Убезпечитись від небезпеки

Не розвагами єдиними: які висновки мають зробити Львів і містяни після інциденту на різдвяному ярмарку, і чому такі важливі у час війни відповідальність і небайдужість!

фото: Діана Кормухіна (3)
Туристичний Львів, у якому люди почувають себе святково, затишно й безпечно дав зрозуміти усім, що і тут бувають екстрені ситуації, які вимагають належної реакції та висновків. Львів у вихідні сколихнула новина про вибухи та пожежу на одній з велелюдних туристичних локацій –  різдвяному ярмарку в центрі міста. У одному з дерев’яних торгових будиночків пролунав вибух, після якого почалась пожежа. Через йомвірне використання газових балонів постраждало п’ятеро людей, яких доправили з опіками у 8-міську лікарню. Не минуло й кількох днів, як на місці згарища знову стоять готові до експлуатації ятки.
Свідки суботньої надзвичайної ситуації проявили себе по-різному: більшість стояла осторонь або ж фільмувала все, що відбувається, хтось кидався гасити полум’я власними силами, хтось намагався допомоги потерпілим. Все ж далеко не кожен виявився готовим до дій. Що ж необхідно місту і кожному з нас, щоб запобігати таким ситуаціям і знати, як під час них діяти?

фото: Facebook Володимир Скоростецький
Яскравий зимовий ярмарок у Львові з кожним роком стає все популярнішим туристичним місцем, де можна придбати подарунки й сувеніри та спробувати різноманітні страви. Проте це лише загальна картина. Минулого року у цьому місці вже стався неприємний інцидент із загоранням торгової ятки, проте ситуація не набула резонансу. Суботня пожежа нагадала нам, що проблема з дотриманням техніки безпеки на ярмарку таки існує!
“Є грубе порушення техніки безпеки. Заборонено використовувати газові балони, підприємець на свій страх і ризик це зробила. Думаю, правоохоронні органи проведуть розслідування і винні мають бути притягнені до відповідальності, – наголосив мер Львова Андрій Садовий. – Чітка позиція міста щодо перевірки всіх закладів громадського харчування міста. У приміщеннях, в павільйонах, бо, я так розумію, часто бажання збагачення може призвести до біди”.
“На жаль, через недотримання та нехтування правилами безпеки учасником на ярмарку виникла пожежа, – зазначила у свою чергу компанія-організатор різдвяного ярмарку “Львівські ярмарки”. – Тривають слідчі дії та працює комісія. Уся спільнота ярмарку розуміє наслідок та відповідальність. Технічна служба ярмарку спрацювала впродовж однієї хвилини. Представники компанії “Львівські ярмарки” співпрацюють з комісією та беруть участь у всіх засіданнях”.
“Різдвяний ярмарок далеко не вперше організовується у нашому місті. Він став популярною серед туристів місциною. Щоб підтримувати безпеку ярмарку, існує комісія, яка займається перевіркою торгових точок: звертає увагу на пожежну безпеку в них, перевіряє обладнання, наявність вогнегасників, знання працівників про техніку безпеки (інструктаж має пройти кожен). Якби ці дії справді виконувались, то вибухів і пожежі в суботу не відбулося б. Наслідок таких дій – це небезпека для львів’ян, працівників ярмарку та для туристів”, – розповідає Святослав Сірий, громадський активіст і львів’янин.
Активіст наголошує: ярмарки – це завжди масове скупчення людей. У таких місцях повинні бути обов’язково дотримані й проконтрольовані усі заходи безпеки. На думку Святослава Сірого, необхідно, щоб винні були покарані за травмування людей.
На п’ятий рік війни на території України небагато людей розуміє важливість багатьох знань і вмінь, якими має володіти кожен. Йдеться про знання порядку дій у різноманітних надзвичайних ситуаціях і вміння надавати першу домедичну допомогу потерпілим. Попри думку, що війна від нас далеко, ніхто не застрахований від кризових моментів у цивільному житті, а вони трапляються поруч з нами значно частіше, ніж здається.
На жаль, не всі усвідомлюють те, що в будь-який момент кожен може опинитися сам на сам з екстреним випадком, тому й під час пожежі на просп. Свободи в суботу готовими надати допомогу та гасити полум’я виявились зовсім небагато людей. Серед них було кілька очевидців, продавці з ярмарку, військовий і екстрені служби, що прибули на місце. Натомість переважна більшість намагалась або якомога швидше покинути місце події, або зафільмувати пригоду на камеру свого гаджета, ніби це й зовсім не лихо, а ефектний салют.
Які елементарні речі необхідно знати кожному, щоб не залишитись безпорадним у надзвичайній ситуації? Часто вирішальними для потерпілої під час певної пригоди людини є 4-5 хвилин, яких недостатньо для приїзду медиків, проте кожен охочий може вивчити основи порятунку людського життя. Домедична допомога має свої суворі правила та регламентований порядок дій для різних ситуацій. Зокрема, один із головних законів порятунку – це надання допомоги потребуючому, коли самому рятівникові нічого не загрожує. Інше правило наголошує на важливості адекватної оцінки критичної ситуації.
Найважливішими навиками у домедичній допомозі є вміння зробити серцево-легеневу реанімацію, поводження з опіками й обмороженнями різної важкості, а також знання про надання допомоги при кровотечах, удавленнях, епілептичних припадках тощо. Від подібних ситуацій не застрахований ніхто, а незнання може зіграти з кожним злий жарт. Для поширення знань з першої невідкладної домедичної допомоги Товариство Червоного Хреста України застосовує доступну літературу, знаходить зв’язок з громадськістю через мобільні додатки та соціальні мережі. Через ці засоби організація надає мінімальну необхідну базу знань для українців.
Нині зовсім нескладно знайти короткі, але дієві курси з домедичної допомоги світових стандартів, де професіонали розвіють поширені шкідливі міфи про долікарську допомогу й навчать, як чинити правильно у надзвичайних ситуаціях. Охочі мають можливість пройти різноманітні спецкурси, скористатись корпоративним тренінгом, попрактикуватись на манекенах, а головне здобути життєво необхідні знання.
У Львові можна записатись на курси при Львівському обласному Товаристві Червоного Хреста (контактний тел.: +3 8032(2) 297-08-60) і “Курси першої домедичної допомоги “САВ” (контактний тел.: +38 (097) 003-89-98).

Парамедик Андрій Алямський: “Пам’ятаймо, паніка породжує хаос”

 
 фото: Facebook Володимир Скоростецький
Під час суботньої пожежі на ярмарку він не залишився осторонь, а прибіг на допомогу. Сміливець у формі – це старший солдат Андрій Алямський, який з 2015 року перебуває у лавах Збройних сил України. За свою військову службу боєць встиг пройти курси парамедицини за американськими стандартами й обороняти країну в Донецькій і Луганській областях, зокрема під Авдіївкою, де як парамедик надавав медичну допомогу іншим військовим. Солдат без вагань допоміг оточуючим і в цивільному житті. Зараз він скромно згадує про недавні події.
– Андрію, розкажіть про суботню надзвичайну ситуацію. Як це було?
– У суботу в центрі міста під час пожежі всі, хто кинулись на допомогу, показали, що наша сила в єдності. Так, я військовий, але навіть для мене те, що сталося було несподіванкою, адже ті обставини були нестандартними у порівнянні з тими, до яких звик в армії. З собою в мене не було всього необхідного для надання медичної допомоги, на жаль. Тому в той момент порятунком стали медичні ножиці, якими зрізався одяг на уражених опіками частинах тіла. У цій ситуації важливо було підбадьорювати і спілкуватись із постраждалими до приїзду лікарів. Люди, що були поруч, також допомагали, поводились дуже правильно, бо не панікували, а уважно слухали й допомагали. Вони у цій ситуації герої.
– Що було у вас на думці, коли дізнались про пожежу на ярмарку?
– Коли я дізнався про вибухи і пожежу, біг до ярмарку і думав: “Тільки б не діти…”. Понад усе не хотів, щоб там постраждали діти, бо важко психологічно бачити травмованих діток.
– Які поради щодо поведінки в надзвичайних ситуаціях можете дати?
– У кризових моментах раджу ніколи не панікувати, бо паніка в натовпі викликає нерозуміння того, як діяти в ситуації, вона ніби оглушує людей. У будь-якому випадку потрібно якомога швидше оцінити ситуацію. Якщо переглянути відео з місця пригоди, то видно, що люди просто не знають, як діяти. У кадрі їх багато, але одиниці біжать на допомогу, а в житті бувають ситуації значно гірші та загрозливіші. Кожному варто пам’ятати, що паніка породжує хаос. До того ж вкрай важливо дотримуватись правил безпеки, бо недарма кажуть, що вони написані кров’ю.
– Після цього випадку кому хочете подякувати?
– Гадаю, це неправильно, що зараз всі говорять лише про мене, адже на місці події були й інші люди, які кинулись гасити пожежу і допомагали постраждалим. Тому перш за все треба подякувати усім небайдужим, які допомагали: перехожим, поліцейським, пожежникам.
Розмовляла Дзвенислава Сіра

Олександр Поронюк, керівник Регіонального медіа-центру Міністерства оборони України:
– Важлива для нашого суспільства тема, зокрема для Львова, полягає в тому, що ми ніби перебуваємо у безпеці, забувши про існування ризику. Пригадаємо, що надзвичайні ситуації більшого масштабу в історії нашого міста вже стали великим ударом, як-от Скнилівська трагедія. Кожен з нас для таких випадків має знати основи медицини, щоб надати тим, хто тебе оточує або собі допомогу, коли це буде особливо потрібно. У наш час всюди достатньо прикрих травматичних випадків, де необхідні знання першої домедичної допомоги. Тому, гадаю, що в кожному навчальному закладі має якісно й дієво викладатись предмет безпеки життєдіяльності. На початку війни на сході України відбувались різні провокації, а реакція натовпу була зовсім іншою, ніж сьогодні. Зараз, коли на вулиці виють сирени, реагують, як на шоу чи феєрверк над туристичним напівтверезим давнім містом. Львів далеко від війни, тому люди переконані, що небезпеки тут бути не може. Люди, що побували в зоні бойових дій, зовсім інакше реагують на надзвичайні ситуації. Для військових регулярно проводять планові заняття з медицини та поведінки в кризовий момент. Поміж собою бійці діляться практичним досвідом. Вони завжди у повній готовності, зокрема й у цивільному житті. Як можна вберегти себе від небезпеки у місті? По-перше, триматися осторонь натовпу, великих скупчень людей. По-друге, треба знати елементарні правила безпеки. Також варто бути уважнішим до навколишнього світу: людина має бути зосередженою на тому, що відбувається поруч, тоді вона буде в більшій безпеці. Головне – це не бути байдужим: у надзвичайній ситуації не тікати, не стрімити, не постити у Фейсбук, а допомагати потерпілим в міру своїх знань і можливостей.
Володимир Скоростецький, військовий журналіст:
– Для того, щоб надати допомогу в надзвичайній ситуації, не розгубившись, потрібно мати певні знання: як саме надається перша домедична допомога, яким є порядок дій під час надзвичайної ситуації. Гадаю, що випадок, який стався на різдвяному ярмарку показав відсутність системного підходу до підготовки населення, адже громадяни мають готуватись до екстрених дій не тільки, коли в державі війна, а взагалі… За останніх 20 років у світі сталось багато різних катаклізмів і терористичних атак. У країнах, де населення одержувало якісь навчання і розуміло свою відповідальність у кризовий момент, там жертв було набагато менше, наслідки ситуації ліквідовувались значно швидше, у порівнянні з випадками, в яких люди залишались пасивними спостерігачами. Як мали діяти громадяни, де були очевидцями вибухів і пожежі на ярмарку? Вони мали зробити все, щоб екстрені служби прибули якнайшвидше, розчистити певний простір, знайти серед присутніх когось, хто б міг надати домедичну чи медичну допомогу, допомогти загасити пожежу. Якби люди мали знання, то боротися з наслідками цієї надзвичайної ситуації можна було б одразу. Основним ворогом в цьому випадку була паніка та відсутність будь-якого знання й практичних навичок. Добре, що серед присутніх трапився солдат Андрій Алямський, який закінчив медичні курси за американською програмою. Добре, що декілька цивільних людей також не розгубились і допомагали. Але коли навколо стоїть натовп і замість того, щоб піднімати на ноги лікарів, пожежників, поліцію, просто фільмує все на камеру – це ознака того, що з нами щось не так. Зараз неважко зараз пройти медичні курси й бути завжди готовим до всього, адже в нашій державі зараз триває війна. Всі дії, що стосуються порятунку вас і ваших близьких у кризових ситуаціях ляжуть на ваші плечі. Найважливіше – це не бути байдужим. Ми, українці, завжди відрізнялись тим, що були людьми небайдужими.
Віталій Туровцев, начальник прес-центру ГУ ДСНС у Львівській області:
– Загалом львів’яни під час пожежі на різдвяному ярмарку поводились досить правильно, адже у цій ситуації було потрібно зберігати спокій, відійти на безпечну відстань від місця події, що люди й зробили. Наступний кроком у такому випадку – знайти серед присутніх лікаря чи людину, яка може надати домедичну допомогу. Останній крок – це гасіння пожежі спеціальними або підручними засобами, якщо вони є. Гірше, коли надзвичайні ситуації трапляються у замкнутому просторі, адже шляхи евакуації вузькі й тоді натовп спричиняє більше травмувань, ніж пожежа чи вибух. У подібних випадках потрібно рухатись зі всім натовпом, в жодному разі не проти нього. Руки бажано схрестити на грудях – це дасть можливість вільно дихати. При падінні необхідно якомога швидше піднятися, не розгубившись. Саме в ситуації, яка сталась у суботу в центрі міста, люди відреагували досить правильно, адже вони відійшли від епіцентру пожежі, ті, хто мав можливість, почали гасити вогонь, люди, що могли надати домедичну допомогу і підтримку потерпілим також це зробили. Швидко прибули й рятувальники, які стабілізували ситуацію.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.0787 / 4.52MB / SQL:{query_count}