Нова перспектива Славського

Як господарює Славська громада після року об’єднання та чому варто туди навідатись

фото: Олег Огородник
Славське та його околиці – добре знане гірське курортне містечко. Звідти до Львова менш ніж півтори сотні кілометрів. Привабливе географічне розташування та зручне транспортне сполучення надає йому переваг. Якщо відмотати час назад, то відомо, що свого розквіту Славське досягло у 70-80 роках минулого століття, коли тут з’явились нові витяги, відкрились спортивні школи. Відтоді туристи продовжують обирати його як локацію відпочинку у різні пори року. А на початку 2000-их у сусідній Івано-Франківській області з’явився великий конкурент Славського – Буковель. Попри те, співрозмовники кажуть, що кількісні показники відвідуваності Славська залишаються високими. Та аби не пасти задніх, у Славську готуються до втілення інвестиційного проекту розбудови гірськолижного курорту на сотні мільйонів доларів. Торік у серпні була створена Славська об’єднана територіальна громада, де у жовтні відбулися вибори. Відтак певні співрозмовники, є можливість швидше втілювати зміни. Та чим сьогодні живе громада та чому з-поміж інших курортів варто туди навідатись – читайте у матеріалі.

Лижний сезон відкрито

Умовно кажучи, офіційних оголошень про початок, зокрема гірськолижного сезону немає. Він починається тоді, коли гірськолижні траси запускають свої підйомники на різних схилах, пояснює Наталія Улинець, депутат Славської ОТГ.
“Є гора Тростян чи Захар Беркут, які швидше засніжуються. Відтак ці комплекси мають можливість швидше запустити витяги. А є гори із меншими схилами, тож спочатку там чекають на сніг. Зараз сезон можна вважити відкритим. Туристи вже почали їздити і, думаю, цими вихідними у Славську їх буде чимало”,– зазначає Наталія Улинець.
На питання, чому серед інших зимових відпочинкових локацій зараз варто обрати саме Славське, співрозмовниця відповідає: “Бо це перший в Україні гірськолижний курорт з хорошими трасами. Зазвичай у грудні сюди навідується найбільше гостей, охочих покататися на сноубордах, лижах, снігоходах”.
Попри конкуренцію, на думку Наталії Улинець, кількісні показники відвідуваності цієї гірської місцевості залишаються високими. Тоді як якісні показники обслуговування безпосередньо туристів потребують вдосконалення: йдеться і про інфраструктурні речі, і розвиток розважальної сфери, яка практично відсутня. Курорт має всі шанси отримати переродження, в разі грамотного поводження із бюджетом, втримання базового інвестора, збільшення податкової основи з підприємців та підприємств, залучення грантових програм.

Приїжджають турки, поляки і… росіяни

Зараз у цій гірській місцевості можна відпочити як активно, так і пасивно. Якщо обираєте активний відпочинок у Славську, то орієнтуйтесь на гори Тростян, Погар, Менчул, Кремінь та Ільз, на яких обладнано 22 км лижних спусків різного рівня складності. Зокрема, гора Тростян (1232 м) обладнана 11-ма трасами з трьома бугельними та одним крісельним витягами. До слова, на горі Тростян була єдина в Україні сертифікована за міжнародними стандартами гірськолижна траса. Спортивна база “Динамо”, яка тут розташовується, була однією з головних для збірних Союзу з гірськолижного спорту. Траси для початківців на 2-3 км розташовані на горі Кремінь і Менчул, де є база “Політех”.
У Сколівському районі, в селі Волосянка, працює добре відомий гірськолижний курорт “Захар Беркут”, де є чотири спуски з трьома бугельними та одним крісельним витягами. Ціни, каже Ольга Безушко, начальник відділу туризму та комунікації Славської ОТГ, у порівнянні з минулим роком на послуги дещо зросли – в середньому на 50-100 грн. Абонемент на гору Тростян коштує 450 грн/день та 530 грн/день у вихідні. На “Захар Беркут” абонемент для дорослих коштує 400 грн/день у будні та 500 грн/день у вихідні. Фактично незмінною залишилась вартість прокату повного комплекту спорядження – 200 грн/день. Куди ще можна податись у Славському, читайте у матеріалі №97 за 8 грудня 2018 рік “Відпочиваємо на Львівщині: обираємо локації”.
За офіційними приблизними цифрами, протягом року у Славське навідується близько тисячі туристів, веде далі Ольга Безушко. Серед них найбільше українців. Також курорт на Львівщині вподобали жителі країн Балтії, а також турки, поляки. Від загальної кількості туристів частка іноземців складає близько 10%. Співрозмовниця зізнається, що бувають й росіяни:
“Зокрема, цього літа на одному із постійних наших заходів, який проводимо у Славську понад 20 років, навідалось близько двох десятків осіб з Росії, які приїхали на своїх автівках”.
Більше туристів до Славського приїжджають під час літнього сезону, бо взимку все залежить від снігу. На гірськолижних курортах поки немає системи засніження (штучного снігу).

Рік об’єднання

Аби швидше втілювати інфраструктурні та інноваційні проекти, у громаді ініціювали об’єднання в рамках децентралізаційної реформи. Торік Славська ОТГ об’єднала три сільські ради – Нижньорожанківську, Либохорівську та Волосянківську, що у Сколівському районі, та Славську селищну раду. Загалом до складу громади входять сім населених пунктів. Тож в рамках децентралізації, яка передбачає передачу повноважень та ресурсів на місця, більша частина від суми податків з доходів фізичних осіб відтепер залишаються у місцевому бюджеті. Окрім того, надходить єдиний податок, туристичний збір, акциз та інші місцеві податки та збори у бюджет.
Щодо результатів, то за цей рік у Славській ОТГ зроблено більш ніж за десяток попередніх років, резюмує децентралізаційний рік для громади Володимир Бега, голова Славської ОТГ під час прес-туру в громаду. “Простий приклад: якщо торік у нашій громаді було здійснено дві державні закупівлі, то цього року – 190 держзакупівель”, – каже він.
Однозначно Славська ОТГ виграла від об’єднання, певна Наталія Улинець та коротко підсумовує зроблене: “Найперше вдалося 1 вересня цього року відкрити у селі Верхня Рожанка школу. Цей проект тривав декілька років. Та провели поточний ремонт приміщень майже в усіх інших школах. Далі на території громади змогли впровадити реформу по медицині. У Славській міській лікарні провели реорганізацію та отримали ліцензію. А за кошти з місцевого бюджету значно оновили матеріально-технічну базу самої лікарні. В селах, де не було медпунктів, або які були в неналежному стані будуть медустанови нового типу. Почався процес реконструкції приміщень будинку культури, дитячого садочку. Реформували бібліотеку старого типу і створили публічну міську бібліотеку, яка матиме філіали в різних селах. Всі ці проекти впровадженні ще цьогоріч. Із весни 2019-го почнеться реалізація багатьох інфраструктурних рішень. Серед іншого: вдалось отримати шкільний автобус”.
Також за кошти з місцевого бюджету оплачено та замовлено проект реконструкції центральної частини Славського. Щодо ремонту доріг, то вдалося цього року асфальтувати автошляхи протяжністю 2 тис. 600 км. Також підсипали гравієм практично усі основні центральні дороги у селах. Вулиці освітили та забезпечили 11-ма відеокамерами.
До слова, на території громади функціонують вісім шкіл, один дитячий садочок, дві амбулаторії та чотири ФАПи, станція швидкої допомоги, лікарня, сім народних домів, така ж кількість бібліотек та музична школа.

Невирішені питання

Одним із відкритих та нагальних питань у громаді, які потребують вирішення, співрозмовниця називає підвищення рівня кваліфікації працівників апарату. “За моїм відчуттям, громаді зараз бракує проектного менеджменту в цілому. Місцеві спеціалісти мають навчитись працювати як у європейських громадах: з чіткими процедурами, конкретними показниками ефективності і в часових рамках. Також хотілось би якіснішого нагляду за підрядними організаціями, які виконують різні проекти. Наприклад, центральну підпірну стінку в Славському досі не зроблено.  Нагальне питання, яке важко вирішити – це питання центральної системи каналізування. Це масштабний проект, який потребує співфінансування. Є проблеми з водопостачанням в певних частинах Славська. Хотілось би більше реалізованих проектів, які стосуються вуличного освітлення та безпеки всієї громади”, – резюмує Наталія Улинець.
Проблемним і болючим питанням Володимир Бега називає сплату податків. З його слів, в ОТГ почали систематизувати базу даних людей, які приймають туристів: нараховують півтисячі садиб “зеленого туризму” та близько сотні готелів. “Скажімо, три середні садиби можуть приймати стільки ж людей, скільки й готель – це близько 60-ти осіб. Роками бізнес і влада працювали самі по собі, тому й маємо нині масове нерозуміння того, що податки треба сплачувати”, – вважає голова Славської ОТГ.
З його слів, інспектора з праці та інспектор з екології, які тепер працюють в ОТГ та мають відповідні важелі впливу, допоможуть систематизувати це.

Модернізація курорту на мільйони

Великим і основним платником податків у Славському ОТГ є компанія “ОККО-Рітейл”, яка входить у ПАТ “Галнафтогаз” і тут зареєстрована. Ще торік стало відомо, що власник ПАТ “Галнафтогазу” Віталій Антонов хоче збудувати у Славському масштабний цілорічний гірськолижний комплекс. За задумом, він мав би бути кращим курортом не тільки в Україні, а й у Східній  Європі. Під гірськолижний курорт хочуть задіяти гори Тростян, Погар, Високий Верх, Чорна Ріпа та Захар Беркут, де буде понад 75 км гірськолижних трас. У розбудову цього комплексу планують інвестувати 500 млн євро, інформує Zaxid.net.
За попередніми повідомленнями, будівництво курорту мало б початись в 2019 році на північному схилі гори Захар Беркут з боку села Верхня Рожанка.
“Уже розроблено проекти-пропозиції європейськими компаніями. Роботи тривають вже близько двох років. Зараз зупинились на вирішенні земельних питань з громадою. Люди реагують по-різному: одні виступають за, інші – проти. Зараз основне стратегічне питання, яке треба вирішити – це землі Державного лісового фонду і має бути рішення Кабміну про їхнє вилучення”, – пояснює Володимир Бега.
Тож якісь конкретні терміни початку модернізації гірськолижного комплексу співрозмовник не береться називати. Та каже, що за два-три роки ймовірно запустити перший витяг.
Львів-Славське-Львів

Галина Гречин, директор Львівського центру розвитку місцевого самоврядування:
– За цей рік Славська громада примножила свої доходи майже у 10 разів! Маючи сукупний дохід рад у 17 мільйонів гривень, після переходу на прямі міжбюджетні відносини із державним бюджетом України її дохід становить 124 мільйони гривень. Дві третини цих доходів надходить від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). За цей рік селище Славське і шість сіл, що утворили громаду, вклали 50 мільйонів гривень на проекти розвитку: відремонтували частину доріг, приміщень, добудували школу, збудували нові спортивні майданчики, придбали матеріально-технічне обладнання для шкіл, амбулаторії і ФАПів. На першому поверсі селищної ради розпочали облаштування сучасного приміщення для Центру надання адміністративних послуг. Таких коштів гірські села не бачили за весь період незалежності України. Думаю, це відповідь на запитання, що дає місцевим громадам реформа децентралізації.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7761 / 4.47MB / SQL:{query_count}