Опале листя – це добриво, а не сміття

У 2019-ому у всіх парках та мікрорайонах Львова можуть з’явитися компостери для сухого листя. А поки екологи та рятувальники просять не спалювати зелені відходи, бо це шкодить здоров’ю людей та природі

фото: Марічка Ільїна
Щороку восени виникає питання, що робити з опалим листям, яке назбирується біля будинків, в парках та скверах. У цей період Львів і його околиці потопають у диму від спалення осіннього “сміття”. Хоча в Україні офіційно це заборонено робити. А тим, хто ігнорує закон, навіть передбачено штраф. Донедавна комунальники довго не думали і згрібали все листя докупи, а потім викидали у сміттєві контейнери. Близько двох тижнів тому районні адміністрації Львова заборонили працівникам ЛКП викидати зібране листя у сміттєві контейнери.
То що робити з сухим листям? Найбільш вдалим способом співрозмовники називають утилізацію осіннього “сміття” шляхом компостування. А отриманий компост пропонують використовувати як добриво під час весняних робіт на клумбах або висадки дерев.

Компостери ціною 20 тисяч доларів?

У вересні під час міської сесії у депутатському зверненні Ірина Оршак, голова комісії екології та природокористування, депутат Львівської міськради запропонувала мерії напрацювати доступні варіанти утилізації опалого листя, сухої трави у Львові. Адже часто люди просто не знають, що робити з такими відходами. Тож депутат пропонує, аби компостери у які вкладатимуть листя, встановили у всіх парках міста.
“Для початку компостери можна розмістити у міських парках, а потім й у кожному мікрорайоні. Щоб не лише комунальні служби мали таким чином можливість утилізувати сміття. Далі отримане добриво будуть використовувати для підживлення клумб у парках, скверах. В принципі, якщо листя лежить в парках, то ще можна погодитись з цим. Але ж замітають і міжквартальні дороги, доріжки, це листя нема куди подіти”, – каже у розмові нашому виданню Ірина Оршак.
З її слів, для початку у міській раді мали б скласти відповідну програму, визначити характеристики компостерів і вже тоді виділяти кошти з міського бюджету. Найімовірніше, це вже буде у наступному році.
У міському департаменті з питань поводження з відходами кажуть, що взяли питання встановлення по місту компостерів “на озброєння”. Наразі  прораховують, яку кількість треба буде закупити і де саме їх можна встановити.
“Це можуть бути компостери як на зелені відходи – листя, скошену траву, так і на харчові відходи. Ціна європейського типу контейнера – близько 20-25 тисяч доларів. По параметрах цей контейнер приблизно має 30 куб. м, де підтримується відповідна температура для пришвидшеного і правильного процесу розкладання сміття”, – зазначає “Львівській Пошті” в. о. директора департаменту з питань поводження із відходами Львівської міської ради Сергій Сало.

Перші компостери

А поки “тестові” компостери з’явилися в Стрийському парку і на вул. Жовківській, 18, де розташований майданчик для збору великогабаритних та дрібних будівельних відходів. Щоправда, там ЛКП “Львівспецкомунтранс” трисекторний компостер зробило з підручних матеріалів для внутрішньогосподарського використання. Створений резервуар повністю мали б заповнити листям. І щоб пришвидшити процес розкладання, у компост додають препарат ефективних мікроорганізмів.
“Важливо лише, щоб там зберігався достатній рівень вологості та був приплив повітря. Інакше бактерії, які беруть участь у виробництві перегною, загинуть, а маса скисне! Тому між дошками потрібно залишати проміжки в 1-2 см, а в спеку поливати вміст водою. Компост є одним з найкращих органічних добрив, який, потрапляючи у ґрунт, наповнює його великою кількістю мікроелементів та добрив. До того ж, це найдешевший і практичний засіб для правильної структури ґрунту, тому що розпушує його, збільшує вологостійкість. І найголовніше, що утилізація листя шляхом компостування не забруднює навколишнє середовище”, – йдеться на Facebook-сторінці ЛКП “Львівспецкомунтранс”. Там же просять зацікавлених звертатися до них за порадами, як змайструвати компостер власноруч.
Екологи ж пояснюють, важливо, що під час компостування листя не виділяється неприємний запах. А при додаванні ефективних мікроорганізмів час переробки скоротиться до двох місяців.

Наслідки паління зелених відходів

Щодня працівники ЛКП “Зелений Львів” прибирають 22 парки і зелених зон Львова від осіннього “сміття”. Найбільшу частину робіт виконують у Парку імені Івана Франка та в парку “На валах”. То як зараз позбуваються осіннього “сміття” працівники ЛКП після того, як їм заборонили викидати листя у сміттєві контейнери? Володимир Чишинський, головний інженер ЛКП “Зелений Львів” каже, що з цим у них проблем не виникає: “У парках від листя очищаємо хіба що доріжки та газонні ділянки. Його забираємо і компостуємо на окремих ділянках парків, якими опікуємося. Далі отриманим компостом підживляємо клумби”.
З його слів, якщо місто закупить спеціальні компостери, то одного-два буде достатньо на парк.
В Головному управлінні Державної служби надзвичайних ситуацій України у Львівській області зізнаються, що по Львову практично не фіксують випадків спалювання листя. Значно більше по районах області, де господарі на своїх присадибних ділянках спалюють опале листя, бадилля та траву.
“Вогонь швидко поширюється і перекидається навіть на житлові будинки. Цю стихію природи при сухій погоді важко проконтролювати. Буває, що люди травмуються, навіть гинули під час паління трави. Нам продовжують телефонувати і скаржитись на щільне задимлення населених пунктів, яке заважає жити”, – каже начальник прес-центру ГУ ДСНС у Львівській області Віталій Туровцев.
Контролює ситуацію, проводить рейд та накладає штрафи на горе-паліїв Державна екологічна інспекція. У Мінекології нагадують, що відповідальність за випалювання стерні, пасовищ, рослинності або її залишків та опалого листя передбачена статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення: від 170 до 340 грн штрафу для громадян і від 850 до 1190 грн для посадових осіб. В межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду – від 340 до 680 грн для громадян і від 1190 до 1700 грн для посадових осіб.
Екологи зі свого боку пояснюють: “Палити листя категорично не можна, бо воно, як губка втягує всі небезпечні речовини, важкі метали та викиди від автівок. Дим від сухого листя  неабияк шкодить дітямю. Тим, у кого вага 60-70 кілограмів, трохи безпечніше, але все одно це дискомфортно для всіх. Стосовно методів утилізації опалого листя думки екологів розходяться. Одні радять узагалі залишати листя в парках, аби воно перегнивало і підживлювало ґрунт, інші пропонують збирати його у спеціальні компостні ями, хоча в такому випадку важкі метали все одно залишаться у ґрунті. За кордоном існує практика брикетування сухого листя – використання його як альтернативного палива. Якщо воно вологе, його підсушують і мають хороший результат. У Львові таких технологій, на жаль, нема. Тому я таки за компостування листя – це для міста найкращий і відносно простий спосіб”, – зазначив раніше “Львівській Пошті” голова ГО “Бюро екологічних досліджень” Дмитро Скрильніков.

Досвід Польщі

Як поводяться із зеленими відходами поляки, розповідає Ірина Оршак, яка нещодавно з командою міських депутатів повернулась звідти.
“Там організоване централізоване збирання опалого листя: кожній сім’ї роздають спеціальні поліетиленові мішки, в певний день тижня його забирають комунальні служби. Далі люди не переймаються подальшим процесом. Є у містах й окремі компостери. Тарифами на вивіз сміття повністю окуповуються витрати на вивіз та переробку відходів. З місцевого бюджету вже не доплачують за такі речі. А в нас це дотаційний вид господарювання в місті. І важливо, що там є велика різниця в тарифі, коли люди сортують і не сортують сміття. Тож вони більш вмотивовані сортувати сміття, бо інакше втричі дорожче доведеться платити за вивіз сміття”, – резюмує Ірина Оршак.
І додає, що в різних країнах по-різному підходять до компостування: “У Франції мешканці будинків самі компостують свої органічні відходи. В житлових кварталах розміщені дерев’яні компостери. Нам поки ще далеко до цього, тому треба, щоб міська рада взяла це господарське питання під свій контроль”.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.9802 / 4.43MB / SQL:{query_count}