Перезавантаження бібліотек Львова

Міські книгозбірні перетворюють на сучасні інтерактивні простори. Таких уже 12, одну з яких відкрили з нуля

фото: Олег Огородник (2), прес-служба ЛМР
Коли говоримо про бібліотеку, більшість скажуть, що це вже минуле. Мовляв, у час стрімкого розвитку технологій, коли все необхідне під рукою, нібито нема потреби навідуватись у такі заклади. Іншої думки дотримується старше покоління, бібліотекарі та ті, хто взявся перезавантажувати львівські бібліотеки. Чому перезавантажувати?
Бо якщо зайдете в одну із оновлених бібліотек (а їх уже 11), ви й не одразу зрозумієте куди саме потрапили. Їх змінюють до непізнаваності. До слова, першу бібліотеку нового зразка, “Медіатеку”, відкрили на базі бібліотеки ім. Лесі Українки на вул. Мулярській, 2а, запозичивши досвід Вроцлава. Тоді ж у мерії пообіцяли, що “Медіатека” – перша, але точно не остання! Бо у планах перетворити всі бібліотеки Львова на медіатеки.
Хоча співрозмовники “Львівської Пошти” зізнаються, що хоча й кількість відвідувачів бібліотек зменшилась за останні 10 років, та все одно вірять у майбутнє книгозбірень. А на запитання, чи не втратять після ребрендингу наші бібліотеки первинного значення, відповідає директор департаменту розвитку, в.о начальника управління культури Львівської міської ради Наталія Бунда.
“У Львові немає бібліотек, які були б в жахливому стані. Та що важливо, ми не просто ремонтуємо стіни і створюємо ідеальні приміщення, адже вони можуть бути “мертвими”. А цього нам точно не хотілось би. Наші бібліотеки повинні залишатись “живими”! І завдання міської ради – сприяти цьому. Щоб ще комфортніше почувалися відвідувачі бібліотек і їхня кількість збільшувалась. До того ж не зникав запал читати книги”, – зазначила у розмові “Львівській Пошті” Наталія Бунда.
Нині, за підрахунками співрозмовників, у кращому випадку за день у бібліотеку навідується близько ста осіб. Кажуть, що й це непогані показники. Та на цьому не зупинятимуться.

Бібліотеки змінюють як інфраструктурно, так і контентно

У міськраді діє Стратегія розвитку міських бібліотек – до 2020 року влада Львова має на меті відремонтувати усі бібліотеки міста. Наразі є 40 бібліотек, з них 23 – дорослі, 17 – дитячих. Наразі уже одинадцять відремонтували і відкрили одну “Медіатеку”. Останній оновлений заклад – пазл-бібліотека для дітей на вул. Мишуги, 3, (мікрорайон Новий Львів), яку нещодавно презентували після капітального ремонту.
“Креатив має бути у всьому! Якщо говоримо про наші оновлені бібліотеки, то після ремонту вони стають публічними просторами, майданчиками для спілкування, а не просто книгосховищами. Навідавшись в бібліотеку запросто можна потрапити на лекцію чи подискутувати на певні теми. А можна й просто взяти на прочитання нову хорошу книгу. Ще один важливий меседж – бібліотеки стають місцем, де можна отримати неформальну освіту. Щоб через різні події, які відбуваються у таких приміщеннях, люди мали можливість розвиватись. Тому змінюємо їх і інфраструктурно, і контентно. У оновлених бібліотек робимо чітке зонування: створюємо простори для читання, лекторії, оснащуємо приміщення сучасним обладнанням, забезпечуємо вільний доступ до Інтернету. При таких закладах починають працювати інтелектуальні клуби, курси англійської мови, гуртки театрального мистецтва тощо. У бібліотеці кожен зможе знайти для себе заняття”, – пояснює Наталія Бунда.
Зі слів співрозмовниці, у кожній львівській бібліотеці в середньому зареєстровано близько 3 000 тисяч читачів. Та на запитання, чи стали львів’яни частіше приходити у бібліотеки нового формату, аби, наприклад, прочитати книгу, пані Наталя стверджує, що поки офіційних даних таких немає.

Ще вісім оновлених книгозбірень

Усі оновлені бібліотеки після ремонту не подібні одна на одну, бо кожна має своє спрямування та специфіку. Одну з таких – бібліотеку URBAN – відкрили у травні цього року на вул. Устиновича, 4. Раніше це була бібліотека-філія №8 ЦБС для дорослих.
“Бібліотека URBAN – це відкритий простір, де роблять акцент на питаннях архітектурного проектування міст, соціального життя, побудови зв’язків, життя людини в місті. В бібліотеці можна відвідати події, воркшопи, лекції на цю тему. А ще почитати профільну літературу”, – додає Наталія Бунда.
До речі, у 2017 році ця бібліотека отримала статус Бібліотеки року від Всеукраїнської асоціації бібліотек. Цього року у міській раді подали ще раз заявку, де вказали smart-бібліотеку. Результатів поки немає.
З-поміж інших спеціалізованих бібліотек у Львові, існує сенсотека на вул. У. Самчука, 22 для людей з вадами зору, smart-бібліотеку для дітей, що на Рясному (вул. Ковалика, 1), або знову-таки пазл-бібліотеку.
Паралельно тривають роботи у восьми бібліотеках міста. Зокрема ремонтують іннотеку на вул. Городоцькій, 285; працюють над інноваційним простором мейкерспейс, що буде на пр. Червоної Калини, 81; оновлюють філію №16 на вул. Старознесенській, 56 і  філію №37 (вул. Миколайчука, 1). Також тривають роботи у дитячій бібліотеці-філії №27 на вул. Б. Хмельницького, 175 та у філії №43, яка розташована на вул. Стрийській, 79. Одні зараз на етапі виконання робіт, інші – на етапі проектування.
Додамо, що у бюджеті розвитку на 2018 рік на ремонти бібліотек заклали 7 млн 50 тис. грн. Зокрема на закупівлю книг та періодики скеровано 860 тис. грн, а на закупівлю техніки передбачили 600 тис. грн.
“Проситимемо додаткові кошти, щоб закупити спеціалізовану техніку: сканери, принтери, аби врешті е-квиток запрацював”, – повідомила директор департаменту розвитку, в.о начальника управління культури Львівської міськради.
А от чи дорого утримувати бібліотеки місту, суму вона не повідомляє та говорить, що видатки йдуть на зарплати працівникам бібліотек, енергоносії і в тому числі на оновлення книжкового фонду та ремонти.

У бібліотеці заняття знайдеться усім

Завідувач відділу інновацій, маркетингу і перспективних технологій Централізованої бібліотечної системи для дітей Львова Наталія Бичок зазначає, що найбільше відвідувачів у міських бібліотеках можна зустріти влітку і на початку навчального року. А на вихідних у бібліотеки Львова полюбляють приходити сім’ями.
“Навіть у дитячих бібліотеках дорослі теж знайдуть чим зайнятись. Тепер в оновлених бібліотеках є такі сервіси як бібліоняня. В неділю батьки можуть залишити своїх дошкільнят там. В той час бібліотекарі їх розважатимуть і читатимуть книги. Окрім того організовуємо літературні сніданки для дітей дошкільного віку, які не відвідують садочків. Кожного вівторка та четверга зранку впродовж години бібліотекарі проводять розвиваючі заняття для цих дітей. Цікаво, що діти можуть з бібліотекарями робити уроки, користуючись усіма необхідними ресурсами. На вихідних діє лаунж-програма – “Вікенд з книгою”.
Таким чином запрошуємо родини провести своє дозвілля у бібліотеках. Відбуваються й зустрічі зі спеціалістами, які, наприклад, можуть допомогти у вихованні дітей”, – пояснює новації Наталія Бичок.
Усі послуги, які доступні у львівських бібліотеках – безкоштовні. У будь-який час та без прив’язки до району кожен може стати відвідувачем бібліотеки.
Поки не запрацював електронний читацький квиток, запис працівники проводять у традиційному картковому режимі: потрібно взяти з собою документ, який засвідчує особу і ви безкоштовно станете читачем одної з міських бібліотек.

Читачі, очікуйте е-квиток

Цікаво, що Львів став першим серед українських міст, де до кінця року у тестовому режимі має запрацювати електронний читацький квиток. У міській раді діє певна програма по цьому питанню, яка співпрацює з Центром Шептицького, де раніше було підписано меморандум про співпрацю. Також переймають досвід щодо впровадження електронного читацького квитка і інших проектів.
“Загалом плануємо впровадити е-квиток на рівні міських бібліотек, а потім, якщо це буде можливо, створити єдину бібліотечну систему. З впровадженням е-квитка хочемо, аби кожен мав доступ через наші бібліотеки до закордонних. До кінця року в тестовому режимі запустимо квиток на базі централізованої бібліотечної системи для дітей”, – резюмувала Наталія Бунда. З її слів, читацький електронний квиток створюють й для того, щоб збільшувати кількість відвідувачів у наших бібліотеках і щоб було простіше та швидше знайти потрібну книжку кожному. Зробити це буде просто: через комп’ютер особа зможе зареєструватися в системі, автоматично стати читачем усіх бібліотек, одразу ж знайти потрібну книгу і сходити за нею. З е-квитком доступ буде до усіх міських бібліотек.

“Хочемо нести меседж – “Дайте бібліотеці місце для бібліотеки!”

Тетяна Пилипець – директор Львівської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Романа Іваничука про розвиток бібліотечної справи у Львові та культуру читання книг

– Пані Тетяно, розкажіть, будь ласка, як розвиваєте обласну бібліотеку, щоб інтерес читачів до неї не зменшувався?
– Маємо певну стратегію розвитку для нашої бібліотеки. На тлі того, що бібліотеки переформатовують, з’являються медіатеки та мультитеки, ми вирішили, що хочемо, аби обласна бібліотека залишилась власне бібліотекою. Мені здається, на фоні цих трансформацій це є нашою головною фішкою. Хоча територія тихого читання в нас зменшилася, аніж це було раніше в класичній бібліотеці.
Зараз працюємо над невеликим комфортним міні-залом, кабінетом, де зможуть приватно працювати студенти, абітурієнти і ті, хто здобуває другу освіту чи дистанційно навчається. Готуємо справді окрему зону з трьома робочими місцями максимум. Це буде ще однією нашою родзинкою.
Щодо інших форм роботи, то ми намагаємося проводити багато подій. Це не новинка для бібліотек, але через те, що ми розташовуємось в самому центрі міста, на площі Ринок, 9, робимо наголос на тому, щоби формат зустрічей був не лише мистецько-літературним, а ще й соціально-суспільним. Найбільш відомий наш проект – “#За Живе”, під час якого розмовляємо про книги і не тільки. До нього ми залучали спочатку літераторів, перекладачів, викладачів літератури, а зараз він розширився – долучилися зірок театру, кіно і музики.
Також родзинкою у нашій роботі стало те, що у приміщенні бібліотеки доволі часто проводять фотозйомки, тематичні фотосесії. Ми, звісно, за це не беремо коштів, але можна внести благодійний внесок на наш рахунок, або ж просимо у соцмережах наших відвідувачів відзначати місце розташування. Аби локаційно ми могли більше фігурувати в інтернет-просторі. Це добре працює, бо до нас таким чином навідуються люди, які до цього рідко бували у бібліотеках. Вони для себе відкривають можливості сучасної бібліотеки.
Технічно ми не є лідером, але щоб триматися на рівні, все-таки акцент робимо на паперові книги: 90% книг закуповуємо на потребу наших відвідувачів. Тож між читачем і книгою відстань стала набагато коротшою. Ми замовляємо нові книги, коли тільки їх випускають в друк.
Якщо у нас є професійний вибір – розвивати нові течії і таким чином модернізувати бібліотеку, чи все-таки попрацювати з книгою і створити відповідну атмосферу для читання книг, то вибираємо другий варіант. Хочемо нести меседж – “Дайте бібліотеці місце для бібліотеки!”
Попри те у нас є проект, який передбачає уроки танців для воїнів і їхніх родин. Двічі на місяць до нас можуть приходити військові зі своїми близькими і таким чином відволікатись від буденних справ. Також є соціальні курси графічного дизайну для старшокласників. Є й багато модерних проектів.

– Часто обласна бібліотека виступає майданчиком, де збирається різна цікава аудиторія. Розкажіть, будь ласка, про події, які запланували на найближчі тижні?
– В обласній бібліотеці дуже часто відбуваються цікаві події. Зокрема в цю неділю в нас стартуватиме квест по Івану Тиктору. В цей же день до нас навідається українець, який живе в Німеччині і досліджує український націоналізм – Віктор Тимченко. Він презентуватиме свою монографію.
Також у цей день, щоправда, у вечірній час, до нас завітає тріада волинських авторів, які пишуть детективи та трилери – Юрій Камаєв, Віктор Янкевич, Сергій Синюк. На наступний тиждень презентуватиме свою третю збірку казок відома письменниця Леся Кічура. Усі охочі можуть відвідати ці події.
– У час стрімкого розвитку технологій, що спостерігаєте: українці читають більше книжок чи радше навпаки?
– Щодо кількості читачів скажу відверто, що насправді інтерес до самого читання як процесу знижується. Це відбувається у всьому світі. Попри те інтерес до друкованої книги навпаки росте. Тобто можна зробити висновок, що якість тих, хто читає – вища, але кількість тих, хто читає – менша. Потрібно розуміти, що завдяки читанню у нас формується національна еліта. Я взагалі виступаю за читання книг і є одним з найактивніших промоутерів цього питання. Але я спокійна, що кількість читачів зменшується. Бо маємо певну пострадянську “хворобу”, коли говорять, що людина, яка жила в Радянському Союзі, читала найбільше в світі. Тоді просто все перебільшували. Адже читання – це найбільш елітний процес і нема страху в тому, що не все суспільство є елітним. Але елітним може стати кожен тоді, коли почне читати для задоволення. Завдяки цьому в мене зберігається оптимізм, бо дедалі більше людей це розуміє.
– Яка кількість ваших читачів. Та, на Вашу думку, чого сьогодні бракує нашим бібліотекам?
– До нашої бібліотеки у звичайний день навідується близько 70 осіб. У дні подій це число зростає – до 300-от. Та думаю, щоб наші бібліотеки запрацювали як у всьому світі, єдиний камінь спотикання для нас – це технічна база і фінансова підтримка. Але впевнена: значення бібліотеки в суспільстві зростає. Тож за ними майбутнє!
Розмовляла Марія Терендій
Алла Герус, завідувач бібліотеки-філії №6 ім. Олега Ольжича ЦБС для дорослих м. Львова:
– Наша бібліотека (вул. Городоцька, 139) працює близько 50 років. Ця триповерхова будівля потребує ремонту, але це не означає, що працюємо за старими стандартами. До слова, у 2011-ому виграли проект у програмі “Бібліотека”. Нашу бібліотеку найпершу із міських забезпечили комп’ютерним залом. Сьогодні маємо 13 комп’ютерів та проводимо курси комп’ютерної грамотності для пенсіонерів. Зараз набираємо нові групи. У цей час проводимо бібліопокази. Наші працівники – бібліодесант – а їх фактично четверо, проводять тематичні лекції в ліцеях, училищах, коледжах. Окрім цього, проводимо майстер-класи, арт-терапії, музичні терапії, зустрічі з творчими людьми. За тиждень буває по три-чотири заходи. Наступного тижня плануємо провести правовий сеанс “Вчимося бути громадянами”. Суттєво оновлюємо свої полиці новими книгами: наприклад, за це літо загалом отримали близько 80 нових книжок. Фонд нашої бібліотеки – орієнтовно 45 тисяч різних книг. Переважно це художня література. Наша аудиторія читачів дуже різна, хоча це бібліотека для дорослих. Активно працюємо зі школярами. У червні проводили шкільні табори при нашому закладі, аби малечу привчати до читання змалечку. Щодня до нас навідується близько 60 людей. Переважно це не львів’яни, а жителі приміських районів. Стати постійним відвідувачем нашої бібліотеки просто: приходите з паспортом, записуєте свої дані в бланк і якщо берете книгу, потрібно залишити грошову заставу. Повертаєте книгу – і вам відповідно повертають гроші. Щодо кардинальних змін, які застосовують в інших міських бібліотеках, то скажу, що готові долучатись до них, але варто пам’ятати першочергове призначення бібліотеки! Адже одні таки хочуть взяти тут книгу для читання, інші йдуть сюди, аби зустрітись із однодумцями, поговорити.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8297 / 4.53MB / SQL:{query_count}