові стіни були висотою вісім метрів, товщиною два метри. Башти підвищувались на 14-16 метрів, за плануванням – неправильний п’ятикутник. Обороноздатність форпосту підсилювалась ровами, валами та болотом, яке оточувало замок. Але вже через кількадесят років після будівництва (якщо збудували його у 1642 р.) замок лежав у руїнах. Ймовірно, зруйнували його загони Богдана Хмельницького. Через деякий час замок відбудували. У 1672 році витримав турецьку облогу, але у 1687 році замок знову занепав.
Відновили замок Сенявські, яким Старе Село належало у першій чверті XVII століття. У 1731 році твердиню купили Чарторийські. І тоді про замок знову забули… Нові господарі ним зовсім не переймалися, маючи кращі маєтки десь у Польщі.
Із 30-х років ХІХ століття замок занепадав і руйнувався. Його пристосовували під господарські потреби. Тут були і склади, і винокурня, і пивоварня… Місцеві мешканці потроху розтягали стіни та вежі на будматеріали, а дехто і сам прибудовувався до віковічних мурів – навіть не будинком, а гаражем… Зараз, коли замки дозволили віддавати в оренду, ситуація для Старосільського нескоро покращитися.

Замок Гербуртів у Добромилі

 
 Замок Гербуртів
Замок Гербуртів, розташований за кілька кілометрів від містечка Добромиль Старосамбірського району. Є пам’яткою архітектури другої половини XVI ст. національного значення. Перший дерев’яний замок на Сліпій горі побудував Микола Гербурт в 1450 році. Проте через два роки його спалили татари. У 1566 році, коли Добромиль отримав магдебурзьке право, Станіслав Гербурт знову продовжив будівництво замку з каменю і цегли. Закінчив його представник роду Гербуртів – Ян Щасний Гербурт. Замок побудований у стилі ренесансу. Основна функція замку – оборонна. Власники тут проживали лише тимчасово. Гербурт проклав із замку безліч підземних ходів. Місцеві жителі вважають, що в них досі сховані скарби і золото роду Гербуртів.
У 1622 році замок перейшов у володіння роду Конецпольських. Після поділу Речі Посполитої територія Добромиля дісталася австрійцям, вони й розібрали замок. До наших днів збереглися лише руїни – чотириярусна брамна бастея з фрагментами житлових приміщень, два фрагменти мурів, залишки однієї башти, залишки криниці у подвір’ї замку. Добромильський замок – найвищий (560 метрів над рівнем моря) та найвіддаленіший від Львова замок Львівщини. За хорошої видимості з мурів замку можна побачити міста Перемишль (близько 30 км) і Самбір (близько 40 км).

Панський палац у Нижанковичах

 
 Палац у Нижанковичах
Північна околиця Нижанковичів, яка є впритул до державного кордону, називається Заболотці. Тут і розташований панський маєток. Припускають, що цей казковий палац, який “вмостився” посеред старого парку на пагорбі біля річки Залісся, збудований всередині ХІХ ст. Історичних подробиць відомо небагато. Невідомим залишилось прізвище архітектора. Спершу маєток з палацом належав польським магнатам Любомирським. Згодом пані Любомирська подарувала своєму родичу, графу Потоцькому, який полюбляв тут полювати. Граф Потоцький своєю чергою подарував палац своїй кохані Анні Грімм, австрійці за походженням. Прожила вона тут до початку Другої світової війни, після чого емігрувала у Відень. Подружжя, яке господарювало у палаці після її від’їзду теж уже давно померло, не залишивши жодних свідчень. Цікаво, що останні господарі цього маєтку поховані у склепі, розташованому неподалік палацу, однак за кілька метрів по той бік кордону, у Польщі, йдеться на сайті kray.org.ua. За легендою, у палаці сховано підземний хід, який веде аж до замку Гербуртів біля Добромиля. Легенда гарна, але, ймовірно, нереальна.
На території колишнього фільварку розташований Державний професійно-технічний навчальний заклад “Нижанковицький професійний ліцей”. У палаці свого часу була бібліотека цього училища, а потім навчальні класи. Тепер історичний об’єкт пустує.

Свірзький замок

 
 Свірзький замок
Якщо пропонувати вам ті замки, які в кращому стані за вище перераховані, то серед них точно повинен бути Свірзький замок, запевняє Оксана Ткачук. Адже це один із найвідоміших і найкрасивіших замків Львівської області.
“Серед усіх замків Львівщині він перебуває в належному стані. Зауважу, що цього року в грудні на виставці “Замок Свірж: Генеза”, що проходила у Свірзькому замку побувала Марина Порошенко. А торік, в межах музичного фестивалю MozArt сюди з концертом приїжджала Оксана Линів”, – додала вона.
Свірзький замок розташований на пагорбі, оточений ставками і болотами, привертає увагу не лише мандрівників. Ще в радянські часи він став відомим об’єктом кінозйомок – тут знімали фінал фільму “Д’Артаньян і три мушкетери”. Як писала “Львівська Пошта”, перша згадка про Свірж пов’язана з відвідуванням поселення польським королем Владиславом ІІ у 1484 та 1492 роках. Згадують про оборонні споруди, від яких залишилися руїни вежі за декілька десятків метрів на північний схід від сучасного замку. Вежа – п’ятикутна, має два яруси та шість метрів заввишки.
Рід Свірзьких володів поселенням до середини XVII століття, після чого воно на півтора століття стало власністю графів Цетнерів. Галицький каштелян Олександр Цетнер перебудував замок, значно розширивши його у південному напрямку.
У 1648 році замок захопили і зруйнували козаки Богдана Хмельницького, після чого Цетнер перебудував фортецю. Та навіть додаткове укріплення твердині не зробило її неприступною: у 1672 році замок захопили турки. Однак через три роки він успішно витримав облогу татар і захистив гарнізон та шляхту, що втікала до Свіржа з Поморянського замку.
У 1907 році замок придбав майбутній генерал польської армії граф Роберт Лямезан Салінс. Під час Першої світової війни замок постраждав від обстрілу російської артилерії та пожежі. Востаннє замок реставрували у 1975 – 1983 роках.
Останніми роками місто і замок набули нового значення для молоді з усієї України. Вже декілька років на його території відбувається масштабний міжнародний фестиваль Woodstock.
Фото: Галини Терещук,  pomoriany-castle findinukraine.com.ua,
mandrivna.blogspot.com

Андрій Салюк, голова Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури:
– На жаль, абсолютно кожен палац, замок, що є пам’яткою архітектури, на Львівщині потребує більшої чи меншої допомоги. Тому потрібно організувати толоки навіть біля добре відомих нам об’єктів, що є в Олеську, Підгірцях та Золочеві. Аби показати, що громаді, яка живе довкола культурної спадщини, небайдужа доля наших пам’яток. Вже діють ініціативні групи з порятунку палацу Бадені, що у Буську, Поморянського замку, палацу Жевуських-Лянцкоронських, що в селищі Розділ. Тематичні флешмоби з прибирання важливі не тільки в контексті прибирання сміття, а найголовніше, що таким чином, можна привернути увагу громадськості до цих пам’яток. Що більше буде таких ініціатив, які координуватимуть між собою та ділитимуться досвідом та враженнями, то краще буде зберігатись наша культурна спадщина! Може, коли буде активною громада, влада повернеться обличчям до нашої спадщини. Мовлю не лише про місцеву, а найперше про центральну владу. Можливо, Міністерство культури колись зрозуміє, що ці об’єкти – це теж їхня компетенція. Бо поки виглядає так, що воно не вболіває за нашу спадщину. Зі свіжих вражень, де недавно бував і рекомендував би іншим навідатись – це замок Гербуртів, який розташований за кілька кілометрів від містечка Добромиль у Старосамбірському районі. До слова, в цьому містечку є ще один історичний об’єкт, який давно обійшли увагою. Маємо вже напрацьовані конкретні кроки, аби його зберегти. Подробиці розкажемо 18 квітня на прес-конференції у приміщенні Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, що на вулиці Коперника, 40-а. Також пропонував би навідатись у містечко Нижанковичі, де є теж закинутий палац. Раніше його використовували як бібліотеку та навчальні класи училища, яке недалеко розташоване. Та якщо споруду не освоять в господарстві, вона теж почне руйнуватись і осипатись.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8211 / 4.26MB / SQL:{query_count}