Львівське сміття – вороття нема?!

Як Європа бореться з відходами та на якому етапі вирішення сміттєвої проблеми у Львові

фото: архів (Олег Огородник)
Наболіле питання сміття, здається, ще довго залишатиметься однією з головних проблем міста Лева. Хоч, здавалося б, навіщо далі зчиняти галас навколо цих відходів?! Адже сміття вивозять вчасно, щурі не бігають навколо контейнерів, та й зрештою неприємного запаху уже немає, як це було ще понад рік тому.
Однак сьогодні існує ще одна проблема – куди вивозити відходи, як і де їх переробляти, як змусити людей їх сортувати. Ці питання є метою Національної стратегії управління твердими побутовими відходами України, яка набула чинності 1 січня 2018-го. Стратегія передбачає будівництво сортувальних ліній із переробки відходів, розбудову системи роздільного збирання відходів та обов’язкове сортування відходів усіма українцями.
То як і коли запрацює ця стратегія? Про це, а також про ефективну модель поводження з відходами, сучасні стандарти та міжнародний досвід говорили експерти на IV Міжнародному Екофорумі “Вода та Енергія”.

фото: Діана Кормухіна (2)

Сміттєва політика Львова

Стратегія вирішення проблеми відходів у Львові передбачає будівництво заводу з механіко-біологічної переробки відходів, процес рекультивації полігону у Грибовичах, розбудову міської інфраструктури та впровадження загальноміської кампанії щодо зменшення кількості відходів та сортування сміття, розповів керівник ЛКП “Зелене місто” Вадим Ноздря.
“Зараз триває перша стадія проектно-дозвільних процедур щодо будівництва заводу з механіко-біологічної переробки відходів. До кінця року проект повинен пройти комплексну державну експертизу. Цей комплекс відповідатиме вимогам Національної стратегії поводження з відходами до 2030-го, яка ґрунтується на найкращих технологіях. До слова, лише у сусідній Польщі таких об’єктів близько 150. Потужність сміттєпереробного заводу у Львові становитиме близько 240 тис. тонн відходів в рік. Цього буде цілком достатньо для міста. Звісно, на заводі будуть сортувати сміття та виробляти альтернативне паливо з відходів – так званого RDF”, – зазначив Вадим Ноздря. Також у Львові стартує інформаційна кампанія: мешканцям розповідатимуть про те, як правильно сортувати відходи та зменшувати їхню кількість. Тож незабаром львів’яни сортуватимуть відходи на вологе сміття, сухе та скло. А для збору електроніки, великогабаритного та будівельного сміття в місті облаштують спеціальні майданчики.
“Що ж стосується рекультивації Грибовицького сміттєзвалища, то вона передбачає дві фази робіт: технічну та біологічну. Перша триватиме до 2020-го, передбачатиме встановлення додаткової станції очистки фільтратів, проведення терасування та вирівнювання ділянки, облаштування для збору біогазу та створення захисного екрану поверхні полігону. Другий етап робіт передбачатиме створення рекультиваційного покриття та рослинного шару на всій площині. Нагадаю, що полігон за всі роки експлуатації, починаючи з 1960-го, вийшов за межі ділянки, яка була відведена для нього”, – розповів Вадим Ноздря.
З його слів, на реалізацію першого етапу Львів уже має 35 млн євро. Це кошти від ЄБРР, Європейського фонду екологічного співробітництва, а також внесок міста. Перший етап передбачає будівництво заводу з переробки відходів, рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища, встановлення додаткової станції очисних фільтратів та розбудову міської інфраструктури.

Європейський досвід

Національна стратегія управління твердими побутовими відходами в Україні передбачає, що до 2030-го на полігонах захоронюватимемо не більше 30% об’єму відходів, які захоронюємо сьогодні. Причому кількість побутових відходів, які можна переробляти, повинна становити не менше 15%. Тоді як Директива про циркулярну економіку, яку нещодавно прийняли у Європі, передбачає, що до 2035-го понад 65% відходів повинні піддаватись вторинній переробці, а кількість сміття, яке захоронюється на полігонах, не може перевищувати 10%.
“Сьогодні у Європі 47% відходів вивозять на полігони, а 36% підлягає вторинній переробці. У розвинених країнах, таких як Бельгія, Чехія, Німеччина, переробляють близько 80% відходів, а більшість тих відходів, що залишаються, спалюють. Водночас у таких країнах як Румунія і Греція, більшість відходів досі захоронюють. Законодавча база, яка стосується питання відходів у Європі, складається з таких елементів: проведення профілактичних заходів, що мають на меті зменшення кількості відходів, передача якомога більшої кількості відходів на вторинну переробку або виробництво енергії тощо”, – розповіла віце-президент з розвитку бізнесу в сегменті поводження з відходами компанії SUEZ у Франції Александра Боургоін.
З її слів, найбільшою проблемою у питанні відходів є існування мегаполісів.
“Згідно досліджень, до 2050-го понад 70% людей житимуть у мегаполісах. Це передбачає збільшення кількості відходів, брак природних ресурсів, територіальні проблеми та соціальні заворушення. Важливо подолати ті виклики, які сьогодні стоять перед нами. Зокрема, люди мають серйозніше поставитись до питання відходів, а владі необхідно створити сучасну інфраструктуру у містах”, – наголошує Александра Боургоін.
У Європі уже давно запровадили систему роздільного збору сміття. Практично усі європейці у себе вдома мають кілька смітників: для пластику, паперу, скла.
“Середньостатистичний європеєць щотижня продукує близько 10 кг змішаних відходів. Тобто ця цифра не враховує те сміття, яке людина уже посортувала. Отже, одна людина створює близько п’яти тонн змішаного сміття на рік. Звісно, це багато. Однак зазначу, що за останніх 20 років бачимо позитивну тенденцію: кількість відходів, що піддаються вторпереробці, зросла на 23%, а кількість відходів, які захоронюють на полігонах, зменшилась на 40%. Куди воно тепер дівається? Його переробляють, спалюють або виробляють з нього енергію”, – каже пані Александра.
З її слів, навіть ті залишкові відходи, які поки що не переробляють, також можуть продукувати енергію, і у такий спосіб скорочувати використання природних ресурсів. “Можна використовувати різні види для отримання цієї енергії: спалення змішаних відходів, анаеробний процес переробки, метанове бродіння, компост органічних решток тощо. Вибір виду залежить від морфології відходів та бюджету країни. Зазначу, що при виборі виду переробки відходів, звісно, слід враховувати думку громадян. Однак й вони, у свою чергу, мають зрозуміти, що створення будь-яких еко-комплексів, окрім позитивного впливу на навколишнє середовище, також дає робочі місця у регіоні”, – наголошує Александра Боургоін.

“Львів’яни готові сортувати, але відповідних умов для цього наразі немає”

Дмитро Скрильников, голова ГО “Бюро екологічних розслідувань”, – про європейські стандарти сортування відходів та підходи України до вирішення сміттєвого питання

– Пане Дмитре, скажіть, будь ласка, наскільки Україна сьогодні відстає від країн Європи у питаннях поводження із відходами?
– В Україні досі не впровадили стандарти Європейського Союзу, пов’язані із розширеною відповідальністю виробника та ієрархією поводження з відходами. Радше триває боротьба за захоплення ринків, пов’язаних з відходами. Спостерігаємо таку ситуацію ледь не у кожному місті, зокрема у Львові. Хоч зазначу, що Львів – перше місто в Україні, яке отримало обладнання для переробки ртутних ламп, і де запровадили систему еко-бусів, які збирають ці небезпечні відходи. Тобто перший крок ми уже зробили, і можу стверджувати, що у деяких аспектах Львів таки наближається до європейських стандартів. Однак способи прийняття рішень, закритість влади щодо питань Грибовицького сміттєзвалища і системи поводження з відходами призупиняють цей процес. А люди, я певен, готові до змін!
– Тобто, на ваш погляд, львів’яни готові прийняти європейські принципи та почати сортувати сміття?
– Безперечно. Нещодавно у Львові проводили кілька експериментів в окремих мікрорайонах. Там ставили контейнери для різних типів відходів, і вже через місяць більшість мешканців сортували сміття. Однак коли вони помітили, що усі відходи скидають в одну машину, то з’явилась демотивація. Тобто систему сортування сміття потрібно впроваджувати в комплексі з системою його переробки. Бо львів’яни готові сортувати, але відповідних умов для цього поки що немає. До слова, у Львові уже давно є контейнери для пластику, тож можемо спостерігати за тим, що містяни справді відповідально до цього ставляться. Звісно, нам потрібно ще вчитися і вчитися правильно сортувати відходи.
У Європі 80% населення сортує відходи. Інші 20% все-таки лінуються, не хочуть цього робити. Однак переважна більшість відповідально до цього ставиться. Що ж стосується Львова, то тут 50 на 50 – один сортує, а іншому не до того. Певен, якщо львів’янам створити відповідні умови, то вони швидко адаптуються. Так, наприклад, вищезгаданий еко-бус їздить по Львову і збирає лампочки. Водночас у місті нещодавно створили майданчик для будівельного сміття, але довозити туди відходи потрібно самостійно, а це справа недешева. Тобто майданчик створили, а відповідних умов для містян – ні. Тоді як у тій же Німеччині до кожного будинку під’їжджає бус і збирає відходи. Там навіть функціонує вантажний автомобіль, який щороку збирає різдвяні ялинки.
Тобто львів’яни готові сортувати, а влада поки що навіть не визначилась ні як сортуватимемо, ні на які типи поділятимемо сміття.
– На вашу думку, влада взагалі правильно підходить до вирішення сміттєвого питання? Чи враховують думку екологів, мешканців?
– Як на мене, влада не цікавиться думкою львів’ян щодо сміттєвого питання. Немає ні конструктивного діалогу, ні системних рішень, які б посприяли вирішенню сміттєвої проблеми. Тож це радше реклама, піар, бажання контролювати відходи та сміттєпереробний завод. Так, зараз мешканці Тракту Глинянського протестують проти будівництва заводу. Звісно, люди відчуватимуть дискомфорт від будівництва і функціонування цього об’єкта. Тож були слухання, пропозиції. Незабаром дізнаємось, чи влада врахує думку мешканців. Бо поки що прірва між владою і львів’янами лише зростає.
Одні кажуть, що між владою міста та області виникли певні суперечки, що гальмують вирішення сміттєвого питання. Інші вважають, що це не суперечка, а просто гарно розіграна ситуація, яка лише сприяє збагаченню двох сторін. Мені важко сказати, яка з версій правильна. Однак зазначу, що сьогодні місто явно виносить на публіку непорозуміння з областю. Звісно, усі хочуть контролювати полігон, бо це наче нафтова свердловина – бізнес, який принесе гроші.
Розмовляла Діана Кормухіна
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8037 / 4.47MB / SQL:{query_count}