XVIII Міжнародний економічний форум: потужно і цікаво

Роман Филипів, директор департаменту економічної політики Львівської облдержадміністрації, – про головні меседжі форуму, спікерів заходу та інвестиційний клімат на Львівщині

У Львові на стадіоні “Арена Львів” 1–2 листопада відбудеться головна економічна подія-2018 в економічному житті Західної України – XVIII Міжнародний економічний форум. Загалом очікують понад 2500 учасників, зокрема це представники бізнесових кіл України, ділових асоціацій, дипломатичних і фінансових установ, науковці, делегації з інших країн світу.
“У минулі роки Львівський економічний форум традиційно відкривав перший віце-прем’єр-міністр України, міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів, тож сподіваємося, що і цього року він відвідає цю подію. Ми запросили і сподіваємося на участь Хюга Мінгареллі, посла ЄС в Україні. Обговорюється участь Марі Йованович, посла США, Лєшека Бальцеровича, польського економіста, – розповідає Роман Филипів, директор департаменту економічної політики Львівської облдержадміністрації. – Згоду на участь дали вже Олександр Шлапак, український політик, фінансист та екс-міністр фінансів, Віктор Галасюк, парламентар і керівник промислового комітету ВРУ, Геннадій Чижиков, президент Торгово-промислової палати України, Яцек Пєхота, голова Польсько-української господарчої палати, Андрес Озолс, директор Латвійського агентства інвестицій та розвитку, а також шейх Емад абу Алруб, президент Українсько-арабської ділової ради. Серед модераторів будуть економісти Андрій Новак та Павло Шеремета. Тобто за складом спікерів, модераторів вважаю, це буде дійсно безпрецедентний захід, який не мав аналогів у попередні роки, хоча і в 2016-ому, і в 2017-ому роках львівський економічний форум проводився достатньо успішно і на високому рівні”.
Зокрема, Павло Шеремета буде модератором дискусійної панелі “Експортна стратегія Львівщини: нові можливості промислового зростання”, Андрій Новак – панелі “Монетарна політика – фінансова база індустріалізації”.
– Пане Романе, гасло цьогорічного Міжнародного економічного форуму “Львівщина – хаб можливостей”. Скажіть, будь ласка, який сенс закладено у ці три слова?
– Певен: за останні роки ми змогли багатьох переконати в тому, що зараз Львівщина є майданчиком, де можна реалізувати свої можливості як в економічній, так і в соціальній та інших сферах життєдіяльності. Тобто ця назва відображає філософію різновекторного розвитку області. На Львівщині комфортно тим, хто хоче займатися туризмом, комфортно тим, хто хоче займатися сферою послуг, розважальною сферою. Так само комфортно тут тим, хто має намір працювати в інших галузях промисловості, починаючи від легкої і закінчуючи важким машинобудуванням. Тут комфортно проводити час не лише як бізнесмену, але й людині, яка хоче ознайомитися з архітектурною чи культурною спадщиною. Тобто на Львівщині комфортно жити, працювати і заробляти гроші.
– Економічний форум розрахований на два дні. Які події заплановані у перший день?
– У межах економічного форуму відбудеться подія, організована Львівською ОДА спільно з Програмою розвитку ООН та нашими колегами з Донецької і Луганської областей – виставка “Схід-Експо”, де представлять свої виробничі потужності і продукцію промислові підприємства Луганщини і Донеччини. Це для нас дуже важливо, бо таким чином Львівщина стає майданчиком, де мають змогу показати себе інші регіони, де ми можемо спільно обговорити стратегічні питання розвитку нашої держави.
Загалом же заплановано чимало тематичних заходів. Основні події відбуватимуться на “Арені Львів” у межах панельних дискусій.
Перша пленарна дискусія стосуватиметься впливу економічних реформ, які відбуваються в Україні, на промислову політику. Розраховуємо, що участь у цій дискусії візьмуть провідні українські та зарубіжні економісти, представники дипломатичного корпусу, представники уряду України, від яких сподіваємось почути, як вони розцінюють нинішні реформи в Україні.
Друга панельна дискусія стосуватиметься монетарної політики. Це надзвичайно важливо сьогодні, тому що промисловість розвивається, бізнес розвивається, і дуже часто бізнесмени, промисловці ставлять логічні запитання про вартість капіталу, залучення додаткових фінансових ресурсів для розширення своїх виробничих, господарських потужностей. І тут нам цікава думка представників регулятора, тобто Нацбанку України, урядовців, екс-міністрів, провідних експертів, якою повинна бути монетарна політика, якою повинна бути облікова ставка НБУ, якою повинна бути вартість капіталу, на який період цей капітал надаватиметься, яким чином взагалі побудувати монетарну політику так, щоб промисловість отримувала відповідний фінансовий капітал і стимул для розвитку.
За складом спікерів і модераторів форуму –  це буде дійсно безпрецедентний захід, який не мав аналогів у попередні роки
Третя панельна дискусія стосуватиметься експортних можливостей України і Львівщини. Зараз в області реалізуємо ініціативу, яка полягає у супроводі експортерів – допомагаємо нашим експортерам виходити на зовнішні ринки, долати різноманітні проблемні питання, які виникають під час зовнішньоекономічних відносин. Знову ж таки, тут хочемо почути думку представників Торгово-промислової палати України, представників різних торгових представництв, представників уряду, якою ж має бути політика держави стосовно підтримки експорту, що ми повинні робити для того, щоби наші експортери зайняли свою нішу на зовнішніх ринках, для того щоб вони були конкурентоспроможними, і щоб їхня продукція там користувалася попитом.
І четверта панельна дискусія стосуватиметься виключно Львівщини. Але Львівщини високотехнологічної! Упродовж останніх років на територію області зайшло чимало інвесторів, проте багато хто критикує, мовляв, ці інвестори не працюють у секторі глибинної переробки, а що це багато в чому операції з давальницькою сировиною. Тож хочемо продемонструвати, що нині Львівська область готова, має все необхідне для того, щоб тут працювали інвестори з високотехнологічним виробництвом. Відповідно, нам цікаво почути думку провідних об’єднань, як європейських, так і світових, стосовно того, що ми ще повинні запропонувати чинним і потенційним інвесторам, аби вони тут розміщували свої виробництва наукоємні, технологічні і ті, які би характеризувалися виробництвом продукції з високою доданою вартістю.
– А що відбуватиметься у другий день?
– Заплановано заходи на різних локаціях, які стосуватимуться агропромислового розвитку, в тому числі виходу на нові ринки, нових підходів до агровиробництва. Також обговоримо те, як реалізується ініціатива “Львівський промисловий хаб”. В області створюємо промислові кластери, реформуємо професійно-технічну освіту на засадах дуальної освіти, щоб вона, таким чином, відповідала потребам промисловості у кадрах. І тут нам цікаво почути думку промисловців, освітян, яким чином забезпечити реалізацію кадрового потенціалу так, щоби промислові підприємства в умовах нарощування їхніх виробничих потужностей не відчували кадровий голод. Це буде неординарний захід, який проходитиме в такому форматі і на такій локації, що, повірте, багатьох здивуємо. Наразі можу лише сказати, що це буде не академічна локація, а промислове підприємство.
Павло Шеремета буде модератором дискусійної панелі “Експортна стратегія Львівщини: нові можливості промислового зростання”, Андрій Новак – панелі “Монетарна політика – фінансова база індустріалізації”
Крім того, другого дня говоритимемо про міжнародне співробітництво, міжнародну технічну допомогу, розвиток туризму, паливно-енергетичного комплексу. Тобто буде дуже багато цікавих дискусій з різних тем, різних напрямків, і, власне, це ще одне підтвердження того, що Львівщина є насправді хабом можливостей для будь-кого.
Також продовжимо дискусія щодо сходу України – який він сьогодні, яким він має бути у майбутньому, що ми для цього повинні зробити в суспільному, політичному та економічному планах.
– Прошу сказати, а який зі заходів форуму викликає найбільший інтерес особисто у вас?
– Все цікаво. (Сміється.) Напевно, все-таки це друга панельна дискусія “Монетарна політика – фінансова база індустріалізації”. Мені дуже цікаво почути думку запрошених спікерів, тому що моя власна позиція полягає в тому, що ми повинні зменшувати облікову ставку Нацбанку, повинні давати в економіку дешеві гроші. А натомість на рівні НБУ пропагується інша політика. От цікаво, хто які аргументи наведе: дешеві гроші і ризик інфляції, яку можемо перебороти тільки наситивши ринок промисловою продукцією, чи дорогі гроші і стримування грошової маси, щоби не допустити інфляції...
– Чи планується підписання угод під час економічного форуму?
– Так, планується. Нещодавно відбулася торгова місія в Італію, очолювана першим заступником голови Львівської ОДА. Там відбулися відповідні перемовини, які стосувалися підвищення торгового потенціалу і налагодження контактів між експортерами Львівщини та імпортерами Італії. Отже, на форумі очікуємо серйозну делегацію з провінцій Італії, із якими будуть підписані  відповідні угоди стосовно співпраці в економічній та інших сферах.
Крім того, напрацьовуємо відповідні угоди й з деякими інвесторами, які вже задекларували своє бажання працювати на території області.

– Якщо говорити про можливості Львівщини, що такого особливого може запропонувати інвестору область, чого не можуть йому дати інші області Західної України?
– Ми інвестору сьогодні пропонуємо супровід, починаючи з того моменту, коли він тільки задумується про нарощення своїх виробничих потужностей. Даємо йому варіанти, як він це може зробити, де, кажемо, із чим йому допоможемо, який наш кадровий потенціал тощо. Я вже мовчу про те, коли інвестор приймає остаточне рішення – тоді фактично ним опікуємось і врегульовуємо всі питання, щоб у нього не виникало жодних труднощів.
Це ж стосується і підтримки експорту, чого нема в інших регіонах. Тільки Львівщини зараз започаткувала Службу експортера, яка працює в декількох напрямках. Один із них – торгові місії, де їздимо за кордон разом з нашими експортерами і проводимо відповідні зустрічі, на яких промоціюємо їх, для того щоб вони здобули зарубіжних партнерів. Так само вирішуємо різні проблеми, які у них виникають тощо.
Якщо говорити про промисловість, то основні питання, які зараз задають промисловці, стосуються кадрової політики. Тому зараз реалізовуємо ініціативу “Львівський промисловий хаб”, в рамках якої серйозно переорієнтовуємо професійно-технічну освіту на засади дуальної освіти. Я не чув, щоб в інших регіонах хтось поставив питання, щоб 100% професійно-технічних навчальних закладів працювали за принципом дуальної освіти. Ми таке питання перед професійною освітою поставили і зараз наближаємось до реалізації цього завдання.
А основною нашою перевагою є те, що ми постійно моніторимо, як працюють наші партнери в інших регіонах, і якщо хтось придумав щось добре, то ми відразу намагаємось використати ці напрацювання, адаптувавши їх до наших умов.
– Служба інвестора, яка займається, власне, супроводом інвестпроектів, запрацювала при вас, у 2016-ому. Чи можете детальніше розповісти про результати її роботи? Як оцінюєте її ефективність?
– У 2016-ому на супроводі в Службі інвестора було близько 40 підприємств, у 2017-ому їх вже було 80, а зараз лише на супроводі, який забезпечує відповідний відділ в облдержадміністрації, є 140 інвестиційних проектів. А, крім того, є ж ще понад 500 інвестпроектів, дрібніших, на території районів і міст, які супроводжуються райдержадміністраціями і міськрадами.
Оцінку роботі Служби інвестора найкраще дають самі суб’єкти господарювання, які успішно реалізували свої інвестиційні проекти з нашою допомогою.
На Львівщині комфортно жити, працювати і заробляти гроші
Знаєте, коли ми їздили по районах і містах Львівщини і презентували Службу інвестора, то бізнесмени казали: “Якщо налаштувати роботу органів державної влади, місцевого самоврядування таким чином, щоб кожен із них вчасно і якісно надавав послуги бізнесу, то не було б потреби ні в якому супроводі”. І вони мають рацію, бо якби державний службовець приходив на роботу з думкою допомогти, посприяти бізнесу, незалежно від того, де він працює – в архбудконтролі чи в екології, чи у фіскальній службі, чи юстиції, то додатковий супровід не був би потрібен. Але розуміємо, що далеко не всі чиновники так думають, і це підтверджують чергові затримання, які проводять співробітники СБУ, Управління захисту економіки. Багато хто з них думає не про те, щоб бізнесу допомагати, а про те, щоб з нього щось мати. Тому цей супровід має попит і свій результат. Те, що на Львівщині відкриваються нові виробництва, існуючі підприємства нарощують свої виробничі потужності – це заслуга в тому числі і нашого супроводу.
– Які крупні інвестиційні проекти будуть реалізовані на Львівщині найближчим часом? Можливо, є інформація про відкриття нових підприємств…
– По низці підприємств тривають зараз перемовини. Це підприємства меблевої галузі, підприємства з виробництва обладнання, в тому числі побутового. Триває будівництво заводу сухих сумішей “Фіксіт” у Пустомитівському районі. Розумію, що всім цікаво почути назви якихось зарубіжних фірм, а от особисто мені надзвичайно приємно, коли чую про те, що наші місцеві суб’єкти господарювання нарощують свої виробничі потужності. І тут можу назвати Червоноградський завод металоконструкцій, підприємство “Хутро-1”, яке займатиметься розведенням норок.
– Є новина про те, що IKEA заходить в Україну. На початку ж року в мас-медіа була інформація, що Львівська ОДА веде перемовини з IKEA про відкриття на території області заводу з виробництва меблів. Чим закінчились ті перемовини?
– Перемовини тривають. Прийняте IKEA рішення про вихід на український ринок створює передумови для того, щоб активізувати розмови про потенційне розміщення виробничих потужностей компанії на Львівщині.  І навіть, якщо такої домовленості не вдасться досягнути, у нас є дуже багато виробників, які тривалий час хотіли сконтактуватись з IKEA, однак нам це було достатньо складно зробити, а тепер, думаю, із цим буде простіше, тож відкриваються можливості і для торгівлі, і для інвестицій.
– Одним з успіхів Львівщини в частині залучення інвесторів є відкриття заводу Fujikura. Та, як відомо, підприємству непросто набрати працівників. Загалом в області є кадровий голод… Хто ж тоді працюватиме на нових підприємствах, які відкриють тут іноземні інвестори?! Чи є рецепт вирішення цієї проблеми?
– Один з рецептів озвучив Президент України, виступаючи на Харківському економічному форумі: “Підвищуйте заробітну плату!”. Це перше. Друге – ми повинні подолати стереотип, що вища освіта – це великі перспективи у житті. Молода людина, маючи намір здобути вищу освіту, повинна розуміти, чи вона володіє для цього відповідним потенціалом, відповідними інтелектуальними здібностями і чи вона зможе стати зрештою топовим фахівцем. Якщо стане топом, окей – буде заробляти, буде добре жити. Або ж, може, їй краще стати супершвеєю, суперелектрогазозварювальником, суперверстатником – і тоді вона так само буде успішна. Посередині не виходить. Гаразд, підеш ти здобувати вищу освіту, але, не маючи відповідних даних, в кінцевому підсумку все одно доведеться працювати у робітничих професіях. Однак ти вже не будеш топом, бо ти ж не володієш необхідним обсягом знань – тебе поставлять носити, подавати, передавати…
Загалом очікують понад 2500 учасників, зокрема це представники бізнесових кіл України, ділових асоціацій, дипломатичних і фінансових установ, науковці, делегації з інших країн світу
Зараз серйозно реорганізовуємо державне регіональне замовлення на робітничі кадри. Ми довели професійно-технічним навчальним закладам такий план, в межах якого вони повинні готувати виключно фахівців з робітничих професій. Не агентів з туризму! Бо, думаю, агентом з туризму чи подавцем зміг би бути і я, але от електрогазозварювальником точно не можу бути, бо мене цього не навчили.
Ще один пункт – це національно-патріотичне виховання. Уже зі шкільної парти треба дітей вчити, що працювати треба у своїй країні, на свою країну, заради своєї країни, бо, працюючи на свою країну, працюєш на себе.
– Під час форуму говоритимуть про ситуацію на сході України. А як позначилась війна на економіці Львівщини? Можливо, відкрились якісь нові можливості…
– Формування української армії, яке, по суті, почалося у 2014 р., дало суттєвий поштовх для роботи наших підприємств військово-промислового комплексу – і бронетанкового заводу, і авіаційно-ремонтного заводу, та інших підприємств цієї галузі. Окрім того, під час внутрішньої міграції населення на територію Львівщини  відбувся переїзд чималої кількості мешканців східних областей. Причому, приїхали достатньо заможні мешканці, які мали фінансовий ресурс, тож це дало поштовх для зростання галузі будівництва. Впродовж останніх років маємо на Львівщині  будівельний бум. Натомість, внаслідок війни у нас обірвалося дуже багато кооперативних зв’язків з підприємствами з Донбасу, і це безперечний і абсолютний “мінус”.
Розмовляв Іван Троян
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7726 / 4.55MB / SQL:{query_count}