Сільська медицина: зміни розпочалися!

На Львівщині триває будівництво першої із 43 запланованих сільських амбулаторій. Допомагати фінансово та матеріально обіцяють і наявним сільським медзакладам

Руслана Омеляш
Сьогоднішній стан медицини у селах якщо не катастрофічний, то вкрай незадовільний. Аби отримати медичну допомогу, досі велика кількість жителів сільської місцевості змушені долати кілометрові відстані до районних поліклінік чи лікарень, бо в їхньому селі медзакладів ніколи не було… Звісно, є села, де амбулаторії відкриті, але стан їхній плачевний: немає ні ремонту, ні обладнання, навіть елементарних засобів першої допомоги.
Однак уже цього року ситуація може кардинально змінитися. Для наявних амбулаторій докуплять обладнання, але найголовніше те, що вперше за всю історію незалежної України за ініціа­тиви Президента планують масштабні будівництва нових амбулаторій, причому відразу із житлом для сімейних лікарів та санвузлами в приміщеннях.
Отож, на Львівщині впродовж цього і наступного року таких медичних новобудов буде аж 43! А загалом у 15 регіонах України зведуть 310 нових сучасних амбулаторій у сільській місцевості.

Кунинська сільська амбулаторія

Надаватимуть допомогу і вдень, і вночі

Першою із 43 сільських амбулаторій, яку збудують в рамках президентської ініціативи, буде амбулаторія у селі Брюховичі, що поблизу Перемишлян. Закладення першого каменя і пам’ятної капсули на місці будівництва амбулаторії загальної практики сімейної медицини вже відбулося. Упродовж наступних двох місяців будівництво обіцяють завершити і після закупівлі всього необхідного відкрити амбулаторію для прийому селян.
Зі слів сільського голови Брюховичів Володимира Сокола та кількох його односельців, амбулаторія їхньому селу вкрай необхідна, бо ж тут мешкає багато літніх людей, які часто хворіють і не можуть добратися до районного мед­закладу, який приблизно за вісім кілометрів.
Дуже тішуся, що на Львівщині є такі молоді та амбітні сімейні лікарі, як Руслана Омеляш, які не бояться труднощів, залишають комфортні помешкання у Львові і їдуть працювати в село
Загалом у новоствореній амбулаторії працюватиме вісім медичних працівників, які обслуговуватимуть та лікуватимуть майже п’ять тисяч селян із 11 населених пунктів. У будівлі площею 300 квад­ратних метрів буде кілька приміщень, у тому числі й кімната, в якій мешкатиме сімейний лікар, аби надавати допомогу людям і вдень, і вночі, а також усе необхідне обладнання. Придбають для амбулаторії й автомобіль, яким медики здійснюватимуть виїзди до хворих.
Для будівництва цієї амбулаторії з держбюджету виділили 5 205 951 гривню, з районного ще 520 600 гривень (10% від загальної суми проекту).

Закладання пам’ятної капсули на місці будівництва амбулаторії у селі Брюховичі, що поблизу Перемишлян

Акцент на мікропроект

На сьогодні у Львівській області діє 209 сільських амбулаторій. У більшості з них немає ні ремонту, ні обладнання. Добре, що є люди, готові працювати… у приміщеннях з дірами в стінах і стелі, без меблів, у холоді й напівтемряві. Себто в таких умовах, коли ось-ось впаде стіна, протікає дах, крізь старі вікна свище вітер, ніде подіти папки та інструменти, щодня доводиться працювати молодому лікареві Руслані Омеляш. Мовиться про Кунинську амбулаторію сімейної медицини, що в Жовківському районі.
Проте такі умови жінку не лякають. Каже, що не боїться труднощів, що все можна полагодити, придбати і зробити так, щоб якісну медичну допомогу селяни отримували на місці, а не їздили в районний чи обласний центри. Звісно, для цього потрібні бажання, час і гроші.
Невдовзі у рамках проекту “Школа успішного менеджера” (ШУМ), планують зробити маленький “шум” саме для сільських сімейних лікарів
Львів’янці Руслані Омеляш лише 29 років. У неї двійко маленьких дітей і улюблена робота. В Кунинській амбулаторії сімейним лікарем вона працює із середини липня. На початку вересня її призначили головним лікарем сільської амбулаторії. На роботу Руслана Омеляш змушена добиратися або маршруткою, або власним транспортом. Відстань, яку доводиться долати на роботу і додому, – майже сотня кілометрів.
“У Кунинську сільську амбулаторію потрапила через “перерозподіл”. У 2015 році закінчила інтернатуру, була в декретній відпустці. Отож, це моя перша робота. Зарплата невелика – неповні чотири тисячі гривень, але працюю, не скаржуся, – каже Руслана Омеляш.
– Коли вперше прийшла на роботу, побачила приміщення в жахливому стані – стіни обвалюються, дах протікає, світло лише в одному кабінеті, конвектори майже не гріють та ще й не у всіх кабінетах є. У робочому кабінеті, де сиджу я і дві медсестри, світла також не було. Зрозуміла, що в таких умовах працювати нереально, треба щось змінювати, а головне показати місцевим жителям, що не все так погано і що лікувати якісно можна на місці”.
Молодий фахівець не стала чекати і вже наступного дня після свого призначення звернулася до керівництва, аби воно допомогло бодай із сяким-таким ремонтом. Лікаря почули і тиждень тому дах частково залатали. Принаймні, зі слів Руслани Омеляш, з нього вже не капає. Є в кабінеті головного лікаря і світло.
Аби ремонтні роботи були не частковими, а капітальними, головний лікар взялася за написання мікропроектів. Спочатку їх було два – на внутрішній ремонт і ремонт даху та на оснащення амбулаторії обладнанням. Проте Руслана Омеляш зрозуміла, що спочатку головну увагу варто приділити одному проекту – першому.
 
 Кунинська сільська амбулаторія 
Зараз цей мікропроект на стадії підготовки – розробляється проектно-кошторисна документація, триває пошук спонсорів. Коштів, зі слів Руслани Омеляш, потрібно дуже багато. Щонайменша сума для ремонту (принаймні та, що охоплює мікропроект) – 300 тисяч гривень. Але, зважаючи на те, скільки всього треба зробити, цих грошей вистачить далеко не на все.
“Відповідно до умов обласного конкурсу мікропроектів місцевого розвитку, спочатку з громади потрібно зібрати щонайменше 10% загальної суми. Решту грошей виділяє ЛОДА і Жовківська районна рада, – каже співрозмовниця. – Звертатимемося до жителів сіл Кунин, Бір-Кунинський, Цитулі, Хитрейок, Гринчук, які мали б обслуговуватися в Кунинській сільській амбулаторії, та всіх небайдужих допомогти в зборі коштів. Складемо списки населення, і жителі підписуватимуться під сумами, які змогли виділити. Згодом зібрані гроші будуть покладені на рахунок у банку”.
«Аби ремонтні роботи були не частковими, а капітальними, головний лікар Руслана Омеляш взялася за написання мікропроектів
Дещо з обладнання, зокрема для роботи фізкабінету, в амбулаторії є. “Маємо устаткування для проведення УВЧ-терапії, УЗТ, електрофорез та інгалятор. До мого приходу все це стояло у коробках і припадало пилом! Довелося це обладнання підключати самотужки, а медсестру відправляти на відповідні курси”, – веде далі лікар.
Проте, зі слів Руслани Омеляш, потреби амбулаторії набагато більші. “Нам конче потрібні меблі, напівавтоматичні аналізатори крові та сечі, щоб біохімічні аналізи робили на місці і не відправляли пацієнтів у інше село чи в район”, – каже вона.
А оскільки в п’яти селах, які обслуговує амбулаторія, проживає 1400-1500 осіб, потреби в інших лікарях немає. Вузькі спеціалісти, зі слів молодого фахівця, приїжджатимуть в амбулаторію, коли знадобляться.
“Розширювати штат нереально, інших спеціалістів будемо лише запрошувати. Тому й хочемо створити нормальні умови для їхньої роботи, щоб, наприклад, офтальмологи, гінекологи чи кардіологи мали де приймати пацієнтів”, – пояснює Руслана Омеляш.
Наразі з молодим та амбітним лікарем Кунинської сільської амбулаторії триває підписання декларацій.

Ірина Микичак, директор департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА:
– На будівництво сільських амбулаторій Львівщина вже отримала 305 мільйонів гривень. Ще 77 мільйонів передбачили на придбання обладнання та дооснащення наявних амбулаторій. Дуже тішуся, що в нашій області є такі молоді та амбітні сімейні лікарі, як Руслана Омеляш, які не бояться труднощів, залишають комфортні помешкання у Львові і їдуть працювати в село. Знаю, що вона збурила частину сільської громади, є невдоволені люди, але ця лікарка й далі працює, рухається вперед. Вона велика молодчина, тож за можливості будемо всіляко її підтримувати! Зараз жодних проектів у районах обласний бюджет не фінансує, як це було колись. Проте є обласний конкурс мікропроектів місцевого розвитку, проекти секторальної підтримки Євросоюзу. З цього можна отримати суттєву допомогу. Багато що залежить і від ініціативи громади, наскільки вона об’єднається і підтримає лікаря. Так було в селі Краковець. Молодий, амбітний і професійний лікар Ігор Заставний за короткий час зробив порядок в цій амбулаторії. Також гарну ініціативу проявив міський голова Трускавця Андрій Кульчицький. У кабінетах всіх сімейних лікарів зробили ремонт, на роботу набрали молодих фахівців, які “борються” за своїх пацієнтів. На жаль, психологія багатьох медиків у районах приблизно така: прийшов пацієнт, і його відразу скеровують на лікування в обласну лікарню, бо не хочуть самі лікувати, брати відповідальність за його здоров’я. Так не повинно бути! Нам дуже потрібна молодь – неспокійна, яка не сидітиме просто в робочих кріслах, а прагнутиме змін. І таких медиків, які працюватимуть, рухатимуться вперед, висуватимуть ініціативи, ми охоче підтримуватимемо! До речі, невдовзі у рамках проекту “Школа успішного менеджера” (ШУМ), плануємо зробити маленький “шум” саме для сільських сімейних лікарів. Буде цікаво й корисно.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.4861 / 4.45MB / SQL:{query_count}