Небайдужість як запорука перемоги

Меседжі від бійців Львівщини, що маємо знати про новітню військову історію та чому варто вмикати мозок, читаючи та дивлячись новини

фото: Олена Ляхович (Галінфо)
Збройні сили України впродовж чотирьох з половиною років виходять на новий якісний рівень з новими стандартами, відновленими військовими (козацькими та стрілецькими) традиціями, новими перемогами й Героями. У сучасних умовах надзвичайно важливо володіти достовірною інформацією. Тим паче в умовах воєнного стану!
Про реформування армії та її стан, про ставлення українців до війська, про війну на сході України, інформаційну війну і російську агресію в Азовському морі слухала й записала “Львівська Пошта”. На зустрічі “Новітня військова історія: ті, хто тримає мирне небо”, приуроченій до Дня Збройних сил України, що відбулася у Львівському молодіжному центрі, військові Тимур Баротов, Олександр Поронюк, Володимир Юсипович та Володимир Шамрай розповіли про українське військо та різні аспекти війни на сході України. Організатором заходу є департамент внутрішньої та інформаційної політики Львівської ОДА.

Армія змінилась – і якісно, і кількісно

Від 1991-го й аж до 2014-го українська армія переживала етап застою з елементами розрухи. Військо стояло на руїнах радянської армії: наслідувало її традиції, форму, субординацію між військовими тощо. Державі була потрібна інша армія – українська, яка народилась у боях на сході України в 2014-ому.
“Наближається День Збройних сил України, 6 грудня, і сьогодні піднімаємо важливе питання – зміни в українській армії. Українська армія вже не та, що була до війни, не та, що була на початку бойових дій. Сьогодні маємо зовсім інше за якістю і кількістю військо, де постійно оновлюється та доукомплектовується оснащення, процес переозброєння війська триває, солдати проходять регулярні навчання, на яких пригадують свої вміння та навички, набувають нових”, – розповідає про сучасний стан української армії Тимур Баротов, офіцер, капітан ІІ рангу запасу ВМС Збройних сил України, громадський активіст.
Володимир Юсипович, офіцер відділення морально-психологічного забезпечення військової частини А0284, акцентує: до війни армія займалась радше господарською діяльністю, а військові навчання проводились лише двічі на рік. Офіцер додає, що зараз на полігонах проводять велику кількість навчань, зокрема міжнародних зі залученням іноземних інструкторів (від грузинів до американців).
Важливу роль у змінах української армії відіграє не лише нове озброєння та фізична підготовка солдатів, але і їхня духовність та моральний стан. Новітні Герої, перемоги, привітання, символіка, форма, відроджені козацька й стрілецька військові традиції – усе це стає знаком розрізнення української армії від російської, з якою в нашого війська до війни спільним було майже все.
Олександр Поронюк, полковник, керівник Регіонального медіа-центру Міністерства оборони України, наголошує: сьогодні до ідеологічної підготовки солдатів з’явився системний підхід, якому допомагає новий теоретичний військовий матеріал – література, написана вже в час війни, зокрема про історію, про психологію ведення бою тощо.
“Загальновідомий факт, що у Збройних силах зараз триває ребрендинг, який стосується не лише зміни вигляду армії, а й зміни внутрішнього налаштування бійців. Для солдатів регулярно проводять заняття на основах історії України про сучасних героїв, їхні подвиги. Нам є про що розказати та є чим пишатись. У час війни з’явилось усвідомлення того, що Україна – не “молодший брат”, якому можна вказувати. З української історії було вкрадено й присвоєно багато героїчних сторінок. Зараз же нам є що відповісти Росії”, – наголошує Володимир Юсипович.
“Отже, армія змінилась, а все завдяки українському народові, який кожен день, кожну хвилину й кожну секунду нам допомагав. З 2014-го розпочалась новітня військова історія. Ті, хто тримають мирне небо над нами – це військові, що перебувають на передовій та ті, хто є в резерві, але завжди готові вийти на захист своєї країни не зважаючи ні на що.
Українці змінили свій погляд на армію – вони зрозуміли, що справжній гарант незалежності – це Збройні сили. Нам потрібно підтримувати нашу армію: вдосконалювати й переозброювати, щоб згодом армія змогла зупинити ворога в разі агресії”, – підсумовує Тимур Баротов.

Бійці, дякуємо!

Із кардинальним реформуванням армії змінилось й ставлення цивільного населення до людини у військовій формі. Тепер український солдат – це людина, яка захищає кожного з нас ціною свого життя. Збройні сили України теж скоригували своє ставлення щодо цивільних. Ці факти свідчать про зміни в суспільстві.
“Ставлення суспільства до армії за останні чотири роки змінилося. Був період, довоєнний, коли військовий у формі їхав у транспорті, а двірники на вулиці в такій самій формі підмітали вулицю. Заходячи в автобус, ти ловив на собі співчутливі погляди пасажирів, у яких читалося: “Бідний-нещасний, чомусь служить в армії”. Зараз ситуація кардинально інша: в одних з’являються сльози на очах, в інших захисний рефлекс “відійти подалі від армії”, а ще хтось підходить, вітається і спілкується з військовим, дякує.
Для того, щоб змінити ставлення до солдата, треба розуміти, хто ж такі військові? Військові – це кризові менеджери. Ці люди виконують свою роботу (лікаря, механіка, водія тощо) в кризових умовах. Суспільство усе це побачило з початком війни – усі кризові ситуації, тому й ставлення до військового тоді змінилося”, –  пояснює Олександр Поронюк.
Володимир Шамрай, головний спеціаліст Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО вважає, що зараз важливою проблемою в соціумі стосовно військових є нерозуміння цивільним населенням ветеранів сучасної війни. Він розповідає, що для подолання прірви між ветеранами та цивільними необхідними є такі кроки: підвищення рівня громадянської свідомості, патріотичне виховання молоді та розвиток спілкування і розуміння між двома сторонами.

Інформаційна війна: які загрози?

Одним із підвидів нинішньої війни на сході України є інформаційна війна, що розпочалась значно раніше, ніж бойові дії. Інформаційна зброя не вражає тіла, не залишає поранень, вона окупує мізки й емоції людей нав’язливою пропагандою, тому цей спосіб ведення війни дуже ефективний для ворога.
“Війна на сході України складається з кількох складових: інформаційної, економічної, дипломатичної та бойової. Потрібно розуміти, що інформаційна війна розпочалася в нас не в 2014-ому, а в 1991 році. Війна триває, вона немає територіальної межі, адже воюють не лише за територію, а й з допомогою інформації воюють за наші мізки, наші душі. Відфільтровуючи інформацію, ми зберігаємо себе в безпеці. Зараз через новинні сайти й соціальні мережі поширюється інформаційне сміття, від якого потрібно захищатися. На жаль, навіть зараз, у час воєнного стану, не можемо припинити діяльність медіа, які транслюють свою політику – відверту російську пропаганду. Тому переглядаючи новини, сприймаючи інформацію, необхідно “вмикати” мозок”, – радить офіцер Тимур Баротов.
Військові розповідають, що навіть із солдатами проводять бесіди про інформацію: її достовірність, джерела, поширення тощо. Цим займаються військові з відділень морально-психологічного забезпечення. Вони навчають солдатів фільтрувати і перевіряти інформацію, яка надходить до них із соціальних мереж або ЗМІ.
“У час загострення інформаційної війни потрібно пам’ятати: перед тим, як поширювати новину, кожному необхідно перевірити її правдивість, оглянути джерело, яке її подає. Варто вчитатись у сам текст новини. Якщо інформація не фактажна, а емоційна – це радше брехня, фейк. Існує категорія людей, яка впродовж тижня дуже яскраво себе проявила. Їм все не так, вони все критикують без жодного конструктиву і жодної пропозиції з приводу врегулювання тієї чи іншої ситуації. Не потрібно без причини “роздувати зраду” поширенням неправдивих новин із сумнівних джерел”, – застерігає Володимир Шамрай.

Агресія в Азовському морі

“У неділю відбувся новий удар по Україні зі сторони Росії – конфлікт в Азовському морі, внаслідок якого працівники ФСБ взяли в полон українських моряків. Звичайно, це їм просто так не минеться. Суспільство сприйняло цей факт гостро й пригадало про війну, про Збройні сили. Ця ситуація показала, що у людей зовсім інше моральне й психологічне ставлення до війни. Показала, що ще є люди, які налаштовані боротися за свою країну під гаслом-вітанням “Слава Україні!” – каже Олександр Поронюк.
Володимир Юсипович стверджує, що новітню історію України зараз пишуть солдати, які стають Героями нашого часу. Одним із таких прикладів, згідно з словами офіцера, є моряки зі захоплених Росією суден, зокрема наймолодший з усіх екіпажів 18-річний хлопець, який свідомо пішов захищати батьківщину.
“З огляду на російську агресію в Азовському морі бачимо, що Росія просто так не зупиниться. В цій усій історії є один момент, який все пояснює. Як морський офіцер скажу: під час захоплення корабля нападники завжди стріляють у гвинто-рульову групу, яка розташована в кормі, для того, щоб пошкодити двигун і зупинити корабель. Росіяни ж стріляли в рубку українських суден – місце на кораблі, де перебуває особовий склад. Вони стріляли не для того, щоб зупинити кораблі, а для того, щоб вбити українців. Це важливий момент, і я хочу наголосити, що Росія не збирається вести з нами перемовини, вона збирається вбивати нас і нищити, як робила це багато століть поспіль. А сьогодні люди кажуть: “Ну вони теж не хочуть вмирати, потрібно домовлятися…”. У нашій ситуації мир настане тільки після перемоги!” – стверджує Тимур Баротов.

Багато вже зроблено, ще більше треба зробити

Масштаби військового прогресу в Україні за останні чотири з половиною роки важко оцінити, адже ці показники надзвичайно високі. За менш ніж 5 років Збройні сили України, відійшовши від радянських стандартів, наближаються до військового рівня НАТО. Наші солдати обмінюються досвідом із солдатами провідних армій світу. Українська армія в 2014-ому опинившись сам на сам зі загарбником, зуміла дати йому відсіч і тримати надійну оборону впродовж років.
“Армія, яку сьогодні маємо – це заслуга кожного з нас. Податки українців і волонтери робили й роблять Збройні сили України справді потужним військом. З початком війни армію підняли волонтери – небайдужі до долі країни люди. Небайдужість вирішує, чи виграємо ми війну з Росією. Усвідомлюючи цей факт, ми переможемо!” – Тимур Баротов.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7479 / 4.46MB / SQL:{query_count}