Львів відкритий для талановитих науковців

Уже третій рік поспіль діє міська програма підтримки молодих вчених. Чому науковці не кидають науку напризволяще та як реалізовують себе на теренах України

Ще 150 років тому люди й уявити не могли, що завдяки телефонній слухавці і шнуру зможуть почути голос людини, яка за тисячі кілометрів. А 100 років тому ніхто й не здогадувався, що завдяки маленькій коробочці без всіляких шнурів можна буде зателефонувати у будь-який куточок світу. Ще 50 років тому студенти, які писали реферати від руки, ночами висиджували за книжками й гадки не мали, що незабаром усю інформацію можна буде знайти за лічені секунди в Інтернеті і просто роздрукувати.
Наука постійно розвивається. Країни, що вкладають кошти у наукову сферу, на кілька кроків попереду від тих держав, які нехтують своїми молодими талантами. Недарма виникло поняття “відтік мізків”, яке характеризує еміграцію висококваліфікованих кадрів за кордон. Згідно даних Держстату, лише за останніх два роки з України мігрувало 1,3 млн осіб, або 4,5%  населення. Найбільше українців виїхало до Польщі, Росії, Італії, Чехії.
Аби талановиті науковці не виїжджали за кордон, Львівська міськрада ось уже третій рік заохочує молодих вчених преміями у розмірі 25 тис. грн. “Львів науковий” – перша програма в Україні, яка дає можливість кожному науковцю взяти участь і виграти кошти на розвиток власного винаходу або на проведення наукової конференції.

Науковці, не проґавте свій шанс!

Програма “Львів науковий” передбачає два конкурси. Перший – фінансування наукових конференцій, а другий – премії талановитим науковцям, розповів “Львівській Пошті” координатор програми “Львів науковий”, заступник директора з маркетингу ЛКП “Львівське конференц-бюро” Андрій Павлів.
“Певен, конкурс фінансування конференцій є стимулом для вчених проводити міжнародні наукові конференції у Львові. До слова, саме за останніх три роки їхня кількість у нашому місті суттєво зросла. Таким чином мотивуємо молодих вчених розвивати науку на батьківщині”, – каже Андрій Павлів.
Аби талановиті науковці не виїжджали за кордон, Львівська міськрада ось уже третій рік заохочує молодих вчених преміями у розмірі 25 тис. грн
Торік 10 львівських дослідників отримали премії Львівської міськради у розмірі 25 тис. грн, 11 наукових конференцій одержали додаткове фінансування від 20 до 25 тис. грн. Програма “Львів науковий” на 2018 – 2019 рр. наразі не затверджена.
“На сесії Львівської міськради, яка відбудеться 20 вересня, затвердимо ухвалу про цю програму. Наприкінці вересня розпочнемо прийом заявок на участь. Їх можна буде подати впродовж двох тижнів. Далі керівна рада програми оцінить кожну заявку і визначить переможців. Науковці отримають свої премії ще цього року, а фінансування на проведення конференцій відбудеться вже у 2019-ому”, – зазначив Андрій Павлів.

“Важливо підтримувати наше реноме у науковому світі”

Свого часу талановитий науковець Володимир Капустяник мав можливість виїхати за кордон, однак відчув обов’язок зберегти і розвивати науку в Україні. Сьогодні він очолює кафедру фізики твердого тіла Франкового вишу. Основні напрямки його роботи – нанотехнології, фізика, оптика. Завдяки високим досягненням у цих галузях Володимир Капустяник став переможцем конкурсу “Премія Львівської міськради талановитим вченим” у 2017-ому.
“Певен: потрібно всілякими методами заохочувати молодих науковців залишатись тут, щоб вони розвивали науку в Україні. Зараз найбільша втеча інтелектуального капіталу спостерігається у природничих, технічних науках. Саме програма “Львів науковий” кидає на ту шальку терезів якийсь додатковий вантаж, що таки схиляє вчених залишатися в Україні. Хоч зрозуміло, що нині бракує фінансування, щоб вирішувати це питання більш глобально”, – каже Володимир Капустяник.
З його слів, організатори програми “Львів науковий” правильно підійшли до визначення переможців. Судили об’єктивно – за фактором Гірша, публікаціями у наукових журналах тощо.
Науковці мають працювати в університеті, щоб весь світ знав, що винайдено українцями
“Тому премію Львівської міськради отримали зовсім не ті люди, які зазвичай отримують премії від Міносвіти. Бо конкурс від Міністерства досить часто враховує такі фактори як адміністративний статус, зв’язки. Тобто ректори, проректори, керівники підрозділів мають значно вищі шанси на перемогу. Водночас Програма “Львів науковий” оцінює суто наукові досягнення, а не адміністративні, що дуже тішить. Також організатори не вимагають збору непотрібних документів, численних витягів. Тобто програма має на меті підтримати талановитих вчених, відзначити тих, які справді щось роблять”, – наголошує Володимир Капустяник.
З його слів, для Львова ця програма відіграє важливу роль. Бо неабияк важливо підтримувати наше реноме у науковому світі.
“Сьогодні чимало вчених витрачає власні кошти на проведення досліджень, розвиток науки в цілому. Держава не покриває нам ці витрати. Наприклад, регулярно потрібно купувати певні матеріали для досліджень, відвідувати міжнародні конференції. На жаль, університет не оплачує такі поїздки. Тож особисто для мене премія була дуже доречною, бо за ці кошти зміг відвідати міжнародні конференції, перейняти закордонний досвід”, – розповів Володимир Капустяник.

Українські розробки на світовому ринку

Сьогодні Тарас Максимюк викладає на кафедрі телекомунікації НУ “Львівська політехніка”. Його наукові інтереси – інформаційно-комунікаційні технології. Минулого року йому вдалось отримати премію у розмірі 25 тис. грн від Львівської міськради за вклад у науку. Він певен, що неабияк важливо підтримувати тих молодих вчених, які ще не втратили ентузіазм і залишаються працювати в українських університетах.
“Про програму “Львів науковий” дізнався на сайті університету. Вирішив спробувати. Для участі у конкурсі не писав нової глобальної роботи. Лише підсумував усі свої попередні здобутки, вказав досвід роботи, науковий ступінь і таки вдалось виграти. За отримані кошти зумів придбати досить дороге обладнання для своєї наукової діяльності”, – розповів Тарас Максимюк.
З його слів, програма “Львів науковий” – це допомога молодим вченим розвивати науку. Бо, на жаль, сьогодні в університетах бракує коштів на проведення наукових досліджень, купівлю необхідної техніки.
“Вчених потрібно мотивувати займатись наукою, проводити дослідження. Тож система преміювання слугує певним стимулом для молодих науковців витрачати свій час на розвиток науки, а не тікати на фірми, компанії, де рівень доходів в рази вищий. Саме такі програми дають можливість побачити практичний і матеріальний результат своєї праці, не втратити бажання до проведення подальших досліджень, відкриттів”, – каже Тарас Максимюк.
Міграція науковців за кордон – те ж саме, що й відтік молодих кадрів на роботу у іноземні компанії, які мають філіали в Україні, вважає молодий вчений.
“Немає значення, чи люди виїжджають за кордон і там розвивають науку в якомусь польському виші, чи люди розробляють програмні продукти для іноземної компанії, які згодом використовують за кордоном. Продукти, розроблені українцями, цілком могли б отримати визнання на світовому ринку. Натомість щодня чуємо, що у США винайшли нові продукти, запустили нові проекти. Думаємо, як класно за кордоном жити. І навіть не задумуємось над тим, що багато українців, які виїхали за кордон або працюють на батьківщині на іноземні компанії, певною мірою долучились до створення цих продуктів, проектів”, – розповідає Тарас Максимюк.
З його слів, важливо розвивати вітчизняне виробництво. “Українські компанії повинні наймати на роботу висококваліфіковані кадри, розробляти якісні продукти і продавати їх за кордон. А науковці мають працювати в університеті, щоб весь світ знав, що винайдено українцями. Насправді це дуже важливо для розвитку держави”, – каже Тарас Максимюк.

Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку:
– Програма “Львів науковий” триває уже третій рік. Завдяки програмі щороку 10 талановитих науковців можуть отримати грант у розмірі 25 тисяч гривень на винахідницьку діяльність. Ще 10 науковців можуть отримати фінансову допомогу у розмірі 25 тисяч гривень на проведення наукових конференцій. Тобто премії отримують 20 науковців (загальна сума премій становить 500 тисяч гривень – “Львівська Пошта”). Спершу готуємо технічну документацію щодо програми “Львів науковий”, аналізуємо кожну заявку відповідно до індексу наукової новизни. Тоді спеціальний комітет, до якого входить чимало науковців, визначає переможців. До слова, у програмі бере участь чимало поважних львівських науковців, які працюють у галузі математики, хімії, біології, медицини тощо. Зазначу, що вони не подають одразу готовий винахід, а лише його проект. Тоді впродовж року працюють над його реалізацією, аналізують його роботу. Цього року переможців програми “Львів науковий” 2017 – 2018 визначатимемо восени, а також оберемо конференції, які відбудуться вже у 2019-ому. Певен, такі премії покликані стимулювати науковців. Таким чином прагнемо показати, що місто зацікавлене у тому, щоб талановиті люди залишались жити і працювати в Україні. Розвиток освіти є пріоритетом для міста. Важливо підтримувати усі навчальні заклади. Тому регулярно купуємо 3D-принтери для шкіл, коледжів. Окрім цього, є міська програма преміювання учнів, які успішно склали ЗНО. Фінансово підтримуємо і студентів, які беруть участь у міжнародних конференціях. Сьогодні розробляємо програму підтримки львівських вишів. Протягом наступних двох місяців визначатимемо, які університети потребують нове обладнання. Намагатимемось закупити усе необхідне, щоб студентам було комфортно навчатися.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.0038 / 4.46MB / SQL:{query_count}